ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД Засідання дискусійного клубу „Як зберегти здоров’я душі”

 

Відділ освіти Костопільської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Берестовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД

Засідання дискусійного клубу

„Як зберегти здоров’я душі”

 

 

 

 

                                                                        Підготувала

                                                                                                Мосійчук Тетяна Петрівна

                        Вчитель української мови та

                                                                      літератури

                                                                                                 Спеціаліст вищої категорії

 

 

 

 

 

Мета: розкрити згубний вплив лихослів’я на здоров’я людини, сприяти усвідомленню того, що мова — скарбниця знань, ключ до духовного здоров’я людини, розвивати вміння учнів висловлювати власні думки щодо підвищення культури мовлення в умовах Школи сприяння здоров’ю, оригінальні ідеї про шляхи відродження нашої духовності. Виховувати ціннісне ставлення до культурних та духовних надбань рідного народу.

Очікувані результати: сформованість основ ціннісного ставлення школярів до духовного спадку рідного народу; розширення мовознавчого світогляду особистості, її духовного світу; володіння навичками творчої співпраці, продукування оригінальних ідей.

Методичне забезпечення: слайд-презентація; результати учнівського дослідження типових помилок в усному мовленні школярів Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, аудіозапис бандури ( Ярослав Джусь „Щоб пам’ятали”), відео гурту „Шпилясті Кобзарі”.

Сценарний хід засідання дискусійного клубу

І.Мотиваційний етап. “Колір веселки”: на екрані демонструється слайд із зображенням веселки.

Бесіда:

• Чи любите споглядати у небі веселку?
• Який настрій викликає у вас ця краса природи?
• А з яким кольором веселки ви порівнюєте свій настрій сьогодні? Чому?
• Виявляється, психологи дослідили значення кольорів веселки і їх вплив на емоції ( слайд із надписами на кольорах веселки іменників-асоціацій внутрішніх станів людини: червоний – енергійність, оранжевий – слава, жовтий – тепло, радість, зелений – природа, молодість, голубий – легкий сум, синій – безконечність, фіолетовий – таємниця).
• На слайді веселка з’явилася над нашою країною. Чому? Що б ви побажали нашій державі?

Вчитель. А я вам бажаю сьогодні насамперед здоров’я, бо здорова дитина – щаслива родина – багата Україна.

ІІ. Оголошення теми, мети засідання дискусійного клубу. Цілевизначення.

ІІІ. Прийом зацікавлення: на наше засідання запрошено терапевта лікарської амбулаторії с.Берестовець Просту А.В. Запрошуємо її до слова.

Лікар. Шановні присутні, дозвольте познайомити Вас із результатами порівняльного аналізу крові європейців початку століття й сьогодення, який провели західнонімецькі вчені. Якщо перелити кров нашого сучасника людині ХІХ століття, вона померла б... від зараження, настільки вже змінився організм під дією „дарів” індустрії, хімії, медицини та інших реалій ХХІ віку.

Вчитель. Але ж з душею не менші зміни сталися! Скажи зараз слово „цнота” в молодіжній аудиторії – більшість не зрозуміє навіть про що йдеться. Звичними для вас стали нецензурні слова, які активно використовуються у соціальних мережах, молодіжних угрупуваннях. Мало кому вдається  оминути це брудне болото, часто туди затягують друзі „за компанію”, „бо так модно”. Який „код” життя передамо ми нашим нащадкам, як називатимуть вони один одного: „чувіхами” й „чуваками”?..

   Як протистояти    розвитку мовної   агресії   та   словесного   бруду   молодого    покоління? Запрошую поділитися думками  Левчука Назара, який досліджував типові помилки в усному мовленні учнів Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Виступ Левчука Н.  В  усному  мовленні учнів нашої школи зафіксовано орфоепічні (50), лексичні та морфологічні (253),  синтаксичні порушення норм української літературної мови.

Типовим порушенням орфоепічних норм є акцентуація (наголошування). З 50 зафіксованих порушень найчастіше школярі неправильно наголошують іменники – 16 порушень (32%), прикметники – 14 (28%), дієслова – 13 (26 %), значно рідше прислівники – 4 (8 %) та числівники – 3 (6%), що пояснюється частотою вживання цих частин мови в усному мовленні, а основною причиною порушень є асиміляторське зросійщення.

Найбільше нам вдалося зафіксувати русизмів - 253, які укладено в  словник ненормативних слів та словосполучень.

Щодо лихослів’я дозвольте навести декілька фактів:

• Наш співвітчизник, доктор біології Іван Борисович Белявський у своїй дисертації  довів, що кожне вимовлене нами чи постійно почуте поряд з нами слово дуже чітко впливає на наші ж гени. Причому так само, як у фізиці, зарядів може бути два: позитивний i негативний. Результатом цього постійного (позитивного чи негативного) впливу через якийсь час стає не просто передача видозмінених генів потомству, але і зміна власного генетичного коду людини, що стосується темпів старіння і тривалості життя! Можна дійти висновку, що лихослів'я - це свого роду аутоiмунна хвороба, яка ушкоджує наш генетичний апарат.
• Валлієць Джон Еванс, який прожив 112 років, вважав себе найстарішим чоловіком планети за станом на 1989 рік, бо мав документ, що підтверджував дату його народження - 1877 р. Досягти такого похилого віку Джонові Евансу, за його власним переконанням, допомогло те, що він ніколи не вживав брудної лайки, бо єдиним, що руйнує нервову систему й цим спричиняє хвороби, старожил називав лихослів'я.
• Науковий керівник Центру екологічного виживання і безпеки Геннадій Чеурін

         дослідив справжнє походження нецензурної лайки. Мат - це сакральні слова, що 

         у стародавності застосовувалися слов'янськими чоловіками під час проведення

           обрядів і ритуалів для "виклику сили роду".

• Уживати ці слова можна було лише 16 днів у році, а потім вони були під найсуворішою забороною. І коли в наш час чоловіки без потреби вимовляють ці слова, то це неминуче веде до реальної імпотенції. А якщо лається жінка - вона повільно перетворюється на чоловіка.
• Дослідники випробували вплив нецензурної лайки на воді, яка, що вже доведено наукою, володіє "пам'яттю". У результаті, з тих зерен, що були политі водою з агресивним матом, зійшло тільки 48 %, з тих, що побутовим - 53 %, а насіння, политі святою водою, проросли на 93 %. Страшно уявити, що відбувається з людським організмом, жодна іноземна лайка не здатна завдати такої шкоди людському організму, як "обрядові слова" з давньоруських ритуалів.
• Народний цілитель В'ячеслав Зінов'єв стверджує, що коли нецензурна лайка є основним способом спілкування в сім'ї, вона перекриває дорогу успіхові для всіх її членів, створюючи негативне торсіонне поле навколо людини, внаслідок чого до неї притягується все погане. Тож, найкраще лайку порівняти з дірками в кишені, через які випадає успіх.
• Релігія в унісон з наукою стверджує: кожний, хто вживає погані слова, ображає не тільки Бога, але й образ Божий у собі самому. Автор Псалмів промовляє: "Поклади, Господи, охорону устам моїм і захисти двері уст моїх".

Вчитель історії. Дозвольте додати. Із історії відомо, що чужоземці, які мандрували українськими землями, завжди відзначали високу культуру її жителів – ні лайка, ні грубощі, ні аморальне поводження не були характерними для українців, навпаки – їм були притаманні гостинність і доброзичливість, увічливість і побожність. Так турецький мандрівник Ельвія Челеві, що   побував в   Україні   1657 року, писав  у  своїх  дорожніх  нотатках   про  величезне багатство української мови, яке, проте, не виявилося в кількості лайливих слів. Їх у нашій мові Челеві нарахував усього лишень чотири. Це такі слова, як „чорт”, „дідько”, „свиня” і „собака”.

Лікар. Наприкінці ХХ століття засновник Інституту квантової  генетики,   біолог Петро Гарняєв   узявся   за   дослідження, які   дали   змогу створити апарат, що перетворює людські слова на електромагнітні хвилі. Він простежив, що ці  хвилі впливають на молекули спадковості – ДНК. З'ясувалося, що деякі слова можуть бути страшнішими за вибухівку: вони просто "вибухають" у генетичному апараті  людини, спотворюючи її спадкові програми, викликаючи мутації, які врешті-решт призводять до виродження. Під час грубої лайки хромосоми просто рвуться. Матюк має здатність блокувати творчі   процеси   людини, завдаючи здоров'ю непоправної шкоди.

У країнах, де в національних мовах відсутня лай­ка, що вказує на дітородний орган, набагато рідше вияв­ляють хворобу Дауна і ДЦП. Цікава також думка про те, що у тварин немає багатьох захворювань тільки тому, що вони не вміють розмовляти і тим більше лихословити. Матюк вживається з метою виразити відверте зло, яке містить гнів та опоганення. Він виконує своє призначен­ня, знищуючи розум і здоров'я як тих, хто лихословить, так і тих, хто це слухає. Від лихослів'я слабне пам'ять лю­дини.А звідси - склероз, загальна атрофія, серцева недо­статність та інші хвороби.

Вчитель. Я бачу, що ці факти вразили вас.

Слова, слова…

Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні…

Не грайся словом. Є святі слова,

Що матері з доріг вертають сина.

Спіши до неї, доки ще жива.

Допоки розум і допоки сила.

Знайди те слово - вічне і земне.

За часом час нам світ перестилає.

Минуло все. Лиш слово не мине

І та любов, що смертю смерть долає.

Микола Ткач

„Мікрофон”: „Що я можу зробити силою слова...” ( оскільки прозвучали відповіді підтримати людину, пропоную за бажанням об’єднатися в творчу групу, яка напише листа солдату).

Іншим учасникам засідання пропоную об’єднатися у пари та записати пропозиції щодо шляхів відродження нашої духовності.( Під час роботи учнів звучитьзвукозапис бандури. Ярослав Джусь „Щоб пам’ятали”).

Учні представляють результати роботи.

Вчитель. Під час вашої творчої роботи звучала дивовижно чиста мова бандури, яка повертає нам, по суті, нас самих. Треба лише прийняти ці хвилі тепла, світла, сердечності, які допоможуть воскресити любов до Землі, пробудити совість і волю до дії. Я щаслива, що випускник нашої школи Миронець Юрій власним прикладом утверджує реальність гармонійного життя. Він – учасник гурту „Шпилясті Кобзарі”, який полонив серця українських глядачів (проект „Україна має талант -3”), російських (проект „Минута славы” 2012 р.).

Перегляд відеосюжету.

„Займи позицію”.

Вчитель. Як ви вважаєте, чи сприять такі заняття молоді відродженню етнодуші?

( учасники піднімаються і стають біля надписів „Так” або „Ні”).

Впевнена, що кожен із вас має свою мрію.

Релаксація ( під музику Бетховена): Давайте трошки відпочинемо. Поринемо у світ мрій. Заплющте очі та уявіть свою мрію. Вона здійсненна. Зовсім поруч. Залишилося докласти трохи зусиль і все збудеться. Не зупиняйтеся на півдорозі. Сміливо втілюйте всі свої задуми і ви будете щасливими.

Всі разом: Ми будемо щасливими!

Підсумок заняття.

„Коло ідей”: учасники засідання презентують ідеї щодо збереження здоров’я душі.

За результатами співпраці оголошуються рекомендації:

1. Започаткувати інтелектуальний ігровий проект „Синтез наук”, завдання якого поглибити зв’язки між українською мовою та іншими предметами шкільного курсу. 

                                                                            Двічі на семестр, члени малої ініціативної

                                                                             групи „Відпочинок і дозвілля”

2. Висвітлювати проблеми культури мовлення у шкільній газеті „Шкільний вісник”, пропонувати цікаві завдання, кросворди, ребуси.

                                                                           Щомісячно, юні редактори

3. Враховувати рівень культури спілкування школярів під час визначення рейтингу класу.

                                                                            Один раз на семестр

4. Проводити тематичні екскурсії у виховному центрі „Джерела духовності”.

                                                                             Щомісячно, лідери центру „Національно-

                                                                             культурного відродження”

Вчитель. Любі друзі, пам’ятайте, що мова — скарбниця знань, ключ до духовного здоров’я людини. І кожен може скористатися інтелектуальною власністю нації для задоволення своїх потреб у будь-якій ситуації мовно­го спілкування.

Я дуже хочу, аби під мирним чистим небом України пишалися пшеничнії лани, були щасливими усі родини, здоровими дорослі і малі. На все добре. До нових зустрічей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У  рухах  пензля  і  пера  нескорена  душа  палахкотіла

( Сценарій Шевченківського свята)

На сцені –літературно-музична композиція (школа мистецтв). Завіса. Голос за сценою:

Ми є нащадки славного Тараса.

Його терни торкнулись наших тіл.

Народ возвести в націю –не расу

Огненним словом Велетень хотів.

Встеляймо кручу пам’яті щоденно

Освяченими вітами верби.

Держава стала наша суверенна,

Піднялися з колін німі раби.

Твої надії нашими вже стали,

Твої поезії влилися в нашу кров,

І злоба, і ненависть, наче лід, розтали,

І ручаями задзвенить любов! ( Завіса розкривається)

На екрані –автопортрет Шевченка зі свічкою (1845р), на сцені –мольберт, стіл.

Світло на сцені гасне. Входять читці зі свічками, на тлі музики(М. Скорик. Мелодія) звучать слова:

Читець 1. Ти свічку засвітив…Світи!

                  Кинь світла свого в сутінки, у темінь кинь.

                  Хай звідусюд злітаються сюди

                  Безсонні думи, як світань провісники.

Читець 2. Нехай вогнисто спалахнуть отут неспокоєм,

                  Словами правди зримими,

                  Та не погаснуть і не відійдуть

                  В безсонну ніч з обпаленими крилами.

Читець 3. Поезія і живопис… Два великі світи…Дві одвічні грані божественного перевтілення людської душі. В них сонце і темінь, любов і ненависть, небесне і земне. За ними –творці і генії, що запалювали дух. Вони завжди уявлялися людству із запаленими свічками.

Читець 4. Тих духотворців давно нема, а їхні свічки горять і досі невмирущим спадком із найсвітліших почуттів. Серед них є й Шевченкова. Для нас вона найпомітніша, бо живе в ній особливої любові жар, не підвладний часові.

Читець 5. В історії світової культури Т. Шевченко посідає особливе місце. Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі.

Читець1. Поет і художник увесь час поєднувалися в Шевченкові, гармонійно доповнюючи один одного. Шевченко-художник відкрив світові Шевченка-поета.

Читець2. У рухах пензля і пера творилися поетичні та малярські шедеври генія. «У рухах пензля і пера нескорена душа палахкотіла», -так називається і наше свято, приурочене 197 річниці від дня народження Великого Кобзаря, підготовлене учнівським та вчительським колективом Костопільської загальноосвітньої школи, число 6.

Читці виходять. Вмикається світло. Стихає музика. Зміна слайда: на екрані – калина.

 Входять ведучі.

 

Ведучий 1. Благословенна хай буде година

                     І тая хата, і село,

                     Що Україні принесло

                     З великих найбільшого сина.

Ведучий 2. Розпашіли в Моринцях калини,                                                         

                    Спалиш очі –тільки подивись.

                    Перед ними стану на коліна:

                    Тут Тарас Шевченко народивсь! (Зміна слайда)

Ведучий 1. Ще сюди приїду неодмінно, -

                    Ці калини, справді, -диво з див.

                    Перед ними стану на коліна:

                    Тут Тарас Шевченко народивсь!

Ведучі виходять. Учнівський ансамбль співає пісню «Не на шовкових пелюшках»

Ведучий 2. Ще в дитинстві Тарас мав непереборне бажання будь-що навчитися малювати. Навколишній світ намагався відтворити за допомогою крейди та вугілля на стінах, дверях, воротах. Не міг тоді й гадки припустити бундючний пан Енгельгардт, що ім’я його безправного кріпака прогримить по всіх країнах і навіки залишиться в сузір’ї імен найславетніших синів України.

Інсценівка «Тарас і дяк» (Слайд)

 Входить Шевченко. Стає між столом з паперами і мольбертом.(Слайд-заставка)

Шевченко. О моя доле гонориста,

                     Чому віддатись –слову, барвам?

                      Лишатись модним портретистом,                   

                      Чи назавжди селянським бардом?

                      Що далі, доленько, що далі?

Сідає за стіл і пише у « Щоденнику»:

«Дивне, однак, це всемогутнє покликання. Я добре знав, що живопис –моя майбутня професія, мій хліб насущний. Але я все одно складав вірші, за які не мав ані гроша, які, врешті, позбавили мене волі і які, незважаючи на всемогутню нелюдську заборону, я все-таки потихеньку кропаю(1 липня 1857 року).»

Шевченко виходить (на тлі музики).

Ведучий 2. Це визнання самого Шевченка для нас надзвичайно важливе: воно розкриває глибинний зв’язок і єдність двох видів мистецтва в його творчій свідомості. За підрахунками дослідників, до нас дійшло близько двохсот сорока поетичних творів Кобзаря, а живописних –майже тисяча двісті! Ще навчаючись в Академії художеств, він отримав три срібні медалі за малюнки «Рисунок з натури», «Хлопчик- жебрак дає хліб собаці», «Циганка-гадалка» (демонстрація картин). За великі успіхи в образотворчому мистецтві, зокрема в жанрі гравюри, Рада Академії художеств постановою від 2 вересня 1860 року ухвалила: «З поваги до мистецтва і до знань у художествах, доведених виконаними роботами за програмами, заданими від Академії, і за іншими відомими працями, визнати Тараса Шевченка академіком по гравіруванню»(Демонструється диплом).

 Зміна слайда       

Ведучий 1. Але знову і знову, наче всевладна стихія, душу завойовувала поезія, її тематична палітра являє нам людську кривду, героїчне минуле, красу природи України. Митці усіх віків прагнули оспівати природу, яка давала їм силу і натхнення. Краса української землі завжди полонила творчу душу, кликала до пера і пензля.

Монтаж про природу у викон. учнів 5-х класів.

Слайд-заставка.

Виступ ансамблю «Вербиченька»

Ведучий 1. За тематикою пейзажні малюнки Шевченка 1843-1847 років можна поділити на дві групи: ті, що на них зображено сільські краєвиди, і ті, що на них відтворені історичні та архітектурні пам’ятки. Перша група цих творів розповідає про убоге життя покріпаченого селянства (демонстрування ілюстрацій «Селянська родина», «На пасіці», «Шевченко малює селянське подвір’я», «Кирилівка», «Чумаки серед могил», «Сліпий»).

Ведучий 2. Часто зустрічається зображення мальовничих околиць та куточків сіл, містечок, берегів тихих рік, ставків, урочищ (демонстрування)

Здавалося, тут душа митця знаходила спочинок. («Аскольдова могила», «У Седневі», «Воздвиженський монастир у Полтаві», «Олександрівський костел у Києві», «Почаївська лавра із сходу, півдня», «Церква всіх святих у Києві»,

Ці твори сповнені справжньої поезії, в них лагідна, мрійлива українська природа знайшла свого натхненного покровителя. Майстерні вони і з боку малярської техніки. Твори цього часу відзначаються цікавими композиційними знахідками, тонким відчуттям природи, умінням передати перспективу з її багатоплановістю й глибиною, легкістю й прозорістю барв, гармонійним колоритом, майстерним розміщенням світлотіні. (Зміна слайда: заставка)

Ведучий 3. Однією з перлин української національної графіки є «Живописна Україна».  Це альбом офортів. Офорт –гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри. Шевченко збирався видавати по 12 творів щороку, а виручені кошти повинні були допомогти родині звільнитися з неволі.

Ведучий 4. На жаль, цей задум здійснити не вдалося. Ось деякі з них:«Старости», «Дари в Чигирині», «Судна рада».У мистецтві офорта Шевченко досяг таких надзвичайних успіхів, що по праву заслужив славу першого офортиста Росії. Художники, друзі Шевченка називали його «російським Рембрандтом». Гравюри Шевченка зберігали і використовували в Академії як оригінали для копіювання молодими художниками. (Зміна слайда)

Пісня «Не сумуй, моя Вкраїно!»

Зміна слайда.

Ведучий 3. З особливою душевністю писав Шевченко про гірку долю жінки. Жодна з виписаних Кобзарем не знаходить щастя. Саме такою, страдницею і водночас нескореною, бачив поет її в житті.

Ведучий 4. «Наймичка», «Відьма», «Сова», «Слепая», «Мар’яна-черниця». А серед них безмовною русалкою підноситься із дна ріки Катерина: може, Іванка свого шукає, а може, прагне помсти кривдникові.

Ведучі виходять. Зміна слайда. . Входить Катерина.

Катерина. Не вернуся!

                   В далекому краю

                   В чужу землю чужі люди

                   Мене заховають,

                   А своєї ся крихітка

                   Надо мною ляже

                   Та про долю, моє горе,

                   Чужим людям скаже…

                   Не розказуй, голубонько!

                   Де б не заховали,

                   Щоб грішної на сім світі

                   Люди не займали.

                   Ти не скажеш…ось хто скаже,

                   Що я його мати!

                   Боже ти мій! Лихо моє!

                   Де мені сховатись?

                   Заховаюсь, дитя моє,

                   Сама під водою,

                   А ти гріх мій спокутуєш

                   В людях сиротою,

                   Безбатченком!..

Катерина відходить вбік і схиляє голову. На екрані –однойменна картина. Звучить голос за сценою.                              

Голос за сценою. У живопис Шевченкова «Катерина» прийшла через чотири роки після написання поеми. До появи цієї картини в українському мистецтві не було твору з таким гострим і злободенним сюжетом. Уперше героїнею живописного полотна стала людина з народу –дівчина-кріпачка, принижена і ображена в найкращих своїх почуттях.

Входить Шевченко і підходить до Катерини.

Шевченко. А за віщо, Боже милий!

                    За що світом нудить?                                                                  

                    Що зробила вона людям,

                    Чого хотять люди?                                                                               

                    Щоб плакала!...Серце моє!

                    Не плач, Катерино,

                    Не показуй людям сльози,

                    Терпи до загину!

Виходять під тужливу мелодію.       Зміна слайда.

 Художній номер. Пісня «Тополя»

Зміна слайда.

Ведучий 3. У живописі Т. Шевченка Україна постає не тільки через природу, минувшину, селянський побут, а й через конкретні постаті. Ще навчаючись в Академії художеств, Т. Шевченко стає одним з відомих і популярних портретистів. Він створив велику галерею портретів своїх сучасників, серед них олійні, акварельні, офортні, а також виконані олівцем та олією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розмова в колі

«Слова –живі:їх ніжні душі

Від наших доторків болять»

 

Мета. Використовуючи результати анкетування, проведеного серед учнів старших класів, визначити основні проблеми у мовленні школярів, виявити причини існування у мовленні молоді нецензурних слів, сленгу, суржику тощо; шукати шляхи уникнення засміченості мовлення учнів; розвивати уміння вести дискусію, висловлювати і відстоювати власну думку; виховувати культуру мовлення, толерантність.

     Форма проведення. Розмова в колі з елементами диспуту.

     Обладнання: 1.Плакати: «Мені подобається», «Мені не подобається», «Не заперечую». 2.Правила проведення вправи-диспуту. 3.Правила проведення мозкового штурму. 4.Словник іншомовних слів або тлумачний словник. 4.Діаграма «Результати анкетування»

                                                  Перебіг  заходу

Учень 1 (На фоні повільної мелодії)

Слова, слова…Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні,

Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні…

Слова –як друзі, як сусіди,

Яких стрічаємо щодня.

І не страшні ніякі біди,

Якщо безгрішна слів рідня.

Слова –живі:їх ніжні душі

Від наших доторків болять,

Коли ми сліпо і бездушно

Їх беремося вимовлять.

Слова –святі. Це наші душі.

І всіх до нас на цій землі…

Як у пустелі спрага сушить

Без добрих, теплих, світлих слів. (В. Бобир)

Учень 2. Із глибини віків людське слово таїло в собі незвідані загадки магічності. Йому вірили, перед ним благоговіли, од нього ніяковіли. Часто говорять, що мова –це надбання людства. Це не зовсім правильно, бо це, у першу чергу, великий дарунок Творця людині.

Учень 3. Щороку 9 листопада ми відзначаємо День слов’янської писемності та української мови. Нами було проведено анкетування (Демонструються діаграми «Результати анкетування»)

І.Оголошення теми і завдань виховного заходу, форми проведення

Учитель. Вашій увазі пропонується  рольова гра: діалог «Кльовий прикид» (Додаток 1)

ІІ. Бесіда з метою з’ясування рівня емоційного сприйняття

• Ви щойно почули розмову двох ваших ровесниць. Чи зрозуміли, про що вони говорили?
• Хто зможе переказати зміст? Можливо, дехто з присутніх не так зрозумів.
• Чим мова почутого діалогу відрізняється від переказу його змісту?
• Чому вам є зрозумілими слова «прикид», «прикольно», «класно», «кльово»? (Це молодіжний сленг).

ІІІ. Оголошення  мети виховного заходу

--Ось про молодіжний сленг, жаргон, а також суржик і лихослів’я піде сьогодні наша розмова. До неї нас спонукало щоденне перебування серед носіїв жаргону –учнівської молоді. Ця тема, на наш погляд, є досить цікавою та актуальною. Ми спостерігаємо, як ви розмовляєте один з одним, як відповідаєте на уроці, як спілкуєтеся в Інтернеті. Сьогодні хочемо, щоб ми глибше ознайомилися із поняттями «жаргон», «сленг», зрозуміти, чому вони існують, і плануємо, що результатом нашої роботи буде пам’ятка користувачу жаргоном і пам’ятка «Шляхи подолання лихослів’я»

 Очікувані результати:

--навчитися розрізняти поняття «жаргон», «сленг», «лихослів’я»

--з’ясувати проблему, чим є ці слова для сучасної молоді і для суспільства загалом;

--навчитися дискутувати, аргументувати свої думки;

--виробити пам’ятку носію жаргону;

--навчитися групувати ідеї;

--з’ясувати, як жаргонізми, нецензурні слова  впливають на мовний розвиток людини.

Повідомлення учнів про значення даних слів

Сленг- неформальні слова, які вживаються молоддю або специфічними групами людей.

Жаргон –слова, що вживаються людьми, які зайняті певним видом роботи або діяльності; дані слова є важкими для розуміння усіма людьми.

--Кому з вас сподобалося спілкування двох дівчат? Хто сам так спілкується? А кому не сподобалося? (Учні об’єднуються у три групи)

ІУ. Вправа-диспут

Проводиться за допомогою інтерактивного методу «Займи особисту позицію».Правила проведення –додаток 2.

                                                       Порядок проведення:

1.У різних кінцях кабінету розміщені плакати «Мені подобається», «Мені не подобається», «Не заперечую»

2.Актуалізація знань про правила проведення диспуту, які вивішуються потім на дошці.

3.Учасники сідають біля відповідного плаката залежно від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми.

4.Довільно вибираються кілька учасників, учитель просить їх обґрунтувати свою позицію.

5.Після викладу різних точок зору учитель запитує, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Учні мають обґрунтувати причину свого переходу.

6.Учитель просить учасників назвати найбільш переконливу причину протилежної сторони.

Підсумок диспуту:

Отже, вживання цих слів не від дурних думок чи нахилів, це спосіб самовиразитися, відчути духовну єдність із своїми друзями—так стверджують представники групи, яка знаходиться біля плаката «Мені подобається».

Друга група(плакат «Мені не подобається») упевнена, що жаргонізми, сленгізми

засмічують мову, свідчать про низьку культуру мовлення їх носіїв, тобто це є «вульгарна вольниця» без берегів.

Третя група (плакат «Не заперечую») частково згодна і з тими, і з тими. (Учні при бажанні переходять до інших груп).

V.Метод мозкового штурму для з’ясування питання: «Коли не варто взагалі вживати ці слова? У якій ситуації спілкування?» (Вивішуються правила проведення мозкового штурму --додаток 3). Учитель фіксує усі думки учнів.

Обговорення і групування ідей (не варто користуватися цими словами, відповідаючи на уроці; у розмові зі старшими; розмовляючи з незнайомими; спілкуючись з тими, кому не подобаються такі слова; пишучи творчу роботу і т.д.)

У. Вирішення проблемних питань у групах

--Зараз жаргонізми проникають у мову ЗМІ, політики, активно формують знижено-розмовні фамільярні стилі спілкування, входять у художню літературу. Жаргонна лексика внаслідок розширеного слововживання стає надбанням розмовної мови, з відповідним маркером посідає визначне місце у словниках національної мови.

Завдання І групі: щоб ви порадили жаргононосіям чи користувачам сленгу? Виробіть пам’ятку для них.

Завдання ІІ групі: за яких умов можливе вживання жаргону у літературній мові?

Завдання ІІІ групі: як жаргонізми впливають на мовний розвиток людини?

Заслуховування результатів роботи груп.

Пам’ятка носію жаргону

1.Враховуй ситуацію спілкування.

2.Враховуй адресата мовлення.

3.Використовуй ці слова в міру.

4.Вживай їх лише тоді, коли знаєш їх значення і походження.

--До речі, про значення і походження деяких жаргонізмів. Нині модні слова «крутий», «тусуватись», «лох» так тлумачаться у словнику тюремного жаргону.

Тусувати –бити, скандалити, сваритися у компанії бомжів, повій,наркоманів.

Крутий –авантюрний рецидивіст, озброєний грабіжник.

Лох –жертва злочину.

Отже, коли вживаєте такі слова, думайте про їх значення і походження, хоч нині вони набули переосмислення значення.

 УІ. Розповідь учня «Як слово наше озоветься» (Додаток 4)

УІІ. Інсценівка «Баба Параска і баба Палажка»

УІІІ. Практична робота у групах (Додаток 8). Повідомлення учня «Не говориш українською –менше живеш»  (Додаток 7)

ІХ. Учень читає вірш «Українська лайка на прізвисько Матюк».

-Чи погоджуєтеся ви з автором вірша?

-Яка проблема порушена?

-А чи розуміємо ми , яке лихо несуть нецензурні слова?

-Отже, мова піде про лихослів’я (Додаток 6)

Х. Підсумкова бесіда

1. Що для себе ви взяли із сьогоднішньої розмови?
2. Чи задоволені ви результатом своєї роботи?
3. Які форми роботи, на вашу думку, були найефективніші?
4. Які хотілося б застосувати при наступних зустрічах?

Дозвольте закінчити розмову словами мовознавця із Києва Лариси Масенко зі статті «До проблем вульгаризації мови »:‘‘ І сленг, і жаргон конче потрібні для повноцінного життя мови, вони є тим ґрунтом, звідки приходять життєдайні соки до даної мови, ґрунтом, де безперешкодно точиться її життя ’’(Дивослово.- 2003. - № 3. – С.21).  Послухайте поезію Дмитра Павличка, присвячену цій темі.

  Що мова? Одежина й, годі!

                                                     Ми ж цінимо людей за ум,

За діло, не за той костюм,

    Що був або зробився в моді.

 А ти здіймаєш всюди шум,

    Що рідне слово мре в народі!

                                                   І завжди ти на перешкоді

    Нових діянь – немов на глум!

           Ну, що ж… ясна проблема мовна,

                                                    А я й не думав, ти диви!

                                                   Тепер уява в мене повна:

                   Чужого не навчились ви, своє забули…

                Одяг клоуна на вас від ніг до голови!

-Пам’ятайте: людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою. Тож давайте не будемо одягати одяг клоуна!

Використана література

1.Деряга Л., Нестерчук О., Бредун І. Спочатку було слово…/ Українська мова та література. -2010.-Ч.38-40.-С.58-63.

1.Масенко Л. До проблем вульгаризації мови // Дивослово.-2003.- №3-С.21.

2.Пометун  О., Пирожченко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.—К.: А.К.С., 2004-192с.

3.Словник іншомовних слів / За ред. Мельничука О.С.-К.: Гол. редакція української енциклопедії, 1985р.

4.Фасоля А. Особистісно орієнтоване навчання : дидактичний аспект / Укр.. мова та літ.-2003.-Ч.44.-С.21-24.

5.Фасоля А. Рефлексуємо. Оцінюємо. Плануємо / Укр. мова та літ.-2004.-Ч.20.-С.25-29.

                                           Додаток 1

                             Діалог «Кльовий прикид»

--Олю, привіт!

--Привіт, Іро! О, який на тобі прикид!

--Правда, кльовий?

--Супер!

--Мабуть, шалені бабки віддала?

--Та ні, він мені на шару дістався.

--Щось ти гониш!

--Шуруй в моєї двоюрідної сестри запитай.

--А при чому тут твоя сестра? Я не врубалась.

--А з нею така лажа сталася: вона розтовстіла і в усі ці шмотки не вміщається.

--Капєц! А прикид просто кайф! Ну, тепер ти у нас будеш центровою.

--Еге ж, думаю, тепер зможу охмурити Сергія із 11-А.

--Він такий крутий. Не так-то легко буде це зробити. Тут потрібно щось таке збацати реальне, щоб він припух від тебе.

--Іро, допоможи мені його охмурити! Ти ж знаєш, де збирається їхня тусовка. Підеш зі мною?

--Знаю, але мені в падло зараз іти. Хочу хавать. І якщо вчасно додому не прийду, то предки такий кіпіж піднімуть! Та й взагалі не приколює мене їхня тусня!

--Ну й фуфло ти, подруго!

--Капєц! Зразу й фуфло. Я тіпа і образитися можу за такі наїзди.

--Вибач, не дуйся. Вибачаєш? (Кивок). Ти найкласніша чувиха! Я від тебе тащуся! Хлопці –в прольоті!

--Нарешті! У мене є рацуха! Пішли краще на концерт, він, правда, галімий, бо під фанеру, але там ти матимеш змогу продемонструвати свій кльовий прикид.

                                        Додаток2

                        Правила проведення диспуту            

1.Не перебивати. 2.Одночасно говорить лише одна особа. 3.Не сперечатися одне з одним. 4.Переходити від одного плаката до іншого можна в будь-який час. 5.Будьте готові висловити причини зміни своєї позиції.

                                        Додаток 3

                        Правила проведення мозкового штурму

1.Кажіть усе, що спаде вам на думку.

2.Не обговорюйте і не критикуйте висловлювань інших.

3.Можна повторювати ідеї, запропоновані кимось іншим.

4.Розширення запропонованої ідеї заохочується.

                                        Додаток 4 «Як слово наше озоветься»

Дедалі більше простір заполонює брудне низькопробне чтиво, проти якого дезорієнтований читач навряд чи має захисний імунітет. Наша класична література завжди стояла на варті моральної чистоти народної душі, духовного здоров’я нації. Згадаємо хоча б вибагливість у слові наших класиків: просто-таки мовно-цнотливі твори Кобзаря, поеми Лесі Українки, сповнені художньої краси новели Коцюбинського. Їх можна було читати в сім’ї, у присутності матерів і дітей, бо класики не дозволяли собі непристойного слова, вони були в мові справжніми інтелігентами. А на сторінках наших видань стільки вульгаризмів, бульварної арканної нецензурщини, що це нібито має вважатися ознакою модерної сміливості автора. Але, мабуть, справа в моральності самого автора. Фр. філософ ХУІІ ст. Рене Декарт сказав: «Читати хорошу книгу –це все одно, що розмовляти з добре вихованою людиною. Можна назвати це витонченою бесідою, в якій автор висловлює свої найблагородніші думки». Але, виявляється, не з усіма письменниками варто бесідувати, і не всі їхні думки, на жаль, благородні.

                                            Додаток 5

               Українська лайка на прізвисько Матюк

               Лайка, може, (й це не жарт)

               Не дає чи розум, гарт,

               Не розбухує натхнення,

               Не всолоджує варення,

               Лайка, звісно, - річ брудна,

               Та потрібна як вона!

               Без неї немає мови,

               Повноцінної розмови,

               А тому –і нас немає

               Повноцінних…(Як буває!)

               Тож  любіте Матюка!

               Це –собака, й ще яка!

               З ним господар повноцінний!

               Лається ж бо він відмінно!

                                           Додаток 6

                                          Лайки і прокляття –це вірус

     Лайки, нецензурні слова пішли від назв демонів, сатанинської сили. У змісті кожного такого слова спостерігається руйнація. Вони забруднюють негативною енергією навколишнє середовище. У нецензурних брудних словах прихована руйнівна сила. Ті, хто їх вживає, швидше старіють (десь на 13-15 років –це вже доведено психотехніками, біологами), частіше хворіють; на їхніх рідних, близьких сиплються негаразди. Лайливі слова (матюки) несуть лихо. Сучасні лихослови знічев’я накликають біду на себе та інших. Образливі лайливі слова збільшують в організмі об’єм газу імперилу, який роз’їдає наші судини, як іржа.

                                       Додаток 7

Не говориш українською –менше живеш !

       Луцький медик О. Марченко виявив цікаву закономірність: нешанобливе ставлення до рідної мови …скорочує життя. Земля, на його думку, - це рідинний субстрат, на поверхні якого є тоненький шар земної кори. Планета крутиться в холодному космосі й створює сильну вібрацію. Тим часом медицина досі не може з’ясувати, для чого у людини біля горла є маленька вигнута кісточка –під’язикова. Давні китайці стверджували, що до неї інформаційно приєднані всі м’язові системи організму. Отже, під’язикова кістка своєрідно зв’язує на собі рефлекторні процеси, бо відчуває вібрацію Землі та м’язів. І вібрує вона відповідно до території проживання людини. Через ці специфічні особливості диво-орган бере участь у мовному процесі.

      Наша мова залежить не тільки від роботи так званих мовних м’язів та язика, але й від під’язикової кістки, що поєднана з оститими відростками черепа. Якщо порушити природний процес передачі інформації від цієї кісточки до м’язів, людина підхоплює болячку.

    На думку медика, збільшення смертності українців залежить від збільшення кількості російськомовних в Україні. Можливо, причина у суржику, яким вони спілкуються? Виходить, що людина ламає рідну мову, а відтак ламає тіло. Ще давньокитайські цілителі довели, що язик –друге серце, а тибетська та індійська медицина вважала, що діабет –це саме проблема кривомовності. Тому діабетикам О. Марченко радить вимірювати рівень цукру в крові, записавши своє мовлення, прочитавши твори Лесі Українки, Івана Франка. Результат вражає!

   Отже, порада вченого проста: щоб запобігти хворобам, говоріть щирою українською.

                                        Додаток 8

1.Виправити помилки, які зустрічаються у мовленні учнів

Я вибачаюсь                                                        Положи на місце

Ти вірно сказав                                                    Я тобі тищу раз казав

Говори дальше                                                    Допишіть два ноля

Раз, два, три                                                      Закрий двері, форточку

Мелькає у вікні                                                   На уроці не було ніякого учня

Кидається в очі                                                  Шарахнутися від нього

Не мішайте мені                                                Попадає в ціль

Кофта їй пасує                                                  Я підписав газету

Йдем в столову                                                  Самий сильний

Все рівно                                                             Приймати міри

Начнемо в п’ять годин                                     Панове відпочиваючі

2.Доберіть українські відповідники до англіцизмів: бойфренд, герлфрендка, електорат, мікс, диджей, шлягер, шоу, презентація, менеджер, консолідація, консенсус.