Позакласний захід до Міжнародного дня рідної мови " Ну що б, здавалося, слова..."

Позакласний захід

                              Ну що б, здавалося. слова…

                              Слова та голос - більш нічого.

                              А серце б’ється – ожива, 

                              Як їх почує!..

                                              Т. Г. ШЕВЧЕНКО

Ведучий. 21 лютого -  Міжнародний день рідної мови. Це свято відзначають у кожній країні світу. А мов нараховують більше 5 тисяч. Деякі з них ,на жаль, на межі зникнення.

Ведуча. Ми  бажаємо  розквіту нашої  рідної  мови, тож дозвольте  згадати про її красу, мелодійність, висловити прохання берегти, плекати  і примножувати її багатства.

ЗВУЧИТЬ  ГІМН  УКРАЇНСЬКІЙ  МОВІ

   Ведучий.       Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Для кожного дорога його рідна

мова, а нам найдорожча українська.

Ведуча. Любов до рідної  мови  починається ще з колиски, з перших нерозбірливих звуків  немовляти, з маминої  пісні. Найпершою  піснею кожного з нас є колискова.

Саме у ній об’єднались тепло, ніжність, любов, добро.                         

ЗВУЧИТЬ  Колискова

Ведуча. Народ століттями  творив свою духовну культуру і мовні надбання: казки

думи, легенди, перекази, легенди, притчі, прислів’я, приказки, пісні.

Ведучий. Мову  простого  українського  народу  передав нам у спадок Григорій Сковорода, вдосконалив її  Іван Котляревський, створивши « Енеїду». Григорій

Квітка- Основ’яненко став  основоположником  художньої  прози  українською мовою. А Павло Гулак-Артемовський – автором першої віршованої  байки. Тарас  Григорович  Шевченко  ввійшов  в  історію як виразник  духовності  українського народу.

1 учень.

Рідна  мово! Рідна мово!

Як  сопілка  калинова,

Мово наших  кобзарів.

Рідна мово! Рідна мово!

Пісня неньки колискова,

Шум калинових  гаїв.

Раз мені сказала мати:

Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх,

Щоб  у серці ти зберіг.

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну.

2 учень.

Від інших мов вона не гірша,

Для українців  наймиліша,

Пісенна ніжна і дзвінка,

Мова Шевченка  і Франка.

О слово рідне! Шум дерев!

Музика  гір  блакитнооких,

Шовковий  спів степів широких.

Дніпра  між  них левиний рев…

             (О. Олесь)

Ведуча. Мова- це показник культури людини. Недаремно  кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Жаль  визнавати, що сьогодні є небагато людей, які досконало володіють рідною мовою. Причиною  цього  стало насамперед те, шо в результаті співіснування української і російської  мов утворився так званий «суржик»,  який

є небезпечним,  оскільки засмічує і руйнує одну з найкрасивіших мов світу.

Ведучий. Говорити потрібно правильно. Слід взяти все краще з надбання наших предків, пробудити розум і серце нації, щоб відродилася і розквітла  Україна, щоб

усміхнулася доля нашого народу.

3 учень.

Коли ти плекаєш слово,

Йде воно як злотонить;

Калиново й  барвінково

Рідна мова пломенить.

Коли мовиш, як належить,-

Слово чисте, як роса…

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

4 учень.

Не  бійтесь заглядати у словник,

Це пишний яр, а не сумне провалля,

Збирайте, як розумний садівник,

Достойний овоч у Грінченка й Даля.

                                      (М. Рильський)

Звучить пісня « Українська мова барвінкова»

Ведуча. А зараз  ми  проведемо вікторину, результати  якої  покажуть, чи знаємо ми народні  прислів’я.

 Продовжте  речення.

-Умій сказати, умій і …(змовчати)

-Їж борщ з грибами і держи …(язик за зубами)

-Шабля ранить голову, а слово…(душу)

-Гостре словечко ранить…(сердечко)

-Від теплого слова і лід…(розмерзається)

-З брехнею світ пройдеш…(а назад не вернешся)

-Слово не горобець…(вилетить не спіймаєш)

-Книжка вчить…(як на світі жить)

-Під лежачий камінь …(вода не тече)

-Хочеш їсти калачі…( не  сиди на печі)

-Краще синиця в руках…(ніж журавель в небі)

-Яблуко від яблуні…(недалеко падає)

-Вчення світ…(а невчення тьма)

-Любиш кататися…(люби і саночки возити)

Ведучий. Потрудилися  завзято, але ж в нас сьогодні свято.Тож бажаю, щоб усі відпочили від душі.

Рубрика «Мовна  цікавинка»

Чи знаєте ви що…( ведучі читають по черзі)

-Найдовший алфавіт у світі – камбоджійський. У ньому 74 букви.

-У більшості  мов слово мама починається  з букви  М.

-Найпоширеніший звук «а». Жодна мова не обходиться без цього голосного.

-Сучасна  українська  мова має приблизно 256 тисяч  слів.

-В українській  мові  безліч  синонімів . Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

-Українську мову в різні історичні періоди називали по- різному: проста,  руська,

русинська , козацька тощо.

-В українській мові  найбільша  кількість слів  починається на літеру П.

-Найменш уживаною літерою українського  алфавіту  є літера Ф.

5 учень.

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів.

Це квітка ніжна і чудова

Широких батьківських степів.

Всі каравани знайдуть воду

В краю пустель і злих негод,

Як річка з роду і до роду,-

Так мова  з’єднує  народ! 

Ведуча. Мова дає можливість сприймати певну інформацію та передавати її іншим. Передача інформації  можлива також завдяки  міміці та жестам. Давайте спробуємо перевірити  ефективність цих способів за допомогою гри

«Бачу з берега»

Завдання. Потрібно обрати капітана, який показуватиме жестами фразеологізми, інший учасник відгадує фразеологізм та розкриває його значення.

Фразеологізми:

• Гладити по голівці;
• Зуб на зуб не попадає;
• Пальчики оближеш;
• Водити за носа;
•  Підсунути свиню;
• Засукавши рукава;
• Зашпори зайшли;
• Стріляний горобець:
• Крутити хвостом;
• Тримати язик за зубами;
• Клювати носом;
• Пекти раків;

Ведучий. Чи легко було вам виконувати це завдання. Які висновки зробили? (Учасники відповідають).

Ведуча. Дуже часто ми говоримо, що мову потрібно любити. Та чи завжди розуміємо значимість цих слів? Адже любити не примусиш. А чи можна навчитися любити? Думаю, підказкою для  відповіді на це запитання стане одна незвичайна розповідь.

Учениця.

Цю казку розповідала в дитинстві мені бабуся, а вона почула її від своєї

бабусі... Колись, дуже давно, жив на землі народ. Було це сильне, красиве і

могутнє плем’я. Вони дружно працювали, вирощували врожаї, рибалили,

полювали, розводили худобу. Заможно жили ці люди. Та була у них одна

велика біда: не мали вони мови. Зовсім не могли розмовляти, співати

пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості і любові, тому посмішка

рідко торкалася їхніх облич. А винні в цьому були вони самі.

Багато років тому цей народ образив добру фею - Мову, і вона, гірко

зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши з собою слова-квіти.

Оніміле плем’я давно пошкодувало, що скоїло таке, та часу назад не

повернеш, помилки не виправиш.

У тому племені, по-сусідству, жили дівчинка з довгою косою, добрим

серцем і великими, як небо, очима, та хлопчик, який чудово грав на сопілці.

Хлопчик часто заходив до сусідів, щоб подивитися на прекрасні вишиванки

дівчинки, а вона заслухалася його грою.

Бачивши, як тяжко горює їхній народ без мови, діти самі теж

переживали, бо не могли висловити своїх думок і почуттів.

Хлопчик надумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій

народ і повернути втрачені слова-квіти. Дівчинка вирішила піти з ним, бо

одна голова — добре, а дві — краще. Та як же вони обізвуться до Мови, як

скажуть, чому прийшли? Дівчинка вишила їхнє прохання на рушникові, він

вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитись через гру на сопілці. І

полилась чарівна мелодія, якою всі заслухалися.

Чи довго шукали фею діти, чи ні, того ніхто не знає. Знайшли її серед

величезного поля, засіяного квітами-словами, які вона доглядала. Від

пахощів цих квітів запаморочилася голова у дітей, а з вуст полилася пісня.

Діти показали свої дари. Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру

хлопчика, Мова все зрозуміла без слів. Взяла цілі оберемки своїх чарівних,

запашних, різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла Мову людям.

З низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем’я Мову.

Радості не було меж. Вдихнули люди аромат чарівних квітів... і заговорили,

заспівали від щастя. З того часу бережуть вони слова-квіти, шанують

Мову, як найбільший, найкоштовніший скарб.

 

Звучить пісня «Україна-це ти» Тіни Кароль.

Ведучий. Сьогодні ми оголошуємо конкурс «Україна моїми очима», який триватиме 2 тижні. Запрошуємо всіх учнів приєднатися.

• Малюємо малюнки, плакати.
• Виготовляємо аплікації, сувеніри.
• Пишемо творчі роботи.

Ведуча і ведучий( читають через рядок).

Мова-краса спілкування.

Мова-як сонце ясне.

Мова-то предків надбання.

Мова-багатство моє.

Мова-то чиста криниця,

Де б’є мов сльоза, джерело,

Мова-це наша світлиця,

Вона-як добірне зерно.

Мова-державна перлина,

Нею завжди дорожіть,

Без мови немає країни,

Мову, як матір любіть.

Ведучий і Ведуча разом.

Дбайте про своє мовлення. До нових зустрічей!

Підготувала Михальчук А.Б., використавши матеріал інтернет - ресурсів.