Виховний захід "Толерантність врятує світ"

Толерантність врятує світ

Виховний захід

вчителя початкових класів,

спеціаліста

Ващенко Олени Іванівни

Перед великим розумом я схиляю голову,
Перед великим серцем я стаю навколішки.
Гете

Мета: розкрити поняття «толерантність», показати певні рівні толерантної людини; розвивати адекватну самооцінку, вміння аналізувати, приймати рішення, обирати правильну позицію; виховувати спостережливість, уважність до інших людей; виховувати здатність бачити і розуміти відмінність іншої людини від себе, вчити встановлювати стосунки на доброзичливій основі; сприяти формуванню ціннісних установок на толерантне спілкування та навичок толерантної поведінки, звичок; виховувати чуйність, взаємоповагу, людяність, терпимість і небайдужість. 

Обладнання. Картки із записами, квітка, яблука, аркуші паперу.

Хід заняття

Останнім часом стало модним говорити про толерантність. Для нашої свідомості поняття «толерантність» незвичне. Нам ближче наше слово «терпимість».
        Толерантність ( від лат. tolerance) – терпіння, прийняття іншої людини такою, якою  вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками. Толерантність – це поступливість, це активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства.
Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві.

«Людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини»,- сказав один учений. Навіть на самоті вона подумки звертається до інших людей. Наприклад, коли приміряєш новий одяг або робиш зачіску, думаєш, що скажуть твої друзі, чи не вважатимуть тебе відсталим або занадто «крутим», Попри все людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, треба навчитися ладнати з різними людьми.  Толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей. Толерантність – це терпимість до думок, поведінки та поглядів інших.

Протилежне поняття до толерантності – інтолерантність. Поділ людей на толерантних та інтолерантних є досить умовним. Кожна людина в своєму здійснює як толерантні, так й інтолерантні вчинки. Але здатність вести себе толерантно може стати особистісною рисою і зможе забезпечити успіх у спілкуванні.
           Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критичні відносно до себе і не прагнуть у всіх бідах звинувачувати інших.
           Толерантна людина не ділить світ на дві частини – чорне та біле; не робить акцент на розбіжностях між «своїм» та « чужим», тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору.

Вправа « Асоціативний ряд»
Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.
(На екран висвітлюється слово толерантність, учні по черзі називають рису характеру).

 Т – терпимість

О – оптимізм, оригінальність

Л – любов

Е – енергійність

Р – рівність

А – активність

Н – ніжність, надійність

Т – тактовність

Н – необхідність

І – ініціативність, інтелігентність

С – співчуття

Т – терпіння

Ь – м’якість, душевність

Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний
або жовтий. Одні люди високі, інші – низькі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.

Ви не схожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям. Зараз проведемо дослід, який показує, що ми дуже різні. Будь ласка, п’ять учнів підійдіть до мене. Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:
1. Складіть аркуш навпіл.
2. Відірвіть верхній правий кут.
3. Знову складіть навпіл.
4. Відірвіть правий верхній кут.
5. Знову складіть.
6. Знову відірвіть верхній правий кут.
7. Складіть аркуш надвоє.
8. Якщо можна, відірвіть правий верхній кут.
9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.

• Чи можемо сказати, що хтось виконав роботу неправильно?
• Чому аркуші відірвані так по-різному?
• Чи можете ви сказати, що всі, хто відірвав аркуші інакше, ніж ви, є гіршими за вас?
• Чи буває так, що ми оцінюємо людину тільки з огляду на те, чи робить вона щось так само, як ми? Чого навчає ця вправа?

Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Але інколи ми стаємо сліпими і не хочемо прислухатися до чужої думки і вважаємо свою думку правильною.

Вправа «Яблуко»

Учитель. Якщо ми ближче ознайомимося з конкретною людиною, більше дізнаємося про неї, то індивідуальність, неповторність будуть очевидними.

Як ви вважаєте, 26 яблук є індивідуальність? Візьміть кожний собі по яблуку. Розгляньте його дуже уважно, з’ясуйте «особливі прикмети» за 1 хв.. Опишіть його.

Учениця (декламує вірш).
Толерантність врятує світ.
Толерантне ставлення людини
Збереже планету від негод,
Розрубає мотлох павутини,
Переріже нитку перешкод.
Толерантне ставлення до всього
Збереже, врятує і спасе,
Допоможе вгледіть перемогу,
Допоможе витримати все.
Будь завжди нестримним вільнодумцем,
Свої мрії пензлем намалюй.
Освіти життя яскравим сонцем,
Толерантний всесвіт побудуй!

Толерантність -  це «відстань» між людьми в переносному значенні. Це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.
Поняття «толерантність» у різних мовах має різні відтінки.

В англійській мові – це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.

У французькій - повага свободи іншого, його думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість до інших.

В арабській – прощення, поблажливість, схильність до інших.

У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Отже, толерантність – доброзичливість, визнання за кожною людиною права бути іншою і поважати цього права.

Притча – блюз
          Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпець і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився себе опановувати, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися стримувати свої емоції, ніж забивати цвяхи.
           Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав про це. Тоді батько наказав синові витягти з паркана по цвяху у ті дні, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться.
          Минали дні, і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів  сина до огорожі та сказав: « Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося… Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись…»

          Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в іншій людині такі рани, як ці діри. І рани зостаються, попри те, скільки разів потім ви просите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як фізичні. Діти, не забиваймо цвяхів ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо одне одного.

Вправа «Біла ворона»

Вчитель пропонує одному з учасників на деякий час стати не таким, як всі. Для цього йому треба робити усе протилежне тому, що робить група. Група повторює всі рухи учителя, наприклад підіймає руки, а «біла воро­на» — опускає, всі посміхаються, а біла во­рона — насуплюється, тощо.

Через деякий час ведучий каже: «Це важ­ко — бути не таким, як всі. Хто йому буде допомагати?» Так з'являються дві «білі во­рони». Потім їх стає більше. Коли до білої ворони приєднується більшість, вправа за­кінчується.

• Так проявляється  здатність знаходити (по­мічати) й цінувати індивідуальність інших людей. Так проявляється толерантність

Вправа – рольова гра
Інсценізація ситуації: « Зустріч подружки після хвороби».
Зустріли школярі свою однокласницю Надійку після хвороби (вона хворіла на вітрянку). На її обличчі ще не загоїлися ранки та залишилася зеленка.
- Ой, яка ти смішна!- засміялася її подружка Ніна.
- Ти ще довго ходитимеш такою негарною? Навіть на носі в тебе зеленка, підхопила Маруся.
- А ми вже їздили на екскурсію. Було дуже цікаво, а ти все пропустила,- загомоніла  Світлана.
- Ми вже багато нового вивчили з алгебри: певно, ти нічого не розумієш, адже ти й раніше не дуже добре зналася на математиці.
Надійка скоро попрощалася та пішла зі сльозами на очах.
Продовжіть розповідь і виправте помилки учнів.

Вправа-рольова гра
Завдання: 1) розкажіть якийсь випадок із свого життя, коли ти навмисне завдав комусь болю (психологічного). Як би ти зараз виправив свій вчинок, подивившись на ситуацію з іншого боку. Програйте цю ситуацію та зробіть висновок.
2) розкажіть  якийсь випадок із свого життя, коли тебе дуже образили. Чим закінчилась ця історія. Зробіть висновок у цій ситуації та можливі шляхи, які б не призвели б до цього прикрого випадку.

Дикі гуси
         Чи багато знаємо про диких гусей? Вони голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином летять на південь.  А чи знаєте, що гусак вибирає собі пару на все життя? І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летівши клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з гусей буває  в цій ролі. Якщо один з гусей захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.
Ви чули, як кричать гуси, коли клин пливе по горизонту? Це вони підбадьорюють того, що летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.

             Вчитель підводить дітей до думки – узагальнення: життя гусей – це метафора стосунків в сім’ї, колективі.
Питання дітям:

1. Чи часто нас, якщо ми « летимо попереду» підтримують?
2. Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і « відстаємо»? Для того, щоб була можливість « летіти» вперед, важливо мати надійний « тил».
3. Як ми поводимося, коли хтось помиляється?
4. Чи « спускаємося з ним вниз», щоб підтримати? Або нам легко вигнати його із «зграї»?

            Дуже важливо в сім’ї і в будь-якому колективі дотримувати правила толерантного спілкування:(на екран проектуються)

1. Бути завжди уважним.
2. Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.
3. Бути гуманним і милосердним.
4. Не ображати співбесідника.

Легенда « Усе в твоїх руках»
           Колись давно на півдні Африки жив розумний, але дуже пихатий вождь. Увесь день його складався з примірянь вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками…Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з’явився мудрець. Дуже розлютився вождь: як можна називати якогось там старця найрозумнішою людиною на світі?! Але нікому свого обурення не показав, а запросив мудреця до себе.
           І ось настав день зустрічі. Зібралось усе плем’я, щоб послухати найрозумніших. Вождь сидів на високому троні й тримав у руках за спиною метелика. До нього підійшов невеличкий худорлявий чоловік, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, недобре посміхаючись, вождь сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках, живе чи мертве?». Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе залежить від тебе».
- Як ви розумієте слово мудреця?

• Діти, у мене є квітка, але допо­можіть мені зробити її красивою. їй потріб­ні пелюстки, причому не прості, а з тими цінностями, які ви візьмете у життя.

(Діти роблять надписи й прикріплюють пе­люстки.)

 (Зразки написів:

•     Я візьму із собою гарний настрій.

•    Я візьму знання про...

•    Я завжди робитиму добро.

•     Я уникатиму конфліктів.

•     Важливо в житті дотримуватися «межі толерантності».  )

•  Дякую за співробітництво. Зичу вам взаєморозуміння і взаємоповаги, миру і злагоди.