Барволист в садочку
За мотивом казки В.О. Сухомлинського
«Чому опадає листя з дерев».
Хлопчик:
Іде осінь. На деревах
Листочки жовтіють,
Рожевіють, червоніють,
А ще й багряніють.
Сам собі я ще змалечку
Ставив запитання -
Хто ж це в лісі і в садках
Робить фарбування?
Заховавсь я в кущ калини
Та й сиджу тихенько.
Раптом в садок пришкандибав
Дідусик старенький.
До кущика підійшов
І став працювати –
В різні барви всі листочки
Почав фарбувати.
Я підкравсь до нього ззаду
Й тихенько питаю:
Ви хто такий? Що робите?
Чому вас не знаю?
Дідусь: Я - Барволист, усі мене
Отак називають,
Бо дерева в різні барви
Восени вдягаю.
Хлопчик: А чому ж на вишні листя
Ви не пофарбуєте?
Чи на неї багряної
Ви фарби шкодуєте?
Дідусь:
Вишня плаче і не хоче
Свій колір міняти,
Хоче сніжок зеленими
Гілками вітати.
Хлопчик:
Правду кажеш, Барволисте,
Я сам помічаю,
Як у вишні по стовбурі
Слізоньки стікають.
Я спробував ті сльозинки
На смак скуштувати,
А вони мені до рук
Стали прилипати.
Дідусь:
Саме тому й не малюю
Листочки вишневі,
Хай не ронить деревце
Слізоньки рожеві.
Хлопчик:
А я знаю, Барволисте, прикмету про вишню:
« Сніг не ляже, поки вишня не обронить листу».