Практичне заняття «Аналіз медіатексту».

Предмет: Громадянська освіта

Розділ V. Світ інформації та мас-медіа

 

                      Тема: Практичне заняття «Аналіз медіатексту».

 

Мета: формування навичок цілеспрямованого багатостороннього сприйняття інформації, оволодіння механізмом критичного осмислення і корегування медіа- тексту, умінням інтерпретувати, аналізувати та оцінювати інформаційні матеріали, розуміти їх суть, адресну спрямованість, мету, викривати приховане значення та спроби маніпуляції;

Знаннєвий компонент: учень може дати визначення понять: інформація, мас-медіа(медіа), медіатекст, пропаганда, реклама, соціальні мережі;свобода слова, називає функції медіа-  в демократичній державі та наводить приклади їх впливу на прийняття рішень, знає і розуміє специфіку жанру й виду медіатексту;

Діяльнісний компонент: учень добирає медіаресурси для визначення, дослідження й репрезентації питань і проблем, аналізує питання з приводу головної думки

медіатексту, виражає думки з приводу його змісту (точність, доречність, упередженість тощо) і форми, аналізує вплив інформації на суспільне і громадське життя,  аналізує різницю між реальною подією та її відображенням у медіатексті, порівнює власну думку з думкою інших людей, виражає й обґрунтовує свою думку у

дискусії про медіапродукцію, простежує переваги і ризики у користуванні соціальними мережами; робить висновки щодо маніпулятивних можливостей медіа- й важливості критичного осмислення інформації, розглядає явища та події з декількох точок зору, знаходить ефективні й етичні способи використання інформації,  простежує комерційні, ідеологічні й політичні цілі медіаповідомлень.

Ціннісний компонент: виявляє повагу до демократичних інституцій суспільства,  підтримує ідею свободи інформації в сучасному світі, допускає можливість впливу медіа на професійний розвиток і дозвілля людей.

Методична мета : формування навичок критичного мислення під час проведення практичних занять із суспільствознавчих дисциплін

Обладнання: підручник, комп’ютер,проектор

Тип уроку: практичне заняття.

 

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Привітання, оголошення теми і мети уроку.

   Викладач «Сміттєвий контент» стукає у наші двері не питаючи дозволу. На нас ринуть навали фейків, пропаганди, маніпуляцій, популізму, чорного і білого піару, прихованої політичної реклами, брехні заради кліків. В сьогоднішньому морі,навіть, океані інформації людина потребує надійного компасу, який допоможе орієнтуватись. Це стосується абсолютно кожного. Інформаційний потік навколо нас  щоденно збільшується. Таким компасом є знання і навички з медіаграмотності. І ці навички такі ж важливі як вміти писати ,читати, рахувати.

   На попередніх уроках ви вивчили поняття масмедіа, її роль у сучасному світі. Сьогодні застосуємо набуті знання на практиці.

 

ІІ. Актуалізація.

Бесіда

1. Які види медіа ви знаєте?

2. Що таке критичне мислення?

3. Наскільки Ви довіряєте новинам?

4. Що відбувається частіше: Ви шукаєте інформацію чи інформація шукає Вас?                                                                           

5. Що дають нам ЗМІ: факти чи власні судження?

6.Які ваші очікування від сьогоднішнього практичного заняття?

Заповнення таблиці

Вмів	Хочу вміти	Вмію

 

ІІІ. Мотивація.

Притча «Лисиця і черепаха»

Жила була звичайна Черепаха і постійно тягала на своїй спині важкий панцир.

     Але, коли із сусіднього лісу прибігала голодна Лисиця, Черепаха  ховала під нього голову і спокійно перечікувала небезпеку.

    Йшов час, навколишній світ змінювався. У лісі з’явилися нові телекомунікаційні засоби. І одного разу, вийшовши з дому, черепаха побачила, що на дереві висить телевізійний екран,  де демонструвалися літаючі черепахи без панцира.

  Захлинаючись від захвату, диктор-дятел коментував їх політ: «Яка легкість! Яка швидкість! Яка краса! Яке витонченість!»

День дивилася черепаха ці передачі, два, три ...

     І    потім в її маленькій голові народилася думка про те, що вона дурна, раз тягає на собі важкий панцир.

   Чому б не політати? Небо – воно таке велике і таке прекрасне!

«Якщо відмовитися від панцира, мені відразу буде легше!» – думала Черепаха.

«Якщо відмовиться від панцира – її відразу буде легше з’їсти!» – думала Лисиця, підписуючи рахунок на чергову рекламу про літаючих черепах.

  Одного прекрасного ранку, коли небо, як ніколи здавалося великим, Черепаха зробила свій перший і останній крок до свободи від системи захисту.

  Черепаха не знала і вже ніколи не дізнається, що сучасний інформаційний простір – це систематичне навіювання ЗМІ, як нам знімати панцир із самих себе.

 Давайте захистимо себе і не дозволимо  нікому цього зробити з нами!

Я думаю, допоможе нам у цьому наше практичне заняття  з медіаграмотності !
 

Поглянемо на картинку

- Що зображено?

- Які емоції викликає? (Слайд «Море»)

«Море» - великий водний простір з гірко-солоною водою, який більш-менш оточений суходолом.

    Постправда – термін для характеристики ситуації, коли емоції, викликані ситуацією, більше впливають на формування громадської думки, аніж факти, що лежать в основі ситуації.

   IV. Вивчення нового матеріалу.

Викладач : Через емоції можливо вплинути на людину?

Одним з найкоротших шляхів виклику емоцій через масмедіа є «МЕМ»

Мем - одиниця культурної інформації (слово, фраза, зображення)

   Для використання наших емоцій застосовують однакові методи та інструменти серед яких найефективнішими є όбрази  дітей, тварин, людей похилого віку. Розрахунок при використанні цих образів полягає в тому, що коли ми бачимо людей у скруті, малечу чи старих у біді, нам важко застосовувати раціональні механізми аналізу, порівняння, пошуку істинності джерел інформації. Ми реагуємо автоматично, висловлюючи свої співчуття чи злість, гнів та ненависть до того, хто ображає слабких. Саме для таких реакцій часто використовують фейкові повідомлення і фото (оскільки візуалізація підсилює враження). Меми часто використовують в рекламі особливо політичній.

(Приклади мемів, усний аналіз)

    Аналіз ілюстрації в підручнику Всесвітня історія 10 клас (під ред. Щупака І.Я.) до теми «Сполучені Штати Америки в міжвоєнний період» (с.58 ).

 Ілюстрація «Робітники на будівництві хмарочоса в Нью-Йорку: обідня перерва». Це фото символ потужного зростання економіки США, символ сили людського духу, що перетворює світ (МЕМ).

    Для подальшого аналізу медіатексту пропоную переглянути відеоролик  «П’ять правил перевірки інформації».

 

Вправа «Поширювати чи не поширювати» .

        У    соціальних мережах ми маємо можливість поширювати ідеї, погляди, зображення чи відео. Однак чи ви впевнені, що не поширюєте неправдиву інформацію? Якщо не впевнені, тоді ви наражаєте на небезпеку себе і своїх друзів. На відміну від традиційних медіа, в соціальних мережах немає редактора чи журналіста, який перевіряє правдивість інформації. Відповідальність лежить на вас. Від вміння визначати та відсіювати неправдиву та неперевірену інформацію, яку ви поширюєте залежить ваша репутація.

Завдання

 Проаналізуйте новини  за поданою схемою

• Про що допис?
• Чому про це пишуть? Ця тема є гарячою й обговорюється в суспільстві?
• Десь  в  альтернативних  джерелах можна перевірити інформацію?
• Хто автор? Ви йому довіряєте? Яку емоцію викликає повідомлення?  
• Чи є заклик від автора далі поширювати допис?

 І вирішіть для себе поширили б ви цей допис, чи не поширили?

     Підсумок : Найбільша небезпека від фейків - у їхньому накопичувальному ефекті. Що більше фейкових новин споживає людина, то більше вона стає дезорієнтованою. Людині стає все важче відрізнити правду від вигадки, і вона може навіть свідомо уникати міркувань про те, де - правдива інформація, а де - фейк. Небезпека фейків полягає також у тому, що вони спотворюють реальність.

    Телебачення - один з «улюблених» інструментів для маніпулювання й пропаганди. Головна причина цього - його поширеність, доступність, розважальна природа і, як наслідок, популярність. І хоча спостерігається падіння довіри до ТБ і ріст конкуренції з боку Інтернету, в Україні телебачення залишається одним з основних джерел інформації для людей - згідно з опитуваннями, понад 80 відсотків українців отримує інформацію з телебачення.

     Якщо ви одного вечора спробуєте уважно подивитися новини на кількох центральних телеканалах, ви помітите, що вони часто по-різному трактують одні й ті ж події. У кожного телевізійного каналу є свої улюблені «експерти», які коментують чи не кожну новину. Такі «експерти» не завжди є фахівцями з тих питань, які вони коментують, проте вони розставляють необхідні акценти, спрямовуючи глядацьку увагу в потрібному руслі. Окрім того, часто телеканали в новинах піарять політиків і політичні сили, які підтримують їхні власники, або просувають політичні й економічні інтереси самого власника.

     Завдання  Аналіз відео за схемою  (додаток)

Відео «Галина Пишняк»

Вправа «Встанови  відповідність»

  У створених групах учасникам необхідно протягом 5 хвилин зрозуміти, який постер містить у собі  інструменти подання інформації, написати на стікері цей інструмент і приклеїти до відповідного постера.

  Після роботи в групах учасники представляють свою роботу і характеризують її, відповідаючи на запитання: «Чому ми вирішили саме так?».

  Після відповідей учасників, підбити підсумок.

Підсумок: Інформаційне поле, з яким ми з вами стикаємося щодня, багаторівневе й містить велику кількість інформації, що має різні цілі й завдання. Тому дуже важливо розуміти, а головне, розбиратися в тому, що ми бачимо і чуємо з вами щодня.

Поміркуйте   разом

Як ви гадаєте, чи правильні твердження? Обґрунтуйте свою думку.

«Сила реклами - у знанні людських слабкостей ».

«Зробіть мені добру рекламу і я продаватиму шуруп як засіб від грипу» (Генрі Форд).

Викладач .  Ми знаємо, що в будь-якому медіа тексті , в рекламі (й особливо в рекламі!) можуть бути задіяні більш складні технічні й спеціальні медіатехнології, спрямовані на кінцеву «медіарезультативність»: вплив на свідомість, поведінку потенційних покупців товарів, споживачів послуг.

Вправа «Аналіз комерційної реклами»  . Кожна підгрупа аналізує за схемою комерційну рекламу (Додаток ).

Отже, насиченість інформаційного простору різноманітною як за змістом так і за формою інформацією змушує конкурентів вдаватись до якомога більш креативних, а іноді й агресивних засобів рекламування. В гонитві за попитом споживачів рекламодавці  нерідко порушують принципи чесної та добросовісної конкуренції: неправомірно використовують найменування та торгівельні марки інших виробників, застосовують недостовірну, необ’єктивну порівняльну рекламу, прибігають до дискредитації конкурентів. Проте найбільш поширеним серед методів досягнення неправомірних переваг у конкуренції залишається поширення інформації, що вводить в оману.

V. Підсумок

      Запитання до учнів:

- Чи було це практичне заняття цікавим для вас?

- Які  нові навички ви здобули?

- Які навички ви будете використовувати?

- Чи будете ви розповідати про здобуті вміння рідним та друзям?

- Чи виправдались ваші очікування?

      Заповнення пункту «ВХВ» таблиці.

Вмів	Хочу вміти	Вмію

 

    Таким чином, основним для аналізу медіатексту є вміння знаходити різницю між загальновідомими фактами і такими, що потребують перевірки, визначати надійність джерела, допустимі та недопустимі твердження, різницю між головною та другорядною інформацією,  заангажованість суджень, недоведені аргументи, логічну несумісність тощо.

VI. Оцінювання

Оцінка учнем власної участі в роботі малої групи ________________________

Мої дії/      Показники	Ніколи 0-3 б	Інколи 4-6 б	Часто 7-9 б	Завжди 10-12 б
1. Я співпрацював / співпрацювала з іншими над досяг­ненням загальних цілей
2. Я ретельно працював / працювала над завданням
3. Я висловлював / висловлювала нові ідеї
4. Я залучав / залучала до роботи інших
5. Я вносив / вносила конструктивні пропозиції
Мій результат :

 

VІІ. Домашнє завдання: Створити власний медіа продукт

Онлайн-сервіси для створення медіапродуктів

Найпопулярніші онлайн-сервіси, за допомогою яких можна створювати візуальні та аудіовізуальні продукти:

• інтерактивні зображення — thinglink.com

• онлайн-пазли — jigsawplanet.com

• мотиватори і демотиватори — imgonline.com.ua

• інтернет-меми — memok.net

• QR-коди — generator-online.com

• ментальні карти — mindmeister.com

• інтерактивне відео — vizia.co

• анімація — powtoon.com

• віртуальна дошка для спільної роботи — padlet.com

 

 

 Додаток

 Вправа «Поширювати чи не поширювати»

Проаналізуйте новини  у соціальній мережі за поданою схемою

• Про що допис?
• Чому про це пишуть? Ця тема є гарячою й обговорюється в суспільстві?
• Десь  в  альтернативних  джерелах можна перевірити інформацію?
• Хто автор? Ви йому довіряєте?Яку емоцію викликає повідомлення?  
• Чи є заклик від автора далі поширювати допис?

 І вирішіть для себе поширили б ви цей допис, чи не поширили?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз відео «Галина Пишняк»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Алгоритм аналізу реклами

1.Об’єкт рекламування (найменування товару чи послуги).
2. Потенційна цільова аудиторія, на яку розрахована рекламна кампанія (вік, стать, соціальний стан, сімейний стан тощо).
3. Канали передачі рекламного звернення.

4. Психологічні мотиви, до яких апелює реклама .

5.Стильове рішення реклами.6. Оцінка потенційної ефективності рекламної кампанії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток «Аналіз реклами»

Додаток «Аналіз реклами»

 

 

 

 

 

 

Додаток «Аналіз реклами»

 

 

Додаток «Аналіз реклами»

 

 

 

 

Додаток «Поширювати чи не поширювати»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток «Поширювати чи не поширювати»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток «Поширювати чи не поширювати»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток «Поширювати чи не поширювати»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцінка учнем власної участі в роботі малої групи

Вправа «­­­­­­­­­­­­­­­­­­_{­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­------------------------------------------------------------------------------------}»

   _____________________

 

Мої дії/      Показники	Ніколи 0-3 б	Інколи 4-6 б	Часто 7-9 б	Завжди 10-12 б
1. Я співпрацював / співпрацювала з іншими над досяг­ненням загальних цілей
2. Я ретельно працював / працювала над завданням
3. Я висловлював / висловлювала нові ідеї
4. Я залучав / залучала до роботи інших
5. Я вносив / вносила конструктивні пропозиції
Мій результат :