Позакласний захід "Знайомство з професією"

Позакласний захід:

Тема: «Знайомство з професією»

Група: №109

Професія: «Продавець продовольчих товарів.

                     Касир торговельного залу»

Мета: формування професійної компетентності майбутніх працівників торгівлі.

Унаочнення: виставка книг з професії, каталоги продукції різних фірм   виробників та торгівельних підприємств, мультимедійне обладнання.

Хід позакласного заходу

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми, мети та плану.

                                    План проведення

1. Вступне слово майстра виробничого навчання.
2. Презентація ведучих рубрик усного журналу:

       а)  Минуле торгівлі;

       б)  Із історії універсальних магазинів;

       в)  Розвиток торгівлі на Полтавщині;

       г)  Відеоролик "Сорочинський ярмарок"

      д) Потрібен продавець

III. Заключне слово майстра виробничого навчання.

Вступне слово майстра виробничого навчання.

Ми сьогодні презентуємо Вам наш звуковий журнал «Професія - продавець».

Всі ми покупці. Підраховано, що в середньому кожен з нас за день три рази щось купує.

Серед професій багато таких, що користуються великим попитом: будівельник, хлібороб, геолог, шахтар, лікар, учитель. У кожної свої дороги, свої перспективи.

 Які ж перспективи відкриває професія продавця?

На ці запитання відповісти і легко, і важко. Будемо сподіватися, що наш журнал дасть на ці питання відповіді.

Професія продавця – одна з самих поширених та необхідних професій, але для більшості людей малознайома.

(учень перший)Минуле торгівлі.

Давайте з вами відправимося в далеке минуле. Згадаємо з чого все починалось. У перших лавках, які були у наших пращурів не було ні стін, ні стелі, ні полиць, ні стелажів, але і в ті часи використовували прогресивний метод самообслуговування. Використовували не усвідомлено, стихійно, без креслень, схем, інструкцій та норм на списання.

Про те як процвітала торгівля в негоціантів ми довідалися із книги Шарля Летурно «Еволюція в торгівлі», видана в Парижі в 1899 році.

На пагорбах, щоб було добре видно з усіх сторін, представники одного поселення викладали товар, який бажали обміняти на інший, потрібний для них, а самі ховались в зарослі, озброївшись стрілами та кам’яними сокирами і спостерігали за своїми покупцями.

Покупці, люди з іншого поселення, озброївшись дубинками, обережно підходили, роздивлялися товар та продукти харчування, брали те, що їм необхідно, а за це залишали свій товар і відходили в бік.

Час був жорстокий, але справедливий: обману не терпіли.

Таким був «магазин у далекому минулому». Потрібно було багато часу, щоб через лавки ремісників, купців, шумні торгові ряди ярмарків та базарів він перетворився на сучасний універмаг, універсам, торгові центри.

Торгівля росла, процвітала. Винахідливість, моторність, хитрість – ось риси якими наділили древні греки бога Гермеса – покровителя комерції.

Спочатку крім торгівлі на нього було накладено багато обов’язків. Він був покровителем пасовиськ і стад, відводив душі померлих в підземне царство і був вісником богів. Звідси й атрибут – шапочка, та ходаки з крилами, особливий жезл.

Але вже в Древньому Римі Гермес, названий Меркурієм, звільняється від усіх інших обов’язків крім торгівлі. Особливу силу набирає культ Меркурія із розширенням торгових відносин Риму з Конфагеном, Сіракузами, з південно – італійськими колоніями римлян. Купці в пошану свого покровителя в Римі збудували храм.

В музеї Олімпії зберігся один мистецький твір давньогрецького скульптора Праксителя – знаменита статуя Гермеса.

В древній новгородській грамоті вперше на  Русі було згадано про торгову точку – лавку – «А что наша лавка на хопыльськом ряду…» саме слово «лавка» - давньоруське, одна із форм «іменника» - «лавка».

З давніх давен лавами називали дошки або колоди, які служили містком. Лава – також дошка, покладена на дві опори. Точне значення слова «лавка», «невелика лава».

На лавках, стільчиках сиділи  купці, на них виставляли товар в рядах.

Проходили роки і хитрі купці впорядкували свої робочі місця: зробили  дах по боках стіни. Торгове приміщення так само називали лавкою.

Пізніше з`явилися ларьки.

Ларьок – зменшене від слова «ларь»

Ларь, ларьок – ящик для зберігання продуктів, а також для їх продажу на базарі. Потім як і в лавці з`явилися дах та стіни.

Цікава історія у слова «магазин». В перекладі з арабського – це склад. Першими запозичили це слово французи в арабів. Вони ж поширили його значення і стали називати «торговим підприємством», тобто місцем де зберігаються і продаються товари.

Був період коли на Русі слово «лавка» і «магазин» мали одне значення.

З розвитком мануфактур. Будівництвом великих заводів, фабрик різко зростає випуск самих різних груп товарів. Промисловий бум застає торгівлю в розпачі. В лавках, ларьках, лазерах стає тісно.

(учень другий) Із історії універсальних магазинів.

У далекому 1852 році в столиці Франції прикажчик мануфактурного магазину Бусико, отримує кредити в банку і відкриває перший універмаг  "Бон Марше" , а через три роки прикажчики Шошар і Герно відкривають ще більший універсальний магазин «Лувр» .

Ці дві події в торговому житті Парижу і відкривають історію універсальних  магазинів. У другій половині Х1Х століття у багатьох країнах відкриваються торгові підприємства типу «Бон-Марше» та «Лувр»

Кінець Х1Х століття і початок ХХ століття – період швидкого розвитку універсальної торгівлі. До 1912 року тільки в Германії нараховувалось близько 200  універмагів. Відкриваються такі торгові гіганти, як універмаг «Мейси» в Нью-Йорку, «Маршал Фільд» в Чикаго зі штатом працівників від 2 до 5 тисяч людей.

В Росії універмаги стали з`являтися  в промислово розвинутих містах лише в перше десятиліття ХХ століття. Одним із них був універсальний  магазин «Мюр і Мериліз» в Москві.

До найбільш  великих магазинів на Русі, які були відкриті на кануні Першої світової війни почали відкриватися універсальні магазини в Києві , Одесі, Харкові

(учень третій) Розвиток торгівлі на Полтавщині.

Торгівля як одна з важливих галузей господарства почала розвиватися на Полтавщині з появою товарного виробництва. В докапіталістичну пору на розвиток торгівлі впливало розширення виробництва зерна, тютюну, меду, продукції миловарства, ґуральництва, виробництва шкіри та шкіряних виробів, вовни тощо. Фактором, що позитивно впливав на розвиток торгівлі в цей час на Полтавщині, було те, що через її землі пролягали важливі торговельні шляхи: Батурин – Гадяч - Зіньків – Полтава – Базавлук – Кизикермань – Перекоп – Гадяч – Миргород – Полтава (в ХVII ст..) і , крім того, у XVIII ст. Херсон – Кременчук – Лубни – Чернігів; Полтава – Кременчук – Херсон.

Основною формою торгівлі в докапіталістичний період на Полтавщині були ярмарки. Так, наприкінці ХVII ст. на Полтавщині проводилось 250 ярмарків на рік, в тому числі у Миргороді – 20, Кременчуці – 16, Лубнах – 5, Ромнах – 15. В 40 - х роках  XIX ст. на Полтавщині проводилось вже 360 ярмарків на рік. У Полтаві в XVIII – XIX ст. ст. щороку, як правило, відбувалося чотири ярмарки. На ці ярмарки з’їжджалися купці з Харкова, Бєлгорода, Курська, Кременчука, Ромен, Сімферополя, Бердичева та інших міст. Особливо був великим Іллінський ярмарок у Полтаві (переведений  до Полтави з Ромен у 1857 р.) Іллінський ярмарок славився торгівлею тканинами, сукном, хутром і був одним з найбільших на Русі.

Дуже популярним був і є Сорочинський ярмарок. Ярмарки в Сорочинцях стали постійними ще з початку XIX ст. Як правило, у Сорочинцях відбувалося  п’ять ярмарків на рік. Вони присвячувалися до релігійних свят. Деякі з них тягнулися цілий тиждень. Коли було багато роботи в полі, люди ярмаркували один  - два  дні. Ярмарок, що відбувався на початку року, називався Василівським, в кінці травня на початку червня – Троїцьким, у листопаді – Пилипівським. Найбільш багатими були осінні ярмарки – на Хрестовоздвиження і Пилипівський.

Після тридцятирічної перерви в 60 – і роки знову почав діяти Сорочинський ярмарок, його тепер відвідують сотні тисяч людей.

З ростом міського населення і промислового виробництва зростала мережа магазинів і обсяги торгівлі. У 1900 році роздрібна торгівля на Полтавщині здійснювалась через 7859 магазинів.

В 30-і роки  з сфери торгівлі була витіснена приватна торгівля. В 1944 – 1945 роках відбувалася інтенсивна відбудова торгівельних закладів. На початок 1990 року налічувалось понад 6, 2 тис. підприємств роздрібної торгівлі, в т.ч. 5,3 тис. магазинів.

Торгівля в нашій області – одна із особливо стабільних і перспективних галузей, яка успішно розвивається .

Давайте помандруємо вулицями Полтави , ми бачимо як з кожним роком місто змінюється, розквітає, побудовано і будуються величезні торгівельні центри: «Метро», «ЕКО маркет», «Екватор», «Фоззі- Фуд», «АТБ», «Епіцентр», ряд магазинів ТОВ «Сільпо» де наші учні проходять виробничу практику, а після закінчення навчального закладу працевлаштовуються на роботу.

Ми бачимо, що магазин – це не розкіш, а необхідність, яка супроводжує нас все життя, та стосується кожного із нас.

(учень четвертий) Потрібен продавець.

Обслуговувати – означає служити людям, це і є служба доброго настрою, служба кожного дня, де продавець задовольняє потреби покупця.

Продавець – одна з найпоширеніших та необхідних професій.

Ми обрали собі професію продавця. Під час виробничого навчання в магазинах ми  добре усвідомили, що кожного дня ми не просто повинні продавати певний товар. Покупці чекають від нас і допомоги, і потрібної консультації, а ще ми можемо подарувати їм гарний настрій.

Так, покупців багато і всі вони різні не схожі один на одного, чоловіки і жінки, молоді і люди похилого віку , дратівливі і стримані  і до кожного з них потрібно знайти свій підхід.

Щоденно обслуговувати покупців, бачити їх задоволені обличчя і чути вдячне «дякую», за куплений товар, за культурне обслуговування, за отриману пораду – в цьому ми розуміємо значення своєї роботи.

Сучасний продавець – це кваліфікований спеціаліст в галузі товарознавства, консультант та помічник покупця, йому не обійтись сьогодні без всебічних знань і умінь з організації торгівлі, товарознавства, психології торгівлі, комп`ютерних технологій.

Ми добре усвідомили, що кожному з нас потрібно працювати над формуванням таких рис як стриманість, вміння контролювати емоції, стисло та грамотно висловлювати свої думки, вміти рекламувати товар, створювати позитивне враження про себе.

Перед молоддю в професії продавця відкриваються широкі перспективи – тут присутні винахідливість, творчий підхід до самореалізації та формуванню свого характеру. Торгівлі завжди потрібні молоді руки і гарячі серця для того, щоб вирішувати складні задачі, які стоять перед торгівлею: переробити її в сучасну галузь народного господарства.

Сотні тисяч людей , які обслуговуються щоденно в магазинах нашої  країни, потребують допомоги продавця. Це означає, що наша праця потрібна кожному.

Заключне слово майстра виробничого навчання.

Добігає кінця остання сторінка нашого журналу. Думаю, що всі присутні мали нагоду переконатися в тому, що професія яку обрали мої учні не тільки цікава, а й дуже необхідна.

Змінюються часи, змінюється вигляд та обладнання магазинів, але незмінними в професії продавця залишаються такі риси як уважність і чуйність, професійна майстерність, ввічливість.

Коли буваєш у магазинах, як приємно бачити серед співробітників своїх випускників, які стали хорошими працівниками, людьми яких поважають.        Тільки поєднуючи практичні та теоретичні знання працівник торгівлі може працювати з повною віддачею.

Без знань не має майстерності. Почуття, що досяг майстерності, дає найбільше задоволення працею, підвищує інтерес до своєї справи, робить людину по справжньому щасливою.

То ж  добрих трудових здобутків  дорогі учні ! 

Використані джерела:

1. Є.В.Краснянський К. 78 Професія продавець, Київ, 1997
2.  Р. Д. Каверина, Л.М. Зюбин  Світ професій, Київ. 1986
3. Інтернет – ресурси
4. Г. Г. Яворська Правильний вибір професії – важливий крок у житті, Позакласний час № 1, 2007