Позакласний виховний захід для 1 класу на тему "Свято урожаю в початковій школі" складається з історії появи різних овочів на Україні та їх значенням для людини. Більша частина заходу складена у віршованій формі.
СВЯТО УРОЖАЮ
В.1: Літечко тепле, куди ти поділось?
Сонечко ясненьке, де ти закотилось?
Травиця шовкова, чом не зеленієш?
Квіточко червоная, чом не запашнієш?
В.2: Коли з дерев всі листочки злітають,
Коли вже на південь птахи відлітають,
Коли небо сіре, холодний дощ ллється,
Оця пора року зветься осінь.
В.1:Завітала осінь до нас в Україну,
Одягла в червоне намисто калину,
Бо ж вкраїнська осінь – це пишні жоржини,
Айстри різнобарвні, горішки ліщини.
Буряки цукрові, кукурудза стигла,
Гарбузи медові, різнії повидла,
В.2: Варення, соління, гриби в маринаді…
Тобі, щедра осене, всі у нас раді:
І білочка в лісі, і в садочку квіти,
І горобчик у полі, і дорослі і діти.
В.1: Осінь, Осінь. В гості тебе просим.
З щедрими хлібами, з високими снопами,
З листопадом і дощем, з перелітним журавлем.
В.2: Ми всі тебе уклінно просим:
Заходь у гості люба осінь.
Осінь: Добрий день, в добрий час!
Рада, діти, бачить вас!
За мною йдуть густі тумани.
Осоння листом засипаю.
Трави сонні до долу нагинаю.
Ранками імлиста, вдень – як позолота.
Обриваю листя – це моя робота.
Та не сама я прийшла – своїх синочків привела.
Вересень: У місяця вересня щедра рука,
Заходьте, вас він із двору гука.
І яблука трусить з гілок,
І сипле в портфелі сливок.
Солодкий зрива виноград,
І кожен з нас вересню рад.
Бо щедра, ой щедра рука
У вересня-трудівника.
Жовтень: Листя жовте та червоне
Легко з дерева злітає,
Мов метелик на долоні
З тихим шелестом сідає.
Сяють золотом берези,
Жовтень нам вінчає осінь
Журавлиний ключ мережить
Висоти холодну просинь.
Листопад: Листопад, падолист.
Тихий сад, вітру свист.
Ходить садом Листопад,
Підмета тихенько сад.
Осінь: Працювали ви не дарма,
Все зробили, хто що вмів.
А тепер спочиньте гарно
До весняних теплих днів.
В.1: Я знаю, що деякі учні підготували вірші для осені. Давайте їх послухаємо.
Учень 1: Осінь наступила та зробила диво,
Гляньмо, все навколо диво-дивина.
Листячко змінила край ставочка верба
І лелека в вирій знову відліта.
Учень 2: Ось і листя осипається з берізки.
Листочок зажурився і летить.
І сонце нахилилося так низько,
Сумний журавлик в вирій вже летить.
Учень 3: Тихо ходить осінь золота,
І пташки веселі не співають.
А дерева шати осяйні
Сумно потихеньку вже скидають.
Учень 4: Осінь спати захотіла,
Землю листям застелила.
Тільки вітер налетів
Гратись з листям захотів.
Учень 5: Ходить осінь золота,
Укриває жовтим листям
Всі доріжки, всі пеньочки
У діброві та гайочку.
Учень 6: Любить Осінь працьовитих,
З ними дружбу вона водить.
До лінивих у комори
Осінь в гості не заходить.
Осінь: Дякую вам, діти, дуже.
А чи знаєте, ви
Що я принесла вам на свято
Із полів, садів і грядок
Цілий кошик загадок.
ЗАГАДКИ
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять.
А зовуть мене ………. (картопля).
Родичів багато маю.
Гарбузову господиню
Усі знають. Хто я? (диня)
Є брати у нас столові.
Ми зростаємо рядками.
А зовуть нас ….. (буряками)
Деруся вгору. Я…. (квасоля).
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках
На зелених ланцюжках.
Гарбуза ми сини й дочки.
Звати як нас? (огірочки)
6) Повз, мов танк, я на городі.
Повз на гудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк. А як? (гарбуз)
Т анікого не кусаю,
Сама свиням та коровам
Я на зуби попадаю. (кукурудза)
8) У зеленім кожушку,
В кістяній сорочечці
Я росту собі в ліску –
Всім зірвати хочеться. (горіх)
Сонцем налите.
З гілочки котиться –
У ротик проситься. (яблуко)
В.2: Діти, а хто знає які овочі потрібні для приготування борщу?
(Відповіді учнів)
В.2: Зараз послухайте, звідки взялися у нас овочі, з яких варять борщ.
1-й учень: Я – картопля. Я гостя з Чилі, з Південної Америки. А у Франції, куди я потрапила раніше, ніж до вас, мене звали «тартюффель», або земляне яблуко, і вирощували при дворі французької королеви заради моїх красивих квітів.
2-й учень: Я – капуста. Латинською «Капут» – голова. Вітаміну «С» у мене, як у лимоні, а росту я на півночі, де для лимона надто холодно.
3-й учень: Я – квасоля. Родом з Мексики і Перу. Я – тропічна ліана і сіяли мене у Мексиці між рядами кукурудзи. Я давала кукурудзі тінь, а вона мене підтримувала, щоб я не впала.
4-й учень: Я – буряк. Мене знали ще 2000 років тому у Вавилоні. Але бідний цар Вавилону Мардук жодного разу не скуштував вінегрету чи смачного борщу.
5-й учень: А я – морква. Мене всі знають, але не всім відомо, що у Африці я не оранжева, а темно-фіолетова, а у Середній Азії – жовта.
В.1: Я думаю, що настала черга послухати що ж принесли на свято Осені і наші учні. Надаємо їм слово.
Осінь: Іду від вас з любов’ю в серці,
Іду – бо ще роботи безліч маю,
Всім вам я бажаю
Здоров’я, нових знань та вдачі.
В.2: Спасибі, осене, за слова повчальні,
За всі дари, що ти принесла людям,
За шурхіт листя під ногами, і за мелодію осінню,
Що лине поміж українськими ланами.
1