Мандрівка країною Романтизму
Позакласний захід для учнів 9 класу
Мета заходу: розвиток мислення та зв`язного мовлення здобувачів освіти, уваги та кмітливості, інтересу до зарубіжної літератури та мистецтва, а також закріплення знань учнів 9 класу з теми «Романтизм як літературний напрям». Проводиться цей захід у формі літературної подорожі, під час якої команди виконують різні завдання на зупинках.
Обладнання: карта подорожі з прапорцями – символами команд (Єнські романтики – прапор Німеччини, Лейкісти – прапор Англії), мапа світу, картки із ілюстраціями до творів, ноутбуки, чорна скринька.
Хід заняття
Ведучий: Дорогі учасники нашої інтелектуальної подорожі! Дорогі гості, уболівальники, журі! Сьогодні ми вирушаємо у подорож країною Романтизму. Подорож тривала, тому вимагає перепочинку – зупинок, під час яких наші учасниці-команди виконуватимуть завдання. Підрахунками балів займатиметься шановане журі у складі…(називає прізвища вчителів). Отож, вирушаймо в путь!
І зупинка «Мапа Романтизму»: показати на мапі світу країни, в яких наприкінці ХVІІІ -1 пол. ХІХ ст. у літературі та мистецтві розвивався художній напрям – романтизм. Зазначити його представників.
Англія- Байрон, Шеллінг, Вордсворд, Колрідж
Німеччина – Гейне, Новаліс
Польща – Міцкевич
Угорщина – Ш.Петеффі
Росія - Пушкін, Лермонтов
Україна – Т.Шевченко, В.Забіла, Петренко
ІІ зупинка « Римувальна»: команди отримують вірші, в яких не вистачає рими, треба її підібрати.
«Не знаю, що стало зі мною…» вірш Гейне
Не знаю, що стало зо …,
Сумує серце моє, —
Мені ні сну, ні …
Казка стара не дає.
Повітря свіже — смеркає,
Привільний Рейн …;
Вечірній промінь грає
Ген на шпилях ….
Незнана красуня на …
Сидить у самоті,
Упали на шати ….
Коси її золоті.
Із золота гребінь …,
I косу розчісує ним,
I дикої пісні ….,
Не співаної ніким.
В човні рибалку в цю пору
Проймає нестерпний …,
Він дивиться тільки вгору —
Не бачить ні скель, ні …..
Зникають в потоці ….
I човен, і хлопець з очей,
I все це своїм ….
Зробила …..
(Переклад Л. Первомайського)
ІІІ зупинка «Юні ілюстратори»: команди отримують вірші, до яких повинні намалювати ілюстрацію, а команда –суперниця потім відгадати за зображеним вірш і назвати автора.
І. EXEGI MОNUMENTUM…
Я пам’ятник собі поставив незотлінний,
До нього вік людська не заросте тропа,
Що перед ним чоло і камінь непоклінний
Александрійського стовпа?
Ні, я не ввесь умру. У лірнім заповіті
Душа переживе видимий мій кінець,
I славен буду я, допоки в білім світі
Лишиться хоч один співець.
Полине гомін мій скрізь по Русі великій,
I знатиме мене усяк її язик,
I гордий внук слов’ян, і фінн, і нині дикий
Тунгуз, і степовий калмик.
I довго житиму я в пам’яті народу,
Що добрі почуття я лірою плекав,
Що в мій суворий вік я звеличав свободу
І за подоланих благав.
О музо! наслухай господнього веління:
Не прагнучи вінця, оподаль від борні
Стрівай байдужістю і осуд, і хваління,
І блазня присуди дурні.
Переклад М.Зерова
ІІ. Лермонтов “На дорогу йду я в самотині…”
На дорогу йду я в самотині;
Крем’яна в тумані путь блищить:
Тихо. Бога слухає пустиня,
І зоря з зорею гомонить.
Небеса прекрасні та безкраї!
Спить земля в промінні голубім…
Чом же серце з боллю завмирає?
Жду чого? Жалію я за чим?
Мрією не тішусь я пустою,
Днів не жаль, що більш не розцвітуть.
Я жадаю волі та спокою!
Я б хотів забутись і заснуть!
Та не тим холодним сном могили…
Я б навік заснути так хотів,
Щоб живі дрімали в серці сили,
Щоб у грудях віддих тріпотів;
Щоб крізь ніч, крізь день ясний для мене
Про кохання ніжний спів лунав,
Наді мною темний дуб зелений
Щоб схилявся й листям розмовляв.
Переклад М.Рильського
ІV зупинка «Теоретична»: команди складають паспорт до вірша
( виграє та команда, чий аналіз повний і точніший)
«І нудно, і сумно…»
Автор – Михайло Лермонтов
Рік написання – 1840
Літературний рід: лірика.
Вид лірики – інтимна
За жанром вірш «І нудно, і сумно…» – це елегія.
Тема – сповідь ліричного героя, самотнього, збентеженого.
Ідея – зображення ліричного героя, який гостро відчуває самотність, сподівається на краще майбутнє.
Провідний мотив:
Вірш “І нудно, і сумно” пройнятий настроєм світової скорботи, самотності, безнадії, пересиченості, спустошеності.
Ліричний герой переживає розчарування, самотність, конфлікт зі світом. Віршовий розмір: амфібрахій
Римування: перехресне
Художні засоби:
Метафори – солодку недугу розвієш умом.
Порівняння- як примху, нічого не варту.
Епітети- нестерпної скрути, оком холодним, солодку недугу.
Риторичні питання – Навіщо даремно і вічно бажать?
Риторичні оклики – І нудно, і сумно!
Антоніми – і радість, і мука ( прийом антитези).
V зупинка « Далі, далі…»: команди у межах визначеного часу (3 хв.) по черзі ставлять питання за змістом роману М.Лермонтова «Герой нашого часу», обираючи ту чи іншу главу . Якщо команда не дає відповіді, говорить: «Далі». Підраховується кількість правильних відповідей, яка дорівнює кількості балів.
Глава «Бела»
1. Тифліс – це … (Місто, з якого їхав перекладними оповідач; стара назва столиці Грузії)
2. Про кого йде мова: «На нём был офицерский сюртук без эполет и черкесская мохнатая шапка. Он казался лет пятидесяти…»? (Максим Максимович)
3. Військовий чин Максима Максимовича. (Штабс- капітан)
4. Про кого йде мова: «…офицер, молодой человек лет двадцати пяти… Он был такой тоненький, беленький, на нём мундир был такой новенький, что я тотчас догадался, что он на Кавказе у нас недавно»? (Печорін)
5. Як звали Печоріна? (Григорій Олександрович)
6. Скільки років було Печоріну на той час? (Двадцять п’ять)
7. Військовий чин Печоріна. (Прапорщик)
8. Про кого йде мова: «И точно она была хороша: высокая, тоненькая, глаза чёрные, как у горной серны, так и заглядывали к вам в душу»? (Бела)
9. Бела за національністю. (Черкешенка)
10. Соціальний стан Бели. (Князівська дочка)
11. Як звали брата Бели? (Азамат)
12. Скільки йому було років? (Років п’ятнадцять)
13. Про кого йде мова: «…рожа у него была самая разбойничья: маленький, сухой, широкоплечий… А уж ловок-то, ловок-то был, как бес!»? (Казбич)
14. Як звали коня Казбича? (Карагьоз)
15. Яким чином Азамат отримав коня Казбича? (Йому допоміг Печорін)
16. Суть угоди між Печоріним і Азаматом. (Азамат повинен був викрасти свою сестру Белу для Печоріна, натомість отримати коня)
17. Суть парі, яке склали Печорін і Максим Максимович. (Печорін сказав, що через тиждень Бела буде його)
18. Як Печорін виграв парі? (Хитрістю: обдурив Белу, що прощається з нею назавжди)
19. Що сталося з батьком Бели? (Був убитий Казбичем ударом кинджала)
20. Як довго Бела сумувала за батьком? (Два дні плакала, а потім забула)
21. Як Бела ставилась до Печоріна? (Він їй сподобався з самого початку, але вона його боялась)
22. Через який час Печорін став байдужим до Бели? (Чотири місяці)
23. Що сталось із Белою, коли вона, вийшла із фортеці до річки? (Спочатку Казбич викрав її, а потім смертельно поранив у спину)
24. Сімейний стан Максима Максимовича. (Був нежонатим)
25. Джанечка – це … (Звертання Печоріна до Бели)
26. Чому Максим Максимович образився на Белу? (Жодного разу не згадала про нього перед смертю)
27. Куди поїхав Печорін після смерті Бели? (У Грузію)
Глава «Максим Максимович»
1. Кому був доручений готель, в якому зупинився оповідач? (Трьом інвалідам)
2. Про кого йде мова: «… имел глубокие сведения в поваренном искусстве: он удивительно хорошо зажарил фазана… (Про Максима Максимовича)
3. Якою була зустріч Печоріна і Максима Максимовича після того, як вони знову зустрілись? (Холодною збоку Печоріна, майже байдужою. І радісною для Максима Максимовича, але тільки спочатку)
4. Про кого йде мова: «Он был среднего роста; стройный, тонкий стан его и широкие плечи доказывали крепкое сложение, способное переносить все трудности кочевой жизни и перемены климатов, не побеждённое ни развратом столичной жизни, ни бурями душевными…»? (Про Печоріна)
5. Куди повинен був їхати Печорін? (У Персію)
6. Які почуття охопили Максима Максимовича після зустрічі з Печоріним? (Він був сумний і сердитий)
7. Що віддав Максим Максимович оповідачеві? (Записи, які належали Печоріну)
8. Скільки було зошитів? (Десять)
9. Які зміни сталися в характері Максима Максимовича? (Він став впертим та сварливим)
10. Як характеризує Печоріна його ставлення до Максима Максимовича? (Він у всьому розчарувався)
11. Як ставиться автор до Максима Максимовича? (Він його не зовсім розуміє та їде сам)
12. Чому Максим Максимович відмовляється їхати з автором? (Він трішки розчаровується в молодих людях )
Глава «Тамань»
1.Тамань – це … (Найгірше містечко з усіх приморських міст Росії)
2. Чому автор такої думки про Тамань? (Тому що він там ледве не помер з голоду та ще його хотіли втопити)
3. Кого зустрів автор в невеликій хаті, де він мав заночувати? (Сліпого хлопця)
4. Скільки було років хлопцю з білими очима? (Років чотирнадцять)
5. Які неприємності довелось пережити авторові? (Його обікрали. Дівчина-контрабандистка ледве не втопила)
6. З ким мав справу автор? (З контрабандистами)
7. Якого віку була дівчина-контрабандистка? (Вісімнадцять)
8. Що сталось зі сліпим хлопцем? (Його залишили зі старою без грошей)
9. Як звали контрабандиста? (Янко)
10. Куди поділась дівчина - «ундіна»? (Попливла разом із Янко.)
Частина 2
Глава «Княжна Мері»
1. Назва курортного містечка, в яке приїхав Печорін? (П’ятигорськ )
2. Біля Єлисаветінського джерела збиралось … («Водяне» товариство)
3. Про кого йде мова: «Он хорошо сложен, смугл и черноволос; ему на вид можно дать двадцать пять лет, хотя ему едва ли двадцать один год…»? (Про Грушницького)
4. Мета Грушницького. (Закохати в себе Мері та стати героєм роману)
5. Як він ставиться до Печоріна? (Не любив його)
6. Про кого йде мова: «… две дамы: одна пожилая, другая молоденькая, стройная… одеты были по строгим правилам лучшего вкуса: ничего лишнего»? (Княгиня Ліговська з дочкою)
7. Військовий чин Грушницького. (Юнкер)
8. Яке поранення отримав Грушницький? (Була прострелена нога)
9. Як спочатку ставилася Мері до Грушницького? (Як до людини, якій потрібна допомога через поранення)
10. Про кого йде мова: «… был мал ростом, и худ, и слаб, как ребёнок; одна нога была у него короче другой, как у Байрона; в сравнении с туловищем голова его казалась огромна… Его маленькие чёрные глаза всегда беспокойные старались проникнуть в ваши мысли»? (Вернер)
11. Як молодь називала Вернера? (Мефістофелем)
12. Якими були стосунки між Вернером і Печоріним? (Вони стали приятелями)
13. Кому належать слова: «…Я никогда сам не открываю моих тайн, а ужасно люблю, чтоб их отгадывали, потому что таким образом я всегда могу при случае от них отпереться»? (Печорін)
14. Про кого йде мова: «… она среднего роста, блондинка, с правильными чертами, цвет лица чахоточный, а на правой щеке чёрная родинка»? (Віра)
15. Ким був чоловік Віри? (Далеким родичем княгині Ліговської)
16. Від кого рятував Печорін княжну Мері? (Від п’яного кавалера)
17. Яку подію святкували Печорін із Грушницьким? (Грушницький став офіцером)
18. Яким військовим одягом пишався Грушницький? (Шинеллю)
19. Чому Грушницький образився на Печоріна? (Печорін виграв парі)
20. План драгунського офіцера щодо Печоріна. (Грушницький повинен викликати Печоріна на дуель, але пістолети мають бути не зарядженими, щоб довести, що Печорін – боягуз.)
21. Як Печорін дізнався про цей план? (Підслухав розмову)
22. Чому Печорін сказав Мері, що не кохає її? (Не хотів одружуватися)
23. Що для Печоріна було найдорожчим? (Свобода)
24. Кого кохав Печорін? (Віру)
25. Хто був секундантом Печоріна? (Вернер)
26. Кому належать слова: «Натура – дура, судьба – индейка, а жизнь – копейка!»? (Капітанові, що був секундантом Грушницького)
27. Кому належать слова: «Милый мой, я ненавижу людей, чтоб их не презирать, потому что иначе жизнь была бы слишком отвратительным фарсом»? (Грушницькому)
28. Чим закінчилась дуель між Печоріним і Грушницьким? (Смертю Грушницького)
29. Як звали коня Печоріна, якого він загнав? (Черкес)
30. Куди їхав Печорін, щоб побачити Віру? (У П’ятигорськ)
31. Що відчув Печорін щодо Віри? (Що вона дорожче життя, честі, щастя для нього)
32. Якою була остання зустріч Печоріна і Вернера? (Печорін лишався холодним, і тому Вернер вийшов з кімнати)
33. Що відчула княжна Мері по відношенню до Печоріна, коли він сказав, що не кохає її? (Ненависть, хоча він думав, що презирство)
Глава «Фаталіст»
1.Про кого йде мова: «Високий на зріст і смаглий колір обличчя, чорне волосся, чорні проникливі очі, великий, але правильний ніс, ознака його нації»? (Поручик Вулич)
2. Чин Вулича. (Поручик.)
3. Вулич за національністю. (Серб)
4. Пристрасть, якої не приховував Вулич. (Пристрасть до гри)
5. Що Печорін напророчив Вуличу? (Що він має померти саме сьогодні)
6. Що прочитав Печорін у Вулича на обличчі? (Близьку смерть.)
7. Який туз виявився фатальним? (Червовий)
8. Як Вулич випробовував долю? (Цілив собі преспокійно в лоба)
9. На що наткнувся вночі Печорін, мало не впавши? (На розрубану навпіл свиню)
10. Хто вбив Вулича? (П’яний козак)
11. Як Печорін випробовував долю? (Допоміг взяти живим козака, що вбив Вулича)
12. Кому належать слова: «…Я завжди сміливіше їду вперед, коли не знаю, що на мене чекає. Адже гіршого за смерть нічого не станеться – а смерті не минеш!» (Печоріну).
VІ зупинка « Чорна скринька»: члени команд по черзі витягають зі скриньки предмети і пояснюють, яке відношення вони мають до теми «Романтизм».
Гілка сосни – вірш М.Лермонтова «Сосна», під сосною спав стомлений король Карл ХІІ; зламаний кінжал – Печорін на базарі показав Грушницькому, якими нечесними є продавці до росіян; кінь – Мазепа прив`язаний до коня прибув з Польщі на Україну; лист – Тетянине зізнання Онєгіну в почуттях і навпаки; пістолет – дуель Ленського і Онєгіна, Печоріна та Грушницького, зброя, що викрали контрабандисти; торбинка з хлібом – увесь мізерний провіант, що мав Мазепа і яким він поділився зі своїми побратимами під дубом.
VІІ спіч-зупинка: перевірка ораторського мистецтва команд-суперниць. Кожна команда складає спіч – коротку привітальну промову про прочитаний твір доби Романтизму (або поезія, або проза), тривалість якої визначає журі (1-2 хв.).
VІІІ зупинка «Виставкова»: команди отримують серію ілюстрацій до прочитаних творів доби Романтизму, називають автора, до якого твору і його уривок.
Е.Делакруа, поема «Мазепа» Дж.Байрона
Л.Ланге , поезія «Не знаю, що стало зо мною» Г.Гейне
І.Захаров, вірш «На дорогу йду я в самотині» М.Лермонтов
ІХ зупинка « Аукціон думок»: на цій зупинці команди з`ясовують, яку роль відігравало кохання в житті героїв-романтиків.
Мазепа – Тереза, Онєгін – Тетяна, Печорін – Віра, ліричний герой будь-якого вірша поетів-романтиків.
Х зупинка «Довідкове бюро»: команди витягують собі смужечки з написаними прізвищами представників романтизму та називають дані, що пов`язують їх з Україною.
ХІ зупинка «Хмара слів»: капітани команд сідають за ноутбуки і в програмі Word Art створюють «хмару слів» - ознак романтизму як літературного нарямку. Наприклад:
Ведучий надає слово журі, яке підводить підсумки і визначає переможців. Учасники мандрівки отримують грамоти та подарунки.
Зноб-Новгородський опорний ЗЗСО І-ІІІ ступенів
Зноб-Новгородської селищної ради Сумської області
Виховний захід
«Мандрівка країною Романтизму»
(для учнів 9 класу)
Підготувала вчителька зарубіжної літератури
Шапеко Світлана Миколаївна
2021 рік