Позакласний захід проходить у вигляді усного журналу. Діти пригадують про столицю України, про її державні та народні символи. Під час заходу лунають українські пісні, діти танцюють танок та розповідають гуморески.
Тема. Хай квітне щаслива моя Україна Мета. Узагальнити та систематизувати знання учнів про Україну, народні та державні символи; виховувати любов до рідної країни, почуття патріотизму. Обладнання : вишиті рушники, калинові кетяги, презентація до виховного заходу з гіперпосиланнями, відеоматеріал « Прапор України», музичний супровід виховного заходу.
Хід заходу
Ведуча.
Буває часом сліпну від краси,
Спиняюся, не тямлю, що за диво —
Оці степи, це небо, ці ліси —
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе як є — дорога, явори,
Усе моє — все зветься Україна.
Звучить пісня « Рідна Україна». Слайд 1
1-й учень.
Україно моя, Україно!
Доля в тебе була не проста
Та для мене ти у світі єдина,
Матір рідна, пречиста й свята!
2-й учень.
Мій край чудовий —
Україна, тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов'я. .
1 ведуча.
Україна — це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову — це найдорожча у світі Батьківщина.
Учениця.
У всьому світі кожен зна:
Є батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина —
Це наша славна Україна.
Про Україну, рідний край
Ти завжди, завжди пам'ятай.
Учениця.
Українка я маленька,
Україна — моя ненька.
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.
Вірна я дочка народу,
Бо козацького я роду;
Ведуча. З давніх-давен український народ славився не тільки працелюбністю, а і своїм талантом. Могли і пісню веселу чи сумну заспівати, і танець завзятий станцювати, і на народних інструментах зіграти.
Дівчата виконують танок. Слайд 2
Вчитель. Перегортаємо першу сторінку нашого виховного заходу під назвою «СТОЛИЦЯ УКРАЇНИ»
Ведучий. Діти, чи знаєте ви, яке місто є столицею України? ( Київ). Тож коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про її столицю — Київ.
Учениця.
Київ – місто історичне,
Йому вже багато літ!
А воно красиве, вічне,
Серед зелені і квітень
З нього почалась держава
У прадавні ще часи,
Перегляд презентації « Київ – найдавніше місто». Слайд 3
Вчитель. Сторінка друга « ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ». Які ви знаєте державні символи України?
Ведуча. Кожна держава світу має свій герб, прапор та гімн. Це символ держави. В Конституції України у ст. 20 говориться: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України». Символ — грецьке слово, означає «знак».
Що таке гімн?
Звучить гімн України. Слайд 4
Учениця.
Гімн — це найголовніша пісня країни. Для гімну України написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу. їхній автор — український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну.
Ведуча. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги. Перегляд відеоматеріалу. Слайд 5
Учениця.
Прапор — це державний символ,
Він є в кожної держави,
Це для всіх — ознака сили.
Це для всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм,
Синє — небо, жовте — жито,
Прапор свій оберігаєм,
Ведуча. Наш народ має герб. Як його називають ( тризуб). А що можна прочитати в нашому гербі? Яке слово? ( воля )
Слайд 6
Учень. Це старовинний знак. Багато століть тому запровадив його в Україні київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображає старовинну зброю. Нею наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу.
Учень.
Наш герб — тризуб, це воля, сила,
Наш герб — тризуб! Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям.
Вчитель. Сторінка третя «НАРОДНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ». Слайд 7
Ведучий. Народним символом українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба і калина, і хрещатий барвінок, дивовижна писанка, і вірний своєму краю лелека. Всі вони — наші давні і добрі обереги. А що ви знаєте про український рушник?
Учениця. Горять барвисті рушники. Гордістю кожної оселі був вишитий рушник. Від сивої давнини і до наших днів і у радості, і в горі рушник був незмінною частиною нашого добробуту. Рушники висіли скрізь — на вікнах, на образах. Без рушника не обходилася жодна подія у людському житті. По всій Україні поширений звичай перев'язувати рушниками сватів у разі згоди дівчини на одруження. А коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха і бажала, щоб рушником йому стелилася дорога в житті.
Звучить «Пісня про рушник» Слайд 7
Ведуча. Батьківська хата — наша берегиня і родинне вогнище.
На світі білому єдине,
Як і дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім'я.
В щасливі і в тяжкі години
Куди б наш не стелився шлях —
Не гасне вогнище родинне
В людських запалене серцях
Виконання пісні про матір. Слайд 8
Ведуча. За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з хлібом, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.
Слайд 9
Учень.
— Не кидайся хлібом, він святий! —
В суворості ласкавій,
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.
Ведучий. Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців — клен, у росіян — берізка, а у нас — верба і калина. Правду каже прислів'я: «Без верби та калини нема України». Слайд 10.
Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Про калину складено багато пісень, віршів, легенд. Послухайте одну з легенд про калину.
Легенда про калину.
Билися козаки за волю, за рідну країну. І був серед них Іван - козак. Дуже гарно грав на сопілці хлопець. Одного разу смертельно поранили його в бою. Скликав він друзів і попросив: "Побратими, в чистім полі насипте могилу. Посадіть в головах червону калину: "Будуть птахи пролітать калиноньку їсти, Будуть мені приносити від родини вісті". Поховали козаки Івана і встромили у головах сопілку. Прилітали пташки, приходила старенька ненька - плакати над могилою сина. Від сліз її проросла калинова сопілка - виріс гарний кущ. Навесні нагадував він Івану наречену, восени - рідну матінку.
Вчитель. Перегортаємо четверту сторінку виховного заходу
«МОВА НАША КАЛИНОВА»
Учениця.
Вивчайте мову українську.
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну.
Прекрасну, милу і чудову,
Як материнську пісню колискову.
Учні виконують інсценізацію гуморески П.Глазового « Кухлик»
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці,
Має гроші — не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: —
Покажіть Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: —
Што? Чево? Я нє понімаю.
— Люба, кухлик покажіть.
Той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлик здєсь,
В селі ето кружка?
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
— На Вкраїні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
— У мене єсть свой язик.
Ні к чему мнє мова.
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика
І не знає мови.
Учениця.
Гей, Україно,
Рідная ненька!
Грянемо пісню, тай веселеньку.
Грає веселка
стокольорова
будьмо веселі,
будьмо здорові.
Звучить пісня « Нова Україна»
Слайд 11
Учні по черзі промовляють слова:
Красивий, щедрий рідний край
І мова – наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна!