Практична робота: Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва

Практична робота:

Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва

Мета: закріпити знання про причини виникнення українського козацтва та особливості військово-політичної організації Запорізької Січі та його значення; визначити особливості військового мистецтва українського козацького війська, вчити учнів описувати характерні риси козацьких традицій і побуту;    розвивати вміння учнів самостійно досліджувати історичні джерела, виділяти необхідну інформацію, аналізувати, систематизувати та узагальнювати її для пошуку відповідей на поставлене запитання;  виховувати повагу та гордість до історичного минулого нашого народу.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація,відеоматеріали, роздатковий матеріал, плакати, мультимедійне забезпечення.

Тип уроку: інтегрований урок (між предметні зв’язки: історія України - українська література - мистецтво)

Епіграф до уроку

Було колись – вУкраїні,

Ревіли гармати;

Було колись- запорожці 

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю;

Минулося-осталися

Могили на полі.

Т. Шевченко.

(Уривок із поеми «Іван Підкова»)

 

І.  Організаційний момент.

Оголошення теми та основних завдань уроку.

ІІ. Актуалізація знань.

А. Бесіда за запитаннями.

1. Що означає слово «козак»?

2. Кого з відомих представників козацького стану ви вже знаєте?

3. Назвіть основні причини перших козацьких повстань?

4. Коли відбулась Хотинська війна? Хто очолив козаків під час Хотинської війни?

Б. Інноваційна технологія – метод «Фішбоун»

Використовуючи метод «Фішбоун» діти визначають причини, перебіг подій та наслідки Хотинської війни.

 

Орієнтовані відповіді учнів:

Причини:

1. Агресивна зовнішня політика Туреччини.

2. Безперервні руйнівні походи козаків на кримські й турецькі землі.

3. Посилення впливу Польщі на Молдовське князівство.

4. Напад у 1619 р. з території Речі Посполитої на Семигородчину, князь якої ГаборБетлен був османським васалом.

Основні події:

1. Вересень 1620 р. – польська армія на чолі з С. Жолкевським розвита турецьким султаном Османом ІІ.

2. Червень 1621 р. – біля урочища Суха Діброва козацька рада, на якій вирішено взяти участь у війні на боці Речі Посполитої. Відправлено посольство на чолі з І-К Сагайдачним до короля Сигізмунда ІІІ.

3. 2-28 вересня 1621 р. – Хотинська битва.

Наслідки:

1. Поразка турків.

2. Османська імперія відмовилась від планів на завоювання Європи.

3. Козаки здобули репутацію захисників християнства.

 

ІІІ. Проведення практичного заняття.

Завдання:прочитайте епіграф. Поясніть, як ви розумієте зміст слів Т. Шевченка.(Відповіді учнів).

Було колись – вУкраїні,

Ревіли гармати;

Було колись- запорожці 

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю;

Минулося-осталися

Могили на полі.

Т. Шевченко.

(Уривок із поеми «Іван Підкова»)

 

Слово вчителя.

Українське козацьке військо було взірцем свободи, відваги та безмежної любові до своєї Батьківщини. Тож ми не можемо оминути увагою особливості військового мистецтва козаків, познайомимось з їх звичаями, побутом, охарактеризуємо зовнішній вигляд та риси характеру притаманні відважним воїнам – українським козакам.

Отже познайомимось з планом практичної роботи:

1. Традиції  та побут.

2. Основні риси характеру козаків.

3. Військове мистецтво.

4. Згадки про козаків в іноземних джерелах.

Хід практичної роботи

1.  Традиції  та побут.

Слово вчителя.

Отже, якими були звичаї та побут українського козацтва ми з вами дізнаємось попрацювавши з додатковими історичними джерелами.

Робота з документами в групах.

Працюючи з матеріалом не забудьте про основні правила роботи:

1. Уважно ознайомтесь з історичними джерелами та запитаннями до них.

2. Усвідомте завдання.

3. Виконуючи завдання фіксуйте проміжні результати дослідження.

4. Зробіть загальний висновок.

Завдання. Уважно прочитайте уривки з документів і дайте відповідь на

запитання:

1. Якими були основні заняття козаків та як саме вони ними займалися?

2. Якими були особливості козацького побуту на січі?

3. У чому, на вашу думку, полягав головний сенс обряду побратимства?

 

Група 1.

З «Опису України» Гійома Левансера де Боплана (1660 р.)

«Протягом багатьох літ вони заселяють різні місця по Борисфену і довкола,

ще й тепер їх кількість сягає до 120 тисяч чоловік, призвичаєних до війни і

готових менш як за тиждень до виконання будь-якого наказу, що йде від

імені короля…

… Серед цього народу зустрічаються люди, досвідчені всіх взагалі

необхідних для жител ремесел: теслі для будівництва житла і човнів,

стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, римарі, шевці, бондарі, кравці і т.д.

Вони дуже вмілі у виготовленні селітри, якої у цих краях дуже багато. І

виготовляють прекрасний гарматний порох. Жінки займаються прядінням

льону і вовни, з яких роблять полотно і тканини для щоденного вжитку. Всі

уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні

м’ясні страви, варити пиво, мед, горілку. Немає також серед них жодного,

якого б віку, статі чи становища він не був, хто б не намагався перевершити

свого товариша у пияцтві і гульні. Немає серед християн таких, котрі б

настільки, як вони, призвичаїлися не дбати про завтрашній день.

А зрештою, правду сказати, вони взагалі розуміються на усіх ремеслах,

хоча одні бувають більш вдатними, ніж інші, у тих чи інших заняттях;

трапляються і такі, чиї знання у порівнянні з загалом значно ширші. Одне

слово, всі вони досить розумні, але зосереджуються лише на корисному і

необхідному, головним чином на тому, що пов’язано з селянським життям.»

З опису В. Антоновича «Про козацькі часи на Україні»

«Життя запорозьких козаків у самій Січі й життя в зимівниках і бурдюгах

значно відрізнялося одне від одного. На Січі жили неодружені козаки і в Січ

аж ніяк не допускали жінок, чи буде то мати, сестра або стороння жінка для

козака. Запорозьким козакам не дозволяється бути одруженими усередині

їхніх жител (В Січі), а які вже одружені, повинні, щоб дружини їх жили в

близьких місцях, куди їздять вони до них тимчасово, але це потрібно робити

так, щоб не знали старшини. Звичай нежонатості запорізьких козаків може

бути пояснений перш за все їх військовим станом. Постійно зайнятий

війною, постійно в погоні за ворогом, постійно піддаючись різного роду

випадкам, запорожець не міг, зрозуміло, і думати про мирне сімейне

життя…

 

Група 2

З «Опису України» Гійома Левансера де Боплана (1660 р.)

… Вставали до сходу сонця, йшли на річку купатися, їли житнє

борошно з водою і засмаженою олією. Кожен носив свою ложку у халяві

чобота. Потім бралися кожен до свого діла: хто латав, хто прав свій одяг чи

лагодив зброю, інші поралися біля човнів та коней, займалися господарством.

Юнаки змагалися в їзді на конях, стрільбі, кидалися один на одного та

боролися. Виганяючи ворога з рідного краю, козаки брали чимало хлопців із

собою на Січ і віддавали в науку до куренів. Коли хлопчикові виповнювалося

14 років, той козак, що привів його, брав свого вихованця, щоб той чистив

зброю, порався біля коня, всіляко допомагав у походах. Опівдні на башті

стріляли у гармати. Цим пострілом кликали на обід. Тоді ставали всі в коло

біля образів і отаман читав їм «Отче наш» і тільки після цього приступали до

їжі…

…Особливо на Січі цінилася освіта. В школі навчалося біля 80-ти

школярів, серед яких були дорослі і діти. Вони вчилися читанню, співів і

письма; мали особливий, але схожий на все військо громадянський устрій;

обирали двох отаманів – одного для дорослих, другого для дітей. Головним

вчителем був уставник, який крім прямих обов’язків дбав про здоров’я

хлопчиків, сповідав і причащав хворих. Начальними предметами були

грамота, молитва, закон Божий і письмо. Освіта передбачала формування у

молоді, крім якостей лицарської честі, певної системи доблесті та звитяги, а

саме: - готовності боротися до загину за волю, честь і славу України; -

нехтування небезпекою, коли справа стосується нещастя рідних, друзів,

побратимів; ненависть до ворога, прагнення визволити рідний край від чужих

зайд-завойовників; - здатність відстоювати рідну мову, культуру, право бути

господарем на власній землі; - героїзм, подвижництво у праці та в бою в ім’я

свободи і незалежності України …

…В звичайні святкові дні запорозькі козаки нерідко розважали себе

кулачними боями: для цієї мети вони збиралися ввечері на січову площу,

розділялися на команди, з яких одна складалася з верхніх, інша – з нижніх

куренів, і вступали в бій; у цих боях вони нерідко озлоблялися до того, що

наносили один одному страшні каліцтва…»

 

Група 3

Із праці О. Апанович «Побратимство у запорозьких козаків»

Серед січовиків був поширений звичай «побратимства», корені якого

сягають у первіснообщинний період історії людства.

Два одиноких запорожця укладали між собою «вічний союз» про взаємне

піклування. Вони зобов’язувались вчасно поспішати на допомогу один

одному, відводити несподівану небезпеку, визволяти і навіть жертвувати

життям один заради одного, якщо це буде необхідно.

Присягу на взаємну вірність і відданість до скону вони скріплювали

своєрідним ритуалом: тримаючи чашу побратимства обіруч, пили з неї…

Щоб дружба мала силу закону, побратими йшли до церкви й тут у

присутності священика давали «заповітне слово» Потім побратими ставили

власноручні підписи, слухали молитву або відповідне місце з Євангелія,

дарували один одному хрести й ікони, тричі цілувалися і виходили з церкви

наче рідними братами до кінця життя.

…Побратимство надавало великої сили. Воно було однією з таємних причин

їх непереможності.»

 

2. Основні риси характеру козаків.

Слово вчителя.

Про характер козаків краще всього розповість український  народ через фольклор, а саме через прислів’я і приказки.

Давайте познайомимось із деякими з них та пояснимо їх значення:

- Або мед п’є, або кайдани тре.

(Українська нація цінувала волю, тому немає нічого кращого як мати саме свою нескорену волю.)

-Козак з біди не заплаче. 

(Козак шаблеюобороняє себе, а не сльозами)

-Терпи козаче, атаманом будеш. 

(Терпеливість доводить до успіху).

-Степ, та воля — козацька доля.

 (Козак нічогобільше не бажає, як свободи).

-Кудикозака доля не закине - все буде козак. 

(Козак всюдизалишаєтьсясміливим і відважним)

-Козак хоч і на рілліосяде, а честісвоєїлицарської не забуде. 

(Про козацькугордість).

 

3. Військове мистецтво.

Перегляд відео «військове мистецтво козаків»

https://www.youtube.com/watch?v=qL1Vg0F_qcw&feature=youtu.be)

Робота з візуальним джерелом:

 

Запитання:

1.  Як організовували воєнний похід козаки?

2. Що ви дізналися про козацькі бойові порядки за матеріалом?

3. Які види зброї використовували козаки?

4 Яким був зовнішній вигляд коза?

4. Згадки про козаків в іноземних джерелах.

Слово вчителя.

 Багато цікавих відомостей про козаків ми можемо дізнатись з чужоземних джерел.

 Ось наприклад один із австрійських мандрівників Еріх Лясота у своїх нотатках під час подорожі до Січі також пише про козаків.

Робота з підручником на ст.. 90. Коментоване читання.

Метод «Кейс»

 Учні по групах працюють з текстом підручника, а також з сувоями в кейсах, де дублюється текст з параграфу.

І група: Синім кольором в тексті підкреслює відповідь на запитання: чому йдучи в поле мусили брати з собою зброю?

ІІ група: Червоним кольором в тексті підкреслюють відповідь на питання: чому Лясота «не вважав за потрібне втрачати таких хоробрих та відчайдушних людей», якими були козаки?

ІІІ група:Зеленим кольором в тексті підкреслити відповідь на питання: у чому Лясота вбачав переваги запорозьких козаків над іншими воякам?

 

 

Проїжджаючи «козацькою землею», Лясота бачив «дуже гарні великі и родючі поля й ґрунти, на яких тут і там видно багато дивних малих будинків із бійницями, куди втікають селяни, коли раптово стається напад зі степу, і там обороняються; тому кожен мешканець, ідучи в поле, вішає на плече рушницю, а до боку шаблю чи тесак; напади такі часті, що спокою від них майже не має…Я гадав, що ця війна проти турків триватиме не рік чи два, тому не вважав за слушне втрачати таких хоробрих і відчайдушних людей, які змолоду вправляються у військовому мистецтві та добре знають цього ворога, тобто турків і татар (з якими вони майже щодня стикаються). По-друге, це військо утримати легше, ніж військо іншої нації, бо на їхніх начальників не треба витрачати особливих коштів (які звичайно становлять значну суму). Крім того, вони мають власну зброю та боєприпаси, до яких не треба замовляти й утримувати спеціально гармашів, бо багато хто з них сам уміє з ними обходиться»

 

ІV. Узагальнення та систематизація матеріалу.

 Отже, щоб підбити підсумки нашої практичної роботи, давайте ми з вами виконаємо вправу «Знайди пару»

Вправа через інтерактивний модуль додатку  learningapps.org за посиланням:

https://learningapps.org/display?v=pjp4jq6hc19

За наявності часу відео фрагмент «українська козацька пісня в оригінальному тогочасному виконанні»

https://www.youtube.com/watch?v=Jo-Bt9D4nek&list=PLBX21mEojFH7D4AEpfcE1M1xhymndgN_T&index=55&t=0s

 

V. Підсумок уроку.

Аналіз роботи на уроці та виставлення оцінок.

Вчитель виставляє оцінки найактивнішим учням.

Керівники груп складають шкалу оцінювання для кожного учасника групи.

VІ. Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал в підручнику §13

2.  Складіть твір за темою «Українське козацтво – гордість української нації»***