Позакласний захід. Всеукраїнська акція "Годівничка."

Про матеріал

Матеріал можна використати для ознайомлення дітей з різноманітністю видового складу зимуючих птахів певної місцевості; надання учням знань з аспектів підгодівлі птахів; розвитку гуманного ставлення до птахів , мотивування поведінки дітей до охорони пернатих.

Перегляд файлу

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Роменської міської ради

Сумської області

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

ім. П.І.Калнишевського

school1@mail.ru

Підготували учні 1 – их класів

Керівник : Андрусенко Неля Володимирівна

sur222 Зміст

1.Мета і завдання акції

2.Вступ

3.Станція “Відгадайки”

4. Станція “Всезнайки”

5. Станція “Народ скаже - як зав’яже”

6. Станція “Ерудитики”

7. Станція “Художня”

8. Станція “Умійки”

9. Станція “Пташина їдальня”

10. Станція “Пісенна”

11. Станція “Святкова”

ptichki-26 12. Додаток

13.Література

Мета і завдання акції:

ознайомити дітей з різноманітністю видового складу зимуючих птахів своєї місцевості;
надати учням знання з аспектів підгодівлі птахів;
активізувати бажання учнів допомагати птахам у несприятливу пору року;
навчити виготовляти годівнички з доступного матеріалу;
розвивати гуманне ставлення до птахів , мотивувати поведінку дітей до охорони пернатих.

Вступ

f_12334176

Маленька пташина в зимовім саду

На гілочці крильця вправляє

Вона з нетерпінням чекає весну,

Якої так довго немає.

Сніжок білим пухом дерева накрив,

Травичка теж спати лягає,

Маленька пташина шукає їду,

Та снігом її засипає.

Як тяжко пташині в зимовії дні

Ту їжу щоденно шукати,

Та пташка маленька у ріднім краю

Й не хоче його покидати.

Їй тяжко, їй зимно, їй голодно тут,

Та дому свого не лишає.

Як та сиротина в чужому краю

Гніздечко своє накриває.

Сувора зима не жаліє її,

$D:\Документы\Картинки для школи\птахи\749.jpg$ Морозить і сніжками сипле

І мерзне пташина , скрутившись в гіллі,

Немов на диванчику дрихне.

79699955_large_p86_56888990_0_3e428_37319f0d_1l1 Про зимуючих птахів, друже, пам’ятай,
Годувати взимку їх не забувай.
Небагато треба їм, жменька лиш зерна,
Лиш одна і не страшна буде їм зима.
Скільки гине взимку їх, аж болить душа,
Але в серці є для них крапелька тепла.
В теплий край вони могли,
В вирій полетіть,
Та лишилися з людьми
Холоди терпіть.
Ви привчіть в морози їх
До свого вікна,
Щоб весну вам принесла пісня їх дзвінка.

Зима – найтяжча пора року для пташок. Природа вкрила снігом поля та дерева… Деякі види птахів відлітають на південь, але багато й залишаються зимувати поряд з нами. Пернатим не такі страшні морози як голод. Саме від голоду вони наближаються до наших домівок в надії на порятунок. І, якщо на початку зими в парках та скверах Роменщини можна побачити безліч годівничок, заповнених кормом, то в другій половині, коли бідолахам найважче знаходити їжу, все більше і більше годівничок залишаються порожніми.

Тому учні перших класів Роменської СЗОШ І-ІІІ ступенів №1 ім. П.І. Калнишевського із задоволенням взяли участь у Всеукраїнській акції «Годівничка». Акція проводилася у формі екологічної гри, яка мала 9 станцій. Кожен клас виготовив та розвісив годівнички на шкільній території та на деревах біля своїх осель. Учні дослідили "смаки" кожного виду зимуючих у нашій місцевості птахів, заготовили відповідні корми та регулярно засипали їх у годівнички, з нетерпінням чекаючи на пернатих. Школярі провели орнітологічні спостереження. Вони із задоволенням малювали своїх піддослідних,виліплювали їхні фігурки із пластиліну, писали про них вірші та співали пісні, відгадували загадки про птахів,грали в ігри. Цікаво пройшло «Свято зимуючих птахів», під час якого учні мали змогу побувати в ролі пернатих і ще більше проникнутися їх бідою.

Результати участі в акції переконали учнів у тому, що навіть невелика група дітей може реально та практично реалізувати свій потенціал.

Станція

“Відгадайки”

Вірно людям я служу,

їм домівку стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю.

(Дятел)

Маленький хлопчик

у сіренькій свитині

По дворах стрибає,

крихти збирає. (Горобець)

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.

( Сова)

Я шукаю в лісі шишки,

В них – насіння та горішки.

Хвойний ліс мене рятує,-

Житло дає, та ще й годує.

Завжди із Півночі я взимку прилітаю,

$D:\Документы\Картинки для школи\птахи\866.jpg$ Гніздо будую, потомство доглядаю.

( Шишкар )

По асфальту чимчикує,

Із людьми про щось воркує...

Сизокрилий, добрий птах,

Знається він на листах!

(Голуб)

У червонім фартушку

Птах стрибає по сніжку

І розпитує синичку

Про найближчу годівничку.

( Снігур)

Невеличка ця пташина

Має гарну одежину :

Фартушок жовтенький,

Жупанець біленький,

Голубенька шапочка,

А на спинці – латочка.

( Синичка)

Птаха чорна, як гар,

Всюди кричить : “Кар”.

( Ворона )

Із сонечком разом встає пташеня!

Цвірінька, стрибає, шука черв'яка.

Хто відгадає – той молодець.

Сіренька пташина – це …

(Горобець.)

Має біле, як сніг

Чорне, як жук,

Вертиться, як біс,

І повертається в ліс.

(Сорока).

Станція

“Всезнайки”

Отже, ви здогадалися, що обговорювати сьогодні на занятті ми будемо птахів і тема нашого заняття: «Зимуючі птахи». Наша мета: ознайомитись з зимуючими птахами нашої місцевості, дізнатися про їхній спосіб життя, навчитись розрізняти птахів за розміром, кольором та співом,

Зараз зима. Багато птахів залишаються зимувати у нас. Але це для них не так просто. Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів — грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6—7 годин, їм потрібно не лише знайти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється, що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби біля 800 рухів, а в січні — 1200, тобто, додається час, а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. Тому взимку у птахів залишається одна надія — на людину.

Які з птахів залишаються зимувати у нас? Це майже всі синиці, повзики, щиглики, вівсянки, сойки, горобці. Прилітають до нас на зимівлю снігурі, омелюхи, щури. Вони їдять ягоди бузини, глоду, терену, горобини, насіння туї, сосни. Але ягоди в шлунку птахів перетравлюються частково, насіння падає на землю і навесні проростає. Тому цих птахів називають сіячами. До них належать ще й сойки. їхня улюблена їжа — жолуді.

Починаючи з листопада в наших садках, на узліссі зявляються омелюхи,дрозди, снігурі,синиці- лазурівки тощо.Це ті, що живуть в основному в зоні тайги, мішаних лісів, тобто там, де суворі зими. Живляться вони ягодами (горобина, калина, шипшина) насінням дерев(клен, ясен), трав, бруньками дерев(осика, тополя, глід) Починаючи з листопада в наших садках, на узліссі зявляються омелюхи,дрозди, снігурі,синиці- лазурівки тощо.Це ті, що живуть в основному в зоні тайги, мішаних лісів, тобто там, де суворі зими. Живляться вони ягодами (горобина, калина, шипшина) насінням дерев(клен, ясен), трав, бруньками дерев(осика, тополя, глід)

Осілі птахи Це синиці, сороки, посмітюхи, ворони. Завжди біля наших жител- горобці. Ці непримітні, невибагливі птахи почувають себе добре і серед гамору великого міста. Горобці приносять значну користь. Пара цих пташок за літо встигає аж 3 виводки і за день знищує до тисячі комах і їх личинок. Отже, користі від них більше, ніж шкоди. Це синиці, сороки, посмітюхи, ворони.

Біля нашої школи багато птахів, бо є й багато годівниць. Адже птахам потрібно багато поживи, щоб підтримати сталу температуру тіла (40 і більше градусів). Коли є багато їжі, то холод птахам холод птахам не страшний.

Доводилось бачити, що цілий короткий зимовий день відшукують птахи корм. Цікаво було спостерігати, як сороки, горобці, ворони шукають поживу біля коней, корів, домашніх птахів. Там веселий пташиний гамір, , але й бійка за поживу.

Ми знаємо і про таких птахів, які і взимку не зраджують улюблених місць. Постійно живуть у лісі тетеруки, глухарі, беркути, рябчики, шишкарі. Основною поживою для глухарів і тетерухів узимку є хвоя та підніжний корм, який вони відшукують у лісовій підстилці..

Більшість зимуючих птахів Більшість зимуючих птахів змінює свій раціон: влітку вони живляться комахами, а взимку живляться комахами, а взимку – насінням рослин. Навіть – дятли в цей час частіше вживають рослинну їжу. Тільки завзяті гурмани - корольки, пищухи і синиці знаходять під корою дерев комашок і їх личинок. Дуже рідко наближається до осель пугач. Цей красень з родини сов має розмах крил більше одного метра. дятли в цей час частіше вживають рослинну їжу.

Кочові птахи прилітають до нас не одночасно, а тому є можливість дослідити, що саме їдять птахи – увесь плід чи тільки насіння. Снігурі їдять тільки насіння, а мякуш викидають; омелюх їсть увесь плід, але багато їх губить на землю; дрізд склює все: і з гілочки, і з землі визбирає.

Ближче до людей взимку прилітають навіть хижаки: сови і яструби. Тільки

живляться вони дрібними птахами. Отже, спостерігаємо цілий природний ланцюг: за всеїдними птахами тягнуться хижаки.

Про те, що синиця - дуже корисний птах, відомо людині ще з давніх давен. Перший закон про охорону птахів був прийнятий на початку 13 століття, а в грамоті Людовика Баварського (1328 р.) говорилося, що: «Тяжкий штраф чекає того, хто зловить синицю — старанного ловця комах». Взимку синиці їдять у садах яйця та зимуючих гусениць золотогуски, деяких шовкопрядів. Щоб приваблювати синицю у сади, слід вивішувати їжу для них. Синички, хоча і тримаються поблизу людини, свої гнізда часто будують в дуплах дерев, у щілинах будівель, на балконах, але завжди зберігають певну дистанцію. Житла споруджені дуже старанно: вимощуюють порожнину дупла або щілини в стіні будинку сухим мохом, сухою травою і листям, але саму середину гнізда, куди самочка відкладає маленькі, білі, з рожевими цяточками яєчка (їх буває 10—12), вимощують ніжним пір'ячком і шерстю тварин. За літо синичка встигає вивести 2 покоління пташенят. Таким чином, можна підкреслити, що синички — це одні з найбільш корисних пташок, які не тільки милують око і дарують насолоду своїм веселим співом, але й допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів та городів.

Бережіть цих чудових пташок!

411050_html_m14d66cf4 Щигол — яскраво-жовті великі плями на крилах, дзьоб оточений оксамитно-червоною широкою смугою, дві світло-коричневі плями на світлих грудях, чорне пір'я крил — це основні ознаки щигла. Щигли завжди рухливі, тримаються парами, зграями, мандрують по дібровах лише весною. Коли настає період виводити потомство, щигли розбиваються на пари і починають вити гнізда, вкриті зверху лишайником та мохом. Всередині самка вистилає гніздо м'яким рослинним пухом, відкладає 4—5 яєць. Якщо щиглів тримати вдома, то слід знати, як і чим їх годувати. Вони поїдають просо, мурашині яйця, насіння лопуха, шматочки яблука, насіння берези, ольхи.

Повзик — назву йому дали, мабуть, від того, що полюбляє, причепившись до кори дерева головою вниз, сидіти або жваво лізти по стовбуру вгору і вниз. Цей птах живе у нас протягом цілого року. Гніздиться він переважно в дуплах дерев листяних або мішаних лісів. Гніздо — отвір дупла, завжди заліплене глиною, залишається лише маленький, геометрично правильний круглий отвір, куди ледве може залізти сам птах. Так пташка захищає своїх дітей від ворогів. Повні кладки з 7—9 плямистих яєць бувають двічі на літо — в квітні й в кінці червня. Живиться повзик влітку переважно комахами, серед яких багато небезпечних шкідників (наприклад, клоп-нерепашка), восени і взимку, коли не вистачає тваринного корму, охоче поїдає різне насіння. Дуже корисний птах, якого слід охороняти і приваблювати в усі ліси та парки!

Омелюх — красивий птах, більший за горобця, має бурувато-сіре забарвлення з чорнувато-рудим відтінком. На голові птаха чималий чубчик, що надає йому трохи задирливого вигляду. Живляться омелюхи переважно різними ягодами і насінням дерев. Дуже люблять калину, горобину і, особливо, ягоди паразитичної рослини омели, за що й дістали свою українську назву — омелюхи. По'їдаючи білі ягоди омели, які, як відомо, мають дуже клейкий сік, омелюхи сприяють поширенню цієї паразитичної рослини, бо, по-перше, частина насіння від роздавлених ягід приклеюється до лапок, дзьобів і оперення птахів і, таким чином, переноситься на інші незаражені дерева; по-друге, насіння омели витримує дію травних соків у шлунку і кишках птаха, і виходить з екскрементами, не втрачаючи схожості. Отже, і з покидьками омелюхів також поширюється омела. А в усьому іншому омелюхи не шкідливі, а навпаки, зграйки їх дуже прикрашають зимовий ландшафт.

Легендарний птах - горобець. Певно мало хто знає, що горобець хатній (це його повна наукова назва) відноситься до сімейства ткачикових птахів, більшіть яких живе в Африці.

В Україні мешкає два види цих пернатих: горобець хатній і горобець польовий. Вони живуть усюди: від великих міст до маленьких високогірних селищ, щоправда за однієї умови – лише там, де є людське житло. Тому ця пташка – наш постійний сусід.

Ми справді дуже звикли до горобців, так само як і до голубів. Навіть вже не можемо припустити що з горобцями пов`язані якісь небуденні історії чи факти. Насправді ж це зовсім не так: про них ходять легенди, є містичні народні повір`я.

Одна з легенд розповідає, що горобець своїм цвірінчанням виказав Ісуса Христа переслідувачам. Коли Месію розпинали на хресті, ластівки крали цвяхи у римлян і відносили їх далеко. А горобці віднаходили і приносили назад. Коли ж усі думали, що справу завершено, Ісуса вбито, то горобці почали нахабно цвірінькати: «Жив-жив!», закликаючи продовжити катування. Тоді розбійники повернулись і забили йому в самісіньке серце цвях. За це горобиний рід ніби проклято, і він більше ніколи не літає у вирій.

Українська переповідка каже, що горобець – то найгірший злодій. Він потрафить знайти найменшу дірку, залізти через неї до комори чи куди інде, наїстися і шкоду зробити. Так велося, що через горобця усіх пташок стали називати злодіями. Тоді злетілися усі птахи на раду і вирішили, що треба його покарати. Зловили горобця, закували і кинули у темницю. Але і тут йому хитрість допомогла. Зумів якось викрастися на волю. Тільки ноги не було кому розв’язати. Тому горобець і скаче, а не ходить, як усі птахи.У народних уявленнях горобцю характерна подружня символіка, символіка спритності та злодюжки-крадія. У фольклорі горобець символізує чоловіка: весняні хороводи цього пернатого подають гультяєм, звабником, молодцем-коханцем. За народними прикметами, гніздо горобця на оселі пророкує її мешканцям весілля. А от якщо він постукається вам у вікно, то скоро помре хтось із близьких.

Цікавинки про горобчика

За період годування одного виводка горобці знищують понад 30 000 комах. А тепер проста арифметика – за одне літо пара встигає привести на світ два-три потомства. Отже, це велика користь для населених пунктів, особливо там, де ця пташка є чи не єдиним санітаром зелених насаджень.
Влітку та восени, коли горобці збираються у зграї, люди починають їх не любити. Воно й не дивно, адже малі розбійники налітають на лани і сади, викльовують зернові культури, соняшники, ласуюють вишнями, черешнями, виноградом. Ранньою весною вони з великим апетитом ласують бруньками агрусу та смородини. Наскільки горобець може здатись дурненьким на перший погляд, настільки ж насправді він розумний. Горобці настільки знайомі з нашими звичками, що викликають здивування і здатні розсмішити будь-якого уважного спостерігача. Певне у цих пташок є лише один великий недолік – вони не мовчать практично ні хвилинки.

Сойка за своєю красою не поступається багатьом екзотичним видам. ЇЇ оперення пухнасте і м’яке. На голові пір'я видовжене, і якщо птах збуджений, вони перетворюються в чубчик. Крила, хвіст і "вуса", що йдуть від піддзьобка - чорні. Надхвістя і пляма на крилі - білі, на плечах велика блакитна з вузькими чорними смужками пляма. Вона дуже прикрашає птицю. Живуть сойки в лісах різного типу, але найчастіше в змішаних і широколистяних. Харчуються переважно комахами, дрібними тваринами, а також жолудями і горішками бука (в період їхнього дозрівання). Запасаючи жолуді і букові горішки про запас, сойки створюють свої комори. Птахи ховають їх під опале листя, в мох, під відсталу кору дерев, при цьому нерідко забувають про свої схованки. У результаті жолуді благополучно проростають, даючи початок новим дубовим гаям. Таким чином сойки сприяють поширенню дубів та інших цінних дерев.

Сойка належить до найбільш обдарованих пересмішників. Альфред Брем так описує здібності сойки: "Іноді птах кричить, як кішка: "мяу ", а нерідко глухим черевомовним голосом, але абсолютно ясно вимовляє слово" маргольф "... вона відтворює всі звуки і шуми, які чує у своїй окрузі. Вона так досконало передає нявкаючий заклик мишоїда, що здається, ніби це властивий їй самій, а не запозичений крик ... Іноді сойки вчаться вимовляти окремі слова, а частіше насвистувати короткі мелодії".

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\птахи\ПТАХИ УКРАЇНИ\P6040105.JPG$

$E:\Мамина школа №1 (D)\Картинки интернет\снігур.jpg$ Снігурі Взимку, як тільки випадає перший сніг, з’являються в Україні красиві птахи, з яскраво – червоними грудками. Ім’я своє снігур дістав від слова „сніг”. Адже ці пташки, за народним повір’ям – перші вісники зими і снігу. Снігур – звичайний осілий птах Карпат і зимуючий птах на всій території України. Дивно якось виходить: снігурі прилітають до нас на зимівлю, в той час як багато птахів, навпаки, відлітають в теплі краї. Виявляється, наші краї для снігурів уже теплі краї: літом вони майже всі відлітають на далеку Північ, де зима дуже холодна. Там снігурі звивають гнізда і виводять пташенят. А восени всім сімейством вони прилітають до нас. Оселяються в хвойних лісах, але взимку нерідко зустрічаються в зелених зонах і садах населених пунктів. Тримаються невеликими зграйками (7-10 птахів у кожній). Живляться різними ягодами, бруньками, насінням деревних і чагарникових рослин. Снігурі – птахи не тільки красиві, а й солідні: ніколи не поспішають, не метушаться. І до того ж лицарі: самці, які б не були голодні, завжди поступляться кращими гронами горобини самиці. Перелітаючи з дерева на дерево і наспівуючи свої приємні пісні снігурі дуже оживляють зимові ліси, сади, парки. Як тільки зграйка снігурів перелітає на нове місце і сідає на верхів’я дерев чи кущі, вони одразу починають перегукуватись – аби легше було зібратися докупи. З наближенням темряви вся зграйка відлітає куди-небудь на дерева чи кущі де і ночують, сховавшись в густих гілках. Зимою снігурі, як і синиці прилітають до людського житла. Спокійно обробивши одне дерево, снігурі перелітають на сусіднє. І роблять це по команді вожака, якого птахи неухильно слухаються.

Яструб. В давні часи яструбів було доволі багато і вони помітно шкодили людям. Часто про великого яструба кажуть, що це вовк серед птах.

Яструби — це саме та і чи не єдина група денних хижих птахів, які нападають на свійську птицю, викликаючи переполох у домашньому господарстві та завдаючи шкоди людям. Птахи ці умілі та спритні, розгледіти їх під час полювання досить складно, але впізнати можна. І не лише за характерними зовнішніми ознаками, а й за манерою поведінки, особливостями польоту, місцями існування.

Яструба великого ще називають тетерев'ятник чи голуб'ятник. Це найбільший птах серед яструбів. Його тіло має довжину до 50-60 см, а розмах крил сягає 97-117 см. Птах зверху сірий, тім'я чорнувате, низ білий з сірувато-бурими поперечними смугами, восковиця і ноги жовті. Самка більша від самця і буріша. Молоді зверху бурі, низ білувато-вохристий із поздовжніми бурими плямами, які утворюють поздовжню смугастість.

Чиж — птаха лісова, але в теплі зими його можна зустріти в населених пунктах.
Відвідують населені пункти й пролітні гості. їх присутність залежить від урожаю плодів горобини, насіння берези, ясену, бузку. Вони прикрашають міста, несуть людям неабияке задоволення своєю ошатною зовнішністю. На березах живляться чечітки й чижі, які нерідко утворюють змішані зграї. Самці чижів зелені, а чечіток — червоногруді: що старше птах, то яскравіше стрій. На березових бульварах чижі і чечітки восени трапляються не завжди, але обов'язково — наприкінці зими, коли повертаються до себе на північ. У цю пору на снігу під березами, де живилися зграї, утворюється килим із дрібних летючок — насіння берези.

Дрізд-чикотень

Першими мешканці населених пунктів помічають на горобинах дроздів. Гарні великі птахи з пістрявими грудьми перш за все з'являються там, де багато горобини: в ботсадах, у парках тощо. Потім зграї кочують бульварами, дворам, розшукуючи навіть одиночні, червоні від ягід, дерева. На тлі снігу горобину видно здалеку, і виявити її птахам нескладно. Рослини ваблять птахів поживною м'якоттю ягоди. Насіння ж покрите оболонкою, що оберігає його від перетравлювання, і птахи переносять і розсіюють насіння на великі відстані. (Див. «Додаток»)

Станція

“ Народ скаже -

як зав’яже !”

Закликання весни – один із найцікавіших звичаїв нашого народу. Адже прихід весняного тепла давав поштовх початку нового хліборобського циклу та вливав потужний струмінь натхнення до селянської душі.

Наші предки (на відміну від сучасної людини) отримували інформацію про прихід весни від птахів. Природа, як і багато років тому, не змінює своїх ритмів, і в середині березня починається справжній „ пташиний ” місяць.

14 березня, щоб прискорити процес приходу весни дівчатам і дітям на шию або руку прив’язували шерстяні ниточки червоного і білого кольору („марти”). Їх необхідно було носити до першого прильоту ластівок або лелек; лише тоді їх зав’язували на шиї тварин, на гілля плодових дерев або клали під камінь. Через декілька днів дивилися, що під каменем: якщо там були комахи, то вважали, що народиться багато ягнят, якщо черв’яки, то буде багато лошат, а якщо сонечка – телят. Вважали, що такі ниточки володіють магічною силою.

17 березня — день Преподобного Герасима. За народною прикметою в цей день прилітають з- за моря граки.

22 березня – день Сорока Святих мучеників. Скільки проталинок з’явилося, скільки й жайворонків прилетіло. Вважалося, що в цей день прилітають жайворонки. На Сорок святих печуть із тіста коржики у формі пташок на честь жайворонків, що тоді вилітають із вирію. Залишали „жайворонків” в повітках, давали вівцям, а одного кидали в піч. Діти ходили на вулицю кликати літо, ходили в поле і закликали: „ Жайворонок, жайворонок, візьми зиму, а нам дай літо!”

Селяни по жайворонках ворожать на врожай: якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» — буде врожай на збіжжя. Якщо ж вони летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» — буде неврожай.

с добрым утром Якщо хлопці помітили лелеку, то показували йому свяченні коржики, випечені спеціально для цього, й кричали: Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!

Коли діти бачили диких гусей, то підкидали угору солому і гукали: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!» або «Гуси, гуси, вам на гніздо, ша на на тепло!» Цю солому матері збирають і кладуть на гніздо під квочку — «щоб курчата водились».

4 квітня — пташка хвалиться першим яєчком. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця. А в собі носить яєчко – емблему сонця-життя, народження, воскресіння. Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались у наших пращурів, та й тепер шануються. Був у давнину звичай тримати всю зиму пташатко в хаті, а на Благовіщення випускати на волю.

7 квітня – Благовіщення. За повір’ям на Благовіщення птахи не тільки не в’ють гнізд, а й не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. Винятком були хіба що чорногузи (лелеки), які обов’язково мали знести по яйцю.

Чи не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій Україні.

Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували „володаря блискавок”. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: первісно вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. З того дня „Благослов зиму руйнує”, а тому „на Благовіщення весна остаточно зиму переборює”.

9 квітня — на день Мучениці Мотрони Солунської примічали: „ Щука хвостом лід розбиває, а вівсянка співає: „ Кидай сани, бери віз ”.

Птахи здавна викликали в народі багато спостережень:

· Як закувала зозуля, то можна купатися.

· Хто при грошах навесні перший раз почув кукання зозулі, то буде мати гроші цілий рік.

· Першою летить у вирій і останньою повертається зозуля. На це є дуже вагома причина. Повір’я гласить: в зозулі зберігаються ключі, вона ключниця вирію.

Звиті ластівкою гнізда в обійсті віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається гріх.

Лелека приносить щастя, віщує поповнення сімейства. Колись на Україні старші люди казали: “Будь-який птах безгрішний, бо ходить босий. Тому й заборонялося народною мораллю, народними методами вбивати корисних птахів. Не чіпай! Не займай! Не руш! Такі були народні перестороги, обереги щодо природи і птахів.

А зараз загадки. Це теж своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику птахам – один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх.

Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека)
Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова)
За вікном гніздо будує, тільки в нас не зимує (Ластівка)
Дзьоб міцний і гострий має, шкідників ним добуває (Дятел)
Двічі родиться, а раз умирає (Птах)
Летіло, як міх, упало як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска)
У воді купалася, а сухою зосталася (Качка)
Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике (Пір’їна)
Які міста «літають»? (Орел.)
Які птахи не сідають на землю? (Стрижі.)
Який птах найменший в Україні? (Корольок.)
Що для птахів страшніше взимку—голод чи холод? Чому? (Голод.)
Який птах співає хвостом? (Бекас.)
Гнізда яких птахів їдять? (Стрижів.)
$D:\Документы\Картинки для школи\птахи\880.jpg$ У якого птаха лише два пальці? (У страуса.)

Станція

“Ерудитики”

Щось відоме і нове зустрічає скрізь тебе

Все уважно розглядай, точну відповідь шукай,

Щоб помилок уникати, треба розум розвивати,

Гостре око, слух, терпіння.

І тоді прийде уміння і про тебе всамкінець

Люди скажуть : “Молодець !”

$D:\Документы\Картинки для школи\птахи\749.jpg$ Вікторина

1.Який птах має найдовший язик? (дятел 14 см)
2.Чому шишкар виводить своїх пташенят взимку? (Основна їжа - насіння шишок)
3.Який птах витримує температуру до мінус 110 градусів С? (Гусак)
4.У кого з птахів найдовший дзьоб? (Лелека до 19 см)
5.Яка пташка України має найбільшу вагу? (Дрофа 16кг)
6.У якого птаха найбільші крила? (Беркут З м)
7.Який птах літає найшвидше? (Сокіл-сапсан до 300км/год)
8.Яка пташка найдовше живе? (Сокіл 162 роки)
9.Яєчка якої пташки найменші у світі? (Колібрі) Якої найбільші? (Страус)
10.Які пташки занесені до Червоної книги України? (Лелека чорний, журавель сірий, дрофа, сич, стрепет, орлан-білохвіст, сокіл-сапсан).

Гра « Найкращі знавці птахів»

Перший конкурс «Розминка»

Кожна команда по черзі відгадує по 5 загадок про птахів.( Див. «Додаток»)

1 команда

1. Дивний ключ у небі лине,

не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінні дні

відлітають… Журавлі

2. У мене є великий хист, я співаю як артист.

Спів мій радісний усюди

дуже люблять слухати люди. Соловей.

3. Швидко скрізь цей птах літає,

безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

тільки в нас він не зимує. Ластівка

4.У садочку понад тином,

я зробив йому хатину.

Він навколо обдивився,

засміявся й оселився. Шпак

4. Ніс у мене білий,

Сам чорний,

Дуже меткий,

Товариш садів, полів,

З'їдаю черв'яків. Грак

Ведуча . 2 команда

1. Ногі довгі, мов жердини,

Чваньковита ця пташина,

Нові чоботи убрала,

По болоту почвалала. Чапля

2. Із сонечком разом встає пташеня!

Цвірінька, стрибає, шука черв'яка.

Хто відгадає – той молодець.

Сіренька пташина – це …Горобець.

3. Має біле, як сніг

Чорне, як жук,

Вертиться, як біс,

І повертається в ліс. Сорока

4.Біле, як сніг,

Надуте, як міх,

Лопатами ходить,

А рогами їсть. Гуска

5.Майстер цей підвівся рано,

На даху помудрував –

І без цегли, і без крана

Дім собі побудував. Лелека

Оголошуються бали командам.

Ведучий.Конкурс 2. «Голоси птахів»

Звучать записи голосів птахів, командам по черзі пропонується відповісти, чий крик

або спів вони почули.

Оголошуються бали командам.

Ведуча . Конкурс 3. «Екологічне лото»

Учасники команд по черзі витягають із «гнізда» картки з запитаннями;

кожна команда відповідає на три запитання.

З а п и т а н н я

1. Зозуленя викидає з гнізда яйця або пташенят названих батьків та саме поїдає корм,

який вони приносять. Але потім приносить користь. Яку?

( Поїдає волохатих гусениць, яких не їдять інші птахи).

2. Які птахи прилітають до нас з півдня першими? (Шпаки).

3. У якого птаха такий міцний хвіст, що він підтримує птаха на дереві? (Дятел).

4. Коли шпаки прилітають навесні, вони беруться за чищення місць гніздування,

старанно викидають із них сміття та будують нові гнізда. У нове гніздо вони приносять

духмяний полин, м’яту та інші рослини, що сильно пахнуть. Навіщо шпаки приносять у

гніздо ці рослини?

(Щоб відлякувати паразитів).

5. Які птахи влаштовують по кілька гнізд на одному дереві?

(Граки).

6. У назві якого птаха є 40 літер? (Сороки)

Оголошуються бали командам.

Ведучий . Конкурс 4. «Пам’ятники птахам».

А чи знаєте ви, що птахам поставлені пам’ятники? Спробуйте здогадатися яким.

1. На підводному човні були пошкодженні система підйому і зв’язку. З допомогою

спеціального апарату був запущений на волю птах, щоб доставити повідомлення

про аварію. Незабаром екіпаж був урятований. Птаха нагородили вищою

військовою нагородою й навічно зарахували до екіпажу човна. Це відбулося 1942 року в Англії. Птаху було споруджено пам’ятник. Назвіть його.

(Голуб).

2. Під час війни в місті люди помирали з голоду. Коли вони на кріпосній стіні

256 виставили птаха, ворог вирішив, що в місті ще багато продовольства, і зняв облогу.

Це відбулося в Німеччині в 16 ст. Вдячні люди поставили пам’ятник птахові. Що

це за птах?

(Півень).

Ведуча.

3. 1850 року в Америку вперше завезли птаха, котрий невдовзі там освоївся.

Трапилося так, що в передмісті Бостона дуже розмножилися комахи. Гусінь

завдавала серйозної шкоди посіву. На допомогу прийшов птах. Він знищив комах-

шкідників. На знак подяки мешканці поставили йому пам’ятник у парку міста Бостона. Назвіть цього птаха?

(Горобець).

4. Цьому птахові поставили два пам’ятники на честь урятування ними посіву від сарани: один – у США, штат Юта, а другий – в Австралії.Що це за птах?

(Чайка).

Оголошуються бали командам.

Ведучий . Конкурс 5. «Склади прислів'я»

Кожній команді роздається по 3 прислів'я, які складаються з частин. Потрібно скласти і прочитати усі прислів’я.

1. Всяка пташка своє гніздо знає.

2. Щастя – вільний птах: де захотів, там і сів.

3. Ластівка весну починає, а соловей закінчує.

4. Ластівка під дахом - на щастя!

5. Слово – не горобець: вилетить – не піймаєш!

6. Як багато птиць, не буде гусениць.

Оголошуються бали командам.

Ведуча . Конкурс 6. «Впізнай птаха».

Кожній команді пропонується по три фото птахів (слайди презентації). (Див. «Додаток»)

Необхідно назвати зображеного птаха.

Оголошуються бали командам.

Підбиття балів за всі конкурси, оголошення команди переможниці, нагородження дипломом та призами.

Бережіть птахів

Діти, бережіть птахів,

Бо з кожним роком

Все менш лунає

Їх голосистий дзвінкий спів.

Влітку гнізд їх не чіпайте,

Приймач у лісі не вмикайте,

вас прошу, діти. Пам’ятайте

І взимку про братів малих,

Бо голод є страшним для них.

Біля віконця на гілочку

Повісьте птахам годівничку,

До неї будуть прилітати,

Вам вдячно, весело співати.

А влітку теж стануть у пригоді:

В саду у вас і на городі.

Шкідників не буде – ні!

Лиш лунатимуть пісні.

Любі діти, пам'ятайте:

Все живе оберігайте!

На планеті на віки

Щоб не гинули птахи.

Станція

“Художня”

Природа рідна – наша втіха,

Тож хай вона не знає лиха.

Ми птахів намалюємо,

А потім годівнички їм змайструємо.

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170124_113111.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170124_113234.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170127_114803.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170124_111947.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170123_100120.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170124_115204.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170127_114911.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170127_114653.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170127_114754.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170124_112304.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170127_115022.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170124_115150.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170124_114804.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170126_114719.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170126_123742.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170126_124243.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170127_095907.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170126_114651.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170126_114728.jpg$

Станція

“Умійки”

По селу мете сніжниця,

Розгулялася зима.

У сусідів годівниця

А у нас її нема.

А навколо наче вати

Хтось накидав на дахи.

Нумо, брате, працювати

Щоб не гинули птахи !

Узялися ми до діла,

Праця нам не новина!

Аж рубанки засвистіли,

Аж запахла смалина!

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\Фото Годівничка\DSCN5852.jpg$ Хай сніжниця, хай пороша

Ми радіємо з Сашком.

Скоро буде в нас хороша

Годівниця під дашком.

Учитель. Усі птахи, особливо такі рухливі, як синиці, потребують багато їжі, отже, весь світловий день вони зайняті пошуком їжі, і дуже добре, що у нас є така традиція — взимку встановлювати на деревах і кущах різні штучні годівниці, куди засипають насіння соняшника, крихти хліба тощо. Найпростіша годівниця — фанера з бортиками по краях, яку підвішують на дереві. Це годівничка - стіл. Якщо над такою годівничкою зробити дах для захисту від снігу та дощу, це буде годівничка-будиночок. А якщо на такій годівниці прикріпити пляшечку з кормом на відстані 1,5—2 см - це буде автоматична годівниця, бажано, щоб пляшечка була обв'язана корою берези. Під годівничку можна пристосувати пакет від молока та інше. Для птахів на зиму слід заготовляти насіння берези, реп'яхів, стебла лободи з дозрілим насінням, кінського шавлю, ягоди калини, горобини, пучки яких потрібно вивішувати в садках, особливо, коли багато снігу, та в ожеледь. Тільки пам'ятайте правило — корм потрібно класти щодня, інакше птахи перестануть вірити вам і не прилетять до годівнички. А якщо пташок підгодовувати взимку, вони й на літо залишаться в наших садах, лісах, містах і сторицею відплатять за свій порятунок від зимового холоду та голоду. Бо немає в нас старанніших помічників у боротьбі з шкідниками саду, лісу, городу, ніж маленькі пернаті друзі!

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170123_100440.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\Фото Годівничка\DSCN5850.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170123_074004.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170123_100309.jpg$

Операція “Встанови годівницю”

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170120_120806.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\Фото Годівничка\DSCN5855.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170120_121124.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170124_123840.jpg$

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото пташки\20170124_124225.jpg$

Станція

“Пташина

їдальня”

воробей 3

Так, так.Сьогодні поговоримо про рецепти, але страви в нас будуть незвичайні, а із раціону зимуючих птахів. Так що ж полюбляють наші пернаті друзі?

Підгодівля птахів має свої правила та застороги. Тож, пропонуємо пташине меню:

max_ptica

Станція

“Пісенна”

Всі ми знаємо птахів, як знатних співаків. Різні птахи і співають по різному : снігурі немазаним колесом скриплять, сова болотна хлопає крилами, дятли дзьобами по сучку стукають, ворони каркають, синиці пищать.Спів пташок – це символ турботи, наближення небезпеки, біди, болю, страху і радості.Ось і перше ваше завдання полягає в тому, щоб дізнатися кому належить спів.

( Включається запис співу різних птахів)

Наш народ здавна любить і поважає птахів, тому і створював багато пісень про птахів. Послухаємо одну з них “Щебетала пташечка” у виконанні учнів 1- Г класу.

( Українська народна пісня)

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка весни з сонечком.

moskovka11 “Прилинь, прилинь, чаронько, весно красная,

Як легенька хмаронько в небі ясная.

Вбери степи травами, вквітчай ніжними

Потоки купавами білосніжними.

Осип луки перлами, вкропи росами,

Розлийся джерелами стоголосими. “

А ось і сучасна пісенька про горобчика.

Мій друг – горобець

Я забув про ігри звичні пластилін і олівець ,

адже біля годівниці оселився горобець.

Друзі хочу вам сказати , що чудова пташка ця

І не треба ображати гарну пташку , горобця.

Приспів

Цвірінь-цінь-цінь, цвірінь-цінь-цінь,

Друг потрібен нам.

Цвірінь-цінь-цінь, цвірінь-цінь-цінь,

Навіть горобцям.

Мав цікаву я роботу горобця дресирував,

скільки різних бутербродів я пташині згодував.

Так зате скажіть де в світі є іще такі дива,

горобець в долоні плеще і танцює і співа.

Під надійну охорону взята мною пташка ця,

тим то всі коти району поважають горобця.

Друзі хочу вам сказати , що чудова пташка ця

І не треба ображати гарну пташку , горобця.

Станція

“Святкова ”

Свято зимуючих птахів

Поспіши, дитино, мила, глянь на світ навкруг:

Все зима снігом покрила: і поле, і луг.

Не зігрітись у промінні, не знайти зерна.

Ось лежить там, на камінні пташка нежива.

А тут друга прилетіла, жалібно квилить:

«Поможи, дитино, мила, зиму пережить».

изготавливать и развешивать кормушки

Учитель. Діти, ви знаєте, що птахи — це невід'ємна частина живої природи. Вони не тільки прикрашають ліси, діброви, звеселяють нас своїм співом, але ще знищують шкідливих комах. Зараз чудова пора року — зима, яка так багата святами. А в нас особливе свято — зимуючих птахів.

Ведучий. Так, нині їм скрутно. Адже морози скували землю снігом, ніби покривалом накрита вона. Не знайде пташина ні крихітки, ні жучка, ні зернини. Ось чому перші класи беруть активну участь у всеукраїнській акції «Годівничка». (Виходять учні).

й учень. Любий друже мій, юннате,

Уявляєш, скільки птах

Може з'їсти, поїдати

Гризунів, червів, комах?

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото 2годівн\20170210_121237.jpg$ й учень. Тож птахи із нами в спілці,

Поля й саду сторожі.

Сови, дятли і синиці,

Щогли, сойки, снігурі.

й учень. Тож стрінеш непутящих,

Що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах —

Ти одразу присором.

й учень. Не лякайте, друзі, пташок!

Хай вони навкруг літають,

Крила їх в промінні сонця,

Наче райдуга, нам сяють.

й учень. Між дорослих і малечі

Пташка бачить все навкруг.

Дружно сяде нам на плечі,

Якщо ви їй справжній друг.

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото 2годівн\20170210_121404.jpg$ й учень. Тих, у кого є кормушки,

В кого є пташки в дворі,

Не кусають того мухи

І прокляті комарі.

7 й учень. Бо пташки працюють ревно,

Поїдаючи комах.

І до вечора в них, певно,

снегири Аж оскома на зубах.

Ведуча. В центрі міста біля школи В яблуневому саду

Повели птахи розмову

І про радість, і біду.

Ми послухаєм тихенько, Щоб нікого не злякать.

Що ж, усілись всі гарненько, Будем зустрічі чекать.

(Виходить дитина в костюмі снігура).

Снігур. У лісі, в скверах, на алейках

Птахи у чорних тюбетейках.

Сірі та червоногруді, дю-дю-дю,

А самі аж із тайги

Принесли до вас сніги. Хто ми? (Снігурі)

Ось бачите, який я красень. Прилетів через тисячі кілометрів із далекої Півночі. Адже у вас в Україні в цей час достигло насіння горобини, насіння ясеня, яке я дуже полюбляю.

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото 2годівн\20170210_121345.jpg$ (Виходить дитина в костюмі синиці).

Синиця. А я пташка невеличка,

синичка для загадок В мене білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка,

Фартушок жовтенький.

Люблю їсти з годівнички,

Називаюсь я ...(Синичка)

(З'являється ще одна Синичка).

2-а Синиця. Ми — птахи лісові, але з першими приморозками прилітаємо до осель людей.

1-а Синиця. В народі називають нас жовтобрюшки. Ми дуже веселі та допитливі. Варто нас підгодувати взимку несолоним салом чи несмаже- ним гарбузовим насінням, і просто перед вашими вікнами ми утнемо цілу виставу. Будемо пурхати, ганятися одна за одною і співатимемо: «Пінь- пінь-пінь».

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото 2годівн\20170210_121320.jpg$ 2-а Синиця. Вночі сьогодні ми з подругами залізли в кинуте дупло дятла, тісно притулилися одна до одної, утворивши тісну пухнасту кулю, з якої стирчали лише наші хвостики. Та ночі стають усе тепліші. Скоро назад будемо повертатися до лісу.

Ворона. Дзьоб у мене гостренький,

А сама я чорненька.

Дуже проворна і кмітлива,

Друг полів і садів,

грач на берёзовой ветке Поїдаю черв'яків. (Ворона)

Кар-р-р! Кар-р-р! Хулігани! Ох і тяжко нам, воронам, живеться. Всіх боятися доводиться. Особливо дітлахів. Як тільки побачать мене, так і хочуть сніжкою попасти, і дивися, що покалічать.

Синиця. Бр-р-р! Який мороз! Добрий день, тітко Вороно! А я чую, хто це тут?

Ворона. Кар-р-р! Ледве втекла від хуліганів. Усе ще віддихатися не можу. Хулігани! Сиділа на заборі, дивилась, де б що з'їсти, а діти сніжками в мене.

Синиця. Так, і нам синицям узимку не краще живеться. Все літаєш, літаєш, дивишся, де б яку крихітку знайти. Буває таке, що за цілий день так нічого і не знайдеш, голодною і заснеш. А ви знаєте, тітко Вороно, що з десяти синиць за зиму виживає тільки одна. Бідні мої сестрички!

Ворона. Що тут казати, взимку всім птахам і звірятам тяжко. Вчора горобця зустріла біля школи, теж голодно йому, не знає, бідолаха, як зиму пережити.

Синиця. А я не так давно чула новину. Сорока на весь ліс тріщала про те, що вже котрий рік підряд біля школи стало краще. Кажуть, є такі школярі, які навколо школи розвісили годівниці, а в них різна їжа: насіння, крихти хліба, сало.

Ворона. Що це за годівниці?

Синиця. Он бачиш, у багатьох дітей у руках годівниці.

Ворона. Кар-р-р! І насправді. Я такі гарні годівниці бачила. Літала я якось містом, три дні нічого не їла. Ну, думаю, кінець мені прийшов. Коли дивлюся, а на деревах висять годівниці. Подивилася я в них, а там насіння. Так я і вижила.

Синиця. А мені тією зимою погано було. Інколи підлетиш до годівнички, а там немає нічого. Забули діти насипати насіння чи покласти хліба, сала. Так і залишилася голодною.

Снігур. Як ви гадаєте, Сорока правду про годівнички казала?

Синиця. Не знаю, Сороці вірити важко, вона тільки знає розносити по лісу всякі небилиці.

Ворона. А як би було чудово з годівничками!

Снігур. Я бачив одного разу, як голодна ворона хотіла поласувати волоським горіхом. Щоб його розбити, кілька разів кидала горіх із дерева на асфальт. Горіх таки розколовся, а ворона із задоволенням поснідала.

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото 2годівн\20170210_121535.jpg$ Ведуча. Дозвольте оголосити результати конкурсу на кращу годівничку.

дятел к загадкам (Оголошуються переможці, вручаються подяки. Виходить дитина в костюмі дятла).

Дятел. Вірно людям я служу,

їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю. Хто я?

(Дятел)

Ми живимося комахами-шкідниками лісу. Хто з вас знає, яку довжину має мій язик? (14 см) Таким язиком я дістану в будь-якій щілині комаху.

1-й учень. В дятловій кузні гаряча пора.

Дятлова кузня стоїть край двора. Дятел невтомно працює щодня. Така роботяща у нього рідня. Вчився він змалку так працювати, Щоб шкідників з-під кори добувати.

(Виконання пісні «Перестук», слова і музика А. Житкевича).

Дятел. Я проведу з вами вікторину «Зимуючі птахи».

Чому синицю так називають? (Синиця співає: «Синь-синь»)

Якого птаха називають лісовим лікарем? (Дятла)
Чому снігур так називається? (Снігур прилітає з першим снігом)
Який птах виводить своїх пташенят узимку? ( Шишкар)
Пташка сіренька зернятка шукає і насіння лободи дуже полюбляє. (Горобчик)
Коли температура тіла горобця нижче: взимку чи влітку? (Однакова)
Яку користь дятел приносить? (Дістає шкідливих комах з-під кори дерев)
Які птахи живуть у нашій місцевості тільки взимку? (Снігурі, омелюхи)
Скільки шкідників поїдає синичка за добу? (Стільки, скільки важить сама)

клёст $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото 2годівн\20170210_122709.jpg$ (Виходить Шишкар).

Шишкар. В хвойнім лісі я живу,

Там пісні співаю.

Шишки дуже полюбляю,

З них зернятка маю.

В лісі я ще санітар,

А зовуть мене ... (Шишкар)

Бачите, який у мене дзьоб! Ним не схопиш жука чи гусінь, не піднімеш метелика. А шишки патрати ним зручно. Зранку до вечора лузаю насіння. В лютому — березні у мене вилупляться пташенята. Мати буде сидіти на гнізді, зігрівати малят, а я буду годувати їх усіх ялиновим насінням. А взимку вилуплюються пташенята, бо достигає саме зараз насіння у шишках.

сова 7 (Виходить Сова).

Сова. Вдень я спочиваю,

Маю круглі очі,

Що бачать серед ночі.

Хто мене впізнав,

Прошу, щоб сказав? (Сова)

Ми теж зимуємо у ваших краях. Ви нас можете не підгодовувати, бо ми хижі тварини і полюємо на різних гризунів і комахоїдних тваринок.

Але птахи поїдають не лише шкідливих комах. Вони ще поїдають насіння бур'янів.

Снігур. Ми — насіння кропиви, щавлю кінського.

Сова. Кожна з нас з'їдає до 1000 сірих полівок і мишей, зберігаючи одну тонну хліба.

Дятел. Три дятли за день поїдають до 1000 короїдів, шкідників дерев.

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\фото 2годівн\20170210_122201.jpg$ Синиця. Синиця за добу поїдає стільки комах, стільки важить сама. (Виходить Горобець)

Горобець. На дворі хатка, солом'яний дах.

заставка 2! Живу там я — маленький птах.

Із сонечком разом встає пташеня.

Цвірінькаю, стрибаю,

шукаю черв'яка.

Хто відгадає, той молодець,

Бо сіренька пташка це я —... (Горобець)

Ми полюбляємо мохнатих гусениць. Жирних, соковитих, що наїлися листя. Ми веселим цвіріньканням розвеселяємо вас, а ви радієте з наших боїв за крихітку хліба. Нам теж голодно взимку, і із задоволенням летимо до ваших годівничок. (Виконання «Пісні горобчика»).

$E:\Мамина школа №1 (D)\Картинки интернет\снігур.jpg$ Снігур. Нагодуйте пташок зимою,