Практична роботаТема. Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства (братства).

Про матеріал
Тема. Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства (братства). Мета. Визначити основні засади та завдання діяльності братства на основі програмних документів та з’ясувати вплив окремих особистостей на діяльність братства, ознайомившись із біографією найактивніших братчиків.
Перегляд файлу

 

§ 7 Практичне заняття № 1

Коли утворилося Кирило-Мефодіївське товариство (братство)?

Назвіть засновників та учасників Кирило-Мефодіївського товариства (братства).

У яких документах були викладені цілі й завдання товариства (братства)?

Тема. Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства (братства).

Мета. Визначити основні засади та завдання діяльності братства на основі програмних документів та з’ясувати вплив окремих особистостей на діяльність братства, ознайомившись із біографією найактивніших братчиків.

Хід заняття

Завдання 1. Об’єднайтеся в групи «2», «3», «4» і «5». Кожна з груп має виконати завдання практичної роботи, що відповідає її номерові. Після виконання завдання групи мають відзвітувати про результати своєї роботи перед класом.

Завдання 2. Ознайомтеся зі Статутом Кирило-Мефодіївського товариства (братства), що складається з Головних ідей та Головних правил (документи № 1 та 2). Визначте основні цілі товариства та можливі шляхи їх досягнення. Складіть на основі документів схему.

Документ № 1.

Витяги з джерела. Статут Кирило-Мефодіївського товариства (братства) (Головні ідеї):

1. «...духовне і політичне об’єднання слов’ян є їх істинним призначенням, до якого вони повинні прагнути».

2. «...при об’єднанні кожне зі слов’янських племен повинно мати свою самостійність».

3. «...кожне плем’я повинно мати народне правління, дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом».

4. «...правління, законодавство, право власності і просвіта у всіх слов’ян повинні базуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа».

5. «...при такій рівності освіченість і чиста моральність повинні слугувати умовою участі в управлінні».

6. «...має існувати спільний Слов’янський собор з представників усіх племен».

Документ № 2.

Витяги з джерела. Статут Кирило-Мефодіївського товариства (братства) (Головні правила):

1. «Створюємо товариство з метою поширення... (його) ідей... шляхом виховання молоді, літератури і збільшення кількості членів товариства».

7. «...товариство старатиметься знищити будь-яку писемну і релігійну ворожнечу... і поширювати ідею про можливість примирення протиріч у християнських церквах».

8. «...товариство старатиметься заздалегідь викорінити рабство і будь-яке приниження нижчих станів, рівночасно поширюючи грамотність».

9. «...правило «мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним».

Завдання 3. Програмові документи Кирило-Мефодіївського товариства (братства) були створені за активної участі його лідерів. Опрацюйте наведені нижче рубрики «Активна життєва позиція». Користуючись діаграмою Вена, зробіть записи в зошиті. Знайдіть спільне й особливе (відмінне від інших) у житті та діяльності М. Костомарова, П. Куліша, М. Гулака. За допомогою слів-підказок наприкінці кожної рубрики сформулюйте результати діяльності цих особистостей.

Активна життєва позиція Микола Костомаров (1817—1885)

Ім’я (повне). Микола Іванович Костомаров.

Народження. 16 травня 1817 р. у слободі Юрасівка Воронезької губернії.

Походження. Син поміщика та селянки.

Освіта. Навчався у Московському пансіоні, згодом — у Воронезькій гімназії. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. Здобув ступінь доктора історичних наук. Самостійно вивчав слов’янські мови.

Початкові умови формування особистості. Був кріпаком до п’ятнадцяти років. Оскільки натерпівся негараздів та кривд, завжди співчутливо ставився до проблем інших.

Особистість та суспільно-політичний рух. Учителював у Харкові та Києві. Від 1846 р. викладав історію у Київському університеті. Вважав, що потрібно писати історію народу, а не історію держави. Довів, що хоча між українцями та росіянами багато спільного, але це два різних народи. Автор художніх творів, переважно на історичні теми. Один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства (братства) й автор його програмного документа «Книга буття». За причетність до братства у 1847—1857 рр. відбував заслання у Саратові із забороною педагогічної і наукової діяльності. Згодом продовжив викладацьку діяльність. Мав високі нагороди та звання у Петербурзькій Академії наук і Київському університеті.

Результати діяльності. Видатний історик, письменник, громадсько-політичний діяч, знавець мов.

Активна життєва позиція Пантелеймон Куліш (1819—1897)

Ім’я (повне). Пантелеймон Олександрович Куліш.

Народження. Народився 26 липня 1819 р. у м. Вороніж Чернігівської губернії.

Походження. Із заможних селян.

Освіта. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії, був слухачем лекцій у Київському університеті.

Початкові умови формування особистості. Зростав у атмосфері залюбленості в українські пісні, перекази, легенди, казки.

Особистість та суспільно-політичний рух. Учителював у Луцьку, Києві, Рівному, Петербурзі. Автор першого історичного роману українською мовою «Чорна рада». З моменту виникнення Кирило-Мефодіївського товариства (братства) активно долучився до нього, за що відбував заслання у Тулі. Після звільнення разом з дружиною Ганною Барвінок мешкав у Петербурзі, де заснував альманах «Хата» та редагував журнал «Основа». Розробив українську абетку — кулішівку, написав підручник з історії України для учнів старших класів. Опублікував історичні й філологічні дослідження у двотомнику «Записки о Южной Руси», що мали неабиякий успіх. Друкував статті у львівських журналах. Перекладав твори Ґете, Міллера, Байрона, Шекспіра, підготував до друку (у співавторстві) повний переклад Біблії українською мовою. Посмертне видання значної частини його творів здійснила дружина.

Результати діяльності. Письменник, історик, автор абетки, перекладач, громадсько-політичний діяч.

Активна життєва позиція Микола Гулак (1821—1899)

Ім’я (повне). Микола Іванович Гулак.

Народження. 25 травня 1821 р. у Варшаві.

Походження. Із козацько-старшинського (пізніше — дворянського) роду Гулаків.

Освіта. Навчався вдома, а згодом — у приватному пансіоні. У Дерптському університеті (нині — Тартуський університет в Естонії) закінчив юридичний факультет. Знав п’ятнадцять іноземних мов, був першим українським сходознавцем.

Початкові умови формування особистості. Дитинство Миколи пов’язане з Варшавою, де батько відбував військову службу, та хутором Гулаківкою на Черкащині, куди переїхала сім’я. Великий вплив справило його перебування у Прибалтиці, де національне і соціальне становище корінного населення було набагато кращим від життя в Україні.

Особистість та суспільно-політичний рух. Працював чиновником у канцелярії Київського генерал-губернатора. У Києві познайомився з М. Костомаровим та В. Білозерським. Разом з ними заснував Кирило-Мефодіївське товариство (братство). Під час допитів Гулак узяв усю відповідальність на себе, заперечував причетність інших осіб до товариства. Стверджував, що він — автор усіх програмних документів. Як організатор товариства був ув’язнений до Шліссельбурзької фортеці, після чого висланий до Пермі, де мешкав під поліційним наглядом. Після закінчення терміну заслання викладав математику, історію та природничі науки у навчальних закладах України, а згодом — Грузії. Перекладав твори класиків грузинської та азербайджанської літератури. Заслужив визнання Паризької академії за математичні дослідження.

Результати діяльності. Мовознавець, математик, юрист, людина з активною життєвою позицією, вірний товариш.

Завдання 4. Опрацюйте документи № 3—5. Обґрунтовано доведіть або спростуйте твердження: братчики намагалися об’єднати українську національну ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеєю слов’янської єдності.

Документ № 3

Учасник подій про становище Наддніпрянщини у XIX ст. Василь Білозерський (член Кирило-Мефодіївського братства):

«Прилучена до Росії... (Україна) терпить безліч кривд. Її права позабуто, й тепер вона... як рабиня мусить терпіти все, що тільки може бути нещасного в житті народу. ...(Тому Україна має) бажати незалежності й підтримувати в тій думці інші слов'янські народи...»

Документ № 4

Дослідник про Кирило-Мефодіївське товариство (братство). Ярослав Грицак (український історик):

«Особливо сильним у діяльності (братства) був християнський момент. Це відбилось у виборі патронів товариства - святих Кирила і Мефодія, ...у формі самої організації, що наслідувала старі українські церковні братства, та у програмному документі кирило-мефодіївців — «Книзі буття українського народу» — інша назва «Закон божий».

Документ № 5

Витяги з джерела. «Книга буття українського народу»:

«...(Справжній) Українець... повинен не любити ні царя, ні пана, а повинен любити і пам’ятовати одного Бога Ісуса Христа, царя і пана над небом і землею».

«...і встане Україна із своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа... ні пана, ...ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан (Хорватів), ні у Сербів, ні у Болгар».

«І буде Україна непідлеглою Республікою в союзі Слов’янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місце, де на карті буде намальована Україна: «Ось камінь, його не берегли будівельники, нехай він буде підвалиною усього».

Титульна сторінка «Книги буття українського народу», опублікованої 1921 р.

Завдання 5. Опрацюйте документи № 6 та 7. Поміркуйте, у чому братчики вбачали причини складного становища слов’ян. Зробіть записи у зошиті за допомогою схеми, поданої нижче.

Документ № 6.

Витяги з джерела. З відозви «Брати великоросіяни і поляки»:

«Це промовляє до вас Україна... Прокиньтеся від сну і дрімоти, викореніть з ваших сердець безрозсудливу ненависть один до одного, розпалену царями і панами, посоромтеся ярма, що обтяжує ваші плечі, посоромтеся власної зіпсутості, прокляніть... імена земного царя і земного пана, ...і нехай метою вашого життя і діяльності кожного з вас буде: слов’янський союз, загальна рівність, братерство, мир і любов господа нашого Ісуса Христа».

Документ № 7.

Витяги з джерела. З відозви «Брати українці»:

«1. Ми приймаємо, що усі слов’яни повинні з собою поєднатися.

2. Але так, щоб кожен народ скомпонував свою Республіку і... (окремо) управлявся, так, щоб кожен народ мав свою мову, свою літературу і свою справу громадську. Такі народи по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорвати, серби і болгари.

3. Щоб... (була одна) рада слов’янська, де б сходились депутати од всіх Республік і там такі справи, котрі б належали до цілого союзу слов’янського.

4. Щоб у кожній Республіці був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года.

5. Щоб у кожній Республіці була... рівність і свобода і станів не було...

6. Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором.

7. До того, щоб віра Христова була основою закону і громадської справи в цілому союзі і в кожній Республіці».

Завдання 6. Підбийте підсумки, обговоривши в загальному колі основні цілі й завдання братства. Поміркуйте над твердженням Михайла Грушевського: «Від Кирило-Мефодіївського товариства (братства) веде свою історію весь новий український політичний рух». Висловіть обґрунтоване судження.

 

1

 

docx
Додано
15 жовтня
Переглядів
208
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку