Практична робота "Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа. Аналіз медіатексту"

Про матеріал

Практичне заняття з метою знайомити учнів із способами і методами критичного сприйняття інформації та розвивати навички протидії маніпуляціям мас-медіа, на практиці застосувати знання здобуті на попередніх уроках з медіа грамотності, відпрацювати навички креативного мислення, розвивати вміння висловлювати та відстоювати власну точку зору, працювати в групах

Перегляд файлу

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ № Курс І

Група 121 122 123 131

1. Тема: Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа. Аналіз медіатексту.

2. Мета: ознайомити учнів із способами і методами критичного сприйняття інформації та розвивати навички протидії маніпуляціям мас-медіа, на практиці застосувати знання здобуті на попередніх уроках з медіа грамотності, відпрацювати навички креативного мислення, розвивати вміння висловлювати та відстоювати власну точку зору, працювати в групах

3. Тип уроку: практичне заняття (формування вмінь та застосування знань на практиці)

4. Основні поняття: мас-медіа, комунікація, маніпуляція, фейк, джинса, реклама

5. Література та наочність: Гісем О.О., Мартинюк О.О. «Громадянська освіта (інтегрований курс, рівень стандарту)» підручник для 10 кл. – Ранок, 2018. – 340 с., презентація за темою уроку, роздатковий матеріал для інтерактивних вправ, ілюстрації для завдань

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Тема: Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа

Мета: ознайомити учнів із способами і методами критичного сприйняття інформації та розвивати навички протидії маніпуляціям мас-медіа, на практиці застосувати знання здобуті на попередніх уроках з медіа грамотності, відпрацювати навички креативного мислення, розвивати вміння висловлювати та відстоювати власну точку зору, працювати в групах

Б) Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань.

Прокоментуйте вислів:

Слух — чорний хід для правди і парадний для брехні. Правду ми часто бачимо, але рідко чуємо — в чистому вигляді майже ніколи, особливо коли вона йде здалеку: в ній тоді є домішка пристрастей, через які вона пройшла

ІІІ. Формування вмінь та застосування знань на практиці

А) Вступне слово вчителя

Сприйняття нами інформації з навколишнього світу, її усвідомлення, вибір для себе важливої інформації із інформаційного простору, медіа маніпуляції на які ми купуємось або не купуємось – все це залежить від наших індивідуальних якостей, уважності, світоглядних позицій, уявлень та цінностей. Таким чином, щоб проаналізувати джерело, нам потрібно знати критерії перевірки достовірності інформації Б) Письмова робота в зошиті агальна схема етапів дослідження медіатексту

1) Хто автор? Чи перевірене джерело?

2) Що це за медіатекст? Аналізуємо медіатекст за видом медіапродукції. Назвіть формат, жанр, вид.

3) Що хотіли передати автори медіатексту. Встановлюємо смисловий акцент медіатексту.

4) Виявляємо застосовані медіатехнології (технічні, змістові) та мету їх застосування — спрямування медіатексту. До якої аудиторії вони звертались?

5) Хто заплатив/підтримав створення цього медіатексту. Встановлюємо аналогію з іншими медіатекстами

6) Оцініть медіатекст на основі аргументів.

7) Формулюємо особисте ставлення до цього медіатексту

Б) Розповідь вчителя

Виділяють три рівні маніпулювання:

1) посилення наявних у свідомості людей потрібних маніпуляторові ідей, настанов, мотивів, цінностей, норм;

2) часткові, малі зміни поглядів на ті чи інші події, процеси, факти, що також впливає на емоційне і практичне ставлення електорату до конкретного явища;

3) докорінна, кардинальна зміна життєвих настанов шляхом поширення серед виборців сенсаційних, драматичних, надзвичайно важливих для них повідомлень.

За допомогою мас-медіа, інформацію можна:

1) спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації: масив інформації подрібнюють на менші масиви — коли інформація подається єдиним неопрацьованим потоком, це не дозволяє пересічному індивідові сформувати цілісну картину подій;

2) відредагувати, додавши власні домисли і коментарі (значна частина спотворень у подання інформації спричиняється індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

3) інтерпретувати у вигідному світлі;

4) просто приховати, разом з тим акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати аудиторією;

5) створити «інформаційний шум», тобто знизити сприйняття фактів за рахунок подання такої кількості новин, коли стає неможливим їхнє сортування

6) оперативно подати навіть неперевірену інформацію — певний маніпу- лятивний спосіб і відповідно до «закону випередження» (сформульованого ще 1925 року американським дослідником М. Лундтом), будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж подальші;

7) сфабрикувати, видавши інспіровану інформацію за реальну — найпоширеніший метод маніпулювання громадською думкою.

В) Приклади маніпуляцій

1. «Отруєний сендвіч»

Це коли повідомлення починається з відомого незначущого факта,після якого дається вигадка і завершується фактом,який мав місце в дійсності. Проковтнеш брехню й не помітиш.

2. Ефект первинності

Про якусь подію джерело інформації повідомляє раніше за інших,але повідомляє у вигідному для себе тлумаченні.І ми розкрили очі «Оце новина!» й біжимо розповідати всім стрічним.

3. Закон передування

Будь яке перше повідомлення про той чи інший факт ,подію робить більш сильний вплив на аудиторію,ніж наступні. Джерело закріплюється в нашій пам’ яті як правдивіше й привабливіше за інші,порівняно менш оперативно діючі.

4. Зсув акцентів

Це коли дуже широко,рекламним стилем повідомляється про щось незначне. А далі.похапцем чи мимохіть – про важливу подію. А все через те ,що власникам ЗМК вигідно відвернути ,а не привернути увагу.

5. Метод «заговорення»

Використовується коли потрібно знизити актуальність якогось явища чи викликати до нього негативну реакцію. Застосовують його в боротьбі із супротивником,безупинно вихваляючи його ,до місця й недоречно говорячи про його надзвичайні здібності і т.д. Мета – викликати утому й головний біль у людей,відбити бажання цікавитися тим ,що насправді являє собою той чи інший кандидат. Метод також використовується для створення так званого « інформаційного шуму»,коли за потоком другорядних повідомлень потрібно сховати якусь важливу подію чи головну проблему .

6. Анонімний авторитет

Давно доведено,що одним з найефективнішим методом є звертання до авторитету. Це може бути вагома політична фігура,релігійний діяч,науковець чи представник іншої професії. Ім 'я авторитету не повідомляється.Для більшої переконливості здійснюють цитування документів,оцінок експертів,свідчення очевидців. Наприклад : «Учені на підставі багаторічних досліджень довели…», « Лікарі рекомендують..» при цьому джерело не ідентифіковане ,і жодної відповідальності за помилкове повідомлення журналісти не несуть

7. Принцип контрасту

Теми новинних повідомлень компонуються так,що змушують комуніканта домислювати в потрібному напрямку. Це особливо помітно під час виборів,коли детально,із смакуванням подробиць висвітлюються внутрішні конфлікти в таборі політичних опонентів. Мовляв , «усі вони там» збіговисько демагогів і скандалістів. Таким чином підводять до висновку :поки «погані» б’ються за владу, «хороші» працюють на благо народу.

8. Створення асоціацій

Об’єкт штучно прив’ язується до чогось такого,що сприймається масовою свідомістю як дуже погане (чи навпаки-гарне: «Садам Хусейн-арабський Гітлер», «Сталін-це Ленін сьогодні, оунівці – вбивали дітей та гвалтували жінок »(рад.пропаганда). Саме тут і захована чергова пропагандистська пастка. Спокуса заощадити інтелектуальні зусилля змушу. Людину замість осмислення сутності проблем вдаватися до асоціацій і помилкових аналогій: адже метафора відсилає нас до інших,уже відомих станів

В) Вправа «Малюємо на спинах»

Методичний коментар

Клас ділиться на 3 команди.

Капітани отримують малюнок і стають в кінець своєї команди. Їх завдання намалювати на спині члена команди це зображення і передати його головну суть. Останній член команди має зобразити на дошці малюнок, який на його думку було зображено на його спині. Після цього вчитель показує оригінал малюнку і учні мають проаналізувати результати.

1. Чи передано загальний зміст картинки?

2. Чого не вистачає?

3. Чи з’явилися зайві елементи?

4. Чому малюнок відрізняється від оригіналу?

Г) Знайди «маніпулятора»

Методичний коментар

Один учень виходить з класу з вчителем. Решта класу стає в коло і обирає поводила, який буде здійснювати рухові жести решта класу буде за ним повторювати. Учень який виходив має знайти і зрозуміти хто маніпулює і керує класом під час колективної руханки.

Запитання до класу:

1. Чи легко було знайти маніпулятора?

2. До якої методики вони вдавались аби визначити?

3. Що заважало?

4. Яку аналогію можна провести зі світом інформації?