Дж.Г.Байрон. Поема «Мазепа». Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі

Тема. Дж.Г.Байрон. Поема «Мазепа».  Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

 визначати місце поеми «Мазепа» у творчості Дж. Байрона;

визначати історичну основу твору;

висловлювати своє ставлення до гетьмана Івана Мазепи;

 розвинуть словниковий запас, навички зв'язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів.

 

Обладнання:  мультимедійна презентація, портрет Івана Мазепи

Тип уроку: бінарний урок з історії та зарубіжної літератури

 Хіба ж ту долю нам збагнуть?

 Дж.Байрон „ Мазепа”

 

Перебіг уроку.

І.Організаційна частина

ІІ.Актуалізація навчальних умінь і навичок.

Вчитель літератури.

У 1818 році, під час перебування в Італії, Байрон пише ліроепічну поему “Мазепа”. Саме цей твір відкрив європейській публіці невідому тоді країну - Україну.

Мозковий штурм

- Чи не здивувала вас назва поеми?

- Що вам відомо з уроків історії України про Івана Мазепу?

- Які риси характеру Мазепи – політика вам відомі?

- Пригадайте відомі вам заслуги гетьмана у розвитку держави і    культури України?

Слово вчителя історії

Іван Мазепа – одна з тих зразкових постатей української історії, життя та вчинки яких і сьогодні викликають гарячі суперечки як фахових істориків, так і людей, взагалі далеких від історичних перипетій. Політичний діяч, військовий, дипломат, меценат... Мало кому випала така цікава й непроста доля.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Український гетьман Іван Степанович Мазепа - одна з найзагадковіших постатей в українській історії. Надзвичайна зацікавленість ним з боку істориків, письменників пояснюється неординарністю, складністю і величчю його як особистості.

Хто ж він такий – Іван Мазепа?

(Перегляд відео про Івана Мазепу).

   Повідомлення учнів-істориків. «Історична постать гетьмана Мазепи”.

Метод «Гронування» «Мазепа» 

 

 

 

 

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя історії. Постать Мазепи завжди цікавила письменників. В очах одних він був героєм, борцем за свободу свого народу, а у інших, як, наприклад, у О.С.Пушкіна в поемі  „Полтава” – зрадником. Звичайно, не міг не захопитися такою сильною, неординарною особистістю,  як Іван Мазепа і Дж. Байрон. На той час у Європі  Мазепу вважали одним з найшанованіших діячів української історії. Інтерес Байрона до українського гетьмана був викликаний кількома причинами, але насамперед, у контексті власних свободолюбних бунтарських настроїв, Байрон сприймав  життя Мазепи як гідний наслідування приклад героїчного служіння батьківщині. Саме тому великий англійський письменник задумав створити поему «Мазепа»

Повідомлення підготовленого учня «Історія написання поеми».

Поему «Мазепа» Байрон написав під час перебування в Італії (у Венеції та Равенні) в 1818 або 1819 році.

На початку своєї поеми Байрон подав довідку, яка свідчила, що в її основу був покладений один із епізодів з «Історії Карла XII» французького письменника Вольтера про те, як «шляхтич» Мазепа в юності за зв’язки з жінкою польського вельможі був покараний — прив’язаний до дикого коня, якого відпустили в степ. Тоді «Мазепа від страждань і з голоду трохи не вмер». Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королю Карлу XII, коли після розгрому Петром І під Полтавою 1709 року вони втікали до Туреччини.

Дехто з дослідників уважає, що на розповіді Мазепи про його закоханість у молоді роки в юну красуню Терезу, дружину старого багатого графа-воєводи, позначилися взаємовідносини самого Байрона з юною дружиною графа Гвічіоллі, яку також звали Терезою.

Фізкультхвилинка

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота з таблицею

 

 

Композиція поеми	20 невеликих розділів
Історичні події, що зображено у творі	Битва під Полтавою 1709 р. та відступ Мазепи з Карлом XII до Туреччини
Жанрові особливості	Поема Дж. Н. Ґ. Байрона — ліро-епічна поема, монолог-сповідь Мазепи. Автора цікавить плин почуттів, рух думок героя, політ його уяви

Слово вчителя літератури. Поема побудована у формі розповіді-сповіді головного героя твору — старого гетьмана Мазепи про любовну пригоду, яка колись трапилася з ним.. Автор використовує саме такий прийом, розповідь в розповіді або розповідь з обрамленням, це допомагає читачу повірити в достовірність подій. У поемі дві сюжетні лінії і, відповідно, два образи Мазепи —  в юнацтві та на схилі літ,  але смисловий акцент перенесено на другу його іпостась.

Твір Байрона — не історичне відтворення реальної постаті Мазепи, а поетичне уявлення про романтичну, сильну й непереможну особистість.

Головний герой поеми — гетьман Іван Мазепа, що після поразки під Полтавою розповідає свою історію Карлу XII. Ця розповідь - основний зміст поеми, і вона має мало спільного з біографією історичного Мазепи.

• Коментоване читання фрагментів поеми Дж.Байрона «Мазепа»

В жахливий день біля Полтави

Від шведів щастя утекло,

Навкруг порубане, криваве,

Все військо Карлове лягло.

Такий від долі жереб впав;

І Карло день і ніч тікав

Через поля, річки, діброви

В чужих і власних каплях крові.

(діалог короля і Мазепи)

Поранений Карл хвалить Мазепу та його коня Буцефалоса за спритність, відважність та просить розповісти де той навчився такій спритній їзді.

Мазепа переноситься думками в минуле

Красунь- юнак я був тоді...

Тепер, коли вже сімдесятий

Мені минув, не гріх сказати,

Що в дні юнацтва золоті,

 Бувало , кожного вельможу

З мужів чи хлопців переможу

У всій приватній марноті.

Я ж був веселий і стрункий...

Мазепа розповідає про своє кохання до Терези, дружини заможного шляхтича, про свої глибокі почуття

Кохав я і коханим був...

Та ви ще слабість цю солодку

Не відчували -так я чув...

Ми потай бачились...Той час,

Як ми зустрілись перший раз,

 Був повен туги і чекання.

Я всю віддав би Україну,

Щоб пережить таку хвилину

І знову тільки пажем буть-

Отим щасливим паничем...

І нас обох одної ночі

Схопила зграя шпигунів...

Від гніву граф оскаженів,

А я голіруч- як на сміх!

 Скорився долі ...і юрба

Мене у двір поволокла.

Яка Терезина судьба,

Не скажу вам- не знаю й сам,

Отак нас доля розлучила.!

„Коня сюди!” - Коня ввели,

Це справді був шляхетний кінь -

На Україні виріс він.

Прудкі , мов ті думки, були

І нього ноги... Дикий звір...

Мене десяток гайдуків

Йому до спини прикрутив

Тугим ремінням- і пустив...

Свисток, батіг ...і кінь побіг...

Герой Байрона - юний Мазепа - пережив багато фізичних і моральних мук, він був на межі, вже майже втратив надію на порятунок.

Моє безсиле тіло

Що зв”язане на нім весіло,

Для диких сил було, мов пух.

 І кожен мїй болючий рух

 Звільнити ноги, спину , руки,

Напухлі від страшної муки,

Будили жах його і гнів...

Вже ось до лісу ми добрались...

Це був безкраїй, дикий праліс...

Крізь листя вітром кінь летів,

 Лишав далеко за собою

Кущі, дерева і вовків,

Що ззаду гналися юрбою..

Почув я плюскіт біля себе,

Вгорі ж мигтіло зірне небо..

Це був не сон: мій дикий кінь

Перепливав ріку глибоку...

Десь кінське ржання розляглось

Із хащі темної соснини,-

Табун коней до нас летів

Чотирикутником великим.

Коли мій кінь побачив їх,

То наче збувся він безсилля,

 Напружив жили кволих ніг

І почвалав... Ще тільки хвиля-

Він хрипло, глухо заїржав,

Здригнувся і на землю впав...

Отак лежали ми прикуті-

Вмираючий на мертвім трупі.

Як мало сподівався я,

Що бідна голова моя

 Побачить блиск нового дня.

Вже сонце сіло ....Все ще я

Лежав прив”язаний до трупа

Вже задубілого коня..

Легенька дрож і забуття...

Вже іскор у мізку нема -

Важке зітхання...гострий біль...

Ще стогін- і нарешті тьма.

Прокинувсь...Де я?

Людське схилилося лице

Ласкаво, ніжно наді мною?

Дівчатко з довгою косою,

Струнке, вродливе і ставне-

Сиділо в хаті під стіною

І пасло поглядом мене.

Когось гукнула...Вона вернулася з батьками..

Вони знайшли мене в долині,

Внесли мов трупа в ближній дім

 І врятували... А потім

Я став гетьманом в їх країні

Безумний, що в гніві палкому

Помстивсь так люто на мені...

Він путь проклав мені до трону..

Хіба ж ту долю нам збагнуть?

Закінчив гетьман свою розповідь.....

 І сон стулив йому вже очі.

Та ви дивуєтесь чому

Король не дякував йому

За повість?

Він причину знав:

Король уже годину спав.

1V.Узагальнення вивченого матеріалу

• На попередніх уроках ми з вами говорили про «байронічного героя». Пригадайте які риси притаманні «байронічному герою»?
• Чи можна вважати Мазепу «байронічним героєм»? Свою відповідь аргументуйте.

V.Домашнє завдання.  Написати твір - мініатюру « Дух бунтарства не покути» за поемою Дж.Байрона «Мазепа»