Конспект уроку з методичним коментарем. Словосполучення. "Головне та залежне слово в словосполученні".

Чуйкова Ганна Євгенівна

Авдіївська загальноосвітня

школа І-ІІ ступенів №4

Конспект уроку з методичним коментарем

У розробці уроку наведено  приклади особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови,  який висуває на перше місце не інформованість учня, а вміння розв’язувати проблеми, що виникали в конкретних ситуаціях, за допомогою одержаних знань і набутих умінь. Це є передумовою активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, яка пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Особливого значення набувають питання пошуку ефективних технологічних підходів до формування творчого критичного мислення. Саме ці технології передбачають широке використання дослідницьких, проблемних методів, застосування отриманих знань у спільній або індивідуальній діяльності, розвиток не тільки самостійного критичного мислення, а й культури спілкування, уміння виконувати різні соціальні ролі у спільній діяльності. Учні отримують реальну можливість відповідно до індивідуальних задатків, здібностей досягати певних результатів у різних галузях знань.

Тема. Словосполучення. Головне  та залежне слово в словосполученні.

Мета: ознайомити учнів з поняттям про словосполучення; навчити їх виділяти словосполучення серед інших поєднань слів; створювати на уроці такі ситуації, у яких учні виявляли б себе як особистість, мали б змогу усвідомлено висловлювати свою думку, виражати власну позицію;  виховувати в школярів увагу, прищеплювати любов до мови.

Завдання: учні повинні навчитись утворювати словосполучення; знаходити головне і залежне слово; сформувати навички аналізу словосполучень; візуалізувати взаємозв'язок між причинами і наслідками за допомогою методу «Фішбоуну»; застосовувати теоретичні знання на практиці; самостійно приймати рішення, робити вибір; оцінювати значимість знань.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Доброго дня. Я рада вас вітати сьогодні на уроці. Подивіться на свої парти: чи є робочий зошит, підручник, ручка, олівець, чи все в порядку. Дуже добре. Сідайте.

Сьогодні ми з вами здійснимо подорож у часі, а допоможе нам у цьому чарівна машина.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Отже, пропоную вам спочатку здійснити подорож у минуле й перевірити свої знання, які ви здобули на попередніх уроках.

1. Словниковий диктант (повторення правопису подвоєння і подовження приголосних).

Віддячити, беззмістовний, корінний, законний, розрісся, ллється, Ганна, істинний, настінний.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

А тепер пропоную здійснити подорож до чарівної країни Синтаксис.  В якій знають все про словосполучення і речення.

Ця країна чарівна, першого кого ми там зустрінемо, це незвичайна риба «Фішбоун».  (Додаток 1). В якої виникла проблема, і вона не може розв’язати її самостійно.

Як перекладається з англійської слово Fish?  А bone? (кістка).

Наша рибка складається з голови. Це буде нашою проблемою, яку ми повинні розв’язати.

А щоб вирішити цю проблему нам допоможе «хребет з кісточками». На верхніх кісточках ми  будемо вказувати  саме причини проблеми?  А в нижній - будемо наводити факти, доводити свою думку, виконуючи завдання.

Хвіст риби – висновок.

Пригадайте, що ви вже знаєте про словосполучення? (відповіді дітей).

Визначення причин. (Додаток 2)

А тепер давайте розглянемо наші причини? І спробуємо довести їх практично, виконуючи завдання.

Методичний коментар

Метод «Фішбоун». Найбільш ефективним цей метод виявляється при вивченні тем, де чітко простежуються причинно-наслідкові зв’язки. Він спрямований на розвиток критичного мислення учнів. Суть цього методичного прийому – встановлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між об’єктом аналізу і факторами, які впливають на нього, та здійснення обґрунтованого вибору. Додатково метод дозволяє розвивати навички роботи з інформацією та вміння ставити і вирішувати проблеми.

В основі «Фішбоуна» – схематична діаграма у формі риб’ячого скелета.

Схема Фішбоун може бути складена заздалегідь. Із застосуванням технічних засобів її можна зробити в кольорі. При їх відсутності використовується звичайний ватман або щоденний інструмент вчителя - кольорова крейда.

Залежно від вікової категорії учнів, бажання і фантазії вчителя схема може мати горизонтальний або вертикальний вигляд. 

Алгоритм роботи з цим методом активізує процес роботи критичного мислення:

1. Постановка проблеми.

2. Збирання інформації про неї.

3. Прийняття рішення.

4. Чітка аргументованість.

5. Соціальність.

Цей метод створює умови для обміну досвідом, дає здатність людині чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Як відомо, будь-яка проблема починається з голови. Тому розміщуємо нашу проблему в голову риби.

На верхніх (або лівих) «кісточках» записуються формулювання причин проблеми. Ідеально, якщо різні частини проблеми розташовані так, що найбільш важливі знаходяться біля голови риби.

На нижніх (або правих) кісточках записуються факти, які підтверджують, що дані причини проблеми існують. Аналізуючи джерела, текст або відеофільм, учні визначають причини й аргументи, які підтверджують їхні припущення.

Хвіст риби – висновок. Шляхом аналізу зв’язки «причини-аргументи» учні синтезують висновок, який записується в кінцевій частині малюнка. Головне при вирішенні проблеми – встановити причинно-наслідкові зв’язки, відповісти на питання «чому?» Діаграма Ісікави має такі переваги: – дозволяє графічно відобразити взаємозв’язок досліджуваної проблеми й причин, що впливають на цю проблему; – представити взаємозв’язок між причинами та зіставити їх відносну важливість; – зручна й проста для застосування й розуміння учнями; – дає можливість стимулювати творче мислення; – дозволяє впорядкувати роботу творчої (навчальної) групи. Цей вид схем дозволяє ефективно знаходити рішення в складних ситуаціях, виробляти нові свіжі ідеї. На такій схемі можна зафіксувати будь-яку кількість ідей.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1 причина. У чому різниця між словом і словосполученням? (Різниця словосполучення від слова).

Щоб розкрити першу причину нашої проблеми, ми повинні спочатку розглянути місцевість, де живе риба.

Що ви бачите на фотографії? Відповіді записати в стовпчики. (1-й стовпчик: озеро, берег, гори, вода, дерева.)

Що ви можете сказати про те, яке озеро, яка в ньому вода, природа навколо? Відповіді записати на дошці. (2-й стовпчик: гарне озеро, блакитна вода, прозора вода, високі гори, гігантські дерева і т. п.)

Подивіться уважно на слова в стовпчиках, де більш точно, конкретно йдеться про озеро, воду, природу? У тому, де записані одиничні слова або поєднання слів? (Більш точно говориться про озеро, воду, гори в тому стовпчику, де записані поєднання слів.) Перепишіть в зошит ці поєднання.

Такі сполучення слів називаються словосполученнями.

Який можна зробити висновок?

(Називаючи предмет за допомогою словосполучення, ми говоримо про нього з більшою точністю, відрізняємо його від подібних йому.)

І так ми довели, що словосполучення точніше називає предмет, ознаку, дію , явище.

 Це перший підтверджений факт, який ми записуємо в нижній частині хребта нашої риби.

2 причина. Визначення головного й залежного слова. (Головне й залежне слово).

А тепер давайте прогуляємось чарівним лісом. Зверніть увагу, які дерева ростуть у цьому лісі. А розпізнаємо ми їх за листочками. (На дошці розвішані фотографії із зображенням листочків).

- Дайте назву предмета одним словом? (Листок)

- А зараз визначте конткретнішу назву.  (Дубовий листок).

  Назвати і записати відомі вам види листочків.

- Запишіть у зошитах словосполучення – Високе дерево.

- Без якого слова в назві даного предмета не можна обійтися? Щоб ми могли зрозуміти про що йде мова. (Дерево).

- Це (дерево) головне слово в даному словосполученні, так як від нього ми поставимо питання: дерево (яке?).  Слово високе -залежне.

Який можемо зробити висновок?  Що головне слово – це слово, від якого ставиться питання до залежного, а залежне - це слово, яке відповідає на це питання.

Це є другий доказ.

3 причина. Слова в словосполученні пов’язані між собою за змістом і граматично.

Коли ми ставимо питання від головного слова до залежного, головне слово пов'язується з залежним за змістом. Головне слово відзначаємо зверху хрестиком.            

                   X

Високе дерево.

У лісі високих дерев багато. Тоді ми змінимо слово дерево поставивши його в множині (дерева). І поставимо від нього питання  ЯКІ?

 - Головне слово пов'язується з залежним за змістом. Ця залежність виражається шляхом постановки питання від головного до залежного: Які?

                     X

Високі дерева.

- Якою частиною мови є головне слово, а якою-залежне?

Як пов’язуються між собою ці дві частини мови?

(Учні спостерігають, що залежне слово пов'язується не тільки за змістом, але і граматично за допомогою закінчення).

Отже, ми довели, що слова в словосполученні пов’язані між собою за змістом і граматично.

4 причина.  Що не належить до словосполучень?

Наша рибка, так зраділа, що в неї з’явилися такі гарні помічники, що вирішила познайомити нас зі своїми друзями.

Як називається багата кількість риб? (Косяк).

1) Порівняйте два словосполучення: Рибний косяк - косяк риби.

- Що у них спільного? (Головне слово-іменник)

- Чим вони відрізняються один від одного? Де стоїть залежне слово? (Залежне слово в 1-м випадку-прикметник, у 2-му-іменник, крім того, в 1-му словосполученні головне слово стоїть після залежного, у 2-му-навпаки)

2) Чи є словосполученням наступні два слова: до дошки? (Слід підвести клас до висновку, що в даному словосполученні «до» – службова частина мови (прийменник), до нього не можна поставити питання              . Додаванням слова «до» ми не уточнили назви предмета, як у випадку зі словосполученням класна дошка. Можна сказати: «до дошки» і мати на увазі і класну, і пральну, і прасувальну, і будівельну дошки).

3) Чи є словосполученням наступні слова: я заснув, дівчинка співала? (Ні, так як це головні члени речення і вони виражають закінчену думку).

6) Чи є словосполученням наступні слова: грім і блискавка, ліс і гори, качки і гуси? (Ні, це однорідні члени речення).

Який можна зробити висновок?

Що до словосполучень не належать: підмет і присудок; прийменник зі словом та однорідні члени речення теж не є словосполученням, тому що від одного слова до іншого не можна поставити питання.

Ось ми і допомогли рибці розв’язати проблему.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань.

Ми повернулися назад до озера, де нас чекають  друзі нашої знайомої, чарівні золоті рибки, які вміють виконувати бажання.

Але, щоб наші бажання здійснилися, нам треба виконати завдання.

Виконання практичних завдань.

1. Утворить з кожної пари слів словосполучення, а потім доберіть до нього синонімічне. Утворені словосполучення запишіть. За потреби для граматичного зв’язку слів використовуйте прийменники.

Зразок . Вовк, слід – слід вовка, вовчий слід.

Будинок, цегла; дні, осінь; комп’ютер, програма; витвір, природа; економіка, розвиток; земля, Україна, сік, яблука; хвилі, Дніпро; берег, море.

2. Утворить за 1 хвилину якомога більше словосполучень з поданих слів і запишіть. Форму слів можна змінювати.

День, клас, сонячний, дім, вечір, пізно, село, плавати, червоний,  річка, у, над, учорашній, великий, джерельна, народ, вода, український, квітка.

VІ. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Зробіть загальний висновок, за допомогою риби (Додаток 3), що таке словосполучення:

- Чим словосполучення відрізняється від слова (речення)?

- Як пов’язані між собою слова у словосполученні?

- Що таке головне слово (залежне)?

Молодці, ви впоралися з завданням і тепер можете загадати своє бажання.

Нам час повертатися.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Виконати вправу з підручника. Опрацювати §
2. Скласти і записати міні-опис найулюбленішого куточка України. Знайти в ньому три словосполучення і визначити в них головні і залежні слова.