Позакласний виховний захід "Зима - чарівниця"

Тема: Зима-чарівниця.

Мета: Розкрити ознаки зими. Вчити учнів бачити і відчувати красу природи. Виховувати почуття прекрасного, дбайливого ставлення до природи, розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього світу.

Хід заняття

Вчитель.

Дорога біла стелиться                                                                                                           

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована.

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма.  Безлистною.

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

- Діти, а ви любите зиму?

 

• А чим вам подобається ця пора року?
• Згадайте, скільки гарного довкола взимку – блискучі бурульки, ажурні сніжинки, великі і таємничі кучугури білого пухнастого снігу. Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить нашу уяву. А чому ж настає зима?
•  Існує така казка.
•  Високо-високо, за найвищими хмарами була незвичайна країна, гос-подаркою  якої  була  мати  Природа. Вона посилала на землю до людей своїх діток-доньок. А було їх чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима. Кожного разу матінка Природа готувала своїх доньок до подорожі на землю. І коли помахає Осінь останнім своїм жовтим листом і попрощається з нами, приходить  черга зими йти до людей.

- Зимонька, снігуронька, чарівниця – так гарно називають зиму. Вона з’являється зненацька. Все навколо блищить, переливається, іскриться. Мороз скував береги і засклив ставок суцільною дзеркальною шибкою. Зачарований ліс дрімає в білосніжному інеї, таємничі кучугури вкрили поле. Скільки поетів оспівали зимову красу у своїх віршах!

Учні.

Зимова казка

 

Білий сніг, білий сніг

 

Заміта стежинки.

 

На мереживо доріг

 

Падають сніжинки.

 

Завірюха – заметіль

 

І мороз тріскучий.

 

Снігову метуть кружіль

 

На високій кручі.

 

Вітерець – жартівник

 

Віхолу здіймає,

 

А  Мороз – чарівник

 

Наче сріблом грає.

 

Позаносив білий сніг

 

У лісах ялинки.

 

У казковім наче сні

 

Все навколо взимку. ( В. Басюк)

 

Зима

 

Вийшли вранці ми.

 

Дивне місто проти сонця!

 

Всі взолочені віконця...

Ні, такої ще зими не стрічали ми.

Проти сонця дим, проти зимнього

 

патлатий, що з труби зверта від хати,

 

й понад садом молодим тане, тане дим…

 

 Ох, яка ж краса! Сад увесь убрався в іній,

 

Проти сонця він - як синій.

 

Гілля до землі звиса, - дим же в небеса...

 

Проти сонця дим,

 

 проти зимнього патлатий, золотисто-рудуватий, -

 

понад світом молодим тане, тане дим. (П.Тичина)

Вчитель.

 

-Зима! Кожна людина сприймає цю пору року по-своєму. Для когось

 

вона холодна, сувора снігова королева, що хоче всіх заморозити. А для

 

когось - добра фея — чарівниця, яка принесла із собою веселощі,

зимові забави, новорічний маскарад, різдвяні свята, подарунки.

О, яка ж вона, ця загадкова Зима? Якого кольору?

 

Учень. Чудо-сани прилетіли

 

 Скакуни в тих санях білі.

 

В санях тих сидить цариця -

 

Білокоса, білолиця.

 

Рукавом махає -

 

Сріблом все вкриває.

 

- То який же колір вважають основним кольором зими?

Учениця.

Білі  черевики у зими,

 біла в неї кожушина,

 білі сани, білогриві коні,

 білі-білі рукавички пухові.

 

Вчитель. Які ще кольори, крім білого, можна зустріти у зимовій природі?

 Учень.

 

Срібні дерева, срібне гілля.

 

Сріблом пухнастим вкрита земля.

Вчитель.

-Як ви гадаєте, чи завжди сніг білий? Коли він буває рожевого відтінку,

 

блакитного, фіолетового, жовтувато-сірого? Відгадайте загадки.

 

 

1.Він ще недавно голубів,

 Застиг у сонній мрії.

 Ось небокрай почервонів.

 І він вже рожевіє. (Сніг вранці.)

 

2.Як тільки сутінь настає,

 

Ліхтарики мигають,

 

Він фіолетовим стає

 

І таємничо сяє. (Сніг ввечері.)

 

3.Спочатку він міцний і білий,

Та коли сонце припікає,

 Він враз слабішає, жовтіє,

Чорніє, тане і тікає. (Сніг у відлигу.)

 

• Отже, зиму не можна вважати безбарвною. Вона поєднує у собі безліч кольорів. Вам лише потрібно вміти їх бачити.

 

Вчитель. А тепер давайте ми спробуємо скласти словникову павутинку до слова “зима” , а допоможуть нам загадки.

Зірка ніжна сніжно-біла,

на рукав мені злетіла.

Поки ніс її сюди,

стала краплею води.   (Сніжинка)

 

Ні в воді не тоне, ні в огні не горить.     (Крига)

 

Без рук і без фарб вікна розмальовує.    (Мороз)

 

Рано-вранці увесь світ.

Вбрався в білий оксамит.

А як вітер нападе – оксамит цей упаде.    (Іній)

 

Текло, текло і лягло під скло, яке це скло?   (Лід)

 

Ліг на землю вранці ковдрою пухнастою.

Виграє на сонці ниткою сріблястою.  (Сніг).

 

Росте вона додолу головою,

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонечко засяє.

Вона заплаче й помирає.  (Бурулька)

 

Мірошниця біла-біла,

беручка до свого діла,

сіє, віє,  мете, меле,

 та по землі муку стеле.

Хто ця мірошниця?      (Хуртовина) 

Вчитель.

Які ж перші вісники зими? (сніжинки)

•              А які вони? (пухнасті, великі, білі-білі, легенькі, як пушинки)
•              На кого вони схожі? (на білих мух, білих пташенят)
•              Звідки ж вони прилетіли? (з неба)
•              Подивіться, яке небо? (Похмуре, сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмари і сиплять снігом).
•              Послухайте рядки з вірша М.Рильського:

Білі мухи налетіли,

Все подвір’я стало біле,

Не злічити білих мух,

Що летять неначе пух.

•                          Що нагадують сніжинки?
•                        Діти, підставте рукавичку і спіймайте сніжинку, подивіться на неї. Скажіть яка вона? (Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки).
•                        А тепер зробіть так, щоб сніжинка сіла вам на руку.
•                        Що замість неї залишилось? (Крапельки води)
•                        То із чого зроблена сніжинка? (з води)
•                        - Хто її викував? (Мороз)
•                        Як же це відбувається? (Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як тут. Відразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку).
•                        Подивіться, сідають сніжинки. Що ж вони роблять на землі? (Вони землю вкривають теплою, пуховою ковдрою, і вона спочиває у сні)

Вчитель. А яке зимове свято до нас приходить з настанням зими?

– Крім нового року взимку ще є ряд народних і релігійних свят:  Різдво, Хрещення, Колядки, Щедрівки. На святий вечір і протягом різдвяних свят діти ходять по домах: колядують, щедрують. І всі люди щедро їх частують, пригощають.

Вчитель.  А хто знає, чому  другий місяць має таку назву?

 Свою назву місяць дістав за тріскучі морози і люті хуртовини. У старовину казали: “У січні і снігом лице січе, і морозом вуха пече”. Білоруси називають його “студзень”, а болгари “великий січко”. А ще існують назви “сніговик”, “тріскун”, “вогневик”, “просинець”, бо небо в цей час частіше спить.  В народі так говорять про  другий місяць: січень – весні дідусь, а зимі цар.

– Що ви можете розказати про  останній місяць зими?

 Підступний  лютий – найкоротший місяць року.  О цій порі шаленіють вітри, сичать морози. Його називають “сліпень”, “лютий”, “криводоріг”, а ще “межень”, бо є межею між зимою і весною. Та найбільш вдала назва “бокогрій”.

Вчитель. А зараз ми проведемо гру “Майстерня Снігової Королеви” (ліплення різноманітних фігур з снігу) і конкурс «Малюнок на снігу».