Позакласний захід "Щедра осінь"

Позакласний захід

Щедра осінь

Мета: розширити  та збагатити знання учнів про природні зміни, які відбуваються восени, про користь вживання овочів та фруктів, сприяти дотриманню дітьми здорового способу життя; формувати шанобливе ставлення до праці людей; сприяти розвитку творчих здібностей, артистизму, позитивних рис характеру; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї, почуття відповідальності за спільну роботу, бажання працювати у колективі.

Обладнання:виставка «Дари осені», корони для овочів і місяців, емблеми, кошики з овочами, святкові костюми, конверти з пазлами, осінні листя, аудіо записи пісень, картки з грибами, овочі: картопля, морква, цибуля, яблука, буряки.

Дійові особи: ведуча, Осінь, Урожай, Вересень, Жовтень, Листопад, Гриби, Дощик, Овочі.

Зала святково прикрашена осіннім листям; виставка виробів із овочів та квітів, аплікацій тощо.

Учитель:

Дорогі діти, батьки! Щиро вітаю вас у цій святковій залі. Сьогодні ми побуваємо в чарівній країні. То ви вже здогадалися, в якій країні ми побуваємо?

За народним переказом осінь – старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала на землі четвертою порю року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй «Забирай все моє багатство, я віддам все своє золото. Будь щедрою і люди любитимуть тебе».

Осінь виконала наказ Сонця – кожного року вона дарує людям щедрі подарунки садів і полів, чарує нас своїм золотом осіннім.

Ведуча:

Осінь часто звуть чудовою, замріяною, золотою. Слухаєш, спостерігаєш природу в осінні дні  й відчуваєш її урочисту красу. У ній поєднались чарівність барв теплого літечка з першими подихами зимових холодів. У цей чудовий день жовтня ми зібрались на свято Осені.

1.Де сходяться осінь і літо?

А там, де пожовклі сади

Гойдають на стомлених вітах

Рум′яні, духмяні плоди.

Де сходяться літо і осінь?

А там, де в захмарні шляхи,

Які пролягли через просінь

Вдивляються пильно птахи.

2.Осінь, осінь, осінь,

Медом пахнуть роси,

Журавлі курличуть в небі

Та вітри голосять.

Рідко сонце світить,

А на голих вітах

В′яже осінь рукавички

З бабиного літа.

3.Красуня-осінь, славна чарівниця,

Милуємося всі з її краси.

Які веселі фарби, подивіться,

Поклала осінь на гаї й ліси!

4.Тихо осінь ходить гаєм,

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче молода.

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта.

5.Коли вона загляне в сад –

Наллється соком виноград.

І пізні яблука ранет

Солодкі стануть, наче мед.

6.Осінь підійде нечутно,

Тихо стане біля воріт.

В городі листочок вишні

На доріжку впаде.

Це перша прикмета,

Що від нас літо йде.

7.А друга – кущ малини

В нитках білої павутини.

Трохи коротше стане день,

Потемніють хмари,

Немов їх накриє тінь,

Стане похмурою річка.

8.Третя вірна прикмета –

Осінь блукає близько десь.

Рано вранці на поляни

Ляжуть білі тумани,

А потім вже, чекай не чекай,

Мрячать дощі

Пеленою затягнуті просинь –

Значить настала осінь.

9.Як помандрує по гаях

З чарівним пензлем у руках –

Все розмалює на путі,

Дерева стануть золоті.

І ми її уклінно просим:

-Заходь у гості, щедра осінь!

Осінь:

Ви про мене? А ось і я!

Привіт осінній вам, друзі!

Ви раді зустрітися зі мною?

Вам подобається наряд лісовий,

Осінні сади  і парки?

Я прийшла на свято до вас

Співати і веселитися.

Я хочу з усіма тут

Міцно подружитися.

Осінь:

А зараз привітайте моїх помічників. Це – осінні місяці.

(Заходять місяці, вклоняються гостям)

 

Вересень:

У вересня щедра рука.

Заходьте! Він з двору гука.

І яблука трусить з гілок,

І сипле в портфелі сливок,

Солодкий зрива виноград –

І кожен з нас Вересню рад.

Бо щедра, ой щедра рука

У Вересня – трудівника.

Жовтень:

Не встигла осінь відпочити,

Пройтись лісами і садами,

Все листя їй позолотити,

Намилуватися плодами,

А вже земля про літо мріє

І я спішу її зорати,

Щоб золотим зерном засіять

Поля, на урожай багаті.

Листопад:

Пожовкло листя і трава –

І я вступив в свої права.

З дитинства до роботи звик:

Я садівник, орач, двірник.

Шаную дуже чистоту –

Зриваю листя і мету

З своїми друзями – вітрами

Бо вже зима н за горами.

Ведуча:

Дякуємо вам брати-місяці за вашу щедрість, за рум′яні яблука, соковиті груші, за моркву й бурячки, за картоплю й кукурудзу, за всі-всі овочі та фрукти, якими ви нас щедро пригощаєте.

Гра «Збери пазли».

Учасники гри повинні зібрати розрізані листя.  Перемагає той, хто зробив це першим.

Осінь:

Восени земля прекрасна.

Як завжди, прийшла я вчасно

І у села й у міста –

Лист торкну – і диво стане:

Помаранчевим, багряним,

Ясно-жовтим стане ліс.

Як не віриш – подивись!

(Сипле листочки із кошика)

Щедрість – заповідь моя.

Познайомтесь з урожаєм:

Він усюди там, де я.

Особливо цього року

Він в нас парубок нівроку.

Я покличу урожай:

Гей-но, брате, завітай!

(На сцену виходить Урожай)

Урожай:

Ось і я! Привіт, громадо!

(Звертається до Осені)

І тобі я, сестро, радий!

Осінь – це моя пора.

І приємно показати

І дорослим, і малятам:

Я вродився «на ура».

Ціле літо я ріс у полях,

З кожним днем набираючись сили,

Слава дружнім робочим рукам,

Що мене для достатку зростили.

Урожай:

Я приходжу в гості восени лише до тих, хто трудом своїм закликає мене до себе. І приходжу   я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату , де живуть такі хороші трударі і залишаємося на всю зиму, аж до наступного урожаю.

 

Осінь:

А де ж вона зараз твоя родина?

Урожай:

Вона тут є, завжди вона зі мною.

Вона також там, де робочі руки.

Ви знаєте її. Ось її делегація.

Сценка «Сперечались овочі»

Морква:

Кожен знає, що морквиця

На горді, мов цариця.

Коси довгі, кучеряві,

Та ще платтячко яскраве.

Я смачна і вітамінна,

І не гірше апельсина.

Той, хто моркву поважає,

До ста років доживає!

Буряк:

Ой, розхвасталась, дивіться!

Ти не схожа на царицю.

Я від тебе красивіший:

Червоніщий і товстіший.

Український борщ чудовий

По усіх краях відомий.

У борщі я головний,

Борщ без мене не смачний.

Огірок:

А зелені огірки

Всі вживають залюбки.

Нас шанують не даремно:

Дух наш свіжий і приємний,

На канапці і в салаті

Ми і в будень і на святі.

 

Цибуля:

На цибулю нарікають,

Що до сліз я допікаю.

Вибачте, та я не винна,

Бо я – лікарська рослина.

Соком з медом почастую

І здоров′я подарую.

Диня:

Знаменита жовта диня

На городі господиня.

Я – солодка, соковита,

Покуштуй – не схочеш пити.

А як їстимеш саму –

Всі хвороби прожену!

Гарбуз:

Не сваріться, любі! Годі!

Я найстарший на городі.

Я – веселий і бокастий,

Жовтогрудий і смугастий.

Я – чудовий дар осінній

З гарним і смачним насінням.

Хто їсть кашу гарбузову –

Буде сильним і здоровим!

Помідор:

А я – товстий помідор,

Вітамінів повний.

Дуже довго я зростаю –

Вік мій похилий.

Спочатку  я був зеленим,

Але серпень – місяць настав –

Став червоніти я день за днем,

Щоб узяли мене в будинок.

Їжте, діти, помідори,

Пийте сік томатний:

Він корисний, вітамінний і на смак приємний.

Картопля:

Посадили ми картоплю

Ще у травні місяці.

Виросла вона на диво –

І велика, і так гарна!

А картопля – другий хліб,

Це знаємо ми з тобою.

Збирай картоплю сміливо,

Не шкодуй ти сил для справи!

 

Овочі разом:

Без нас в каструлі буде пусто!

Це правда, хлопчики й дівчатка,

Ми є – і всі живуть в достатку!

Пісня «Овочі»

Гра «Урожай».

Діти із зав′язаними очима збирають картоплю у кошики. Перемагає той, хто більше назбирав картоплі.

Сценка «Пан Гарбуз»

Дійові особи:    Гарбуз, Морква, Цибуля, Диня, Огірок, Буряк, Ведучий.

Ведучий:

Жовтопузий пан Гарбуз

Підкрутив зелений вус,

По городу походжає,

Собі пару вибирає.

Морква косу розчесала,

Гарбузові проспівала:

Морква:

Ой, Гарбузе – Гарбузоньку,

Візьми мене, дівчиноньку!

Я струнка і кучерява,

Буду тобі як забава.

Гарбуз:

Ні, Морквиця, не годиться,

Бо худа і жовтолиця,

Дуже хвастає красою,

І пишається собою.

Морква:

Не худа я, а струнка!

Йду за пана Буряка!

Ведучий:

Цибулина золотиста

Одягла нове намисто:

Цибуля:

Ой, Гарбузе – Гарбузоньку,

Візьми мене дівчиноньку!

Стану тебе доглядати,

Всю родину лікувати.

Гарбуз:

Не візьму я цибулину

Навіть на одну хвилину!

Зла вона і язиката,

Буде мене допікати!

Цибуля:

Як тобі я не така,

То піду за Огірка.

Ведучий:

Жовта Диня на осонні

Потягнулася спросоння:

 

 

 

Диня:

Ой, Гарбузе – Гарбузоньку,

Візьми мене, дівчиноньку!

Золотиста я і гожа,

І на тебе трішки схожа.

Гарбуз:

Обійшов город не марно:

Подругу знайшов я гарну.

Буде в мене господиня –

Золотиста кругла Диня!

(Всі Овочі кланяються)

Осінь:

Здорово, але в дощики в лісі багато грибів. А сьогодні господа гриби – гості на нашому столі. Прошу вас, відрекомендуйтесь.

Гриб боровик:

Старий важливий боровик

Найважливіший лісовик.

І гриби з усіх сторін

Дарують білому уклін.

Гриб підберезник:

Не сірий, не білий,

Я, братці, простіше,

Росту я зазвичай в березовому гаю.

Я – підберезник.

Гриб підосичник:

Вдягалися чепурні грибки

У помаранчеві шапки.

Їх підосичниками звуть,

Бо під осиками ростуть.

 

 

Гриби опеньки:

Появилися в лісі опеньки,

На пеньках і великі й маленькі,

У траві, ніби хтось їх насіяв,

Всі світленькі, стоять, мов солдати.

В грибників є одна лише мрія –

Повні кошики швидше набрати.

Один з грибів:

Знаючи, що у вас свято і без пісні не обійтися ми теж підготувалися. Ну що, гриби, покажемо, як ми вміємо співати.

(Пісня «Наша осінь щедра»)

(Пісня «Грибная поляна»)

Осінь:

Що я чую? Це мої подружки – крапельки дощу.

Дощ:

(Виходить з лійкою)

Дощик, дощик поливай –

Буде добрий урожай.

Буде жито і ячмінь,

Довгий льон, зелений хміль.

Буде біла пшениця

Буде жито й сочевиця.

Буде солодка малина

І горобина й калина.

Дощ:

Здрастуйте, діти!

Я дощик проливний, подружіться всі зі мною. Я намочу всіх підряд. Хто дощику не радий?

Ведучий:

А ми тобі не дуже раді. Адже, коли ти йдеш, ми не можемо вийти погуляти. Доводиться сидіти вдома, щоб не промокнути і не захворіти.

(Пісня «Дощик» )

(Пісня «Зонтики»)

Ведучий:

А тепер, дощик, прощайся з гостями. Пора тобі зайнятися своєю роботою: полити сади, городи,поля і ліси, напоїти землю перед зимовими холодами.

Осінь:

Що ж, пора мені в дорогу, на мене чекають ще поля, сади  й городи. Треба все обійти та перевірити, чи не залишилося чогось неприбраного, все багатство моє зібрано. А вам бажаю рости міцними, здоровими і веселими, їсти овочі та фрукти. До побачення.

Ведучий:

Кажуть, що осінь – це смуток, суцільні дощі, похмура погода … Не вірте, друзі! Осінь по-своєму прекрасна і приваблива. Вона несе щедрість душі, серця – тепло від людського спілкування, вносить в наше життя неповторну красу! В цьому ви можете самі переконатися.

(Музичний кліп про осінь з показом)

Учитель:

Осінь сьогодні повністю вступила в свої права. Ми дякуємо осінь, що вона зібрала нас всіх на осіннє свято. Попереду зима, весна, літо…, а потім знову осінь. Скільки їх ще буде в нашому житті! Ми сподіваємося, що ще не раз запаляться для всіх нас у нашій школі золоті вогні осіннього балу. До нових зустрічей!