ВИХОВНА ГОДИНА: «НАВІЩО ЛЮДИНІ СОВІСТЬ?»
Мета: уточнити знання учнів про таку загальнолюдську цінність, як совість; навчати дітей поводитися морально, чуйно, керуючись власним сумлінням, викликати осудливе ставлення до проявів егоїзму, нечесності, душевної черствості; виховувати у школярів прагнення бути гарними, достойними людьми.
Обладнання: ілюстративний матеріал до використаних літературних творів;
Хід заняття
1. Організаційний момент
Добрий день, діти, сідайте.
2. Актуалізація опорних знань
— Діти! Будь-яка людина — індивідуальність. Це певна, притаманна тільки їй вдача, певний світ думок та почуттів, а ще власна поведінка, думки, вчинки. Як ви думаєте, кожен із вас — також маленька особистість? Поясніть, чому ви вважаєте так.
3. Розкриття теми заняття.
— Внутрішній світ почуттів виливається у вдачу та поведінку людини. Так, чуйність породжує добрі вчинки, а,наприклад, боягузтво призводить до вчинків поганих: обману, зради, відмови в допомозі. Отже, поведінка людини визначає її місце в суспільстві та ставлення до неї інших. Чи має значення для вас те, як ставляться до вас інші люди? А кого з вас хвилює власне ставлення до самого себе? Чи завжди ви самі про себе гарної думки? Чи буває так, що ви шкодуєте про свої вчинки, відчуваєте сором за них? (Відповіді учнів.) Отже, ви маєте совість.
— Сьогодні на виховній годині ми поговоримо саме про совість. Ми побесідуємо про те, для чого людям потрібна совість, які почуття свідчать про її прояви та про відсутність совісті. Ми спробуємо прислухатися до свого внутрішнього «я», щоб знайти там ознаки совісті та сумління — тих цінностей, без яких ніхто не може бути достойною, гідною людиною.
Психологічна пауза
— Заплющте очі і подумки пригадайте той момент, коли вам було соромно, коли ви розкаювалися у своєму вчинкові. Підніміть руки, з ким таке відбулося. У таких випадках говорять: «Нас мучила совість».
Щоб розібратися в цьому понятті, звернімося до тлумачного словника. А в ньому термін «совість» визначається так:
Совість — внутрішнє усвідомлення добра і зла, сховище душі, в якому відгукується схвалення або осудження кожного вчинку, здатність розпізнавати якість вчинку; почуття, що спонукує до істини та добра.
На перший погляд, досить складне пояснення. Але насправді все значно простіше. І впевнитися в цьому, зрозуміти це нам допоможе цікаве та повчальне оповідання Василя Сухомлинського.
Основна частина
Робота з оповіданнями
Зараз я прочитаю вам оповідання, а ви уважно слухайте адже після оповідання я задам вам запитання на які ви маєте відповісти.
Як хлопці мед поїли
Мати послала Олега й Романа до дідуся. Він у сусідньому селі живе.
Зраділи близнята: давно не були в дідуся. «У нього в садку яблука смачні, ото вже поласуємо», — думають хлопці.
Принесли дідусеві нову вишиванку, що мати передала. Подякував дідусь і каже:
— Ідіть, дітки, в садок, їжте яблука.
Побігли Олег і Роман у садок. Вилізуть на одну яблуню, зірвуть кілька яблук, з’їдять... а на другій ще смачніші, так і ваблять око. Наїлися хлопці яблук, а дідусь поставив на столі тарілку меду. Взяли вони по ложці й не можуть більше. Зібралися хлопці додому. Дав дідусь баночку меду й каже:
— Хай і мама покуштує.
Пішли хлопці. Дорога далека. Захотілося їсти. Сіли під вербою, з’їли трохи меду.
Та й знову йдуть. Захотілося їсти ще дужче. Ще сіли, наче й небагато з’їли, а меду лишилося тільки на денці.
Ще раз сіли. Баночка й спорожніла.
Підійшли вже до хати, сіли під явором та й думають: «Що ж мати скаже?»
Вийшла мати з хати, дивиться — хлопці сидять і плачуть.
— Чого це ви, хлопці, плачете? — здивувалася мати.
Розповіли хлопці, як мед поїли.
Мама зраділа, сміється.
Хлопці дивуються та й питають:
-Мамо, чого ви радієте?
—Того, що ви плачете...
Запитання та завдання:
Розкажіть, який негарний вчинок зробили хлопці. Яка вада близнюків була виною цьому? Чи переймалися Олег та Роман тим, що вчинили негарно? Розкажіть, як почувалися та поводилися хлопці, прийшовши додому.
Поясніть, чому зраділа мама. Як одним словом можна назвати почуття хлопчиків, що включало в себе провину, сором та каяття?
Творче завдання
Змініть прослухані історії так, щоб у них розповідалося про безсовісні вчинки хлопчиків.
(Хлопці з’їли мед, домовившись мамі не казати, що мед узагалі був, і пішли спокійно гратися.
Вивчення нового матеріалу
Гра «Народ скаже, як зав’яже»
Діти читають українські прислів’я та за допомогою вчителя пояснюють їх.
• Сумління — найкращий порадник. (Коли людина постає перед вибором, треба чинити так, як радить власна совість.)
• Стид, хоч і не дим, а очі виїсть. (Коли людина відчуває сором, вона опускає додолу очі, відводить погляд, не може дивитися у вічі тому, по відношенню до кого вчинила негарно.)
• Голосок дзвенячий, а совість свиняча. (Так говорять про людину, яка на словах добра, улеслива, а вчинки її при цьому безсовісні, погані.)
Далі учням пропонується дібрати одне з прислів’їв до кожної із заданих ситуацій.
Розбір психологічних ситуацій
Ситуація 1. Батько відчитував Сашка за отриману за невивчений вірш двійку. Сашко стояв перед татом червоний, як рак, і тупо дивився в підлогу. (Стид, хоч і не дим, а очі виїсть.)
Ситуація 2. Валя принесла в школу два смачні пиріжки. їй дуже хотілося з’їсти обидва пиріжка самій, проте щось підказувало дівчинці, що треба поділитися одним пиріжком із подружкою Юлею. Вона так і зробила, тому що ... (Сумління — найкращий порадник.)
Ситуація 3. «Завтра я вже точно поверну тобі твою книжку! — вкотре урочисто пообіцяв Дмитрику Максим. — Розумієш: і мама її читає, і бабуся читає, і менший братик читає... Ну, ти ж розумієш мене, ти ж мій найкращий друг, я ж за тебе — у вогонь і у воду!» Що подумав Дмитрик? (Голосок дзвенячий, а совість свиняча.)
Заключна частина
— Розкажіть, про яку моральну цінність ми говорили під час заняття. Поясніть, як ви розумієте поняття «совість».
Зпам’ятайте, діти: саме на совісних людях тримається порядок, мир та злагода і в нашому домі, і в нашій родині, і в країні, і взагалі у всьому світі. Наприкінці нашого уроку я хочу сказати вам одну мудру думку: які ми самі — такий і світ навколо нас.
Сподіваюся, ви для себе зробите правильні висновки.