Позакласне читання "Езоповими шляхами"

                             Урок позакласного читання

                                 «Езоповими шляхами»

Мета:

- познайомити учнів  із творчістю видатних байкарів світу, їх авторською самобутністю;

- дати уявлення про історію виникнення байки;

- розвивати навички проєктної діяльності учнів, логічне мислення, творчі здібності (навички виразного читання, інсценізації);

- добитися засвоєння літературознавчих понять ( байка, алегорія, мораль у байці) та вміння самостійно аналізувати байку;

- виховувати позитивні риси характеру  (щирість, правдивість,  доброту, справедливість у ставленні до інших) та негативне ставлення до людських вад.

Обладнання: портрети байкарів, тексти байок, ілюстрації до творів.

Тип уроків: усний журнал з використанням проєктних технологій.

 

                                             Хід уроку

І. Організація класу

      Добрий день!  Сьогодні звичайний осінній день, але у нас із вами дещо незвичайний урок. До нього ви готувалися заздалегідь, отримавши завдання, розділившись на групи. Результат вашої підготовки – міні-проєкт – ми зараз побачимо.  Але перш, ніж ми почнемо, я хочу побажати вам на уроці бути

 

У  -усміхненими

С  - сумлінними

П  - позитивними

І    -  ініціативними

Х   - хоробрими !

 

       Отже, я бажаю вам  успіху!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми та мети уроку.

             Сьогодні у нас із вами урок позакласного читання   «Езоповими щляхами». Епіграфом до нього я пропоную взяти слова Микити Годованця , написані на дошці. Прочитайте їх та поясніть, як зрозуміли.

                                     Для того байка коле під ребро,

                                     Щоб виправлять людські заблуди

                                     І похвалять красу й добро.

                              (пояснення дітей)

              Ми будемо говорити про байки, які вчать нас жити, і про байкарів, що їх створюють. Урок матиме форму усного журналу, виступ кожної групи – це окрема його сторінка.

 

        ІІІ. Формування умінь і навичок учнів.

                    Як ми вже знаємо, байка є одним із жанрів словесного мистецтва, до якого          зверталися багато літераторів. Поряд із міфом вона була однією із перших форм літературного мислення.

                      З’явившись у Давній Греції, байка знайшла своє втілення у творах представників   різних країн: Риму, Франції, України, Польші. Розвиток байки відбувався в різні часи, а як саме – ми будемо з’ясовувати сьогодні. Отже, розпочинаємо подорож у минуле. І почнемо ми із VI ст. до н.е.

• Про що нам говорить ця дата?

( це час життя давньогрецького мудреця Езопа, якого вважають «батьком» байки)

• Який вигляд мали його байки?

( це були невеликі за обсягом прозові твори, які містили у собі повчання)

-Хто був героями байок Езопа?

( люди, тварини, предмети, птахи)

- Але в образах тварин, речей ми впізнаємо людські риси. До якого прийому вдається Езоп?

               (до алегорії або інакомовлення)

• Назвіть мені байки Езопа, які ви знаєте

( «Вовк і Ягня»,  «Хліборобові діти» та інші)

        Отже, Езоп стоїть біля витоку жанру байки. На наше символічне  «Дерево мудрості»  ( бо байка навчає нас саме мудрості) ми можемо прикріпити портрет Езопа із впевненістю.

       А хто продовжив справу , розпочату Езопом, - створення байки, нам розкажуть учні із 1 групи.

 

     Перша сторінка журналу . Виступ 1 групи. Творчість Федра

 1 учень – розповідь про байкаря, виразне читання байки «Вівця, Пес та Вовк».

 2 учень – виразне читання байки «Вовк та Ягня», представлення малюнка до неї.

3 учень – представлення пластилінових героїв до байок Федра.

• Які людські  риси засуджує автор у байці?

(  Федр засуджує брехунів, він говорить , що брехливому не уникнути покари за свою брехню).

 

Добре приготувалися, молодці. Прикріплюйте портрет Федра на « Дерево мудрості», адже завдяки саме йому Байки Езопа потрапили до Риму.

Друга сторінка журналу. Виступ 2 групи. Творчість Бабрія

1 учень – розповідь про байкаря

2 учень -виразне читання байки «Віл і Жаба», представлення малюнка до неї.

3 учень - виразне читання байки «Вовк і Ягня».

• Якими рисами наділені головні герої байки?

( Вовк – це зухвала, безжальна людина, яка робить так, як хоче. А Ягня – невпевнена, покірна людина, яка змушена схилити голову перед силою).

• Чи актуальна ця байка в наш час, як ти гадаєш?

( Я думаю, що актуальна, бо в наш час є багато людей, що чинять іншим кривду, користуючись своєю владою і силою).

 

Молодці, з вашою допомогою ми дізналися про Бабрія. І він як продовжувач справи Езопа має право бути на «Дереві мудрості».

 

Третя сторінка журналу. Виступ 3 групи. Творчість Леонардо да Вінчі

1 учень – розповідь про байкаря.

Всі – інсценізація байки «Синівська вдячність».

• Чому навчає нас байка ?

(доброти, любові до батьків, не залишати їх самотніми у старості, а дбати про них).

 

Четверта сторінка журналу. Виступ 4 групи. Творчість Ігнаци Красицького

1 учень – розповідь про байкаря, виразне читання напам’ять байки «Горох при дорозі».

 

• Тобі ця байка сподобалася?  Про яких людей людей тут говориться?

( про людей, які намагаються надміру бути хитрими)

• Яка ж мораль цієї байки?

(не потрібно аж занадто хитрувати, бо можна перехитрити і себе)

 

2 учень – виразне читання напам’ять байки «Пан і Пес», представлення малюнка до неї.

 

      Молодці, дякуємо вам за знайомство ще з одним байкарем, за відмінне читання напам’ять байок. Прикріпіть портрет Красицького до нашого «Дерева мудрості», він того вартий.

 

П’ята сторінка журналу. Виступ 5 групи. Творчість українських байкарів

1 учень -  розповідь про Г. Сковороду та Л. Глібова.

2 учень – виразне читання байки Сковороди  «Пси».

3 учень - виразне читання байки  Глібова  «Свиня».

 

• Які  людські риси висміюються у цих байках?

( невігластво, бажання намовити на іншого, хоч сам, можливо, набагато гірший)

 

     Я гадаю, що портрети українських байкарів повинні теж бути на «Дереві мудрості», адже вони продовжили життя байці, вдихнули в неї свіже повітря, додали цікавих тем. Та ще ж вони наші земляки, ми повинні знати про них і пишатися ними.

-А про якого байкаря, уже відомого нам, ми забули ?

(про Жана де Лафонтена)

-Як ви гадаєте, чи вартий він теж поселитися на «Дереві мудрості»?

( прикріплюють)

 

IV.Заключне слово вчителя

      Повертаючись до епіграфа, можна сказати, що упродовж багатьох віків байка виконувала основне своє призначення – виправляти людські вади і прославляти кращі риси людей.

Дивлячись на ці портрети, доречно згадати інші слова Микити Годованця:

    Сократ і Бабрій, Федр і Лафонтен,

    Сковорода, Крилов -  всім вистачило тем.

    Всім шлях премудрий розкривався,

    Хто до Езопа добувався,

    Хто позичав сюжетів та ідей,

    Щоб байкою збагачувать людей.

       Ніщо на землі не вічне. Ви можете забути багато чого, але, я думаю, прізвища всесвітньовідомих байкарів ви запам’ятаєте надовго. Будете пам’ятати, що праця – найбільший скарб людини, що жити потрібно у мирі і дружбі, що обманювати не можна, а красти – великий гріх, що « закон бумерангу ніхто не відміняв». Ви запам’ятаєте мудрість, якої вас навчили байки, і будете примножувати лише власні чесноти.

 

V. Оцінювання. Д/З: підготуватися до контрольної роботи з теми.