Попанянський    професійний    ліцей    залізничного   транспорту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           Відкритий урок розробили

 

                                           викладач української мови

                                    Сумщенко Тетяна Юріївна

 

                                           викладач англійської мови

                                      Карась Валентина Яківна

 

 

 

 

                           Попасна - 2012

 

                          А н о т а ц і я

 

Відкритий урок  на тему «Календарно – обрядова творчість. Свята в Україні та Англії» призначений для  учнів ІІ курсу згідно програмі. Цей урок знайомить з  народними святами не тільки України, але й Англії.

Ця розробка стане у пригоді для проведення виховної години як на І курсі, так і на ІІІ курсі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема.          Календарно – обрядова

                              творчість.

                Свята в Україні та Англії

 

Мета:   

 

• повідомити про давні календарні обряди українців, їх магічну силу, познайомити з різновидами обрядових пісень;
• навчити співвідносити пісні з відповідним календарним циклом, показати основні художні засоби, використані в народних піснях;
• формувати прагнення відроджувати й вивчати оригінальну творчість народу, виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, гордості за свій талановитий народ.

 

        Тип уроку:      вивчення нових знань

       Вид уроку:      календар свят різних народів

      Обладнання:   електронна презентація, рушники,

                                        вишиванки,наочність до кожного свята

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        Хід уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

 

Давні люди намагалися якимось чином впливати на весь оточуючий світ природи, від якої залежало господарство, врожай та добробут. Це робилося за допомогою руху, ритму, своєрідних танців й магічних заклинань. Давні слов’яни вважали, що слово здатне впливати на сили природи.

 Заклинальні дійства згодом перетворились на стійкі, усталені обряди, які стали проводитися кожного року протягом багатьох століть. На кожний з періодів польових робіт протягом календарного року були вигадані свої словесні  музично-поетичні заклинання. Так виникла календарно-обрядова творчість. Відповідно до чотирьох пір року, а також періодів землеробської роботи (сівби, сіяння, вирощування, збирання врожаю) виділяються 4 цикли народної обрядової творчості – зимній, весняний, літній та осінній. Кожен з них має свої особливості залежно від пори року. В усіх обрядах, обрядовій творчості слово невіддільне від дії.

 

ІІ. Викладання нового матеріалу

 

  Давайте визначимо з вами, що таке народна пісня.

 

Народна пісні – поетично-пісенні твори, що не мають конкретного автора, створюються й передаються народом з вуст в уста, з покоління в покоління та пов’язані з певними обрядами і віруваннями.

 

Рефрен (фр. – приспів) – частина куплета пісні, що повторюється два або декілька разів, найчастіше останні рядки.

 

Анафора – повторення слів або словосполучень на початках рядків пісні.

 

 Учениця.                                                                          ВЕСНА

 

1 березня – День святого Девіда

 

Весняні свята відкриває у Англії День Святого Девіда.

1 березня кожен рік на вулицях Лондона можна побачити людей з емблемами цибулі- порею, які приколюють до лацканів пальто. Цибуля – порей являється національною емблемою Уельсу. Багато тельців, які проживають у Лондоні або передмісті Уельсу, люблять демонструвати свою солідарність у день національного свята, яке одержало назву День Святого Девіда – на честь абата Девіда, який у УІ столітті став покровителем святих Уельсу.

А чому цибуля – порей стала емблемою? На це питання навіть самі уельці не можуть дати відповіді. Але зараз емблемою Святого Девіда став голуб.

 

22 березня – Сорок святих

 

Природа оживала й люди чекали весну. Провісник весни – приліт птахів. Саме на сорок святих влаштовували обряд зустрічі птахів. Жінки випікали печиво «жайворонки», «голуби», яке дарували сусідам, вішали на деревах або носили над головою. Ще влаштовували обряд спалення солом’яного опудала, яке символізувало зиму. Дівчатам треба пригостити хлопців сорока варениками з сиром, школярі приносили своєму вчителю сорок бубликів.

 

7 квітня – Благовіщення

 

Архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про народження Ісуса. Обряд відпускання птахів на волю. У цей день можуть траплятися неприємності, тварини народжуються з вадами, а птахи не будують гнізд. Весна вступає у свої права.

 

Вербна неділя

 

(У католиків – Пальмова неділя). Народ Єрусалима встеляв дорогу Ісуса пальмовими гілками. Вербу треба освятити й постібати своїх дітей.

 

Великдень

 

Це германо-язичеське свято, яке пізніше було перейняте християнством. Можливо, слово “Паска”, по німецькі Ostern, походить від германської богині весни “Остара”. Свято має багато традицій, символами якого є заєць і яйце – знаки родючості. На Паску печуть пасхальні пироги. Всі дорослі й діти йдуть вранці до церкви. В цей день дарують чудово розмальовані писанки. Вони можуть бути виготовлені також із шоколаду, пластики, в середині яких сховані сюрпризи.

Для малечі Паска – це чудова казка.

Головний герой цієї казки: пасхальний заєць, якого європейські діти добре знають. Він з’являється перед Паскою, щоб знайти підходяще місце для схованки крашанок.

 

На Україні Паска – це час покликання душ померлих родичів. Свято відбувалося у перше повномісяччя після 21 березня. Яйце – символ життя й нового народження. Дівчатам треба вмитися водою в якій лежить свячене Великоднє яєчко, аби була такою ж гарною. Ще одна порада, для тих хто хоче вивести тарганів. Прийшовши з церкви треба провести такий діалог: "Що ми зараз будемо їсти? Свячені яйця та паску. А таргани, що будуть їсти? Самі себе..."

Вважається, що у Великодню ніч відкриваються усі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте побачити їх може лише найменша дитина в родині, та й то якщо помисли її чисті.

 

Перша борозна, перший вигін худоби – все у формі ритуалу.

 

 

 

 

 

Вчитель.     Веснянки – музично-поетичне звертання до весни з проханням скорішого оживлення природи. Весна постає ніби живою істотою.

 

Гаївки – пісні, що супроводжують обрядові дійства, ігрища, святкування в гаях, лісах та поблизу водоймищ. (Ягівки, гаїлки, гагілки, ягілки, магілки, галанівки, лаголайки). Гаївки мають дуже широкий тематичний спектр (про любов, господарство, лицарство, історію, родину, релігію та жартівливі).

 

Величальні пісні – виконувалися не в лісі, а на подвір’ї кожної оселі. Цими піснями супроводжували обряд «волочіння» («Мандрівка по селу»). Тому їх ще називають волочільні, волочебні. (Схоже на колядування).

Учениця.                                                      ЛІТО

 

Зелена неділя

 

Останній тиждень перед Трійцею – Зелений (Клечальний). У цей час стають активними нечисті сили (русалки). Люди прикрашали своє помешкання травами та гілками дерев для захисту від нечисті і для того, щоб допомогти землі швидше покритися зеленню. Особливої сили набувають лікарські трави.

 

Трійця

 

На 50-ий день після Великодня православні люди святкують П’ятидесятницю. Святкується три дні. Дівчата ворожать на вінках, діти забавляються цікавими іграми. У цей день освячували криниці.

 

Петрівка

 

На другий тиждень після Трійці. Це піст. Встановлено його Святим Петром на прохання жінок, чоловіки яких на сінокосах випивали занадто багато молока. У перший день Петрівки також дівчата займаються вінками.

 

7 липня – Івана Купала. Різдво Івана Хрестителя

 

Шлюб води й сонця (богів Лади з Купалом). Свято супроводжується такими обрядами: вінкоплетіння, ворожіння на вінках, пускання їх на воду, хлопці їх ловлять, стрибки через вогнище – символ єднання землі з небом (цей обряд називають собіткою). Хто знайде квітку папороті вночі – отримає всі земні скарби. На ранок помитися росою: «Хто рано встає, тому Бог дає!»

 

2 серпня – Пророка Іллі

 

Святий Ілля покровитель блискавок і грому. Не можна купатися, у воді души грішників омиваються.

 

19 серпня – Спас. Преображення Господнє. (Другий спас)

 

Освячують яблука, груші, сливи. Після цього дня пасічники освячують вулики, пригощають медом сусідів та бідних людей.

Початок літа – задобренні душ предків, щоб не заважали в господарстві.

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель.     Русальні – пісні про казкових лісових та водяних істот, які співалися під час святкування “русального тижня” (Русального великодня). У піснях кличуть казкових русалок (утоплеників), але водночас перебувають на сторожі, бо вони можуть забрати у свій світ, загадавши складні загадки.

 

Петрівочні – ліричні твори про кохання, сімейні стосунки, зміни в природі, що виконувалися на Петрівку під кінець літа. Петрівка відбувалася після Русалій. У них – міркування про майбутнє.

 

Купальські пісні супроводжують центральне літнє свято – Купала. Шлюб богів Лади й Купала. Обряди: вінкоплетіння, ворожіння на вінках, пускання їх на воду, хлопці їх ловлять. Вогнище – символ з’єднання землі з небом. Обряд стрибання називають собіткою (пісні про це – собіткові).

Учениця                       ОСІНЬ

 

21 вересня – Різдво Богородиці (Друга Пречиста)

 

Жіноче свято. Жінка – продовжувач роду. У цей день заготовляють магічне зілля та збирають калину. Останні теплі дні.

 

14 жовтня – Покрова

 

Богородиця покрила всіх страждаючих своїм покровом. Образ Покрови дуже шанували наші козаки як символ захисту. Після цього дня розпочинаються весілля.

 

21 листопада – Архистратига Михаїла

 

Цей святий – ворог чортів, опікується лісовими тваринами, вовками. Тому це здебільшого свято мисливців.

 

31 листопада – в Британії та Сполучених Штатах

 

відзначають свято Хеллоуїна, язичницьке свято повернення душ померлих, які відвідують ті місця, де вони колись жили.

Будинки прикрашають спеціальними ліхтарями, виготовленими з гарбуза зі свічкою всередині. Головна розвага дітей на Хеллоуїн – це випрошування гостинців. Діти переодягаються у маскарадні костюми та маски, ходять від будинку до будинку та кажуть  “Trick or Treat?” – “пригощайте, або пожартуємо”. Якщо їм не дають грошей або солодощів, вони можуть зіграти злий трюк... наприклад, бризнути водою в обличчя.

Ввечері влаштовують Хеллоуїн – вечірки. Люди одягають на себе костюми відьм, привидів, дияволів, кішок, кажанів і співають пісні, після чого інсценізують п’єсу.

 

27 листопада – апостола Пилипа

 

Святковий, великий стіл, залишки якого треба роздати бідним. Після цього свята наступає піст.

 

День Спаса – (від «випасати» - час, коли після випасання отари повертались додому (19 серпня)

Свято Врожаю – відзначали збір врожаю, дата залежить від завершення праці.

Ритуал обходу поля, зв’язування перших жмутів колосків. Посвячення молодих дівчат у жниці. Обжинки – завершення збору врожаю. Останній сніп (дідух) зберігає дух поля, навколо нього здійснюються ритуали. Плетення вінків з колосків та калини.

 

 

 

 

 

Вчитель.    Жниварські – пісні, якими оспівують важку працю женців у період збору врожаю. (Різновиди: зажинкові, жниві, обжинкові). Звертання до сил природи (схоже на замовляння). Жниві супроводжують безпосередньо працю на полі. Обжинкові – супроводжують обряди, пов’язані із завершенням жнив, праці на полі. Співали також по дорозі від поля додому, під час випікання короваю з нового зерна (теж обряд).

 

Косарські та гребовецькі пісні – супровід до процесів косовиці сіна та його згрібання в останній період польових робіт. Часто ці пісні мають сумний характер, бо робота на полі дуже важка.

Учениця.                       ЗИМА

 

19 грудня – Миколи Чудотворця

 

Святкують ще й 22 травня. Миколай опікується знедоленими, хворими. До нього моляться землероби, скотарі та рибалки. Він одарює дітей подарунками залежно від того, чи слухняні вони були протягом року. Часто ставляться театралізовані дійства про Миколая.

 

7 січня – Різдво Христове

 

Має бути дуже великий і різноманітний святковий стіл. Найголовніша страва – кутя. Кумедний спосіб ворожіння для дівчат: треба помити посуд, а потім взявши чисту тарілку вибігти на вулицю і почати стукати по ній ложкою - з якої сторони озветься собака, з тої і буде наречений.  Після Святвечора наступає Різдвяна ніч, коли групи колядників ходять з оселі в оселю. Наступний день – день Богородиці, вшанування жінок. У цей день дозволяється колядувати й жінкам.

 

14 січня – Василія. Новий рік.

 

Щедрий вечір. Збирається всі родина за чистим, святковим столом. У цей час співаються щедрівки. У перший день Нового року – обряд засівання (раніше новий рік був навесні, тому засівали на хороший врожай).

 

Масляна

 

Останній тиждень перед Великим постом проводиться весело. У понеділок чоловікам на шию вішали колодки, які знімались за викуп. У вівторок – забави в шинку. Середа – «зноби-баби». У четвер жінки тільки розважаються, не працюють. У п’ятницю зять частує тещу, потім катає її по селу, чим характер краще, тим і дорога зручніше. У суботу теж гуляння. У неділю – вареники з сиром, масові гуляння, усі просять пробачення в родичів за скоєні образи.

 

15 лютого – Стрітення

 

Зустріч зими з весною. Інша назва – Зимобор. У цей день святяться вода та свічки.

У богині Лади народжується немовля Коляда – божество зими. У Щедрий Вечір – народження Місяця та богині Дани. Прикрашають дерево (свір, дуб, верба, яблуня, вишня, ялинка). Зверху зірка, знизу дари природи. Символ єдності землі з небом.

 

 

 

 

 

 

 

Учитель.          Колядки – пісні, що супроводжують різдвяні дійства в час святкування Коляди. Ними супроводжуються магічні різдвяні дійства. Виконувалися групою замаскованих колядників, які з танцями та співами обходили всі двори. Серед них був провідник (співав більше за всіх) та скарбник (міхоноша).

 

Щедрівки – магічні пісні-благання сил природи сприяти в господарстві, які співаються на Щедрий Вечір. Величання місяця. Мета свята – вблагати духів неба й землі сприяти в господарстві. Театралізоване дійство, головний персонаж якого – Маланка (дочка богині Лади). Співають щедрівки тільки дівчата.

 

Посівальні – пісні, що супроводжують обряд посівання, оспівують родючість землі, накликають добробуту як на полі, так і в родині. Зображення сівби під час співу.

 

Водохресні – співаються на свято Водохреща (Йордан) – святкування переходу сонця в сузір’я Водолія. Це день богів Дани та Йордана. Зміст пісень приблизно той же – родючість й процвітання.

 

Учитель.        

 

ІІІ. Рефлексія

 

Що таке народна пісні?

Які пісні належать до весняного циклу? (Веснянки, гаївки)

Центральне свято літа? (Купала)

До якого з циклів належать петрівочні пісні? (літнього)

Хто такі русалки? (Душі утоплеників)

Що таке рефрен? (повторення рядків)

Що таке анафора? (повторення слів)

Які пісні належать до осіннього періоду? (жниварські, косарські та гребовецькі)

Який святий приносить дітям подарунки за хорошу поведінку? (Миколай)

На яке свято і якого числа співають колядки? (Різдво, 7 січня)

На яке свято і якого числа співають щедрівки? (Новий рік, Щедрий вечір, 14 січня).

Яким чином давні українці намагалися впливати на сили природи? (Пісні й обряди).

 

 

ІУ. Домашнє завдання: вивчити 3 пісні на вибір з різних циклів.

                                           Написати твір на тему «Народні обряди в моїй родині».

У.  Підсумки  уроку

Ой Весна, Весна – днем красна,

Що ти, Весно, принесла?

Принесла я вам літечко,

Ще й рожевую квіточку.

Хай вродиться житечко,

Ще й озимая пшениця

І усякая пашниця.

 

Ой Весна, Весна – днем красна,

Що ти, Весно, принесла?

Принесла я вам літечко,

Ще й запашненьке зіллячко.

Ще й зеленую травицю

І холодную водицю.

Принесла я вам ягнятко,

Ще й маленькеє телятко.

 

 

 

 

Ой біжить, біжить мала дівчина,

А за нею ручалочка:

- Та послухай мене, красна панночко,

Загадаю тобі три загадочки,

Як угадаєш – до батька пущу,

Не угадаєш – до себе візьму:

Ой що росте без кореня,

А що біжить без повода,

А що цвіте да без цвіту?

- Камінь росте без кореня,

Вода біжить без повода,

Папороть цвіте без цвіту.

Панночка загадочок не вгадала, -

Русалочка панночку залоскотала.

Ой петрівочка минається,

Сива зозуля ховається.

Ой у садочок під листочок,

Під хрещатий барвіночок,

Під пахучий васильочок,

Під зелену діброву.

Де парубочки збираються,

Там їх скрипочки валяються.

Де дівочки збираються,

Там васильочки валяються.

 

 

 

 

Там у полі криниченька,

Навколо пшениченька.

Там женчики жали,

Золоті серпи мали,

Срібнії юрочки,

Що в’язали снопочки.

Добрії були женці –

Дівчата й молодиці.

Дівчата – косаті,

А хлопці – вусаті,

Молодиці – білолиці.