Позакласний захід "Свято рідної мови"

Свято рідної мови

Мета. Поповнити  знання учнів про історію виникнення мови та писемності. Виховувати любов та  бережливе ставлення до рідної мови, бажання розмовляти рідною мовою, відчувати себе патріотом.                                   

Хід заходу

              Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,  з  попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

ВЕДУЧА

Усіх гостей вітаємо на святі

Сьогодні мову рідну будем прославляти

У цьому залі вам не доведеться сумувати

Пісні і вірші будуть  весело лунати

(Заходять діти, одягнені в український одяг під музику  «Ой зелене жито, зелене»).

Вчитель. Дорогі друзі, запрошуємо вас на свято української мови та писемності.
 

ВЕДУЧА Батьківщина починається з  батька і матері, з місця, де ви вперше побачили світ, з мови, якою мати співала вам колискову, з України, де  народилися і живете.

ВЕДУЧИЙ. Тож давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову.  

1-й учень.

Соловеєчку, співай!
Колосися, жито!
Це Вітчизна – рідний край,
Любо в ньому жити.

2-й учень.
Тут бабуні й дідусі,
І сім'я весела,
Й наші родичі усі
По містах і селах.

3-й учень.
Мови рідної нектар
Додає нам сили…
Будить душі тут кобзар –
Щоб заговорили.

4-й учень.
...Не легенда, не міраж, -
Сколихнеш орбіту,
Україно, раю наш,
Квітко цього світу.

5-й учень... Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадлииво,
6-й учень. усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлі́нна,
що хоч спинись і з Богом говори...

ВЕДУЧА  Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

ВЕДУЧИЙ 9 листопада українська громада відзначає велике духовне свято — День української писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвитку рідного слова і його безсмертних творців.

 ВЕДУЧА   Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, льоля, киця»,— лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання зі словесності поширюються.

ВЕДУЧИЙ   Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...

ВЕДУЧА   Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

УЧИТЕЛЬ    Де і коли виникла писемність вперше?

Сьогодні людині не складає труднощів відправити послання знайомим або близьким. Практично кожен з нас може в силу наявності інтелекту написати повідомлення, текстове або електронне. Складно уявити, що були часи, коли писемності не існувало взагалі. Здавалося б, що люди практично завжди вміли читати і писати. Проте це далеко не  так. Звернімось до історії

Значення слова «писемність»

 Писе́мність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків

Писемність народів Дворіччя

На території між річками Тигр і Ефрат кілька тисяч років тому існувала велика шумерська цивілізація. Вчені вважають, що саме в цьому місці писемність з'явилася вперше. Це допомагало людині  полегшити процес обліку своєї роботи .

ВЕДУЧА   Жерці придумали  просту модель письма - піктограму. Вона представлена у вигляді паличок, хрестиків та кружечків. Пізніше знаки стали   змінюватися і  можна було   побачити елементарні малюнки ніг, вух, людини, зірок.

ВЕДУЧА   Подальший розвиток писемності породило ідеограми. Це були ті ж знаки, от тільки їх зміст трактувався зовсім по-іншому. Наприклад, будь-які знаки, пов'язані з ногами, позначали конкретну дію - «ходити», «носити» або навіть «стояти».

ВЕДУЧИЙ Ще одним джерелом знань в галузі історії розвитку писемності є стародавній Єгипет.  Писемність являла собою поєднання малюнків та ідеографії. З приходом нової ери вона змінювалася шляхом додавання нових знаків. На сьогоднішній день вчені нарахували 6000 ієрогліфів староєгипетської мови.

 ВЕДУЧА

Десь у V столітті нашої ери відбувається велике розселення слов'ян. Внаслідок цього масштабного міграційного процесу з'явилося безліч різноманітних племен. Цей період ототожнюють з часом, коли виникла слов'янська писемність.

ВЕДУЧА

Незначні племена потроху розвивалися, і вже до кінця IX століття східні слов'яни створили свою власну державу, яку вони назвали Київська Русь.

ВЕДУЧИЙ   Нова держава стрімко набирало військову міць, а також розвивало свою культуру. Саме в цей період виникає писемність, тому що під час слов'янського розселення існувала  тільки слов'янська мова.

ВЕДУЧА  Кирило і Мефодій - прабатьки давньоруського письма

Перші книги слов'янською мовою дають можливість розібратися в тому, як виникла давньоруська писемність. Брати Кирило і Мефодій створили алфавіт і перші книги слов'янською. Це трапилося в 863 році. На територію давньої Русі писемність прийшла у вигляді азбуки - кирилиці або глаголиці. Слов’янським алфавітом, побудованим на основі кирилиці, користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці.

Найдавнішим свідченням давності української літературної традиції є «Повість врем’яних літ» (XI—XII ст.)—памятка літератури, історії, права, етнографії, педагогіки, філософії.

 Преподобний Нестор зробив третю редакцію «Повісті врем’яних літ», над якою працював протягом 1094-1112 рр.

Православна церква щорічно вшановує пам’ять преподобного Нестора                             9 листопада. У церквах цього дня відбуваються відправи. Шанує церква, шанує Нестора й увесь народ український, відзначаючи 9 листопада День української писемності та мови,

    Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Українською православною церквою встановлений орден «Преподобного Нестора-літописця».

Встановлено пам ятники Нестору-літописцю. Перед вами пам ятник у Києві

        В історії української мови й літератури є дві дати. Перша—1798 рік, коли були видруковані три частини поеми «Енеїда» Івана Котляревського.

Ще одна дата - 1840 рік, коли вперше було видано «Кобзар» Т.Г.Шевченка, який проголосив: Возвеличу малих отих рабів німих,

Я на сторожі коло них поставлю слово!

           З тих пір українська мова пройшла багато випробувань, але український народ зумів зберегти цей найцінніший скарб. Українська мова-державна мова України

1-й ученьМово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, –
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Перше слово – крик любови,
Сміх і радість немовляти –
Неповторне слово "Мати" –
Про життя найперше слово…

2-й учень. Друге слово – гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлий, –
Звук "Вітчизни" неповторний
І простий, і предковічний…

Ну, а третє слово – "Мила" –
Буря крові, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…

3-й учень. 
Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов лиш ти є.
Ти велична і проста
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово – пісня колискова
Мово – матері уста.

           УЧИТЕЛЬ Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.
            Тому шануймо, бережімо нашу  українську мову, щоб не сталася з вами така пригода, про яку говориться у гуморесці П.Глазового «Кухлик»

            А   зараз турнір мовознавців

Перший конкурс

Народна мудрість

Завдання: доповни прислів’я.

1). Хто багато читає,…….

2). Книга вчить, ……..

3). Книжка мовчки все …

4).Не кажи «не вмію», а …….

5).З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг – …

Другий  конкурс

Завдання: у другій частині знайди закінчення прислів’їв

Де багато пташок,                               то восени хліб у коморі.

Прийшов спас —                                 а вдень плющить.

Ластівка день починає,                      там нема комашок.

Як у травні дощ надворі,                     а соловей його кінчає

Вночі тріщить,                                      держи рукавиці про запас.

Третій  конкурс

Зумій прочитиати

Завдання: зумій прочитати, користуючись цифровими підказками.

10  вас                            1  мо                                           9  хто

3  рі                                 18  не                                          16  гру

17  дях                             2  во                                             5  сло                                                   

22  а                                  21  ко                                         13  ває

26  має                             6  во                                          11  за

15  у                                 12  бу                                         7  рі                                              

25  мінь                            24  ка                                          23  лиш                                                             14  той                               4  дна                                      20  день

8  дне                                 19  сер                              

Відповідь Мово рідна, слово рідне,
                  Хто вас забуває,
                  Той у грудях не серденько,
                  А лиш камінь має.

                                                            С. Воробкевич

                                                                   Четвертий  конкурс

Завдання: Скільки слів у кожному рядку?    Поділи на слова.

*ХТОМОВИЦУРАЄТЬСЯХАЙСАМСЕБЕСТИДАЄТЬСЯ                         

*ВІДТЕПЛОГОСЛОВАІЛІДРОЗМЕРЗАЄТЬСЯ

*КРАСНЕСЛОВОЗОЛОТИЙКЛЮЧ

Відповідь   Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

                    Від теплого слова і лід розмерзається.

                    Красне слово — золотий ключ.

П ятий   конкурс  СКЛАДИ СЛОВА

• І команда. НЕЦЬ, ФОР, МАРМЕ, РА, СВІТЛО,  ЛАД,  ШКА, РОМА,

• ІІ команда. ЛА, ДИКТО, КВІ, ВАР, ФОН, САМО, НИК, ШКО, НИК,

Відповідь Ранець, світлофор, мармелад, ромашка

Школа, диктофон, самовар, квітник

Шостий конкурс

Конкурс  скоромовок

Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

От Кіндрат, так Кіндрат,
Зуб зламав об мармелад.

Ати-бати - йшли солдати,
Ати-бати - на базар.
Ати-бати - що купили?
Ати-бати - самовар.

Лиса з лісу у село
"ку-ку-ріку" занесло.
Заглядає лис у вікна:
"Де ж це півень кукурікнув?"
 

Підведення підсумків 

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

 Без мови немає країни —

 Мову, як матір, любіть.

                   (Ф. Пантов)