Позакласний захід "Кращої, ніж рідна, мови не буває!" поглибить знання учнів про значення мови в розвитку загальної культури людини, ознайомить зі скарбами рідної мови та виховуватиме толерантне ставлення до інших мов.
Підготувала захід:
учитель української мови
Булгакова І.В.
Одеса-2018
Тема. Кращої, ніж рідна, мови не буває. (слайд 1)
Мета: поглибити знання учнів про значення мови в розвитку загальної культури людини; ознайомити зі скарбами рідної мови; виховувати патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого, звичаїв, обрядів нашого народу; розвивати пізнавальні інтереси, пам’ять, логічне мислення; виховувати позитивне ставлення до рідної мови, а також толерантне ставлення до інших мов.
Обладнання: стіннівки, присвячені Міжнародному дню рідної мови, вислови про рідну мову на плакатах, слайдах, проект-презентація, музичний супровід, мультимедійні засоби навчання
Місце проведення: актова зала, святково прибрана світлиця.
Епіграф: Із пуп’янка долонь
Вихоплюється слово,
Беззвучне і гучне, з роси, води й сльози.
Молись за нас, молись, пречиста рідна Мово,
Народжена з хлібів і чистої лози.
Єдина і свята, Пречиста Діво мово,
У полум’ї свічок прийди в пусті серця,
Навчи молитись нас блакитно й калиново,
Навчи чудових слів, яким нема кінця.
Хід виховного заходу
Фанфари. Звучить марш запорізьких козаків. Виходить хлопець-козак і читає наказ:
«Вельмишановна громадо Одещини! Нині світлеє свято зібрало нас у цій залі. Зібралися люди добрі на свято своє – свято традицій, народних пісень вольних, мови рідної. І прославимо в цей день мову рідну, пісню українську. Хай у віках живе діло славних рук і не висихає джерело душ людських і традицій народних! Цьому бути!
Флешмоб «Говоріть українською».
На сцену виходять господар і господиня в українських костюмах з короваєм.
Господиня. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик землі рідної, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.
Господар. Шановні діти, учителі, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб, сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято наше – торжество рідної мови.
Господиня. Гостей дорогих ми вітаємо щиро, зустрічаємо хлібом, любов`ю і миром. Прийміть коровай наш із жита-пшениці й чистої джерельної водиці.
Вручає коровай. Гість кладе його на заздалегідь приготовлений столик, прикрашений рушником, квітами.
Господиня Сьогодні, 21 лютого, - унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.
Господар.Катерино, а ти знаєш, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови?
Господиня. Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок.
Господар. Що ти маєш на увазі?
Господиня. Святкуємо ми цей день із присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи із 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.
Відеопрезентація «День рідної мови».
Господар. Так, я тепер розумію, що найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. І коли, як не сьогодні на весь світ нам вигукнути: «Хай живе рідна мова!» І чуємо, як російською, англійською, італійською, польською нас підтримують люди, які також не дозволяють знецінитися, зникнути мові.
Звучить музика. Поважно заходять три мудреці, стають перед сценою внизу.
Мудрець Архип. Ох і далека ж дорога пролягла до вашого порогу!
Мудрець Мусій. Вітаємо вас, наше юне покоління, у новому 21 сторіччі! Прийшли ми до вас недаремно! Світ такий широкий і безмежний, що нерідко і заблукати в ньому!
Мудрець Анафанасій. А допоможе знайти вірний шлях багатовікова особливість народу – мова! Адже в давні часи всі люди однією мовою говорили й усі одне одного розуміли.
Мудрець Архип. І закортіло людям лишити пам`ять про себе довічну.
Імпровізація діалогу « Біля підніжжя Вавилонської вежі».
На мультимедійній дошці з`являється підніжжя вежі, згодом - і вся вежа.
1 учень. А нумо зберемося разом та й побудуємо вежу високу-високу!
2 учень. Ми збудуємо вежу аж до самого неба! (Голоси за сценою)
Мудрець Анафанасій. Будувалася вежа не рік і не два. Самих цеглин для неї знадобилося тридцять п`ять мільйонів! Ціле місто виросло навколо гори, на якій будувалася вежа. Місто Вавилон. А на горі з кожним днем усе вище й вище, уступами підводилася вежа-красуня: знизу широка, догори все вужча й вужча. (Шумові ефекти будівництва)
Та ранком, звідки не візьмись, поміж людей з`являється сам Бог. Не сподобався йому їхній замір – досягти неба, де живе Всевишній.І Бог зрозумів: це тому примудрилися люди свою вежу вибудувати, що у них спільна мова і кожна людина розуміє іншу. От вони й домовились!
Мудрець Мусій. І наслав Бог на землю страшенну бурю ( Шумові ефекти:грім, злива). Поки буря вирувала, вітер поніс усі слова, котрі люди звикли одне одному говорити.
1 учень. Но мор пент!
2 учень. Нічого не розумію!
3 учень. Ничего не понимаю!
4 учень.Nicht ferschtein! (Голоси за сценою)
Мудрець Архип. І розійшлися люди в різні кінці землі, кожен народ у свою сторону – будувати свої міста. І до сьогодні всіма мовами світу люди розповідають оцю легенду про недобудовану Вавилонську Вежу.
Мудрець Мусій. Недарма ми розповіли вам цю притчу – прагнемо нагадати вам, що всі ми люди, хоч живемо у різних країнах, маємо різні традиції, говоримо різними мовами!
Мудрець Анафанасій. Прощавайте, час нам в дорогу вирушати.
Музика. Мудреці виходять.
Господар. Так. Мова – це великий Божий дар для людини. У світі налічується близько трьох тисяч мов. У кожного народу вона своя. А серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – наша українська мова.
Звучить музика. Заходить Мова
Монолог Мови. Я невтомна й працьовита, не омину жодного закутка, жодної оселі. Загляну і в карпатські гори, і в поліські простори, покружляю дзвінкою луною і по Наддніпрянщині, і в деснянських долинах. Не шкодую ні сили, ні багатоголосих барвів, дарую всім і кожному частинку своєї самобутньої незрівнянної душі. Дзвеніла потічком у смерекових зрубах, співала жайворонком над білосніжними мазаночками і розливалася сосновим духом у поліських хатинах… От лиш панське ярмо уривало шию, напувало гірким потом. Летіли роки, а я все не старіла, а я розквітала більше і яскравіше. Ніжними ліричними співанками, войовничими гімнами і просто старовинними стрілецькими піснями перекочувалася в степовому різнотрав`ї. Свіча надії ще палахкотить у моєму серці, і сію, сію свою запашну житню любов і колоскове мелодійне словесо з гірким калиновим присмаком. Допоки живу я дзвінка і солов`їна , доти топтатимеш ряст і ти…
Господиня. Слово рідне! Мово рідна! Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, музику слів твоїх і невмирущий оптимізм гумору.
Учень читає гумореску Павла Глазового «Про бідного Льову і державну мову»
Зустрілися на базарi
Дамочки знайомі.
– Як ваш Льова поживає?
– Сидить у дурдомi.
Він в Ізраїль перебрався
До перебудови,
А там бар'єр – бiда тобi,
Як не знаєш мови.
Вчився Льова так старанно,
Що не бачив свiту,
Але ідишу не вивчив,
Не знає івриту.
Як почина балакати,
Ні складу, нi ладу.
Там же книжки не спереду
Читають, а ззаду.
Потикався бiдний Льова
В рiзні установи,
Все закрито-перекрито,
Як не знаєш мови.
Скрiзь дивилися на Льову,
Як на психопата,
Тому й зробив бiдний Льова
З фанери плаката.
Накарлякав: «До такого
Життя ми не звичні.
Ми – євреї особливі,
Російськоязичні.
Вимагаєм від кнесета
Створить нам умови,
Запровадить в Ізраїлі
Дві державні мови!»
Гукав Льова пiд кнесетом,
Роззявивши рота,
А на нього всі дивились,
Як на ідіота.
Мало йому не побили
На лобi плаката.
Тепер в Льови у дурдомі –
Окрема палата.
Щоб знав, дурень, що Ізраїль –
Розумна держава.
Нав'язувать чужу мову
Там не мають права.
Господар. Розвеселила вас гумореска, а під гарний настрій завжди хочеться співати.
Звучить пісня «Із сиром пироги».
Хлопчик в українському вбранні,пританцьовуючи, пригощає гостей пирогами.
Господиня. Ой, яка ж весела, гарна, співуча наша рідна мова. Яка мова – такий і народ. Олеже, а ти чув, що про людину судять за 4 ознаками: який вона вигляд має, що вона робить, як вона говорить, що вона говорить.
Господар. Ти хочеш сказати,що ставлення до людини у світі залежить аж на 50% від її мови?
Господиня. Атож. А ще від толерантного ставлення до інших мов! Я, наприклад, вивчаю англійську, планую вивчати іспанську та французьку мови!
Господар. А мені до вподоби італійська!
Уяви лишень: Україна – осередок 130 національностей і народностей, серед яких найбільшу кількість складають українці – 77,8 %, росіяни – 17,3 %. Найбільш численними після українців і росіян в Україні є білоруси, молдовани, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, татари, цигани, грузини, німці.
Господиня. Та що там в Україні! У нашому Юридичному ліцеї навчаються разом із українцями вірмени, грузини, росіяни, молдовани, болгари… Живучи на нашій землі, шануючи українську мову, вони пам`ятають своє національне коріння і не забувають рідну мову.
Виступи дітей у національному одязі (учні декламують вірші різними мовами).
Відеопрезентація про Україну, Росію, Болгарію, Грузію, Вірменію, Азербайджан.
Учитель. До щирої бесіди, до гарної пісні, іскрометного жарту зібрала нас рідна мова, а ми продовжуємо наше свято змаганням на кращих знавців рідного слова.
Отож запрошую команди зайняти ігрові місця.
Презентація команд (капітани представляють свої команди: «Розумники» та «Мовознавці»). (слайд 2)
Учитель. Як справжні патріоти, всі учасники команд доведуть, що державі потрібні високоінтелектуальні громадяни. Знання учасників інтелектуальної гри буде оцінювати шановне журі. Увага! Ми розпочинаємо конкурс-змагання знавців української мови, хай щастя перемоги випаде тому, хто краще знає українську мову.
Почнемо конкурс з розминки. Кожній команді треба буде якнайшвидше вимовити скоромовку, за кожну найшвидшу і правильну відповідь – по 1 балу.
Розминка «Хто найшвидше вимовить скоромовку»
Завдання для першої команди
Бук бундючився перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб вскубнув за чуба бука –
Буде букові наука. (слайд 3)
Завдання для другої команди
Бубоніла діду баба:
– Ой не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят. (слайд 4)
Учитель:
Отже, добре розім’явшись, переходимо до першого завдання.
Як добре звучить українська мова у прислів’ях та приказках, що виражають мудрість нашого народу.
Конкурс «Найкмітливіший»
1 завдання «Продовжіть прислів’я та приказки» (слайд 5)
Завдання для першої команди (слайд 6)
1. Вік живи ... (вік учись).
2. Від теплого слова і лід… (розмерзає).
3. Книга вчить, як ... (на світі жить).
4. Хто дбає, той ... (і має).
5. Яка головонька, така й … (розмовонька ).
6. Гостре словечко коле… (сердечко ).
Для другої команди (слайд 7)
1. Більше діла – менше …(слів).
2. Слово не горобець, вилетить ... (не впіймаєш).
3. Хто мовчить, той двох … (навчить).
4. Слово – не полова, а язик … (не помело ).
5. Слово до слова зложиться… (мова ).
6. Добре слово краще за … (гроші ).
Конкурс «Найрозумніший» (слайд 8)
2 завдання «Надати значення словам»
Завдання для першої команди (слайд 9)
МАВКА
а) казкова лісова істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа
в) дуже міцний грубий мотузок із волокна або дроту
(слайд 10)
ГЕНОЦИД (слайд 11)
а) лікувальна рослина
б) вид політичної діяльності
в) винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами
(слайд 12) ГАЛУЗА (слайд 13)
а) сукупність підприємств і організацій, що характеризуються спільністю ознак виробничо-господарської діяльності
б) боковий відросток від стовбура дерева або чагарника, який розгалужується на менші відростки – гілки, віти
в) думка про справи, що турбують, хвилюють когось
(слайд 14)
МАКІТРА (слайд 15)
а) найвища точка хати
б) вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором
в) сухі світло-жовті стебла злакових рослин, що залишаються після обмолоту і використовуються як корм скотині, паливо, а також для підстилки, покриття будівель
(слайд 16)
Завдання для другої команди (слайд 17)
ПАСМО
а) пучок волосся, часом довгого, переплутаного або кошлатого
б) про те, що тягнеться довго чи безладно в просторі й часі
в) витягнутий, невисокий пагорб або група таких пагорбів; невеликий гірський кряж
(слайд 18)
ПЛАВНІ (слайд 19)
а) пристосування для підводного плавання, що надівається на ноги плавця
б) місця, відведені для вільного плавання людей
в) заболочені, порослі вологолюбною рослинністю низькі береги річок, що затоплюються під час повені (слайд 20)
ЦЕБЕРКА (слайд 21)
а) конічна, дерев'яна, посудина з дужкою для носіння і зберігання води та іншої рідини
б) хутро, призначене для пряжі
в) вид породи собак
(слайд 22)
МОРОК (слайд 23)
а) про що-небудь безвідрадне, безнадійне, сумне
б) відсутність світла; темрява, темнота
в) неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога
(слайд 24)
Учитель. Надаємо слово журі. З якими результатами команди підійшли до наступного конкурсу?
Конкурс «Перекладач»
3 завдання «Перекласти слово» (слайд 25)
Завдання для першої команди (слайд 26)
ШКАТУЛКА – СКРИНЬКА
ПАЛАТКА – НАМЕТ (слайд 27)
ПОЕЗД – ПОТЯГ (слайд 28)
ЭХО-ВІДЛУННЯ (слайд 29)
Завдання для другої команди
ОКОРОК – ОКІСТ (слайд 30)
ГОРИЗОНТ – ВИДНОКРУГ (слайд 31)
ЕЛКА – ЯЛИНКА (слайд 32)
ФОРТОЧКА – КВАТИРКА (слайд 33)
Журі оцінює конкурс «Перекладач».
Конкурс «Світ фразеологізмів» (слайд 34)
4 завдання «Пояснити значення фразеологізмів»
Завдання для першої команди (слайд 35)
Проголосити анафему – найсуворіше осудити, проклясти.
Вовчий білет – документ із помітками про неблагонадійність його власника.
Брат піднявся на брата – запекла ворожнеча.
Вавилонська вежа – мішанина мов; справа, яка ніколи не буде завершена.
Покласти на вівтар – жертвувати чимось заради чогось.
Завдання для другої команди (слайд 36)
До зелених віників – дуже довго.
Вінок терновий – муки, страждання.
Вовк у овечій шкурі – лицемірна людина, яка під маскою доброчесності приховує злі наміри.
Аж за вухами лящить – з великим апетитом.
Скрутити в’язи – покалічитися або вбитися.
Учитель. А тепер слово надаємо командам. Як ви справилися з цим завданням?
Відповіді команд
Учитель. Просимо журі підрахувати загальну кількість балів, зароблених командами у конкурсі «Фразеологізми».
Конкурс «Коли епітет б’є стрілою» (слайд 37)
5 завдання «Дібрати епітети до слів»
Роздаються картки учасникам кожної команди
(слайд 38)
Правильна відповідь
(слайд 39)
(слайд 40)
Правильна відповідь
(слайд 41)
Учитель. Надаємо слово журі. З якими результатами команди підійшли до наступного конкурсу.
Конкурс «Бездонність мудрості народної» (слайд 42)
2. Скільки днів святкують масляну? (Сім).
3. На яке свято дівчата плетуть вінки з квітів та пускають їх по воді, спостерігаючи, як і куди вони попливуть? (Івана Купала).
4. На яке свято українці готують дванадцять страв? (Вечеря).
5. Яким святом, за народними прикметами, закінчується купальний сезон? (Ілля).
6. Яке свято відмічають в один день із Днем студента? (Тетянин день).
7. Улюблений продукт українців? (Сало).
8. Як називається свято, в яке за народним повір'ям зима з літом зустрічається? (Стрітення).
9. Назвіть з якими продуктами святкують в народі Спас. (Мед, яблука, горіх).
10. Народне свято, якому радіють усі слухняні діти. (Миколая). (слайд 43-44)
Журі оцінює конкурс «Бездонність мудрості народної»
Учитель. Перш ніж пролунає підсумок і визначиться переможець серед команд, я хочу сказати, що це – гра і, можливо, комусь сьогодні пощастило більше, але я закликаю вас здебільшого покладатися на свої знання, збагачувати їх, більше читати, поповнювати словниковий запас, бути грамотними. А зараз слово нашому вельмишановному журі. Які результати у наших знавців рідної мови?
Оголошення результатів конкурсу. Нагородження команд. (слайд 45)
Господиня. Ось і завершився наш конкурс. Щиро вітаємо усіх нас із цим чудовим святом – Днем рідної мови!
Господар. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом та духовним джерелом життя!
Разом. Щастя, миру, добра!
Звучить пісня «Мова єднання». (слайд 46)