Позакласний захід з української літератури Квест-кімната "Календарно-обрядові пісні"

Квест- кімната «Календарно-обрядові пісні»

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про календарно-обрядову поезію; активізувати розумову діяльність учнів шляхом створення спеціальних умов для виконання завдань; формувати стійкий інтерес до предмету; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення учнів, вміння працювати у групі; вміння шукати оригінальні рішення, користуючись так званими «підказками»;  виховувати громадянську відповідальність  як позитивне ставлення людини до самої себе та інших з огляду на цінності свого народу, виховання поваги  до народних традицій та обрядів, які утверджують людяність, добро і красу.

Обладнання: різноманітні малюнки із зображенням предметів, шаради, анаграми, ребуси, дороговказ із завданнями-випробуваннями, аудіозапис пісень, лантух із речами для обряду, «турнірна» таблиця.

 

Хід заходу

У грі бере участь команда  учнів та команда вчителів із числа запрошених гостей. Команди мають свої дороговкази, за якими мають  виконати завдання. Завдання їм пропонують учні- координатори,які чекають гравців на зупинках. За кожну правильну відповідь кожен учень отримує зображення української квітки, яку він має прикріпити на турнірну таблицю навпроти свого прізвища.(квітки дає вчитель). Кількість квіток, які отримає дитина  протягом гри, буде дорівнювати  балу. Завдання зашифровані так, щоб кожне  із них  давало натяк  до наступного пункту прямування.

 Вчитель: Уявіть, що ви опинилися в Україні 19 століття. І щоб потрапити додому, вам потрібно пройти 7 випробувань Чому –сім? 7-одне з чисел, яке найбільш часто зустрічається в давній українській  культурі та традиції як символ удачі. Міфологія розповідає нам про Сім Богів давнього українського пантеону. Отже,хай вони вам сьогодні допоможуть.

Також у пригоді вам стане  дороговказ  (вчитель дає командам дороговказ).  На зупинках вас будуть чекати  мої помічники, які приготували для вас завдання.Під час останнього випробування ви маєте знайти ключ, який допоможе відчинити двері у наш час і не тільки…

Перша  зупинка «Загадаю  тобі  три  загадочки…»

Учениця-координатор у костюмі русалки цитує:

Загадаю  тобі  три  загадочки,

Як  угадаєш  —  до  батька  пущу,

Не  угадаєш  —  до  себе  возьму:

Ой  що  росте  без  кореня,

А  що  біжить  без  повода,

А  що  цвіте  да  без  цвіту?

Команда відповідає:

Ймовірні відповіді:

Камінь  росте  без  коріння,

Вода  біжить  без  повода,

Папороть  цвіте  без  цвіту.

То хто я? Команда говорить, що русалка.

Далі русалка пропонує розповісти про неї.

Ймовірні відповіді:

-русалка–жіночий образ, пов’язаний із водою, лісом , полями;

--русалки захищали рослинність від знищення, тому їх потрібно було задобрювати, співаючи русальних пісень.

- тиждень, на якому виконувались ці пісні, називався зеленим, бо незабаром була Трійця.

Друга зупинка  «Лист до подорожніх»

Учень-координатор дає учням лист, з якого ті дістають малюнки і мають визначити, який малюнок зайвий і чому , а також пояснити значення інших предметів (на малюнках зображені папороть,багаття, вінок, русалка польова).

Ймовірні відповіді: зайвий малюнок русалки польової, тому що решта предметів пов’язана із купальськими піснями.Далі учні коротко розповідають про кожний предмет :

-У купальську ніч запалюють вогнище, що символізує сонце. Хлопці перестрибують через вогонь спочатку самі, а потім із дівчатами у парі. Якщо парубок високо стрибнув-буде гарний врожай, якщо ускочив у багаття чекай біди. Коли вдало перестрибнуть багаття юнак і дівчина – то неодмінно одружаться.

-вінок- символ щастя і одруження. Дівчата гадають на судженого, кидаючи у воду вінки, а хлопці мають їх дістати. Чий вінок хлопець дістане, та дівчина мусить бути із ним у парі на це свято;

- у цю ніч, за повір’ям , цвіте папороть,яку оберігає нечиста сила. Хто зірве квітку папороті, той все знатиме і без труднощів знайде скарби;

-Купальські пісні і свято  уславлювали стихію вогню(сонця) і води.

Третя зупинка «Відгадай предмет»

Учень-координатор загадує загадку, відгадку-зображення  якої треба знайти : Кривеньке, маленьке, всеньке поле збігає і з женцями обідає.

Команда  шукає зображення серпа, а координатор запитує, з якими піснями цей предмет пов’язаний та пропонує розповісти про хліб в українській обрядовості

Ймовірні відповіді:

-Хліб на весілля(під час сватання, зустрічі молодих)

-Хліб у рушнику в дорогу (на щастя)

-Хліб під час зустрічі гостей.

-Культура споживання хліба( не можна кидати,топтати хліб, викидати недоїдений хліб на смітник, тримати перевернутим)

Четверта зупинка  « Хто найкмітливіший?»

Учень-координатор вмикає мелодію колядки і просить команду назвати , з яким циклом пісень вона пов’язана.

Учні відповідають. Далі координатор пропонує назвати предмет, пов’язаний із хлібом і розповісти, яке відношення він має до зимового циклу.

Учні мають віднайти зображення дідуха і коротко розповісти про нього.

Ймовірні відповіді:

На Святвечір на покуті ставили різдвяну прикрасу –дідух-символ врожаю. Робили його із першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Обплітали  дідух соломинками і кольоровими стрічками. Дідухом називали його тому, що він був від дідів, попередників. Стояти дідух мав до Водохреща.

Далі учень пропонує команді відчути себе вчителем і виправити помилку у записі : «Щедрівки= Колядки»

Ймовірні  відповіді:

-Щедрівки і колядки –величальні пісні, але колядки виконувалися  на Різдво, а щедрівки на Новий рік за старим стилем у «щедрий вечір»

П’ята зупинка  «Цікавий лантух»

Учень-координатор: Зимові свята тривають. Вчора у мене залишили певну річ(далі він  дає команді лантух, з якої учні дістають речі і пояснюють, що це за речі і про який зимовий обряд йдеться)

Обряд «Водіння кози».

Ймовірна відповідь: цей обряд відбувається у  Щедрий вечір, коли готують щедру кутю. Коза уособлювала радість, родючість.Роль кози виконував молодий хлопець, одягнений у кожух навиворіт. Це обряд-вистава, де ,крім Кози, було багато персонажів:Баба, Кіт, Чорт, Циган, Ведмідь…Ряджені мали розіграти традиційну виставу в кожній хаті, адже за повір’ям це обіцяло господарям щастя і добробут.Господар хати частує ряджених.

Шоста зупинка «А вже весна, а вже красна…»

Учень-координатор:  Після холодної зими починалася весна, приходу якої чекало усе живе. Пропоную вам зібрати слово, пов’язане із веснянками і пояснити, як воно пов’язане.

Команда  має  Із трьох слів «вона», «ой», «корж» утворити одне  слово.

Ймовірна відповідь: Слово «Жайворонок». Прогнавши зиму, наші предки починали кликати, гукати, заклинати, закликати весну, виконуючи веснянки. Жайворонок прилітає найпершим і є справжнім благовісником весни. А також  пекли печиво у вигляді цього птаха .Випечені жайвори роздавали дітям, які бігали з ними по селу, тримаючи в руках, натикали їх на палички, щоб якнайвище підняти, або клали на голови (імітуючи політ птахів), бігли з ними на городи, в садки, на горбочки, вилазили на плоти, на дерева, на дахи, висаджували печиво на гілки дерев, на скирти сіна, а ввечері з’їдали.

 Пропоную вам  знайти зайве слово(показує малюнок) і пояснити, чому воно зайве.

Записано слова: парубки, дівчата, діти

 Зайвим словом є слово «парубки», тому що вони не закликали весну. Це робили дівчата та малі діти.

Сьома зупинка « Знайди ключ»

Учень-координатор: ви вже близькі до розв’язки. Будьте уважні. Наступне випробування. Назвіть антонім до слова «Весна». Вам у цьому може допомогти ребус.У ребусі зашифровано слово «Осінь».Коли команда відгадає слово, координатор запитує, яким чином воно пов’язане із календарно-обрядовими піснями.

Ймовірна відповідь: не існує пісень осіннього циклу, тому що восени після збору врожаю відпочивали, жінки пряли, ткали, шили, а чоловіки заготовляли дрова і молотили зерно. Також восени гуляли весілля.

 Координатор:знайдіть малюнок, пов’язаний із осінньою  подією у життя селян і віднайдіть ключ.

Далі учні мають знайти фото,на якому зображено українське весілля восени. Із зворотнього боку фото прикріплений ключ,на якому міститься запитання:

«Чи потрібні у сучасному житті календарно-обрядові пісні?»

Вчитель пропонує дати відповідь на це питання.

Ймовірні відповіді:

-Вони розповідають про звичаї та обряди українського народу, які ми маємо знати.

- Вони мають символічне значення.

-Український народ вкладав у пісню глибоке значення, обов'язково відображав у ній якусь подію. І тому ці пісні треба знати, бо вони завжди грали велику роль в житті народу.

-Сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі.

-У піснях проявляється патріотизм громадянина України. Який поважає традиції, своїх пращурів. Від таких речей залежить, яке майбутнє буде у наші й державі.

 Вчитель: отже, зробимо висновок: куди ви все-таки  відчинили двері? (у світ традицій, обрядів, історії нашого народу, його душі, його слави!)

Відповівши на питання, учні підраховують кількість квіток, і вчитель заносить  результат до таблиці.

Учні символічно відчиняють двері і виходять.