Позакласний захід із зарубіжної літератури «Квітковий калейдоскоп» для 5-7 класів

Позакласний захід із зарубіжної літератури «Квітковий калейдоскоп»

для 5-7 класів

Мета:

• поглибити знання учнів з міфології
• вчити працювати в команді, розвивати увагу та навички виразного читання, здійснювати міжпредметні і міжлітературні зв’язки
• виховувати почуття прекрасного

Хід заходу

Вчитель:

Сьогодні у нас свято. Це свято осені, свято квітів, свято майбутніх майстрів художнього слова. В цьому святі приймають участь ті, хто закоханий в літературу і хто тітьки відкриває для себе чарівність художнього слова. Цей захід ми проведемо у вигляді конкурсу, який буде проходити у трьох номінаціях: Кращій виконавець віршів, Кращий виконавець прозового твору, Кращій актор. Шановні журі, прошу зайняти місця (представлення журі).

 Осінь – це чудова пора року. Це той час, коли гріє сонце і ідуть холодні дощі, квітнуть останні квіти, ще зеленіє трава. І падає жовте листя, дме холодний вітер і, раптом, настає «бабине літо». Осінь – це та пора року, яка надихає письменників і поетів на створення поетичних шедеврів. А для деяких поетів вона була найактивнішими періодом творчості.

 Тому учні нашої школи теж проявили активність і пропонують нам своє бачення цього свята – «Квітковий калейдоскоп»

 А що це? Чути якусь музику. Це – богиня рослинності Флора завітала на наше свято.

Звучить музика

Флора  Так , це я . І сьогодні в моїх руках квіти . І хочу я вас запросити , діти, на квітковий карнавал . Я не помилюся , якщо скажу , що квіти — найвишуканіший , найчарівніший , найдивовижніший  витвір природи .

Вірш “Всю жизнь цветы не оставляют нас” (С.Красиков)

Флора  Пишні троянди ,  елегантні гладіолуси , граціозні лілії , скромні ромашки і волошки — всі вони є уособленням краси і щастя .Це мої діти . Сприймати їх красу , вирощувати Їх здатні лише люди з доброю , відкритою душею .

     Недарма мої співвітчизники греки , говорили :” Той , хто тримає в руках квітку , зла не принесе ”

Танок ( метелики )

Вірш «Цветы» (А.Фет)

Флора  Дивіться , ось там у куточку зібралися квіти і про щось шепочуться .  Давайте підслухаємо їхню розмову , бо пані Кралевська з оповідання Джеральда Даррела “ Балакучі квіти ” говорила , що всі квіти дуже велемовні , але почути їх можна за умови , якщо в тебе не черстве серце .

     Розповідають квіти

Айстра

Люди називають мене айстрою , що в перекладі з грецької означає “зірку” .Кажуть ,  що мої сріблясто -бузкові пелюстки схожі на зорі . Я знаю , що людей завжди вабили ці нічні гості , тож їм було приємно мати у своєму саду щось схоже на дивовижні квіти неба . А ще мене називають “останньою посмішкою осені ”, символом чистого, ніжного кохання , суму , втрачених надій , “ осені пізньої сльозами багряними ”. Я вдячна поетам , що оспівали мене у своїх поезіях

Вірш “ Айстри задумані , квіти останні ”(В.Сосюра)

 Троянда 

Я -троянда , говорять , що я дуже вродлива й вишукана . Люди називають мене царицею квітів . Я прийшла до вас з Персії . Потім потрапила до Індії , де Бог Брахма віддав мені перевагу над всіма іншими квітами . За легендою найвродливіша  жінка світу Лакшмі народилася з мого пуп'янка , який складався із 108 великих та 1008 маленьких пелюстків .

Шанували мене Й у Давній Греції , там мене присвятили богині краси Афродиті ., За легендою , мої пелюстки почервоніли саме від її крові , коли вона вкололася , шукаючи Адоніса . У греків я була символом кохання , слави і ознакою печалі . Давні римляни вірили , що троянди наповнюють серця мужністю ,тому воїнам замість шоломів одягали трояндові вінки . Цікаво , що у Римі  я була ще й символом мовчання , таїни . Коли комусь звірялися у чомусь таємному , вгорі підвищували троянду і  при цьому промовляли : “Я сказав тобі під трояндою ”.

 У слов'ян  я була символом кохання , милосердя , перемоги .  Мене дуже полюбляють поети . О. Хайям , Сааді , Нізамі , А де Сент-Єкзюпері , Готьє . Мятляєв -вони оспівували мене і згадували у своїх творах .А талановитий балетмейстер Фокін поставив на музику Вебера хореографічну поему “Видіння троянди”.

Вірш “Когда под утренней росой дрожит тюльпан” (О. Хайям)

Вірш “Осенняя роза ” (А. Фет)

Вірш “Полно спать …..” (А. Фет)

Хризантема

Я — хризантема . Моя батьківщина -Японія .

Японською мовою мене називають кіку , що означає “сонце”. Японці обожнюють мене. Вони обрали мене символом нації , прикрасили мною державний герб , називають провіснецею осені . Навіть найвищий орден Японії -це орден Хризантеми 

Походження країни східного сонця , за легендою , пов'язане саме зі мною . Говорять , що в продавні часи у Китаї правив жорстокий імператор  . Йому стало відомо ,що на сусідньому острові росте рослина хризантема , із її соку можна приготувати елексир життя , та зірвати цю рослину могла тільки людина з чистим серцем і добрими намірами . Оскільки сам імператор та його придворні були дуже грішні , то на острів вони послали 300 юнаків та дівчат , але ті не схотіли  повернутися до тирана й заснували на острові нову державу- Японію . Люблять мене і в Китаї , де я вважаюся символом вірністю . Моїм іменем  називається дев'ятий місяць року , а на дев'ятий його день китайці святкують свято хризантем.

     У 1676 році я потрапила до Європи , і    першою країною , де мене почали вирощувати , була Англія . У Європі мене називають “Золотою квіткою ” і вважають символом цнотливості , чистоти , невинності . А в країнах Сходу я ще є й символом смутку .

Пахучий горошок

Мої квіти схожі на маленькі човники чи на яскравих метеликів. Приплив я до вас із далекої Індії . Вчені бачили моє зображення навіть на стінах Давньої Трої  . В сиву давнину українці , німці , поляки з моїх квітів сплітали вінки , що були символом родючості . Під час святкування обжинок горохові вінки прикрашали голови заміжніх жінок . В український весільній пісні я був провісником народження дитини , а у поляків -відмовою при сватанні . Говорили, що у давніх словян   я ще був й символом бога грому та блискавок-Перуна . Тому мабуть , завдяки наслідуванню громовиці у них виникли дивні музичні інструменти -ідеафони. (глиняні торохтійки ), в яких використовувався  сухий горох .

Ромашка

 Кажуть коли з неба падає зірка , хтось помирає . Насправді це не так . Якщо падає зірка -народжується  людина . Дивиться зірочка на землю , за всім спостерігає і мріє стати людиною .

 Це бажання стає таким сильним , що зірка не втримується і падає . І відразу десь заплаче дитина , сповіщаючи про своє народження . Отже, кожне немовлятко отримує небесну душу . Син цариці Ночі дуже заздрив людям . Захотілося і йому  мати зоряну душу . Запитав царевич у Білої Зорі , як це зробити . Та вона відповіла , що лише тому може подарувати зоряну душу , кого полюбить . А як дізнатися , любить чи не любить -вигукнув царевич . З того часу він почав стежити за зірочкою , яка незабаром почала міняти колір , затремтіла , готуючись падати . Замислив темний принц хитрощами оволодіти Білою зіркою . Він створив з нічних туманів подобу дитини . Але коли Зірка впала і торкнулася дитини , там не залишилась , бо не відчула тепла , любові . Кинувся принц Ночі , щоб схопити її але Зірка розсипалася сріблястими іскрами по луках полях , перетворившись на дивні квіти-ромашки , бо не могла вже повернутися до рідного неба . Заревів царевич від  люті почав обривати пелюстки квітів і запитувати . :

-Любить — не любить ? Любить — не любить ? Падають пелюстки на землю , а квіти мовчать . Говорять , що хтось із людей підслухав ті слова принца і теж почав запитувати у ромашки , чи любить вона . Пройшло багато часу . Та ще й досі люди запитують у ромашки :

Любить — не любить ? Любить -не любить ?

Вірш Симоненко “Цвіла ромашка в полі на межі “

Конвалія 

Існує чимало легенд про походження конвалії . Українська легенда розповідає про те , що квітка виросла там , де впали сльози дівчини , яка чекала нареченого з далекого походу . В інших легендах розповідається про те що конвалія постала з розірваного намиста Білосніжки ,що це ліхтарики гномів . Давньоруська легенда пов'язує появу конвалії з морською царівною Волхвою . Сльози царівни зажуриною тим, що юнак Садко віддав своє серце земній дівчини Любаві , подали на землю , проросли прекрасною і ніжною квіткою — символом чистоти , любові  і смутку .

Вірш Сосюра “ Знов конвалії пахнуть в гаю ”

Тюльпан 

Довгий час існувало повір'я про те , що бутон жовтого тюльпана містить в собі сильну енергію , і той , хто зможе відкрити його , стане щасливим , Однак не  було такої людини , яка б виявилася здатною  відкрити цей ніжний бутон , що тримався на тонкій зеленій ніжці і обдувався вітрами гірського схилу . Але одного разу на цей схил прийшла погуляти мати з маленьким сином . Хлопчик вперше побачив красиву квітку і побіг до неї , бажаючи розгледіти дивовижну рослину ближче . Коли хлопчик підійшов до тюльпану , Його  

обличчя осяяла посмішка , а по схилу рознеслася луна , яка повторювала дзвінкий дитячий сміх . Тюльпан розкрився назустріч щирій посмішці , дитячий сміх зробив те , чого не могла зробити ніяка земна сила .

Анютині глазки 

В одной из легенд рассказывается о том , как прекрасная девушка после долгих лет ожидания жениха , который ушел на войну превратилась в цветок . Жених не вернулся обратно . Вот  и стоят анютины глазки у дороги с надеждой , всматривался в даль . Есть еще печальней вариант . В одной деревеньки жила добрая и доверчивая Анюта . На ее беду приехал в деревню молодой красавец , в которого она влюбилась . А он оказался обманщиком . Обещал

вернутся за Анютой , но уехал и забыл о ней . Ждала , ждала она любимого и от тоски зачахла и умерла . На ее могиле в память о крепкой любви расцвели красивые цветы , похожие на ее синие глаза . В трехцветных лепестках отразилась вся история недолгой жизни девушки . Белый — это надежда на взаимную любовь , желтый -выражает удивление поступкам любимого , а фиолетовый _ печаль и рухнувшие надежды на счастье . Назвали те цветы анютиными глазками .

Флора .

Дякую , любі квіти , за цікаві історії . Ви чудові на клумбах , чарівні в букетах . А чи знаєте ви , що слово “букет” увійшло у побут в ХVІІ столітті ? Хоча перші букети складали

з прянощів :кропу , селери, петрушки , кліну .І лише люди почали робити букети  з квітів .

Скласти букетик не просто , це ціле мистецтво яким здавна славилися країни Сходу . , особливо Японія . А в Європі правила складання букетів запровадили  вишукані французи .

 Троянда

Хочу вам сказати , що всі мої сестри квіти мали певну символіку . Зі сходу до нас прийшов словник квітів , що містив всі необхідні відомості для зясування стосунків . Так число дзвінків означало час побачення кількість бутонів гіацинтів вказували день зустрічі . Ромашки символізували славу , волошки -довіру , конвалії і бузок — оновлення , лілії -чистоту , гвоздика -Пристрасть  . Жовта троянда запитувала : “Чи щире твоє кохання ?” А червона зізнавалася в палких почуттях . Гілка олеандра означала “Я зачарований тобою ”

Вірш “Що скаже свіжих квітів жмуток ?

Д Білоус “Мова квітів ”

Флора . 

Квіти можуть слугувати чудовим годинником і барометром погоди . Чи знаєте ви ,що відомий ботанік 18 ст. Карл Лінней ,який багато часу присвятив вивченню Квітів , створив  у шведському місті Успалі квітковий годинник ? Величезну клумбу розбили на 12 секторів , і в кожному висадили ті рослини , що розкривалися саме в цей час доби . Запам’ятайте , що о пятій ранку розкривають свої пелюстки  кульбаби , маки , шипшина . О восьмій- біле латаття, о девятій -нагідки та чорнобривці . О десятій -мати -й-мачуха . Біле латаття сховається під воду о пятій вечора . А після заходу сонця розквітне нічна фіалка . Квіти мальви закриваються і никнуть перед дощем . А папороть перед посухою буде скручувати листочки , захищаючись від перевитрат вологи .

Вірш “Нет ничего прекраснее цветов ” (М. Волошин)

Флора

Люди вдячні квітам за подаровану красу , вшановують їх святами . Це дуже давня традиція , що збереглася й по сьогодні , на приклад , стародавні греки відзначали свята гіацинтів та лілій . У Франції і тепер відзначають день троянд . Традиційними в Англії залишаються свята незабудок  , первоцвітів , маків . У першу неділю березню німці святкують день фіалок . На середину травня припадав день тюльпанів у Голландії . Найбільше квіткових свят у Китаї та Японії . В Україні є теж красиві свята , коли люди вшанують “зелених друзів ” Це “Зелені свята” та день Івана Купала . Ви, мабуть , знаєте що на “зелені свята (Трійцю)”заносять до будинків різноманітні трави й квіти — мяту , васильки , любисток , чарбець , лепеху, що мають приємний запах . А на Івана Купала , день кохання й очищення , люди шукають таємничу й прекрасну квітку папороті , що , за легендою , принесе щастя .

Давайте загадаємо чудову легенду про дивовижну квітку Нарцис

                                                             Потановка “Міф про Нарциса”

Вчитель

 Ось бачите , яке дивовижні історії розповіли наші гості-квіти. Ми мали величезну насолоду від спілкування з ними . Вони вчили нас любити і розуміти природу .вміти вслухуватися і вдивлятися в неї , відчувати її красу . Гадаю , що  всі слова і почуття можна висловити словами  В. Симоненко  -українського поета його поезія називається “Квіти”

Вірш “Квіти ” (В. Симоненко)

Підведення підсумків. Журі оголошує переможців. Нагородження.