До Міжнародного дня рідної мови запропонована інтелектуальна гра "Хто зверху" , яка збагатить словниковий запас здобувачів освіти та поглибить знання з рідної мови. Учні пригадають приказки , фразеологізми та вислови видатних людей.
Тема: Мова – духовний скарб нації
( матеріал до Міжнародного дня рідної мови)
Мета: поглибити знання з рідної мови; збагатити словниковий запас слів; формувати шанобливе ставлення до мови та свого нескореного народу, який постійно виборює свою незалежність.
Епіграф: Мова - духовне багатство народу. Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити
В. Сухомлинський
Перебіг заходу:
І. Організаційний момент.
- Звучить пісня «Моя мова» О. Білоконь.
Слово вчителя.
Міжнародний день рідної мови — це відносно молоде свято. До календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть. Де і коли зародилася традиція Міжнародного дня рідної мови?
Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас.
Державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне єдине ціле, в одне єдине ціле, в один єдиний народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвиток країни.
Сьогодні ми з вами об’єднаємося в дві команди та пограємо в інтелектуальну гру «Хто зверху».
І рауд « Віднайди значення українських приказок».
Українська мова надзвичайно розмаїта – вона налічує близько 256000 слів. Наша мова насичена українськими приказками, які точно описують дійсність. Пропоную не чекати, коли рак на горі свисне, а розпочинати перший раунд.
1.Носиться , як дурень з…
А телефоном; Б мальованою іконою;
В новою сорочкою; Г писаною торбою.
(приділяє надмірну або велику увагу тому, хто її не вартий).
2. Не скуби гуски, поки…
А мала; Б жива;
В не зловиш; Г бігає.
(не тішся завчасно; не роби передчасних висновків).
3. Поможе, як мертвому ..
А вода; Б часник;
В кадило; Г чай.
( пізно вдатися до якихось заходів, все безповоротно втрачене).
4. На людях Ілля, а …
А вдома-свиня; Б з жінкою – теля;
В на самоті чортеня; Г у церкві –янголя.
(непорядна та хитра людина, яка здається порядною).
5. Поганому поросяті й …
А на Різдво весело; Б на Трійцю сумно;
В на Петрівку холодно; В на Павла сито.
( про людину, якій завжди щось не так).
6. Не мала баба клопоту, так …
А купила порося; Б зарізала качку;
В спекла пирога; Г посіяла льон.
( створила зайву проблему сама собі).
7. Бідному женитися, то й …
А урожаю немає; Б ніч мала;
Б дощ цілий день; Г жнива.
( про невезіння).
8. Не робити - можна жити, а не…
А спати – проблеми мати; Б гуляти – життя пропускати;
В пити – голову похилити; В жерти – можна вмерти.
( перевага їжі над роботою).
9. Дай дурневі макогона, то він і …
А око виб’є; Б мак зіпсує;
Б з розуму зведе; Г вікно поб’є.
( про відсутність знань та вмінь, через що навіть хороші наміри призведуть до шкоди).
10. Сім літ мак не родив, а…
А голоду не було; Б пшениця родила;
В їжі не було; Г були ситими.
( не варто звертати на другорядне; несуттєві зміни).
ІІ раунд «Віднайди значення зимових слів».
Наша мова вражає нас своєю синонімічністю. Чи готові ви збагатити свій словниковий запас ?
1.«Гілля рясно обнизали снігурі, наче то вишня взимку зацвіла жаристими квітками» (Є. Гуцало). А жаристий - це який?
А рідкісний; Б яскраво-червоний; В сірий.
2. Як в народі називають дуже дрібний сніг?
А град; Б сльота; В крупа.
3. «Сьогодні знову леліє озеро помежи дерев» (О. Гапчук). А що таке летіти?
А шепотіти; Б виблискувати; В кликати.
4. Який синонім до слова «завірюха»?
А віхола; Б оболоня; В трясовина.
5. Як інакше називають святкові ласощі чи солодощі?
А щедрики; Б крайки; В лагомини.
6. Як називаються птахи, які прилітають зимувати в наших лісах?
А галузи; Б п’ядуни; В омелюхи.
7. Із чим в руці ходить по світу Святий Миколай?
А із патерицею; Б із канчуком; В із верцадлом.
8. Як би ви пояснили значення слова «клякнути»?
А падати; Б бавитися; В замерзнути.
ІІІ раунд «Віднайди вислів»
(кожна літера роздрукована на окремому аркуші, учасники повинні скласти так вислів І. Франка).
Мова – коштовний скарб народу.
IV раунд « Шифрувальник»
(з’ясуйте вислів, що закодований у шифрувальнику за допомогою знаків писемного мовлення).
18 1 27 12 13 3 17 11 21 1 32 23 31 18 7 3 12 6
12 18 25 1 21 15 23 24 22 20 19 28 1 23 15 24 13 17
3 12 6 2 11 21 1 8 17 19 3 24
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. (Л. Костенко)
V раунд « Знай рідну мову».
Чи знаєте ви значення фразеологізмів? Чи часто вживаєте їх у повсякденному житті?
1.Давати горобцям дулі:
А працювати; Б займатися улюбленою справою; В байдикувати.
2. Скакати в гречку:
А працювати на жнивах; Б зраджувати; В займатися справою.
3. Вхопити Бога за Бороду:
А досягти чогось особливого; Б відвідати салон краси; В когось побачити.
4. Березова каша:
А дуже смачно; Б покарання за провину; В незвичайна страва.
5. Годувати жданиками:
А не дотримувати обіцянок; Б забувати; В обманути.
6. Хоч мак сій:
А тепло; Б похмуро; В тихо.
7. Пекти раків:
А брехати; Б смажити; В червоніти.
8. Облизати макогона:
А обмовити когось; Б зазнати невдачі; В залишитись голодним.
9. Мастити салом п’ята:
А чекати; Б втікати звідки-небудь; В розбагатіти.
10. Аж із горла лізе:
А хворіти ; Б обманювати; В наживати багатство.
Підбиття підсумків та нагородження команди.
Слово вчителя
Мова є найголовнішою ознакою народу, що дає йому право називатися нацією. Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру та історію.
Без своєї мови, своєї культури – нема народу.