Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка. Показати нелегке дитинство поета. Розвивати навички виразного читання. Виховувати почуття любові і поваги до світлого образу поета-мислителя і його творчої спадщини.
І. Організаційна частина.
Чи почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Станьте, діти, всі рівненько,
Поверніться до гостей,
Посміхніться всі гарненько.
Сьогодні урок – відкритий для всіх,
Багато гостей. Тож вітаємо їх!
Настрій на урок взяли?(вивішую на дошку )
Усміхніться один одному.
Роботи у нас багато і тому пропоную:
Дружно і плідно працювати.
ІІ. Повідомлення теми і мети .
- Сьогоднішній захід присвячений видатному українському поету, художнику, людині яка прославила Україну на весь світ.
Вашим завданням буде розшифрувати і записати прислів’я про цю геніальну людину.
Робота в групах.
чен Та на сон для
Шев ко рас че це нас.
Шевченко Тарас – наче сонце для нас.
Слайд
- В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. До них належить і ім’я великого українського генія Тараса Шевченка.
- А чи знаєте ви, діти, щось про цю людину?
Я маленька українка, вісім рочків маю,
А про рідного Шевченка вже багато знаю.
Він – дитя з-під стріхи ,
Він – в подертій свиті.
Він здобув нам славу, як ніхто на світі.
І та його слава не вмре, не загине,
Наш Тарас Шевченко – сонце України.
- Сьогодні ми спробуємо ще більше дізнатися про дитинство, життя і творчість великого поета.
ІІІ. Біографічна довідка
- Темної ночі перед світанком 9 березня 1814 р. в селі Моринці, на Черкащині, в хаті кріпака Григорія Шевченка, народився хлопчик, майбутній великий поет України Тарас Григорович Шевченко.
У старій хатині
Кріпака колись
В тихий день весінній
Хлопчик народивсь.
Слайд
Слайд
Інсценівка
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати: Так, синку, правда.
Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову».
Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?
Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка згасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик. Бачив, матусю, бачив… Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.
Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати. Старайся, мій хлопчику (гладить по голові)
1 учень. – Його першим вчителем був батько, Григорій Іванович. Потягнувши його за вуха 7 разів, сказав:
2 Учень. Восьмирічного Тараса батьки віддали до дяка на «науку». Тільки дивна та була наука. П’яниця-дяк навчав дітей по церковних книгах. А за найменшу провину шмагав учнів різками.
3 Учень. Коли хлопчикові було 9 років через тяжке життя та непосильну роботу захворіла і померла його мама. В 11 років Тарас залишився круглим сиротою, від злиднів і важкої роботи помер батько.
Вмерли мама й тато…
Сирота в дяка…
Тут була в хлоп’яти
Грамота гірка.
4 Учень. Коли Тарас залишився сиротою, дяк все частіше бив і ображав хлопчика, загадував виконувати важку роботу. Тому Тарас пішов від нього.
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас.
Він не вчився в школі.
Він ягнята пас.
Слайд
5 Учень. Згодом навчився Тарас і читати, і писати, а ще дуже гарно малювати. Як випадала вільна хвилинка, хлопчик брав аркуш паперу, недогризок олівця і сховавшись в бур’янах, малював усе, що бачив довкола, малював лише чорним олівцем, бо інших у нього і не було. А коли не було ні паперу, ні олівця, то малював вуглинкою на дощечці.
Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
- Мрія Тараса стати малярем здійснилася. Тарас Григорович став художником і написав майже 1200 картин.
Слайд
ІV. Робота з виставкою книг.
Фізкультвилинка
Раз! Два! Час вставати:
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо.
П’ять! Шість! Засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутись нам до справ.
V. Робота над поезією Тараса Шевченка.
1. Вправа «Доповни вірш».
Встала й весна, чорну землю сонну ….
Уквітчала її …, барвінком ….
Защебетав …, угору летючи,
Закувала …, на дубі … .
Зоре моя …, зійди над …,
Поговорим … в неволі з тобою.
Світає, край неба …,
Соловейко в темнім гаї … зустрічає.
2. Декламування віршів напам’ять.
3. Розгляд дитячих ілюстрацій до віршів.
4. Виконання учнями пісні на слова Т.Г.Шевченка.
5. Робота над віршем «Зацвіла в долині».
Виразне читання вчителем
- Яка рослина-символ нашого народу згадується у вірші?
- У своїй поезії Тарас Григорович калину згадував ---- разів.
Читання вірша учнями.
Вправа «Читання для себе, для товариша, для вчителя» (пошепки, напівголосно, вголос).
- З ким порівнює поет калину?
- Куди вийшла дівчина погуляти?
Виразне читання вірша учнями.
Вправа для зняття втоми очей.
Очки вліво подивились –
Там нічого не змінилось.
Вправо повели зінички –
Ні зайчика, ні лисички.
Очки вгору, очки вниз,
Не лінуйся, посміхнись.
Очки сплять, вони втомились.
Знов відкрились, подивились.
Сплять – відкрились (2 рази)
І на цьому зупинились.
Вибіркове читання.
- Знайдіть слова, де говориться, куди вийшла погуляти дівчина.
- Що говориться про пташечку?
- Звідки вийшла дівчина?
Слухання аудіозапису пісні «Зацвіла в долині».
Словесне малювання.
6. Кросворд.
1) Зацвіла в долині червона ….
2) Зоре моя вечірняя, зійди над ….
3) Між ярами над ставами …. зеленіють.
4) Закувала ….
5) Любо, любо стало, пташечка …
6) Червоніє за горою, …. співає.
7. Творча робота в парах.
Скласти прислів’я.
Тарасові слова - ….. зорі.
Шевченкові твори сяють, мов…. то правда жива.
Шевченків «Кобзар» - то для народу… не забудем.
Ми Шевченка славить будем і ніколи… великий дар.
Шевченко дужий був не силою, а жити віки.
Тарасів «Заповіт» облетів мудрим словом.
Шевченка думки будуть увесь світ.
VІ. Підсумок .
Вправа «Гронування»
художник
вірш кріпак
Шевченко
поет сирота
Кобзар
Довідка: Колись давно по Україні ходили старі, сліпі люди,які співали про тяжке життя людей та подвиги козаків. Співаючи, вони грали на кобзі ( показую ілюстрацію ) - старовиннний музичний інструмент, схожий на бандуру. Їх називали кобзарями. Тарас Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень по дорогах України. Але він дуже любив слухати пісні кобзарів
Вправа для зняття втоми очей.
- Очки вліво подивились –
Там нічого не змінилось.
Вправо повели зінички –
Ні зайчика, ні лисички.
Очки вгору, очки вниз,
Не лінуйся, посміхнись.
Очки сплять, вони втомились.
Знов відкрились, подивились.
Сплять – відкрились (2 рази)
І на цьому зупинились.