Позакласний захід "Яка прекрасна рідна мова! Вона-неначе,цілий світ."

 Позакласний  музикально- поетичний захід до дня української мови та писемності.

«Яка прекрасна рідна  мова ! Вона – неначе ,  цілий світ.»

Мета: Ознайомити дітей з історією виникнення  «Дня української писемності та мови». Пишатися мелодійністю і красою рідної мови. Заохочувати дітей розмовляти  і поглиблювати свої знання.  Розвивати повагу учнів до традицій і звичаїв рідного народу. Розвивати художньо-естетичні смаки, творчі здібності; виховувати любов до рідної мови.

Хід:

Лунає музика ( Руслана Два шляхи)

Дівчата виконують танок з квітами.

Ведучий:          Ми вітаємо всіх

                            Раді бачити вас

Ведуча:               Ми зібралися тут

                             Бо є привід у нас.

Ведучий:          Мови рідної день українці святкують

 Ведуча:                    В віршах, піснях, листах рідну мову шанують

Ведучий :           Тож немає часу

                          Зволікати і нам

Ведуча:          Свято час починати

                          Усі по місцям.

Дівчата закінчують танок на сцені з’являються  чотири учня.

 

Учень 1  :  Мова кожного народу

                    неповторна і – своя;

Учень 2:     в ній гримлять громи в негоду,

                     в тиші – трелі солов’я.

Учень 3 :    На своїй природній мові

                    і потоки гомонять;

                    зелен-клени у діброві

                    по-кленовому шумлять.

Учень 4 :   Солов’їну, барвінкову,

                    колосисту – на віки –

                    українську pідну мову

                      дарували нам батьки.

Учень 1:          Ой яка чудова

                         Світла і багата

                         Українська мова

                         Мова мами з татом

Учень 2:     Велична, щедра і прекрасна моваКінець форми

                    Прозора чиста як гірська вода

                    Це України мова барвінкова

                    Така чарівна й вічно молода 

Учень 3:    Мова, наша мова — мрійнику жар-птиця,

                   Грішнику — спокута, спраглому — криниця.

                     А для мене, мово, ти, як синє море,

                       У якому тоне і печаль, і горе!..

Учень 4:     Мова наша, мова — пісня стоголоса:

                     Нею мріють весни, нею плаче осінь...

                     Нею марять зими, нею кличе літо,

                     В ній криваві рими, сльози "Заповіту".

Учень 1 :      Я без тебе, мово, — без зерна полова,

                     Соняшник без сонця, без птахів діброва.

                     Як вогонь, у серці я несу в майбутнє

                      Незгасиму мову, слово незабутнє!

Лунає пісня «Українська мова»

Виходять географ  і історик.

Географ: Украї́нська мо́ва — одна з 30—40 найпоширеніших мов світу!

 поширена у південно -східній Європі, належить до cлов’ янської групи індоєвропейської мовної родини. 

 Єдина державна мова в Україні, одна з трьох офіційних мов у Придністров'ї та одна з офіційних мов частини Сербії та муніципалітету Прудентополіс штату Парана на півдні Бразилії. Історично також була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки

 Українською мовою говорять в Україні, прикордонних територіях сусідніх країн, де здавна мешкають українці^[2], а також у країнах, куди свого часу виїхало чимало українців (українська діаспора)

Історик: Українська мова почала виділятися з праслов'янської мови у VI—VII ст. Розмовна мова південних районів Русі X—XIII ст. є одним з етапів розвитку сучасної української мови.

Ведучий: Розмовні українські говірки знайшли своє відображення також в Учительних євангеліях кінця XVI — початку XVII ст.

Ведуча: Перший літературний твір, надрукований українською розмовною мовою, з'явився не у православному, а в протестантському середовищі. Цим твором стала п'єса «Трагедія руська». Ведучий:Побачила світ вона орієнтовно в 1609 — 1618 рр. в раківській друкарні, що належала Себастіану Стернацькому.

Виходить скрипаль і грає на скрипці  українську пісню.

До нього виходять хлопці і дівчата сідають на сходах до сцени.

Дівчина: Так.  Науковці правду розсказали,

Хлопець: всі факти історичні нам надали.

Дівчина 2: Все довели на мапі показали.

Хлопець 2:  Вони питання це ,авжеж, давно вивчали.

Дівчина 1: Ми звісно це не зможем зпростувати.

Хлопець:  Лише легенду хочемо додати.

Починають розповідати легенду. Про діамант. Під час їх розповіді діти інсценують легенду.

 

Дівчина 1: Діамант дорогий на дорозі лежав,
                    Тим великим шляхом люд усякий минав,
                    І ніхто не пізнав діаманта того.
                    Йшли багато людей і топтали його.
Хлопець:  Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,
                    І в пилу на шляху діамант він найшов.
Дівчина 2: Камінець дорогий він одразу пізнав,
                     І додому приніс, і гарненько, як знав,
                     Обробив, обточив дивний той камінець
                     І уставив його у коштовний вінець.
Хлопець 2: Сталось диво тоді: камінець засіяв,
                      І промінням ясним всіх людей здивував,
Дівчина 1:  І палючим огнем кольористо блищить,
                        І проміння його усім очі сліпить.

Інсценування закінчується . Всі хто інсценував говорять слова по черзі.

Учень 1:   Так в пилу на шляху наша мова була,
                    І мислива рука її з пилу взяла.
Учень 2:     Полюбила її, обробила її,
                    Положила на ню усі сили свої,
Учень   3:   І в народний вінець, як в оправу, ввела,
                    І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
Учень 4:   І на злість ворогам засіяла вона,
                   Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

Хлопець1:  І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
Дівчина 1:   І лихим ворогам буде очі сліпить.
Хлопець2:   Хай же ті вороги поніміють скоріш,
Дівчина2:    Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Виходять ведучі

Ведуча: Наказом президента України від 6-того листопаду 1997-го року українці святкують «День української писемності та мови»

Ведучий : В цей день дорослі і діти несуть квіти до памятника Несторові літописцю.

Ведуча: Відзначають найкращих популяризаторів українського слова

Ведучий:  Українська влада заохочує видавництва які випускають літературу українською мовою

Ведуча : По всій Україні лунає радіо диктант національної єдності.

Виходять читці.

Учень 1: Увібрала наша мова
                Запах рідної землі,
                Материнське щире слово,
                Пісню в небі журавлів,
Учень 2:   Спів трембіт, гірських потоків,
                    Гомін поля і лісів,
                    Синє небо, яснооке,
                    Дзвін пташиних голосів.

Учень 3:   В рідній мові – мудрість слова,
                   В ній і сонце, і гроза,
                   І веселка кольорова,
                  Світла мамина сльоза.
Учень 4:   Мов невичерпна криниця,
                   Щастя в ній і почуття,
                   Слово – ніжність, слово – криця,
                   Світ кохання і життя.

Чотири учні разом кажуть слово  «МОВА»

Учень 1: краса спілкування  (  під час його слів виходить дівчина з рушником на якому написані ці слова)

Чотири учні разом кажуть слово  «МОВА»

Учень 2:  то сонце ясне (  під час його слів виходить дівчина з рушником на якому написані ці слова)

Учень3:  то предків надбання (  під час його слів виходить дівчина з рушником на якому написані ці слова)

Учень 4: багатство моє (  під час його слів виходить дівчина з рушником на якому написані ці слова)

Виходять ведучий ведуча історик і географ.

 

Ведучий:  Вивчайте, любіть свою мову,
                    як світлу Вітчизну любіть,
                    як стягів красу малинову,
                    як рідного неба блакить.

Ведуча:    Нехай в твоїм серці любові
                    не згасне священний вогонь,
                    як вперше промовлене слово
                    на мові народу свого.

Географ:   Як сонця безсмертного коло,
                   що кресить у небі путі,
                   любіть свою мову й ніколи
                   її не забудьте в житті

Історик:    Ми з нею відомі усюди,
                   усе в ній, що треба нам, є,
                   а хто свою мову забуде,
                   той серце забуде своє.

Ведучий:   Вона, як зоря пурпурова,
                    що сяє з небесних висот,
                    і там, де звучить рідна мова,
                    живе український народ.

Ведуча:      Народ наш, трудар наш і воїн,
                     що тьму подолав у бою.
                     І той лиш пошани достоїн,
                      хто мову шанує свою.

Лунає пісня Асоль «Вкраїно моя»

Підготувала: Вернигора Вікторія Олександрівна. Ліцей 243 м. Києва