«Моя родина»
Виховна година
Мета:
Обладнання: вишитий рушник; плакат про Україну; хліб, сіль, калина; український віночок; український прапор; український герб; малюнок дуба.
Вислів: Слава родині!
Слава дитині!
Слава Україні!
Зміст уроку
Звучить виступ, після нього українська лірика. На фоні неї учениця виходить з хлібом і сіллю, вклоняється тричі низенько і розпочинає.
1-й учень: У полі калина, у полі червона
Хорошенько цвіте.
Ой роду наш красний,
Роду наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,
Небагацько нас є.
2-й учень: Що перший цвіточок,
То рідний батечко –
Хорошенько цвіте.
3-й учень: Що другий цвіточок,
То рідная ненька –
Хорошенько цвіте.
4-й учень: А третій цвіточок,
Рідна стороненька –
Хорошенько цвіте.
Учитель. Рідний край… починається від батьківського порога, стежини, тополі стрункої біля хати, з барвінку, який ніжно плететься в садочку. А ще він починається з прадавніх коренів твого роду.
Діти, сьогодні ми будемо говорити про рід. Бо кожен із нас є представником трьох великих родів – своєї родини, свого міста, свого народу.. давайте вдумаємось з вами у саме слово «рідний».
(Учні обговорюють)
Учитель. Так, воно означає близький, дорогий. А від якого слова воно утворилося?
Учні. Від слова «рід».
Учитель. Рід! Вдумаємось в це слово. Слово «рідний» - пов’язано з родом, з народженням. Рідний тобі – це не лише близький, дорогий тобі, а ще й одного роду.
А скажіть, хто для нас є ріднею?
Учні. Рідна мати,
Рідний батько,
Рідний брат,
Бідна бабуся.
Учитель. Так, ми кажемо «Мої рідні», коли говоримо про сім’ю. У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють, тому що ми для них теж для них – рідні.
1-й учень: Родина, рід: які слова святі,
Вони потрібні кожному в житті,
Бо всі ми з вами ніжні гілочки
На дереві, що вже стоїть віки.
Це дерево – наш славний родовід,
Це батько, матір, прадід твій та дід.
Учитель. Кожну родину можна порівняти з цим деревом (вчитель показує малюнок кремезного дуба):
Чим міцніше росте дерево – тим більше є рід, у кожної гілочки або коріння є своє ім’я. Коли у корінні дерева – сік землі, то у корінні кожного родового дерева – пам’ять роду.
Людина без роду – як листок відірваний від дерева. Рід – декілька поколінь, які походять від одного предка.
Кожен рід має пам’ятати своє коріння, тоді він не згасне, бо «без коріння – немає насіння». Пропоную представити на загальний огляд родовідні дерева, які ви готували вдома.
Учні представляють свій родовід
Учитель. Любіть свою родину.
Любіть Україну
Не цурайтеся роду свого –
Нема славетнішого нього.