Позакласний захід з музичного мистецтва "На Зелені свята (Русалії)"

На Зелені свята (“Русалії”)

 

(Спів пташок.)

Мавка

Ох, як я довго спала! А хто мене збудив?

Либонь, весна.

Весна ще так ніколи не співала, як отепер.

Чи то мені так снилось?

 

Потерчата

Нас матуся положила і м’якенько постелила,

Бо на ріння, на каміння настелила баговиння

І лататтям повкривала, і тихенько заспівала:

“Люлі-люлі-люлята, засніть мої малята!”

 

Той, що греблі рве

З гір на долину біжу, стрибаю, рину!

Місточки збиваю, всі гребельки зриваю,

Всі гатки, всі запруди, що загатили люди, -

Бо весняна вода, як воля молода!

 

Потерчата

Чого ти тута блудиш? Чого зо сну нас будиш?

Чого ж ти тут шугаєш? Кого ти тут шукаєш?

 

Той, що греблі рве

Тую Русалку, що покохав я змалку,

Бо водяній царівні нема на світі рівні!

Зіб’ю всю вашу воду, таки знайду ту вроду!

 

Потерчата

Ой леле! Не нуртуй! Хатинки не руйнуй!

Ми спустимось на дно, де темно, холодно,

На дні лежить рибалка, над ним сидить Русалка…

 

Той, що греблі рве

Нехай його покине! Нехай до мене зрине!

 

Русалка

Се ти, мій чарівниченьку?

 

Той, що греблі рве

Що ти робила?

 

Русалка

Я марила всю ніченьку про тебе, мій паниченку!

Ронила сльози дрібнії, збирала в кінви срібнії,

Без любої розмовоньки сповнила вщерть коновоньки…

Ось кинь на дно червінця, поллються через вінця!

 

Той, що греблі рве

То се й у вас в болоті кохаються у злоті?

 

Русалка

Найкраще для Русалки сидіти край рибалки,

Глядіти неборака від сома та від рака, щоб не відгризли чуба.

Ото розмова люба!

Вже й розгнівився?

Добре я бачу твою ледачу вдачу,

Та я тобі пробачу, бо я ж тебе люблю!

 

Той, що греблі рве

Ну, мир миром! Поплинем понад виром!

 

Русалка

На виру-вирочку, на жовтому пісочку,

В перловому віночку зав’юся у таночку!

Ух!Ух! Гуляймо! Русалчин Великдень справляймо!

 

(Взявшись за руки, танцюють.)

 

                                Ух! Ух!

Солом'яний дух, дух!

Мене мати породила, нехрещену положила!

Місяченьку! Наш голубчик!

Ходи до нас вечеряти: у нас козак в очерегі,

В очереті, в осоці, срібний перстень на руці.

Молоденький чорнобровий, знайшли вчора у діброві.

Світи довше, в чистім полі, щоб нагулятися доволі.

Поки відьми ще літають, поки півні не співають... Посвіти нам...

 

(Чути награвання сопілки.)

 

Мавка (сидить біля берези.)

Ба! Чуєте? Весна ще так ніколи не співала, як отепер.

То так весна співає?

 

Той, що греблі рве

Та ні, то хлопець на сопілці грає.

 

Мавка

Хотіла б я побачити його.

 

Той, що греблі рве

Та нащо він тобі?

 

Мавка

Він, певне, гарний.

 

Той, що греблі рве

Не задивляйся ти на хлопців людських,

Се лісовим дівчатам небезпечно…

 

Русалка

Ой леле! Ой ті люди з-під стріх солом’яних!

Я їх не зношу! Я не терплю солом’яного духу!

Я їх топлю, щоб вимити водою той дух ненавидний.

Залоскочу як прийдуть!

 

Потерчата

Там хтось ходить!

 

(Заходить хлопець із сопілкою.)

 

Русалка (до хлопця)

Полин чи петрушка?

 

Лукаш

Петрушка.

 

Русалка

Ти ж моя душка!

Послухай мене, паниченку, загадаю тобі три загадки.

Як угадаєш, то пущу, а не вгадаєш – до себе візьму.

•   А що росте без кореня ?
•   А що біжить без повода?
•   А що цвіте без цвіту?

 

Лукаш

Не знаю.

 

Русалка

Панич відгадати загадки не хоче,

Русалка паниченька залоскоче.

Ти ж моя душка! Залоскочу!

 

(Спів півня.)

Всі

Ой леле! Півень співає! Ховаймося!

 

Лукаш

Що за мара?

Я від старих людей про мавок та русалок чув не раз,

Але ще зроду сам не бачив. Добре, що хоч живим зостався.

Коли б не півні – то б занапастили!

(Дівчата виходять на сцену, співаючи. Пісня “Рано-рано”.)

 

Лукаш

Дівчата, це ви? Чи знов привиділась якась мара?

 

Дівчата

Це ми, а ти хто?

Та це ж Лукаш! Кого ти тут шукаєш, може, мавку лісову?

 

Лукаш

Вам все жарти! А я тут справді мало не пропав. Потрапив я у руки до русалки, була б залоскотала, якби не півні, що саме заспівали.

От вона мене питає: “Полин чи петрушка?” Я їй кажу: “Петрушка.” А вона як закричить: “Ти ж моя дущка!” Та давай мене лоскотати.

 

Дівчата

Хіба ж ти не знаєш, що на Трійцю не можна одному ходити до лісу, в поле

та купатися в річці? В ці дні русалки водяні, лісові та польові святкують Русалчин Великдень.

А якщо кого русалка зустріне і запитає: “Полин чи петрушка?” , то треба відказувати: “Полин!”  і перехреститися. Інакше – залоскоче до смерті або потопить.

 

Лукаш

А чого русалки хреста бояться?

 

Дівчата

Того русалки хреста бояться, що вони нехрещені.

 

Лукаш

А чому вони полину бояться?

 

Дівчата

Та трава для хрещених людей дуже пахуча, а для нехрещених — смердюча. Тому при собі треба завжди мати пучечок трави полину чи любистку. Ось, візьми трохи полину та носи його завжди із собою.

А я поклала полин на підвіконня та біля дверей, щоб русалки до хати не зайшли.

А я вплела трохи полину у свій віночок, щоб оберігав від русалок та відьом.

А я вплела любисток, щоб любою бути.

А я – калину – символ дівочої краси.

А я вплела барвінок, щоб хлопці в’юнилися коло мене.

А я – листя папороті – зілля щастя і долі.

 

(Пісня “Ми віночки заплетем”)

 

Лукаш

Стривайте, дівчата, вам аби прикрашатися. Краще скажіть, а хто ж такі, ті русалки?
 

Дівчата

Чула я від своєї бабусі, а вона теж від своєї, легенду про те, звідки вони беруться – русалки… Коли топляться молоді дівчата, чи нехрещені, чи ті, що топляться саме на тижні Зелених Свят, то вони, геть усі, стають русалками. Через те, цей тиждень ще називають Русальним тижнем.

 

(Пісня “Сиділа русалка”)

 

Лукаш

А ще русалка загадала мені загадку. От послухайте.

•   А що росте без кореня ?
•   А що біжить без повода?
•   А що цвіте без цвіту?

Бачите, яка складна. От, ви, зможете її відгадати?

 

Дівчата

А хіба ж ми не дівчата, щоб не відгадали.

Камінь росте без кореня,

Вода біжить без повода,

А папороть цвіте без цвіту.

 

Ой, Лукаше, такого страху ти на нас нагнав з тими русалками…  Дівчата, давайте краще поспіваємо. Від наших веселощів геть усі русалки наполохаються і поховаються.

 

(Пісня “Рано-рано”)

 

Дівчата

Дівчата, а ворожити будемо?

Аякже, я для цього й лепехи принесла, - що ж то за Зелені Свята, без ворожби?

Ну тоді тобі й починати, щоб часу даремно не гаяти.

(Виходить наперед із лепехою)

Трушу лепехою, щоб доля не була лихою…

Від троїцького маю хліба чекаю.

Маєм вимітаю лихо і горе  на тепле літо, на кріпке жито.

А я буду на маю скакати, щоб цей рік пішла із хати!

 

(Пісня “Ой під мостом”)

 

 

 

Дівчата

А я ворожитиму на зозулі. Зозулечко, чи довго мені ще кувати в батьківському домі? (чути кування зозулі, дівчата рахують)

І мені скажи, зозулечко, скільки років ще сватів чекати?

 

Дівчата

Дівчата-подруженьки, ходімо до нашої березоньки. Будемо березу завивати, про щастя-долю питати.

 

(Завивають стрічками березу. Пісня “Ой, зів'ю вінки”)

 

Візьмемо по гілочці, а ввечері ці гілочки треба покласти під подушку і промовити: “Суджений мій, ряджений, приходь разом берези завивати”. От вночі і насниться суджений.

 

Лукаш

(виглядає з-за берези)

Дівчата, а, може, я ваш суджений?

 

Дівчата

А ну тебе, Лукашу! Годі нас лякати!

Дівчата, а давайте Куста вбирати та підем по селу людей звеселяти! А хто ж буде Кустом? Треба, щоб дівка була статна, гарна і розумна.

А нехай Лукаш вибере.

 

Лукаш

Добре. Нехай буде Оксана. А ви, дівчата, подайте червоного пояса підперезати Куста.

 

Дівчата

(Кожна з дівчат затикає Кусту за пояс знизу велике березове віття, а менше - встромляє згори.)

 

Та босоніж, дівчатонька, по росі, щоб не всихало гіллячко берези, щоб розвивалося листя клена, бо сьогодні ж Неділя Зелена!

Наша клечання з листу липи, щоб солодко було їсти-пити!
Наше клечання з білих берез, щоб зійшовся на Куст рід увесь!
Наше клечання кленове – щоб були всі в домі здорові!

Зараз саме час пісню про калину співати, нею також треба Куста прикрашати!

(Пісня “Ой зацвіла в лузі”)

Прикрашаємо, дівчата, Куста густо, щоб була капуста тлуста!

Ще до Куста додамо лепехи, барвінку, м’яти, щоб були ми всі багаті!

А зараз накладемо на куста віночка. Скільки у вінку квіточок, стільки щоб було діточок. Скільки листочків, стільки й хлопчиків. Скільки маківок, стільки й дівочок.

(Пісня “А в нашого Куста”)

 

Ой, який гарний та пишний наш Куст! А зараз, понесімо радість усім людям нашого села!

 

Лукаш

Ви йдіть, а я собі ще сопілочку виріжу. Я вас дожену. (Виходить із сцени.)

 

Дівчата

Ти тільки не барися! І тримай при собі полин!

 

(Дівчата підходять до Господині і співають. Пісня “Нарядили Куста”)

 

Дівчата

Із Зеленими Святами вас вітаємо! Будьте здорові! Просимо, пані, наш Куст одарити, а свій дім звеселити!

 

Господиня

І вас, дівчатонька – співушеньки, з святом, з Трійцею. Щоб це відгуляли і наступного в здоров’ї  діждали.

Спасибі, що ви до нас на свято прийшли, прийміть за це від нас дари. Скуштуйте нашої поживи, щоб до нас русалки голодними не приходили. Дай, Боже, радості та здоров’я, щоб ми Зелену неділю справляли, а діти, щоб у воді не потопали. А ті, що там, нехай русаляться собі на втіху.

 

Дівчата

Ой, у цьому домі господиня хороша, не пожалкувала дати Кустові гостинців.

Дякуємо!

 

Господиня

На здоров'я! Хай надією стелиться шлях перед вашим Кустовим походом!

А мені дайте пучечок цілющого зілля із Зеленого Свята. Воно збереже хату від грому, худобу від дурного ока, плетена на ньому цибуля не згниє, а всі хатні матимуть здоров’я.

 

Дівчата

Сонце ясне, сонце праведне, святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів! Зустрічаємо вас, вітаємо з Літом !

Зорі красні, місяце ясний, вітре буйний, дощу рясний! Шануємо Вас!

З Куста май знімаю, по дорозі розкидаю! Від грози, від бурі, від грому - на добро старому й малому!

Лети, лети, троїцький маю, нехай нас лихо минає! Хай усе зло відійде з тобою, нам його не треба!

Чистих вам рос!
Пречистої думки!
Краси і вроди, як квіту у вінках!

Дівчата, ходімо по селу, русалок виводити! Ходімо!

(Йдуть зі сцени і проходять між рядами глядачів. Куст йде попереду і всім вклоняється. Пісня “Проведу я русалочки”)

 

(Чути награвання сопілки. На сцену виходить Лукаш.)

 

Лукаш

Де ж ці дівчата? От прудкі! Вже й не дожену. Ну, то ще соку наточу з берези.

(Підходить до берези, за якою ховається Мавка.)

 

Мавка

Не руш! Не руш! Не ріж! Не убивай!

 

Лукаш

Та що ти, дівчино? Чи я розбійник? Я тільки хтів собі вточити соку з берези.

 

Мавка

Не точи! Се кров її, не пий же крові з сестроньки моєї!

 

Лукаш

Березу ти сестрою називаєш? Хто ж ти така?

 

Мавка

Я – Мавка лісова.

 

Лукаш

Що ж, ти зовсім така, як дівчина… ба ні, хутчій як панна.  (Мавка бере Лукаша за руки і починає кружляти.) А чом же в тебе очі не зелені? Та ні, тепер зелені… а були, як небо, сині…О! тепер вже сиві, як тая хмара… ні, здається, чорні чи, може, карі… ти таки дивна!

 

Мавка

Чи гарна ж я тобі? Зо мною хочеш бути? (Лукаш киває.) Бачиш, і ти немов той ясень, розмовляєш. Твоя сопілка має кращу мову, заграй мені, а я поколишуся.

 

(Мавка кружляє під музику, обходить по колу сцену і виходить. За нею виходить Лукаш.)

Ми віночки заплетем

Ми віночки заплетем, на голівки покладем,

Зелені свята, Зелені свята святкувати будем. 2 р.

 

Сиділа русалка

Сиділа русалка на білій березі, рано-рано. У!

Просила русалка дівочок сорочки, рано-рано. У!

- Дівочки-сестрички, дайте мнє сорочки, рано-рано. У!

Хоч не біленької, аби тоненької, рано-рано. У!

 

Рано-рано

Рано-рано

Да вийду на гору (2 р.), рано.

Рано-рано

Да вдару в долоні (2 р.), рано.

Рано-рано

Щоб долоні щємєлі (2 р.), рано.

Рано-рано

Щоб пєсні звєнєлі (2 р.), рано.

Рано-рано

Щоб русалочки чулі (2 р.), рано.

 

Ой під мостом

Попід мостом риба з хвостом, плавають качата,

А у нашому селі хороші дівчата. 2 р.

Не так тії хорошії, як ті молодії,

Ось ми таки діждалися Святої Неділі. 2 р.

 

Ой, зів'ю вінки

Ой, зів'ю вінки та на всі святки, рано-рано. У!

Ой на всі святки, усі празнички, рано-рано. У!

В мене в тинові під ворітоньки, рано-рано. У!

Синєє море розливається, рано-рано. У!

Пани-гетьмани ізбігалися , рано-рано. У!

Всі сьому диву дивувалися, рано-рано. У!

 

Ой зацвіла в лузі

Ой зацвіла в лузі да калина-черемшина,

Ой чого ж ти плачеш, молодая дівчина?

 

А в нашого Куста

А в нашого Куста та й всілякії квітки,

Убирали Куста та й хорошії дівки.

 

Нарядили куста

Нарядили Куста із зєльоного кльона,

Вийди, господарю, із нового покою.

Вийди, господарю, із нового покою,

Винеси Кусту да хоч по золотому.

А ми водим Куста та й од хати до хати,

Щоб були всі люди і здорові й багаті.

 

Проведу я русалочки

Проведу я русалочки аж до тємєн бор,

Сама вернусь молодая аж до батька в двор.

Проведу я русалочки аж до бору,

Сама вернусь молодая аж додому.

Проведу я русалочки аж до ямки,

Сама вернусь молодая аж до мамки.

А рутою да м’ятою заломили,

Ой щоб до нас русалочки не ходили.