Позакласний захід "Українські вечорниці"

                             
Тема. Українські вечорниці
Мета: познайомити дітей з обрядом українських вечорниць, показати традиції їх проведення, допомогти учням зрозуміти, що без народної пісні, рідного слова немає людини;
розвивати творчі здібності дітей, залучати їх до участі у обрядових дійствах; виховувати глибокі почуття до родини, любов до рідної культури, музики та етносу, почуття естетичного смаку;

Звучить музика.
Ведучий. -  Добрий вечір, шановна родино, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому родинному святі! Є в нашого народу традиційні свята - колядування і вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодні, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є в народі. Пора вечорниць – це довгі вечори глибокої осені і зими. Збирались у когось у хаті. Кожен брав із собою роботу. На вечорницях пряли, вишивали, мотали пряжу, чесали вовну, плели кошики. Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де нас чекають добрі господиня і господар.
Музика. Виходять господар із господинею.
Господиня. – Добрий вечір, добрі люди!
Господар. -  Доброго вам здоров’ячка!
Господиня . -  Будьмо  знайомі: я – Одарка – господиня вечорниць!
Господар. – А я – господар вечорниць – Микола!
Господиня. – До  нас часто збирається молодь. Щиро прошу вас завітати до нас на вечорниці!
Господар. – Та поспішайте, бо вже не рано! Одарко, чи чуєш, Одарко? Ти ще й досі не зварила вечері, а вже скоро дівчата почнуть сходитись!
Господиня. – А ось і вони, чуєш? Вже йдуть.
Пісня «Черевички».
1.Якби мені черевички, червонії щічки,
   Танцювала б я охоче, мабуть дні і ночі.
П – в: Одягну я черевички, затанцюю дрібно,
           Та й піду я до кринички, по водичку срібну.
2.Якби мені, чепурненькій, високі підбори,
   Танцювала б, люба ненько, я б не знала горя.   
3.Черевички червоніють, мов щічки, палають,
А думки мої ясніють і ніжки співають.
Дівчина. –   Добрий вечір вашій хаті! Уклін господині!
  Чи веселі вечорниці в нашій Україні?
Дівчина. -  Добрий вечір, господине, славна молодице!
  Чули, що у цій хатині, будуть вечорниці!
Господиня. – Добрий вечір, любі гості! Просимо, просимо.
Дівчина. -  Аби щастя було в хаті, щоби всі були багаті.
  Аби було любо, мило, аби всі були щасливі!
Господар.-  Будем з вами добрі, щирі.                                   Тоді будем жити в мирі.                                                                                                                              Тоді всім нам допоможе                                                                                                                               Матір світу – Матір Божа!
Господиня. – Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,                                    Бо вже пора вечорниці всім нам починати.                                                                                       Ось наліпим вареників біленьких, смачненьких,                                                                         Та й запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких.                                                                           Щоб вони разом з нами дружно працювали,
     Наші вечорниці піснею стрічали.
Пісня « Ой, за гаєм – гаєм.»
1. Ой, за гаєм – гаєм, гаєм зелененьким,
    Там орала дівчинонька воликом чорненьким!
2. Орала, орала, не вміла гукати,
    Та й найняла козаченька на скрипочку грати.
3. Козаченько грає, бровами моргає,
    Хто ж його, люди, знає на що він моргає.
Дівчина. – Там щось стукнуло!
Дівчина. – Та ні, почулося!
 (дівчина іде і заходить з хлопцем)
Дівчина. – То ти хотів нам шкоди наробити?
Хлопець. – Відпустіть, благаю!                                    Чи я, батьку, не доріс? Чи я, батьку, переріс.                                                                                    Що не рублена хата, що не люблять дівчата?
Дівчина. – Ох і розчулив ти нас!
Дівчина. – То що ж йому придумати, щоб не заважав?
Хлопець. – Я не заважатиму, а як відпустите, цілу ватагу хлопців приведу!
Дівчина. – То вже йди!
   (Хлопець іде і приводить цілу ватагу парубків).
Хлопець. – Дівчата, дівчата, до хати пустіть!
Дівчина. – А ви гарненько попросіть!(стукіт у двері)
Дівчина. – Агов, хто такий?
Хлопець. – Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий. Пустіть  до хати!
Дівчина. – Не пустимо до хати, бо вас дуже багато!
Хлопець. – Пустіть ліпше, бо буде гірше!
Дівчина. – А ми візьмем рогатини, поламаєм ваші спини!
Хлопець. – Бігла курка ряба, перебита нога.                                  Хто  перебив?                                                                                                                                                          Чотири лозини, п ’ята палка,                                                                                                                              Виходь  до нас, Наталка!
Дівчина. –  Ви, хлоп’ ята, гонорові, файно виступали,                             Все дно наше буде зверху!
Дівчина. –  Назарко – Назар, пішов на базар,                              Купив порося, воно вирвалося!
Дівчина. –  Микита – Микита, вигнав воли на жито,                              А сам пішов до хати вареники уплітати!
Хлопець. – Ой, дівчино – дівчинонька, яка ти, яка ти!                            За хлопцями зазираєш, не підметеш хати!
Дівчина. –  Степан, Степан, упертий, як баран!      -                       Поїв бабин медок, та й сховався у куток!
Дівчина. –  Юрко, Юрко, розлив молоко,       -                            Його батько ложкою, а він дрига ножкою!
Дівчина. –  Іван – барабан, під пічкою ріс,
          Яєць наніс, на базар поніс.
          На базарі не купили, лиш Іванка відлупили!
Хлопець. – Дівчатонька – голуб ’ятонька, ми не  сваритись  прийшли, а миритись. Сьогодні ж Вечорниці!
Дівчата. – Заходьте вже.
Музика. Заходять хлопці.
      1. -  Добрий вечір, щебетушечки, ви вже тут?
   2. -  Добрий вечір, дівчатонька, помагай Бог!
          Вечорниці розпочнемо дружно всі  ми!
                            Ми роботи не боїмось анітрошки.
                             Навіть вмієм чисто мити миски – ложки.
                            Ось погляньте, які гарні ми хлоп’ятка.
                            Ми прийшли на вечорниці, зустрічайте.
3. - А гарні які дівчата, мов писані!
4. - А які тут рушники! То дівчата вишивали. Такими рушниками здавна славиться Україна!
5. - Витреш обличчя тим рушником, що вишивала мати, і, ніби, нап ’єшся  цілющої води, яка надає тобі богатирської сили!
6.  - Українські рушники! З вами порівнюють дорогу, що веде до отчого дому.
Пісня про рушник.(запис)
Господиня. – Ну, що ж, дорогі гості. Хай дзвенять сьогодні наші улюблені  пісні, жарти, сміх.
Пісня «Чом я не хазяйка».
1.Чом я не хазяйка, чом не господиня?
    Сім днів хати не мела, печі не топила.)-2 рази
2.Ідуть люди з поля,ідучи, сміються,
    Що у неї в подушках ворони несуться.)-2 рази
3.Не смійтеся, люди, якось воно буде,
    Я ворону поскубу, ще й перина буде!
Господар. – А зараз ми побачимо, хто з дівчат найкраща господиня. Ось перед вами все для того, щоб зліпити вареники. Хто найшвидше і найякісніше наліпить, той і переміг!
Господиня.  – І ви, дітоньки, приймайтесь до роботи.
Музика. Дівчата ліплять вареники. Діти працюють.( Хлопці сідають лущити квасолю, кукурудзу, підбивають чобітки, дівчата вишивають, прядуть, прасують рубелем).

Ведучий. – Дивлюсь я на вас, діти, такі ви всі гарні і до роботи охочі. І згадую, як розповідала моя бабуся, що коли була вона молодою, вони теж збирались на вечорниці: вишивали, пряли, дерли пір ’ я на подушки і,
обов ’язково співали, бо без пісні немає діла. Пісня – душа народу, завжди з ним – і в горі, і в радості!
Пісня «Вишиванка».
З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну і червоную нитку брала.

Що та чорна ниточка – розставання,
А червона ниточка – то кохання.
Що та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка – легко слалась.

Встану я в неділеньку спозаранку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
Господар. – Дівчатка! А чи готові ваші вареники?(господар оглядає вареники, хвалить дівчат, визначає кращі) Одарко, постав вареники у піч!
(господиня складає вареники у горщик і ставить у піч)
- Пустила мене мати та й на вечорниці,
А там хлопці чорнобриві плетуть рукавиці,
Рукавички виплітали, весело співали,
А музики як заграли, ще й затанцювали!
Український танок.

Хлопець. – Дівчатка! А чи готові ваші вареники? Почастуйте нас!
Дівчина. – Скоро, скоро, почастуємо!
(господиня виймає горщик з печі з готовими варениками)
Господар. – Ну от, вареники готові. Будемо самі їсти і гостей почастуємо.
Музика. Діти пригощають гостей варениками.
Хлопець. – Ох і гарні вечорниці! І співали, і танцювали, і варенички добрі! От якби ще й пиріжечками пригостили!
Дівчина. – Зараз ми вас почастуємо!
Пісня «А мій милий вареничків хоче».
1.Наші хлопці пиріжечків хочуть -  2р.
    Напечи, милая, -  2р.
    Напечи, у – ха – ха, моя чорнобривая!
2.А ми дров не маєм, наші ви хороші,
    А ми дров не маєм, хлопці наші гожі.
    Нарубай, милая, -  2р.
    Нарубай, у –ха – ха, моя чорнобривая!
3.Ми рубать не вмієм, ви наші миленькі,
    Ми рубать не вмієм, наші солоденькі!
    Научись, милая, -  2р.
    Научись, у – ха – ха, моя чорнобривая!
4.А ми сил не маєм, ви наші хороші,
    А ми сил не маєм, хлопці наші гожі.
    Не балуй, милая, напечи, милая,
    Пирогами пригости, моя чорнобривая!
Господиня. – А давайте справді пригостимо хлопців пирогами.
- Хлопці, хочете пиріжків?
- Так!
- То покажіть, що ви сильні.
Господар. – Колись, коли я був хвацьким козаком, ми любили змагатися у кого сильніша долоня, тобто, хто візьме більше горіхів у жменю.
Господиня. – То що ж це у вас за змагання? Ми з дівчатами по – своєму вирішували як знайти найсильнішого хлопця.
ГРА «Дострибни до пирога».
- Ну що, козаки ми?
- Та які ви козаки! Щоб козаками бути, треба бути умілими, веселими!
- А ось вони нам це доведуть!
- Подивимось!
- А яка найголовніша їжа у козаків?
- Куліш!
ГРА «З’ їж куліш».
- Молодці, хлопці! А тепер подивимось, які ви спритні!
ГРА «Перетягніть канат».
- Справжні козаки!
- Так, справжні!
Господиня. – То ж давайте заспіваємо.
Пісня «Ой у нашій школі є».

1. Ой у нашій школі є (3р.), школі є,
   Перший клас такий ось є!
2. Дружні й працьовиті ми(2р.).
   І танцюєм, і танцюємо ми,
   Ще й співаємо пісні!
3. Свята любимо усі (3р.), ми усі,
   Вечорниці більше всіх!
4. То ж приходьте ви до нас (2р.)
   Подивитись і послухати нас,
   Нас – це наш веселий клас!

Господиня. – А давайте подивимось, які у нас тата козаки!

ГРА  «Добіжи у мішку, з’ їж пиріг».
Танок дівчат.
Господар. – Наш народ любить жартувати, то і ми пожартуємо.

1. Упіймав дядько на яблуні хлопчика.
- Ти що там, шибенику, робиш?
- Та упало ваше яблуко, то я його вішав!

2. – Мамо, чи ви знаєте яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.
- Ох,Боже мій, чи ти ж її витягла?
- Еге, буду я її витягати, щоб вона мене вкусила? Я піймала кота і вкинула у діжку, щоб він мишу з’ їв!

3.Старшина бабусю лає:
- Сорому не маєте. Ви чого ото з трамваю на ходу стрибаєте?
А бабуся з переляку як дитя захлипала:
- Та хіба ж то я стрибала, я ж, синочку, випала!

4.Обікрали стару бабу,  сидить майже гола.
Прийшов сержант міліції складать протокола.
Ропитує про злодюгу: - Який він із себе?
- Здоровенний, - каже баба,- похожий на тебе!

Ведучий. – От ми і розвеселились! А хто ж то стоїть під вікном?
Пісня «Ой, під вишнею, під черешнею».
1.Ой, під вишнею, під черешнею,
Стояв  старий з молодою, як із ягідкою!
2.І просилася, і молилася:
- Пусти ж мене, старий діду, на вулицю погулять!
3. – Я і сам не піду, і тебе не пущу,
Бо ти мене, старенького, та й покинеш на біду!
4. – Куплю тобі хатку, та ще й сіножатку,
І ставок, і млинок, і вишневий садок!
5. – Ой, не хочу хатки, і не сіножатки,
ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка!
6. – Ой ти, старий дідуга, ти зігнувся, як дуга,
А я молоденька, гуляти раденька!
Господар. – От молодці! От молодці! Аж самому захотілось стати молодим! А що, стара, пам’ ятаєш, як колись ми кохали одне одного?

Пісня «Несе Галя воду».
1.Несе галя воду, коромисло гнеться,
А за нею Йванко, як барвінок в’ється.(2р.)
2. – Галю, ж моя, Галю, дай води напиться,
Ти така хороша, дай хоч подивиться.(2р.)
3. – Вода у ставочку, піди та й напийся,
Я буду в садочку, прийди,  подивися.(2р.)
4. – Прийшов у садочок, зозуля кувала,
А  ти ж мене, Галю, та й не шанувала.(2р.)
5. – Стелися, барвінку, буду поливати,
Вернися, Іванку, буду поливати.(2р.)
6. – Скільки не стелився, ти й не поливала,
Скільки не вертався, ти й не шанувала.(2р.)
Господиня. – Хлопці, ану загадайте дівчатам загадки.
Загадки.
*В теплий дощик народився, парасолькою накрився.
*Сам не біжить , а іншим стояти не велить.

*Чи хто заходить, чи виходить, той першим руку подає.
Ми стоїмо завжди при вході, нас в кожній хаті кілька є.

*Киці спиться і не спиться, білий сон приснився киці.
Білий, теплий, з пінкою. Вмилась киця слинкою.
Що ж то сниться милій киці, тут не можна помилиться.

*Летить – пищить, сяде – мовчить,
Хто його вб’ є, свою кров проллє.

*Хоч буваю часто битий, але зовсім не сердитий.
Я стрибаю, веселюся, чи вгадаєте, як звуся?

*Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло,
Згодом стало біле – біле і за вітром полетіло.

*Не гаряча, а пече, хто торкнеться, утече,
При дорозі не скубнеш, обминеш,
Дуже злючою бува ця трава, називається вона…..

*Все життя один одного обминають,
А обігнати не можуть.

*У зеленім картузі на одній стою нозі,
Коло вуха китиця, щирим златом світиться.
Звичка в нього є одна: він голівку поверта
В бік, де сонце котиться, родичем доводиться.
Господиня. – А тепер позмагаємось, хто кого перебалакає, хто знає більше скоромовок.
Скоромовки.

*Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом білим чубом.
*Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, упав на поріг.
*Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.
*Наварили смакоти, будем їсти я і ти, а сороки і ворони будуть їсти      макарони.
*Лиска лащить лисеня, а лосиха – лосеня. Лев ласкаво лапою левенятко лапає.
*Їхав Прокіп з Прокопихою, ще й з маленьким Прокопенятком.
*Ворона проворонила вороненя.
*В будь – якого будяка будячиха будь – яка.
*Сидів горобець на сосні, заснув і звалився у сні. Якби не звалився у сні – сидів би іще на сосні.
*Йшов вуж вузенькою доріжкою, не ворушив жодною ніжкою. Він ворушив би, якби міг, та в нього не було ніг.
*Лис зустрів у лісі лиса, лис із лисом обнялися.
*В ямі не спиться вусатому сому, сому вусатому сумно самому.
*Небом зоряну карету мчать не коні, а ракети. У кареті на кларнеті грає місяць у кашкеті.
*У Соні шашки, у Саші – шишки.
*Очиці у вовчиці неначе блискавиці.
*На носі у пса сидить оса.

Ведучий. – А тепер послухаємо, як батьки розказують скоромовки.
Музика. Батьки отримують скоромовки і тричі їх розказують.
- Курочка – златоперочка по двору ходить, писклят водить, хохол надимає, півня утішає.
- Горила до Гаврила щось говорила.
- Фундамент вифундаментувати ,  перефундаментувати.
- Їхала Хима до Максима візком – тарадайкою. Тарадайка тарахкоче, везти не хоче.
- На припічку в черепочку три карасики тріп – тріп – тріп.
- У цариці на лугу загубив мужик дугу. Шарив, шарив – не знайшов, та й заплакав, та й пішов.
- Я – жук, я – жук, я тут живу; дзижчу, дзижчу, дивлюсь, лежу, весь час дзижчу – ж – ж – ж.
- Всіх скоромовок не перемовиш, не перевискоромовиш.
- Ходить посмітюха по сміттю з маленькими посміттюшенятами.
Господар. – От, батьки, молодці! А тепер давайте пограємо у гру.
ГРА «З’їж вареник у сметані.(Спочатку діти, а потім батьки).
Господиня. – Дякуємо вам, шановні батьки, гості, що завітали до нас на вечорниці.
Господар. – Дякуємо вам, дівчата і хлопці, що не забули тітки Одарки і дядька Миколи, що звеселили нашу хату піснями, танцями, веселими жартами!
Пісня «А я бажаю вам добра». Н. Май
Одна земля, одна надія, і сонечко на всіх одне.
Воно усіх теплом зігріє, воно нікого не мине.
П – в: І буде знов весна на світі надію людям дарувать.
  І будем ми на світі жити, і радо про пісні співать.
  А я бажаю вам добра, а я бажаю вам тепла,
  Любові завтра і сьогодні.
  А я бажаю вам добра, щоб, наче сад, душа цвіла,
  Щоб зорі падали в долоні.
Коли біда протягне руки, прийдуть печалі і жалі,
Згадай, крізь береги розлуки, що є кохання на землі.
П – в:                            
 (На останньому куплеті діти виносять коровай)
Ведучий. – Хай ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, й добрим здоров’ям, і піснею, і злагодою, і сімейним теплом.
  І ще вам бажаємо, щоб ви не старіли,
  Щоб серцем й душею були молоді.
  До рідного краю любов’ ю горіли,
  І користь приносили рідній землі!
Ведучий. – Цей хліб – це частинка душі і рук працьовитих, що його випікали. То ж скуштуймо його і хай ці шматочки стануть ще однією сходинкою у згуртуванні нашої родини.