"Позакласний виховний захід "Неслухняний сірничок" для -4 класів"

Дмитрівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Києво – Святошинської районної державної адміністрації

Київської області

 

 

 

Виховний захід

«Неслухняний сірничок»

Мета: закріпити правила поводження з сірниками. Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю.

 

 

 

 

Автор:

Цісельська Тетяна

Володимирівна –

вчитель початкових класів                                                      

                                                                                                Дмитрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

Дійові особи:

Автор

Свічка

Іскра

Пташеня

Кабан

Лисичка

Сірничок – непослух і два сірнички

Вогонь

Вертоліт

Людина

 

Автор:  Десь у світі біля моря

На осяяних просторах,

Де багато світла є,

Королівство дивне є.

 

Свічка: Править там моя сестра,

Світла запальна Іскра.

Як махне лиш рукавом -

То запалить все кругом.

Та сестра моя - не зла

Робить все лиш для добра.

У покорі слуг тримає,

Настанови їм вручає.

 

                      Автор:  Ось сьогодні спозаранку

Всіх зібрала біля ґанку.

Сірники в дорогу відряджає

І наказ їм свій читає:

 

Іскра:   По полях ви не гуляйте,

В лісі вогнищ не здіймайте,

В лихі руки ви не йдіть,

Від малечі – геть біжіть!

Хто наказ мій не послуха,

Того я візьму за вуха

І в темницю заточу,

Ще й водичкою поллю,

Щоб ніколи не змогли

Спричинити ви біди.

А тепер усі чимдуж

До людей на службу -  руш!

 

Автор:  Сірники пішли гуляти,

Щоб вогонь всім людям дати.

Запалять вони вогні,

Калачі спечуть смачні.

 

                     Свічка: Ще вогонь всіх захищає,

У негоду - зігріває.

То здіймає до небес ,

А то зробить сім чудес.

 

                       Автор: Сірнички всі влаштувались,

До роботи гуртом взялись…

Та найменший серед них

До роботи ще не звик.

 

                     Свічка: Він за дерево сховався…

Згодом в ліс собі подався.

Там знайшов сухе гілля,

Листя дуба та куща…

 

                       Автор: Він зарився в середину

Й спалахнув у ту ж хвилину.

Налякався наш Сірник:

 

                  Сірник :  - Горе буде, ліс згорить!

 

                      Свічка: Став він бігати, кричати,

Людей в поміч собі звати.

А пожежа немала ,

Піднялася, мов стіна.

 

                       Автор: Охопила всю рослину,

Не жаліла і тварину…

Дим до неба аж піднявся,

Люд швидесенько зібрався.

 

                     Свічка: Одні воду з бочок носять,

Другі  воду їм підвозять.

Трактор риє скрізь рови,

Щоб поменшало біди.

                       Автор: Вертоліт пожежний прилетів,

Воду на вогонь пролив.

Злий вогнище пропищав

І безслідно враз пропав.

 

                      Свічка: Люди радо посміхнулись,

Звірі здалеку вернулись.

Лиш рослинність вся згоріла

І на попіл розлетілась.

                       Люди: - Хто вчинив цю шкоду нам?

 

                Пташеня: - Зараз я йому задам...,-

                       Автор: Пропищало пташеня.

 

                 Лисичка: - Де тепер моя сім’я?

Де знайду тепер житло?

                                     Нам так добре тут було.

 

 Люди: - Років сто нам слід чекати,

Щоб ліс гарний знову мати.

 

                     Сірник: - Вибачайте, це був я.

А точніш лиш голова.

Сірка, листя і тертя -

Вийшла іскра немала.

 

                Кабанчик: - Звідкіля ти тут узявся?

Чому в ліс ти наш подався?

 

                       Автор: Тут з’явилася Іскра,

Вся палаюча і зла.

 

Іскра: - Ти порушив мій наказ -

У темницю мерщій марш!

Будеш в мене довго вчитись,

Перш ніж зможеш відлучитись!

А ви звірі не сумуйте ,

В моє царство всі крокуйте.

Там зустрінуть вас ліси,

Повні затишку й краси.

                Сірнички: А на згарищі оцьому

Ми посадим лісок знову,

Щоб зростали квіти й трави

Всім на втіху і на славу.

 

                        Іскра: Нумо, сірнички, шикуйтесь,

До роботи приготуйтесь!

Старші ямки хай копають,

Менші – деревця саджають.

 

Птахи хай несуть насіння,

Звірі – витягнуть коріння.

Кабанчик землю хай нам оре,

А ми насієм квітів море.

 

                  Лисичка: Будемо їх  ми доглядати

І водою поливати.

А Сірник, що зробив шкоду,

Нехай носить щодня воду.

 

               Кабанчик: Хай  дерева поливає,

І кущі всі обкопає.

 

                Пташеня: Бо рослини несуть для нас ,

Радість й кисень повсякчас.

 

                     Вогонь: А ви, діти, пам’ятайте:

В ліс вогонь ви не пускайте!

Бережіть свої ліси,

Щоб не сталося біди!