Позакласний захід. Українські вечорниці. Тема: «Мова і пісня – це характер народу» (Уривок з п’єси Г.Квітки – Основяненка «Сватання на Гончарівці»)

Українські вечорниці.

 «Мова і пісня- це характер народу»

(на основі уривка з п’єси Г.Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці»)

Мета: а)допомогти учням перевтілитися в оповідача з народу; розкрити майстерність народного оповідача: коло інтересів українського села, пов’язаних зі звичаями селянського побуту; показати стан персонажів;

 б)найщедріше використати фольклорний матеріал: викликати симпатію і співчуття до героїв п'єси; показати вплив народної пісні;

в)розвивати творчі уміння учнів, артистизм, естетичні смаки.

Обладнання: а) українські побутові речі (рушник, макітра, хліб, гарбуз);

б) українські вишиванки, вінки;

в) українська хата (через проектор);

г) лунає пісня (музика).

Хід вечора (сценарій)

І. Вступне слово героїні вечора - матері Уляни (Одарка). Співає пісню
«Налетіли журавлі».(Слайд №1)

-       Дорогі гості! Сьогодні ж у нашому селі Гончарівка таке свято! Сьогодні
вечорниці! Я ж свою кохану, єдину доньку Уляну заміж віддаю! За Стецька!

Правда, і дурний він! Але, нічого - проте багатий!

-  Ой, ну ж я забазікалася! Треба ж варенички бігти готувати! Гостей пригощати!

(Вибігає)

ІІ. Виходять хлопці з одного боку, а дівчата з Уляною - з іншого.

1. Ведуть Стецька (хлопці).

Сценка «Як Стецько гроші «хапає».

2. Дівчата співають пісню «Несе Галя воду».
3. Ганок.

3. Сценка. Одарка спить за столом.

Виходить Прокіп (чоловік Одарки), свиту несе на плечі і співає:

-       Спить жінка, не чує,

    Що мужик її мандрує.

    Спи, жінко, спи!

            Я тим часом одягнуся

            Та на вольну заберуся,

            А ти, жінко, спи!

4.    Одарка прокидається і хватає за свитину Прокопа:

-Вернись, вернись, вернись!

(Садить Прокопа на стілець за столом.)

- Сиди, сиди собі там, мандрований цуцику! Та й гляди: свати скоро прийдуть сватати нашу любу Уляну! Сам Павло Кандзюба, обиватель із Харкова сватів засилає, просить віддати Уляну за свого сина Стецька!

Прокіп:

- Так він же дурний!

Одарка:

- Ну й нічого. Ще раз кажу! Зате багатий!

V. Одарка:

- Ой, вже хлопці й дівчата сходяться на вечорниці!

- І друженьки Уляни прийшли!

- Сідайте, сідайте!

      VІ. Дівчата співають пісню « Ой під вишнею, під черешнею» (Слайд №2)

      VІІ. Сценка. Приходить Олексій (любимий Уляни). Стукає у вікно:

-  Уляно! Вийди на хвилинку!

Уляна виходить, підбігає до Олексія:

-  А мій Олексієчку! Де ти узявся? Я тебе цілий вечір виглядала!

Олексій:

  - Здорова, Уляна! Нехай тобі бог помога! А чи це правда, що ти виходиш за Стецька?

Уляна:

   - О, батечки! Що мені робити? Він нічого не зна!

-  Олексію, та мені світ не милий!

(Олексій махає рукою і виходить)

      VІІІ. Приходить Стецько, заглядає по глечикам (з розкритим ротом!).

-  А що у вас варили?

Уляна:

-  Нічого!

Стецько:

-  Ну! А тепер що?

Уляна:

-  Що?

Стецько:

-  Що?

Уляна.

-  Що? Що? - Нічого!

Стецько:

-  Оце ж увечері і старостів пришлемо. Присилать?

Уляна:

-  Присилай, присилай!

Стецько:

-  А піч колупатимеш?

Уляна:

-  Як то не колупатиму? Оттак усю поковиряю!

(Дере Стецька по обличчю пальцями!)

Уляна співає:

В мене думка не така.

Щоб пішла я за Стецька.

Стецько стидкий!

Стецько бридкий!

Цур тобі, не в'яжися!

Пек тобі, відчепися!

ІX.Стецько:

-  Ну! Кажи ж ти мені: як ми поженимось, то що будемо робити? Га? Кажи! Кажи!

Уляна:

-  То ти знаєш, а я не знаю.

Стецько (сміється):

-  Ха-ха-ха! Еге! Так я тобі усе розкажу: ніде правду діти. Мене батько навчив. Ха-ха-ха! Напечемо коржів, замнемо маку, ти намішаєш з медом, та й посідаємо, та й їстимемо!

-  Я так люблю обідати! Я б і вдень і вночі усе б обідав!

Уляна:

-  Ти дурний!

Стецько:

-  Брешеш! Брешеш!

-  Стривай лишень! Я ще не зовсім дурний!

-Та дарма: хоч би й дурний, так хіба не можу женитися? Тут не розуму треба, і я вже знаю.

(Виходить)

Х. Дівчата співають пісню «Варенички» («Ой, мій милий вареничків хоче...»),(Слайд №3)

      ХІ. Входить Одарка:

-  Ох, мені лихо! Оце вже старости йдуть! Уляно! Йди колупай піч!

(Уляна колупає піч.)

      ХІІ. Входять старости (два хлопці і Стецько). Один із старостів штовхає Стецька:

-  Знімай шапку!

(І самі знімають.)

-  Ми із землі дальньої! Ми із Франції!

Одарка:

-  Колупай піч швидше, колупай!

Встає Прокіп:

-Еге, дочко! А годі піч колупати, давай чим оцих хранцузів пов'язати!

Уляна:

-  З місця не піду, хоч убий!

Одарка:

-  Та що це ти задумала?

-  Як це можна хустинку не дати?

-  Та я з тебе дух виб'ю!

-  Та я не подивлюсь, що ти молода!

ХІІІ. Поки вона говорила, Олексій взяв на подносі платок і почепив його за
пояс. Обіймає Уляну:

-  Тепер ти моя на віки вічні!

Уляна бере гарбуза і підносить Стецькові.

Стецько:

-       Поблагослови їх оцим гарбузом по потилиці. (Танцює з гарбузом)

-  Бодай не дождали,

Щоб я з вами їв!

А ось що скажу

Отут вам усім:

Мати, ісказися,

Батько, подавись,

Жених провалися,

Москаль, утопись.

Тепер же ти, Уляно,

Не хто, як крепачка, крепачка, крепачка, крепачка!

(Стецька проганяють, а він іде і кричить: - Крепачка...(5 разів)).

Танок.

ХІV. Пісня «Ой на горі два дубки» (Слайд № 4).

ХV. Слова про пригощення гостей.

 Пісня «Варенички» (Слайд №5).

ХV. Учні пригощають усіх варениками

.

Використана література

1. М.Старицький. Твори
2. І. Нечуй-Левицький. Твори
3. Г. Квітка-Основяненко.Твори
4. Сценарії. Бібліотека. Українська література. «Українські вечорниці», К. 2021.
5. Досх. Матеріали до ЗНО, українська мова та література (епіграфи та присвяти до творів).