Проектна діяльність "Моя Україна"

Про матеріал
Мета: ознайомити дітей з цікавою формою проектної роботи по створенню лепбуків; навчити разом з дорослими виготовляти шаблони, підбирати матеріал, виконувати пошук в мережі Інтернет інформації, створювати індивідуальні інтерактивні папки, працювати з лепбуками; розвивати креативність, зацікавленість, охайність, відповідальність за доручену справу, вміння працювати з канцелярським приладдям; виховувати, працюючи з виготовленими лепбуками, любов до рідного краю, духовності, моральності, гордість що ми Українці.
Перегляд файлу

Впровадження інноваційних форм

у виховну роботу позашкільного закладу освіти.

З метою виховання громадянина-патріота України, шанобливого ставлення до національних надбань українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015 була затверджена Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки.

Центр дитячої та юнацької творчості розробив шляхи реалізації «Стратегії», ефективно працював протягом чотирьох років. Цей навчальний рік є підсумковим, тому педагогічний колектив спрямував гурткову та виховну роботу на поглиблення, моніторинг, пошук нових підходів соціалізації особистості вихованців з питань національно-патріотичного виховання. Була впроваджена інноваційна форма - тематичний лепбук національно – патріотичної спрямованості.

Лепбук дослівно з англійської - «наколінна книга»: "lap" - коліна, "book" - книга. Лепбук - інтерактивна папка для дітей і особлива організація навчального, виховного матеріалу на певну тему. Це саморобна інтерактивна папка з кишеньками, міні-книжками, віконцями, рухливими деталями, вставками, які дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд.

Мета:

ознайомити дітей з цікавою формою проектної роботи по створенню лепбуків;

навчити разом з дорослими виготовляти шаблони, підбирати матеріал, виконувати пошук в мережі Інтернет інформації, створювати індивідуальні інтерактивні папки, працювати з лепбуками;

розвивати креативність, зацікавленість, охайність, відповідальність за доручену справу, вміння працювати з канцелярським приладдям;

виховувати, працюючи з виготовленими лепбуками, любов до рідного краю, духовності, моральності, гордість що ми Українці.

Рекомендований вік вихованців 7-12 років.

Етапи діяльності:

  1. Обрання теми.
  2. Після того, як ми вибрали тему, треба взяти папір і ручку і написати план. Адже лепбук - це не просто книжка з картинками, треба продумати, що він повинен включати в себе, щоб повністю розкрити тему.
  3. Придумати, як буде представлений кожен з пунктів плану, намалювати макет. Фантазуємо: форми подання можуть бути будь-які. Від самого простого, до ігор і розвиваючих завдань. І все це розмістити на різних елементах: в кишенях, блокнотиках, міні-книжках, книжках-гармошках, що обертаються колах, конвертиках різних форм і т.д.
  4. Накопичення необхідного матеріалу, використовуючи  Інтернет та літературу/фото видатних Українців, народні казки, вірші, прислів’я, міста, ремесло, …/
  5. «Паспорт лепбука » - це повний опис завдань, матеріалів та ігор, правил, що входять до складу лепбука, малюнки сторінок або фото.
  6. Процес виготовлення лепбуків – спільна праця, підсумковий результат: тематичні заняття та ігри, обговорення складних питань, виконання завдань дітьми, батьками, керівником гуртка.
  7. Підготовка експертів – україно - знавців – діти помічники.
  8. Проведення занять за графіком у різних гуртках.

Для виготовлення лепбуків необхідні наступні матеріали:

картон-основа (картонна папка або аркуш цупкого паперу формату А3); папір (білий, кольороваий, папір для скрапбукінгу з різними кольорами і текстурою); принтер / або ручки, олівці, фломастери, фарби; звичайні і фігурні ножиці; клей і / або скотч; степлер; декоративні елементи в разі потреби (гудзики, паєтки, брадси, підвіски, скріпки, засушені листя, наклейки, вирізані з журналів тематичні картинки і т.д.)

Завдання заняття: узагальнити знання вихованців про Україну, познайомити з новою цікавою інформацією, навчити індивідуально працювати з матеріалом, відокремлювати найважливіше, дискутувати; мотивувати дітей любити свій край, вивчати історію, автентичність народних ремесел, традицій.

Метод стимулювання інтересу до пізнання: створення цікавої ситуації, реалізація виховного потенціалу, відкриття незнаної України.

Тип заняття комбінований.

Вид заняття: екскурсія по Україні за допомогою лепбуку, використання інформаційних технологій, взаємонавчання вихованців.

Форма заняття нестандартна.

Обладнання: лепбуки, мультимедійне обладнання, комп’ютер з інформаційними папками по темам, заохочувальні листівки.

Очікуваний результат: навчити максимально використовувати матеріали лепбуків, зацікавити дітей, відчути бажання більше дізнатися про Україну, залучити до проектної діяльності, сформувати громадянські компетентності.

Хід заняття:

І. Вступна частина

Педагог повідомляє тему заняття «Моя Україна», на екрані  протягом 5 хвилин демонструється ролик про Україну.

Знайомство з експертами /підготовлені діти - помічники/, які роздають лепбуки кожному вихованцю і протягом заняття допомагають «мандрувати кишеньками лепбука», визначають найактивніших.

Педагог ставить перед дітьми завдання: протягом 10 хвилин ознайомитися з матеріалами лепбука, визначитися яка інформація їм відома, що нового дізналися, підготувати 2 питання для дискусії по темі.

II. Основна частина

Індивідуальна робота вихованців з лепбуками.

Дискусія:

  1. Міста України.
  2. Видатні Українці.
  3. Поетична Україна.
  4. Народна мудрість.
  5. Ремесло.
  6. Народні казки.

/Дискусійний матеріал супроводжується показом відеороликів/.

Творче завдання. За обраним шаблоном виконати витинанку. Витинанка, від українського слова «витинати», тобто «вирізувати», «вивертати» - це вид давньослов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла - ажурні, силуетні тощо. Витинанці властива лаконічність й вишуканість зображальних засобів. Близька до неї техніка створення силуету. Витинанки виготовляються з допомогою ножиць і паперу.

Підведення гуртківців до узагальнень, висновків.

III. Заключна частина

Загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів. Рефлексія. / Рефле́ксія (від лат. reflexio — «повертаюся назад») - метод самоаналізу знань і вчинків, їх значень та меж. Педагогічна рефлексія - наслідок взаємодії вчителя з учнем, який полягає у зворотньому зв’язку від учня після засвоєння масиву поданої вчителем інформації./

Експерти повідомляють свої результати і дарують найактивнішим вихованцям заохочувальні листівки.

 D:\2019-2020 навчальний рік\лепбук\національно-патріотичне виховання\100NIKON\DSCN7445.JPG

Відео - сюжет 2 хв. «Незнана Україна».

Бажаючих запрошують прийняти участь у створенні лепбуків «Синельникове - частинка України».


Паспорт лепбука

1.Міста України.

Яке місто ви бачите на картинці, що ви знаєте про це місто?


Умань /Софіївський парк/

Картинки по запросу Умань

Одеса /Дюк/

Картинки по запросу Одесса

Львів /Собор Св.Юра/

Картинки по запросу собор св юра у львові

Вінниця /обл рада/

Картинки по запросу Винница

Івано – Франківськ /площа/

Картинки по запросу Ивано-Франковск

 

 

 

Дніпро /цирк/

Картинки по запросу Днепр

Харків /привокзальна площа/

Похожее изображение

Чернівці / університет/

Картинки по запросу Черновцы Университет

Чернігів / Антонійови печери

Картинки по запросу Чернигов

 

 

 

 

 

Ужгород /Епіскопська резиденція/

Похожее изображение

Житомир /Соборна площа/

Картинки по запросу Житомир

Луцьк /замок Люберта/

Київ /Площа Богдана Хмельницького/

Картинки по запросу Киев

 

Запоріжжя /Хортиця_Січ/

Похожее изображение

Херсон /Пам’ятник першим кораблям/

Похожее изображение


Які з цих міст ви відвідали? Про які цікаві міста України ви ще знаєте?


2. Видатні Українці.

Кого з цих людей ви знаєте? Чому їх називають видатними?

Картинки по запросу фото видатних Українців

Тарас Шевченко

Картинки по запросу фото видатних Українців

Григорій Сковорода

Картинки по запросу фото видатних Українців

Леся Українка

Картинки по запросу фото видатних Українців

Олександр Усик

Картинки по запросу фото видатних Українців

Богдан Ступка

Картинки по запросу Михайло Грушевський

Михайло Грушевський

Картинки по запросу фото видатних Українців

Сергій Бубка

Похожее изображение

Ліна  Костенко

Похожее изображение

Джамала

Картинки по запросу Мазепа

Іван Мазепа

Картинки по запросу перший укр космонавт

Леонід Каденюк

Картинки по запросу укр гетьмани

Богдан Хмельницький

Картинки по запросу Борис Патон

Борис Патон

Картинки по запросу Володимир Вернадський

Володимир Вернадський

Картинки по запросу ярослав мудрий

Ярослав Мудрий

Похожее изображение

Роксолана

Перегляд відео – матеріалу «Видатні постаті України» /2.31хв/

3. Поетична Україна.

Спочатку давайте згадаємо українських письменників і поетів. Які ви знаєте вірші про Україну?


БАТЬКІВЩИНА

Моя рідна Батьківщина

Має назву Україна.

В мене й нація своя –

Українець в мами я.

Є у мене й рідна мова,

Де вкраїнське кожне слово.

О.Довгий

 

УКРАЇНА

Україна —

Рідний край.

Поле. Річка.

Зелен гай.

Любо стежкою

Іти -Тут живемо

Я і ти!

 

РІДНИЙ КРАЙ

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

Ігор Січовик

 

ДО НАС ЖУРАВЛИК ПРИЛІТАВ

До нас журавлик прилітав,

Він гарні віршики читав

Про синє небо і весну,

Про Чорне море і Десну,

Про Україну – рідний край...

Ти ще раз, друже, прилітай!

Ігор Січовик

 

СОНЯЧНИЙ ДІМ

Привітний і світлий наш сонячний дім,

Як радісно й весело жити у нім.

Тут мамина пісня і усмішка тата.

В любові й добрі тут зростають малята.

Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

«Мій сонячний дім — це моя Україна!»

А. Німенко

ПРО НАШУ УКРАЇНУ

Ми дуже любим весь наш край,       

І любим Україну,                               

Її лани, зелений гай,                         

В саду — рясну калину.

Там соловейко навесні

Співає між гілками:

Та й ми співаємо пісні -

Змагається він з нами!

М. Познанська

 

МОЯ УКРАЇНА – ЦЕ ПІСЕНЬКА МАМИ...

Моя Україна – це пісенька мами,

Розлогі лани колосяться хлібами,

Вишневі садочки, лелеки на хаті.

Купають ставочки хмарки пелехаті.

Моя Україна – то мамина ласка,

Червона калина, бабусина казка.

Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…

Я кращої в світі країни не знаю.

Л. Савчук

 

ПРО УКРАЇНУ

Я тримаю у руці

Кольорові олівці.

Хочу я намалювати

Кримські гори і Карпати.

Степ і пагорби Дніпрові,

І озера, і діброви,

І веселку, і калину,

Чорне море і Дунай –

Все це наша Україна,

Наш чудовий рідний край!

Наталія Зарічна

 

МАЛЕНЬКА ВКРАЇНОЧКА

А я дівчинка маленька,

Україна — моя ненька...

Край Карпатський — батько мій  -

Любий серцю, дорогий.

В мене стрічка у косичці,

Файні квіти на спідничці,

З гір водичка у відерці,

А Вкраїнонька у серці.

Через річку, через поле

Я піду по стежці в гори

І смерічці заспіваю,

Як я землю цю кохаю.

Хай почує спів мій пташка

І замріяна ромашка,

І усі карпатські села,

Бо щаслива я й весела.

І. Тучак

 

ЖУРАВЛИК

З далекого краю,

З далеких світів

Журавлик на крилах

Додому летів,

Минав океани,

Ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани:

- Чия це земля,

Чиї це долини,

Чиї це луги,

Чию це калину

Гойдають вітри!

Впізнав батьківщину:

- Моя це земля,

Моє тут гніздечко

І мова моя.

Л. Пилип’юк

 

З ТОБОЮ

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, -

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

П. Осадчук

 

МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас —

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

М. Сингаївський

 

РІДНА ХАТА

Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То — прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити,

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще в рідній хаті.

 

ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ

— Як ти любиш Україну,

Мій маленький друже?

— Нашу рідну Україну

Люблю дуже, дуже!

— З Україною нікого

В світі не боюся.

І щоранку я до Бога

За неї молюся.

Щоб була щаслива, дуже,

Щоб була багата.

Я люблю її так дуже,

Як маму і тата.

О. Лупій

 

ДОБРИЙ ДЕНЬ, МАТУСЮ УКРАЇНО (Пісня)

Добрий день, матусю Україно!

Сходить сонце радості й добра.

Україно, я твоя дититна,

Крапелька великого Дніпра.

Приспів:

Україно моя, золоті твої поля,

Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.

Яблуневі сади і смерекові ліси,

Ніжна пісня солов`я - рідна матінка Земля.

 

Не дивись, що я така маленька,

Час мине - я швидко підросту

І усю любов свого серденька

Я тобі в дарунок принесу.

Приспів:

Україно моя, золоті твої поля,

Небо ніжно-голубе, що під ним усе цвіте.

Яблуневі сади і смерекові ліси,

Ніжна пісня солов`я - рідна матінка Земля.

Н. Рубальська

 

УКРАЇНА МОЯ

- Що таке Україна?-

Я спитав в журавля.

- Працьовита країна,

там багата земля!

Я спитав у лелеки:

- Де найкращі поля?

- Облітав я далеко,

краще наших нема!

Я спитав у синиці:

- Де смачніше вода?

В Українських криницях

- відповіла вона.

- Хто найкраще співає?-

Я спитав солов'я.

-Та хіба ж ти незнаєш?

Україна моя!!!

 

НЕЗАЛЕЖНА І ЄДИНА

Що то, діти за країна –

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні

Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії,

Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна –

Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,

Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна

Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,

Незалежна і єдина –

Наша ненька – Україна!

УКРАЇНКА

Я - Українка! Горжусь і радію,

Що рідною мовою я володію.

Шевченковим словом умію писати.

Слова мелодійні і вірші писати.

Я - Українка! Живу в Україні,

На вільній, єдиній моїй Батьківщині.

Де все мені в радість: Ліси і садки,

Озера й річки і глибокі ставки,

Лани неосяжні,

і гори й долини.

Цвіт білосніжний у лузі калини.

В душі моїй солодко грає сопілка.

Бо я з України!

 

ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ?

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі? —

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина — то найкращий край!

 

КОЛЬОРОВІ МІСТА

Мов дивна мапа, олівці:

Червоний – місто Чернівці.

Оранжевий – Одеса-мама,

Хоч кольорів там – ціла гама!

Нас кличе жовтий без утоми

До себе в гості у Житомир!

Як на ланах зелене збіжжя,

Зелене місто Запоріжжя.

А старовинний Борислав

Блакитну барву нам прислав.

По синій навіть важкодуми

Спішать мерщій куди? У Суми.

Лиш фіолетовий і досі я

Ще не назвав. Це ж – Феодосія!

Всі кольори запам’ятати

Поможуть вам міста, малята!

Володимир Верховень

 

УКРАЇНСЬКА КРАСА

Краси такої не знайдеш ніколи,

Краса, яка розквітла в Україні,

Втішається зерном родюче поле,

І дзвінко чути співи солов’їні.

Купається роса в зелених травах,

Калина запишалася в намисті,

Гуляє промінь сонця на отавах,

І хвилі в ріках вітер гонить чисті.

      Юлія Хандожинська

БЕРЕГИНЯ ДУШІ

Україно моя, берегиня,

Ти колиска, пісень глибина,

Україно моя, Батьківщина,

Ти, як батько і мати одна.

Хай радіють, зростають в нас діти,

Різнобарв’ям рясніють сади,

Нам без тебе ніяк не прожити,

Ми у тебе, а в нас є лиш ти.

       Юлія Хандожинська

БАТЬКІВЩИНА

Нема землі такої, як у нас,

Сміється колосок, низько схилився,

Вона – земля єдина із окрас,

Де ти, де я на світі народився.

Десь у полях, лісах, гущавині,

Де вітер неспокійний заблудився,

Де трави перешіптують пісні,

Де обрій сонцю тихо поклонився.

Чужих земель ніколи не шукайте,

Чужих стежок не змушуйте топтати,

В своїх краях щасливі виростайте,

Де Батьківщина рідна ненька–мати.

     Юлія Хандожинська

ОДНА УКРАЇНА

Країн є багато на світі

Та тільки одна Україна!

Це там, де волошки у житі

Це там, де моя Батьківщина.

Де птахи у небо летять

І зтрушують легкі пір’їнки,

Де друзі горою стоять,

Де в квітах сховались домівки.

       Юлія Хандожинська

 

МОЯ УКРАЇНА

Україно моя солов’їна,

Народились ми в твоїх казках,

Твоя мудрість в вишневих перлинах

Процвітає, мов маки в полях!

Я для тебе від серця найкращі

Заспіваю чарівні пісні,

І нехай, наче квітка зростає,

Слава й гордість твоєї душі!

     Юлія Хандожинська

 

 БАРВИСТІ ПЕРЕВЕСЛА

Барвисті мови перевесла,

Хай не зникають, а живуть,

Із діда прадіда воскресла,

Її величність, сила, суть.

Мова в піснях, віршах лунає,

В небо молитвою летить,

Хто рідну мову забуває,

В країні нічого робить.

Мова, як світла вишиванка,

Бринить у сонячнім раю,

І де б не була, завжди зранку,

Зігріє душеньку мою.

       Юлія Хандожинська

 

МИ - ВІЛЬНІ!

Від серця й до серця – одна Україна,

Козацький ще дух не погас,

Сьогодні не впадемо ми на коліна

В складний, непростий для всіх час.

Ми – нація, дух міцний, ті, хто повстали

Із заходу, сходу, дорослі й малі,

Ми стільки вже бачили всього й втрачали

Що ми не підемо з своєї землі!

     Юлія Хандожинська

 

УКРАЇНКОЮ Я НАРОДИЛАСЬ

Українкою я народилась

І сприймаю усе так, як є,

Я з дитинства співать научилась

В серці пісня зі мною живе.

Я народилась тут, і тут живу,

Де цвіт калини, липи пахнуть медом,

Біжу через роки я до батьків

І щастя мені більшого не треба.

Моя родина тут, мій рідний край,

Додолу трави гнуть сріблясті роси,

Із джерела я черпаю кришталь,

А травами прикрашу довгі коси.

Знаю дороги із порогу поведуть,

Із сумом тихо скажу: «Прощавай!»

Зміняє ніч на день, та не забуду

Улюблений батьківський рідний край.

Бо все тут почалося із батьків,

Які дали любов мені і крила,

Життя відкрили на широкий світ,

Щоб я була для них тільки щаслива.

   Юлія Хандожинська


Запрошуємо бажаючих прочитати вірш який сподобався.

А зараз давайте спробуємо написати вірша разом. Для цього кожному потрібно придумати речення яке буде закінчуватися даним словом:

_____________________________________________________________родина

_____________________________________________________________Україна

_____________________________________________________________краю

_____________________________________________________________кохаю

_____________________________________________________________жити

_____________________________________________________________творити

_____________________________________________________________дороги

_____________________________________________________________тривоги

_____________________________________________________________калина

_____________________________________________________________дитина

_____________________________________________________________лелеки

_____________________________________________________________далеко

_____________________________________________________________мрії

_____________________________________________________________надії

_____________________________________________________________бажання

_____________________________________________________________сподівання

Експерти зачитують вірш, який був написаний вихованцями.

4.Народна мудрість.

  • Бджола мала, а й та працює.
  • Без діла жить — тільки небо коптить.
  • Без діла слабіє сила.
  • Без охоти нема роботи.
  • Без роботи день роком стає.
  • Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
  • Без труда нема плода.
  • Будеш трудиться — будеш кормиться.
  • Від роботи й коні дохнуть
  • Губами говори, а руками роби!
  • Де руки й охота, там скора робота.
  • Для нашого Федота не страшна робота.
  • Діло майстра величає!
  • Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
  • Добре роби — добре й буде!
  • Добрий початок — половина діла.
  • Добра пряха на скіпку напряде.
  • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
  • За один раз не зітнеш дерева враз.
  • Заклопотався, як квочка коло курчат.
  • Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
  • Кожна пташка своїм дзьобиком живе.
  • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
  • Коли почав орати, то у сопілку не грати!
  • Лежачого хліба ніде нема.
  • Маленька праця краща за велике безділля.
  • Навіщо робити сьогодні те що можливо доробити завтра.
  • На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить
  • На охочого робочого діло найдеться.
  • Не бери важкого в руки, а дурного у голову.
  • Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
  • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
  • Не дивись на чоловіка, а на його діло.
  • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
  • Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
  • Не можу стояти доки інші працюють, піду полежу
  • Не одежа красить людину, а добрі діла.
  • Не святі горшки ліплять, а прості люди.
  • Не сокира теше, а чоловік.
  • Недаром говориться, що діло майстра боїться.
  • Печені голуби не летять до губи.
  • Під лежачий камінь вода не тече.
  • Поки не упріти, поти не уміти.
  • По роботі пізнати майстра.
  • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
  • Працює, як чорний віл.
  • Працюй, як коняка, а їж, як собака.
  • Ранні пташки росу п'ють, а пізні-слізки ллють.
  • Рання пташка росу оббиває.
  • Роби до поту, а їж в охоту[6]!
  • Робить, як чорний віл.
  • Робота не вовк, в ліс не втече
  • Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
  • Старається, як мурашка.
  • Того руки не болять, що уміють.
  • Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
  • Труд чоловіка кормить.
  • Трудова копійка годує довіку.
  • Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
  • Хто багато робив, той і багато знає.
  • Хто в роботі, той і в турботі.
  • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
  • Хто робить кревно, той ходить певно.
  • Хто що вміє, то і сіє.
  • Хто що знає, тим і хліб заробляє.
  • Чесне діло роби сміло!
  • Щира праця мозолева.
  • Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  • Як без діла сидіти, то можна одубіти.
  • Як дбаєш, так і маєш.
  • Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
  • Хату руки держать.
  • Нова хатка - нова гадка.
  • Без хазяїна й двір плаче.
  • Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки - хата.
  • Всякий двір хазяйським оком держиться.
  • Хазяйське око товар живить.
  • Свій глаз - алмаз, чужі руки -круки.
  • В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
  • У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
  • Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
  • Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
  • Роби на дворі - буде й в коморі.
  • Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
  • Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
  • Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
  • На тобі, небоже, що мені негоже.
  • На чорній землі білий хліб родить.
  • На добрій землі що не посієш, те й вродить.
  • Жита ростуть, як з води йдуть.
  • Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
  • Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
  • Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
  • На єдні граблі двічі не ступають.
  • Не земля родить, а руки.
  • Хто землі дає, тому й земля дає.
  • Дай землі, то й вона тобі дасть.
  • Давай нивці, то й нивка дасть.
  • Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
  • Де господар не ходить, там нивка не родить.
  • Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
  • Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
  • Як мілко орати, краще випрягати.
  • Де оре сошка, там хліба трошки.
  • Глибше орати - більше хліба жувати.
  • Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
  • Сій не пусто, то збереш густо.
  • Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте!
  • Хто хоче збирати - мусить добре засівати.
  • Що посіяв, те і вродить.
  • Яке посієш, таке і пожнеш.
  • Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
  • Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
  • Хліб усьому голова.
  • Як хліб буде, то й все буде.
  • Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
  • Хліб на ноги ставить, хміль з ніг валить.
  • На вітер надіяться - без мелива бути.
  • Зерно до зерна - та й мірка повна.
  • Де борошно, там і порошно.
  • З гречки та проса - і каша й паша.
  • З поганої трави - погане й сіно.
  • Яка трава, таке й сіно.
  • Яка пшениця, така й паляниця.
  • Яка яблунька, такі й яблука.
  • Яка грушка, така й юшка.
  • Яка прядка, така й нитка.
  • Яка пряжа, таке й полотно ляже.
  • Кожному овочеві свій час.
  • Аби цвіт, а ягідки будуть.
  • Не з кожного цвіточка ягідочка!
  • Терен груш не родить.
  • Буряк - не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
  • Пусти осот в огород - огірків не буде.
  • Не вродив мак - пробудемо й так.
  • Сади дерево ззамолоду - на старість як нахідка.
  • Корова в дворі - харч на столі.
  • Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
  • Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
  • Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
  • Любиш поганяти, люби й коня годувати.
  • Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
  • Даси коневі полови - будеш робить поволі.
  • Гладь коня вівсом, а не батогом!
  • На батозі далеко не поїдеш.
  • Сип коневі мішком - не ходитимеш пішком!
  • Хто коня годує, той дома ночує.
  • В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
  • Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
  • Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
  • На те коня кують, щоб не спотикався.
  • Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
  • У доброго коня верстви не довгі.
  • Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
  • Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
  • Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
  • Пропав батіг - пропадай і пужално!
  • Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
  • Як снасть ламається - то чоловік ума набирається, а як худоба пристає - то чоловікові ума не стає.
  • Як добрий став - риба буде, а стече став - болото буде.
  • Погана сітка - для риби не клітка.
  • Час не віл - його не залигаєш!
  • Згаяного часу і конем не доженеш.
  • На годину спізнився - за рік не доженеш.
  • Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
  • Згайнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.
  • Літом хто гайнує, той зимою голодує.
  • Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погрітися.
  • Десять років мак не родив і голоду не зробив.

Яке прислів’я вам сподобалося? Як ви можете його прокоментувати.

5.Ремесло.

Який вид діяльності ви бачите на картинці?

Картинки по запросу українське ремеслоПохожее изображениеКартинки по запросу українське ремеслоКартинки по запросу українське ремесло

Картинки по запросу українське ремеслоКартинки по запросу українське витинанкаПохожее изображениеКартинки по запросу килимарствоПохожее изображениеПохожее изображениеПохожее изображениеКартинки по запросу різьбленняПохожее изображениеПохожее изображениеПохожее изображение

Яке ремесло було одним із перших на Україні і чому? Що таке автентичність? Яким регіонам України притаманне конкретне ремесло? На вашу думку сьогодні актуальні українські промисли та ремесла. Чи сучасно сьогодні носити елементи українського національного одягу? Особисто у вас є вишиванка?

6.Народні казки.


З якої казки ілюстрація? Про що ця казка? Яка мораль цієї казки? А зараз дізнаємось хто справжній знавець українських казок. Експерти зачитують назву казки, а ви з корзинки, що знаходиться на столі, берете паперову смужечку. У кого буде найбільша кількість смужечок той переможець /переможець отримує книжку з українськими народними казками/.

*

1

*

Ох!

*

*

2

*

Цап та баран

*

*

3

*

Дерево до неба

*

*

4

*

Кобиляча голова

*

*

5

*

Коза-дереза

*

*

6

*

Телесик

*

*

7

*

Про сімох братів-гайворонів і їх сестру

*

*

8

*

Про вірного товариша

*

*

9

*

Убогий та багатий

*

*

10

*

Про злидні

*

*

11

*

Троє братів і песиголовець

*

*

12

*

Розум та щастя

*

*

13

*

Дівчина-тростинка

*

*

14

*

Іван-побиван

*

*

15

*

Молодильна вода

*

*

16

*

Як соловейко чоловіка розуму навчив

*

*

17

*

Котигорошко

*

*

18

*

Як дядько чорта дурив і діжку грошей від нього здобув

*

*

19

*

Колобок

*

*

20

*

Про жар-птицю та вовка

*

*

21

*

Мудрий Іванко

*

*

22

*

Дурень та чарівна сопілка

*

*

23

*

Пан Коцький

*

*

24

*

Названий батько

*

*

25

*

Похорон

*

*

26

*

Калиточка

*

*

27

*

Чорт-змій і запродані діти

*

*

28

*

Як заєць ошукав ведмедя

*

*

29

*

Лисичка-сестричка і вовк-панібрат

*

*

30

*

Звірі під пануванням лева

*

*

31

*

Сірко

*

*

32

*

Казка про билинку і горобця

*

*

33

*

Бідний чоловік і смерть

*

*

34

*

Про гору, що верхом сягала неба

*

*

35

*

Кирило кожум'яка

*

*

36

*

Калинова сопілка

*

*

37

*

Казка про Івана-богатиря

*

*

38

*

Дід, баба і вовк-співак

*

*

39

*

Рукавичка

*

*

40

*

Яйце-райце

*

7.Творче завдання

Діти з лупбука обирають шаблон витинанки і за допомогою ножиць вирізають, а потім наклеюють на основу та декорують.

D:\2019-2020 навчальний рік\лепбук\національно-патріотичне виховання\100NIKON\DSCN7453.JPG

 

 

 

 

 

 D:\2019-2020 навчальний рік\лепбук\національно-патріотичне виховання\100NIKON\DSCN7464.JPG

1

docx
Додано
19 листопада 2019
Переглядів
2320
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку