Урок "Запорозька Січ - козацька республіка"

Тема: Запорозька Січ – козацька республіка

 

Мета:

- визначити характерні риси політичного, військового та адміністративного устрою Війська Запорозького; ознайомити учнів з особливостями повсякденного життя та військового мистецтва козаків на Запорозькій Січі;

- розвивати системне та критичне мислення, просторову уяву, уміння працювати з підручником, історичним документом та схемою;

- виховувати культуру мислення, толерантність та демократизм

 

Тип уроку: комбінований

 

Обладнання: картки для визначення емоційного стану учнів, ватман із зображенням дерева з карманчиками для основних понять, подій; роздактовий матеріал, дидактичний матеріал для створення схеми

 

Основні поняття: козацька рада, гетьман, козацька старшина, курінь, кіш, клейноди

 

Очікувані результати:

1) учні визначають особливості військово-адміністративної організації козацтва;

2) розповідають про повсякденне життя та військове мистецтво козаків;

3) удосконалюють уміння працювати з текстом підручника та історичними документами

4) дають загальну оцінку республіканському устрою Запорозької Січі

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Рефлексія

Визначення за  допомогою шкали кольорів емоційного стану учнів на початку уроку

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Гра «Дерево подій»

Учитель на дошці прикріплює ватман, на якому намальоване дерево з гілками, і вирізано окремо різнокольорові листочки з кишеньками, в які учні вкладають картки з написаними термінами, назвами січей , біографічними фактами Дмитра Вишневецького

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Той, хто прислухається до власної історії, може сподіватися на світле майбутнє. Минуле – це не тільки злети та падіння;  це передусім вічні уроки безпомилкового вибору мети, виняткового напруження зусиль, зразки народного героїзму. Сьогодні ми  з вами відкриємо ще одну героїчну сторінку нашої історії – добу козацтва.

 Українське козацтво виникло за тяжких для нашого народу часів, коли Україна втратила державність, а її землі захопили кілька держав, які часто-густо ворогували між собою. Це зумовлювалося розташуванням українських земель у зоні Великого кордону. Той кордон – умовна межа, що розділяла два протилежні світи: європейський (хліборобський, християнський) та азіатський (кочовий, мусульманський).

 Центром козацтва стало Запорожжя – степи за порогами Дніпра, де й виникає Січ.

 

2. Оголошення теми та завдань уроку

Сьогодні ми й поговоримо на уроці про Запорозьку Січ, яка була осередком низового козацтва. Тому тема нашого уроку: «Запорозька Січ – козацька республіка».

Завдання уроку:

1) визначити характерні риси політичного, військового та адміністративного устрою Війська Запорозького;

2) ознайомитися з особливостями повсякденного життя та військового мистецтва козаків на Запорозькій Січі;

3) розвивати системне та критичне мислення, просторову уяву, уміння працювати з підручником, історичним документом та схемою;

4) виховувати культуру мислення, толерантність та демократизм

 Епіграфом нашого уроку я обрала слова М. Гоголя:

«Так ось вона, Січ!

Ось воно те гніздо, звідкіля вилітають усі ті горді,

 як орли, і дужі, як леви.

Ось звідки розливається козацька воля по всій Україні»

3. Виклад матеріалу

Січ – козацька республіка

Словникова робота

Для того, що розглянути яким був адміністративний, військовий та політичний устрій Запорозької Січі ми повинні розумітися на таких термінах:

Козацька рада – законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловити свою думку кожен козак і на якій вирішувалися всі найважливіші питання

Кіш – козацьке військо Січі, козацький табір

Клейноди – символи військової та цивільної влади

Гетьман – старший, головний серед козаків, був головнокомандувачем, мав вищу судову й виконавчу владу, а також представляв Військо Запорозьке під час переговорів, обирався на козацькій раді

Військові старшини – адміністрація на Січі, обиралася також на козацькій раді

Курінь –  житло козаків

Самостійна робота учнів з текстом підручника  (с. 37 – 38)та документом на картці

Документ 1

«Гетьмана (чи «старшого») вибирає військо на раді. На військовій раді обмірковують і всі важливіші питання. Часом, коли на військовій раді трудно було дійти ладу, то вибирали з себе тіснішу раду, і та, обміркувавши, подавала свої думки усій (широкій) раді. Рада зі своєю старшиною не церемониться, вибирає і скидає, але, вибравши, слухає її у всьому. Голосування в раді не було: рішення об’являлось криком та киданням шапок угору. Взагалі, військова рада сильно нагадує старе українське віче»

Завдання: на основі опрацьованого матеріалу охарактеризуйте політичний устрій Запорозької Січі

Розповідь учителя з елементами бесіди з учнями на основі якої складається схема

Військо Запорозьке від того часу, як виникла Запорозька Січ, і до середини ХVІІ ст. було військово-політичною організацією українського козацтва. Воно мало своєрідний політичний устрій, завдяки чому дослідники називають його українською козацькою республікою

- Що таке республіка?

- Назвіть органи січового правління козацька рада відігравала роль законодавчо-розпорядчого зібрання Війська Запорозького, де кожен козак мав право висловити свою думку. Рішення приймалися вигуками й підкиданням шапок. Вони були обов’язковими для виконання всіма козаками. Непокора ухвалі козацької ради каралася смертю.

 Козацька рада обирала гетьмана. Він наділявся вищою судовою й виконавчою владою, був головнокомандувачем Війська Запорозького й представляв його інтереси на дипломатичних переговорах.

- Хто допомагав кошовому отаману здійснювати управління Січчю?

 У розпорядженні гетьмана була виборна військова старшина

- Хто входив до складу військової старшини?

До неї належали: обозний, котрий керував артилерією, писар, котрий очолював військову канцелярію й відав усім діловодством Січі, суддя – чинив суд та два порученці гетьмана – осавули.

 За допомогою кошової системи відбувалося розміщення козаків у коші – польовому таборі під час військових походів та на самій Січі. У коші козацтво поділялося на 38 куренів – військово-адміністративних одиниць із кількасот козаків і, одночасно, їхніх жителів. Керували побутом, господарським та військовим життям у куренях виборні курінні отамани.

 Полковий територіально-військовий устрій реєстрового козацтва як складової Війська Запорозького розпочався формуватися з 1625 року, коли було підписано угоду про створення приписаних до певної території реєстрових полків. Центрами цих полків, де перебувала реєстрова козацька старшина, стали Біла Церква, Канів, Черкаси, Переяслав і Корсунь.

 Військо Запорозьке поділялося на полки (від 500 до декількох тисяч козаків), сотні й десятки як військова одиниця

Устрій Війська Запорозького (до 30-х рр.ХVІІ ст.)

 

 

Робота з ілюстрацією в підручнику (с. 38)

 Військо Запорозьке мало клейноди – спеціальні військові знаки, регалії та атрибути

!!! На основі створеної схеми доведіть, що Запорозька Січ дійсно була козацькою республікою

 

2. Військове мистецтво, життя та побут козаків на Січі

Гра «Читацький клуб»

У грі бере участь увесь клас, поділений на дві групи.

Завдання гри: прочитати різні навчальні тексти з подальшим обговоренням їх у класі, обмін інформацією та думками в «Читацькому клубі»

Завдання для групи 1

Життя та побут козаків

У першій половині ХVІ ст. в соціальній структурі населення України поступово збільшувалася кількість козацтва, яке перетворювалося в окремий міжстановий прошарок. Козакування як побутове явище ставало звичним для українського суспільства ХVІ ст. Із південноукраїнських замків і сіл рушали до степу ватаги шукачів легкої здобичі. Спочатку «ходити в козацтво» означало, насамперед, рушати на Дніпровський Низ по здобич. Пізніше, коли козацтво стало перш за все протидіяти в українському прикордонні набігам татарів, «козацьким хлібом» стали називати воєнну службу. Звичні до військової справи козаки також наймалися на воєнну службу до іноземних володарів.

 Умови життя козаків-уходників, які склалися в степах Дикого Поля, були суворими й простими, вимагали фізичної витривалості, здатності витримувати холод і спеку, нестатки воєнного життя. Мешкали вони в саморобних куренях, сплетених з очерету і вкритих кінським шкурами. Одяг простих козаків був із домотканого сукна й полотна. Із нього шили широкі шаровари, сорочку, поверх яких одягалися широкополі кобеняки та киреї, що підперезувалися поясом. Взуттям слугували чоботи, а головним убором – шапка.

 Козацька їжа була невибагливою, але поживною. Вони готували саламаху, тетерю, щербу – варені страви з пшона, житнього борошна й риби, уживали в їжу смажену дичину і в’ялену рибу. Козацьке життя було дуже насиченим, адже вони все робили своїми руками. Заняття різноманітними промислами поєднувалися з воєнною службою, лагодженням зброї і спорядження, приготуванням їжі, запасів для походів. Проте в короткі хвилини дозвілля козаки любили заспівати пісню, послухати гру на кобзі або затанцювати.

 По завершенні воєнних походів козацькі загони поверталися з Дніпровського Низу на відпочинок додому. Незважаючи на те, що козаки захищали прикордоння від татарських нападів, литовська й польська влада часто не схвалювала їхніх дій. Нападаючи на володіння турецького султана й кримського хана, вони створювали чимало проблем великому князеві литовському й польському королю. Тому на старост південних пристепових районів Київського і Брацлавського воєводств покладалися обов’язки контролювати козаків, щоб не допускати їх збору й самостійних походів проти татар

Завдання для групи 2

Військове мистецтво козаків

 Козаки розробили ефективне й своєрідне військове мистецтво, що допомагало їм перемагати на суходолі й на морі. Основу козацького війська складала піхота, озброєна ручною вогнепальною зброєю. Для збільшення скорострільності в бою козаки шикувалися кількома шеренгами. Козаки першої шеренги вели вогонь, а західних шеренг – заряджали зброю. Велика увага приділялася артилерії, вогонь якої підтримував у бою дії піхоти. Перевагу надавали легким гарматам завдяки їх маневреності в бою.

 Козаки розробили власну тактику (організацію й ведення) бою: галас – козаки йшли в бою в довільному порядку, змішувалися з ворогом, і кожен запорожець демонстрував у бою власну хоробрість і військову майстерність; табір – військо рухалося похідним строєм у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Із возів козаки обстрілювали ворога з гармат і рушниць. До бою піхота виходила з табору назовні, а потім поверталася під захист пересувних укріплень; самообкопування – засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.

 Козацтво здійснювало також рейди кінноти вглиб території ворога, раптово захоплювало фортеці, улаштовували засідки, нападало на ворога вночі тощо. Існувала розвідка й вартова служба. Спеціальні підрозділи несли сторожову службу в Степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за допомогою системи димової сигналізації. Козаки збирали інформацію про ворога в його володіннях за допомогою спеціальних розвідників і на підставі їх повідомлень розробляли плани своїх походів.

 Високого рівня досягло козацьке мистецтво ведення морського бою. Їхній флот складався з чайок – легких маневрених човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і з допомогою вітрила. Чайки вміщували 50 – 70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та невеликі гармати.

ІV. Закріплення нового матеріалу

Прийом «Переплутані ланцюжки» (визначити правильне чи неправильне твердження)

1) Кіш – козацьке військо на Січі (+)

2) Клейноди – аркуші паперу – склеєні клеєм (-)

3) Козацькі ради зазвичай скликалися тричі на рік (+)

4) До складу козацької старшини входили: обозний, писар, суддя, два осавули (+)

5) До складу нижчої групи старшин належали: довбиш, гармаш, товмач, кантаржій, шафар (+)

6) Булава – символ гетьманської влади (-)

7) Курені – довгі прямокутні будинки, вкриті очеретом, де жили козаки (+)

8) Козацькі човни були довгими та неманевреними (-)

9) Найвищим органом влади на Січі був гетьман (-)

10) На січовому майдані стояла церква св. Дмитра (-)

11) Гетьманська влада на Січі була необмежена (+)

12) На козацькій раді вирішувалося питання миру та війни (+)

 

V. Підсумок уроку

1.Оцінювання роботи учнів на уроці

2. Рефлексія

3. Заключне слово вчителя

Пройшли часи. Залишилися високі могили, які гомонять уночі з буйним вітром про славні події запорожців. Залишилися місця, де колись вирувало життя, чудові козацькі думи та історичні пісні. Залишився старий сивий Дніпро, який колись любо колихав на своїх хвилях високі легкі козацькі човни. А в нас збереглася свята пам’ять про славних наших предків запорожців

 

VІ. Домашнє завдання: опрацювати с. 37 – 39, вивчити терміни, * написати есе «Ми – нащадки козаків»