Практичне заняття
Культурне життя поляків/євреїв/німців на території України в ХІХ ст.
Завдання 1. На основі таблиці «Частки населення етнічних меншин на територіях Західної України у першій половині ХІХ ст.» побудувати кругові діаграми.
Галичина Буковина Закарпаття
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Галичина |
Буковина |
Закарпаття |
Позначення |
Частки українців та етнічних меншин у структурі населення Західної України у 1851 р., % |
||||
Українці |
50,1 |
38,0 |
45,1 |
|
Поляки |
40,9 |
- |
- |
|
Євреї |
6,9 |
3,1 |
8,5 |
|
Німці |
2,0 |
6,8 |
- |
|
Румуни |
- |
48,5 |
10,6 |
|
Угорці |
- |
- |
26,6 |
|
Завдання 2. Здійснити аналіз отриманих діаграм.
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 3. На фото зображені університети, які у ХІХ ст. були центрами підготовки фахівців і науковців у Галичині. У вузах викладали польські вчені з усіх частин Польщі. Визначте назви цих навчальних закладів та місто, у якому вони розташовані.
Завдання 4. На основі переліку об’єднань поляків у Східній Галичині у ХІХ ст. зазначте (за поданим прикладом), які елементи культури польська спільнота активно розвивала в Україні.
Освіта наука мистецтво література мораль політика релігія
Польське Педагогічне Товариство, Польське Природниче Товариство ім. Коперника у Львові (всі - 1868), Політехнічне Товариство (1877), що з 1883 р. видавало "Часопісмо Технічне", Товариство Народної Освіти (1880), Товариство Вчителів Вищих Шкіл (1884), Літературне Товариство ім. Адама Міцкєвича у Львові (1886), що з 1887 р. видавало "Памєнтнік Літерацкі", Товариство Прихильників Освіти (1890), Товариство Вчителів Народних Шкіл міста Львова (1890), Товариство Польських Журналістів (1893), Товариство Народної Освіти (1897), Спілка Польських Художників (1899, а від 1866/67 р. існувало також Товариство Красних Мистецтв), Спілка Польських Художників (1899), Народний Університет ім. Адама Міцкєвича (1899), Польське філософське Товариство (1903, а від 1886 р. - Польське Історичне Товариство, що видавало "Квартальнік Гісторични"), 1834 р.- "Союз польських карбонаріїв", в 1835 р. - "Товариство польського народу", Польський Національний Комітет.
Історична довідка
У Львові діяло також кілька інших культурних осередків. До найважливіших з них належав Національний Заклад ім. Оссолінських (Оссолінеум), відкритий 4 червня 1817р., що мав багату публічну бібліотеку з рукописами й книжковими виданнями, художні збірки (картини, скульптура, нумізматика тощо) та вів науково-дослідну і видавничу діяльність (від 1878 р. видавав головним чином підручники, а від 1919 р., маючи виключне у Польщі право, - твори класиків польської художньої літератури).
Завдання 5. Розгляньте запропоновані фото. Яке місто Українське, а яке польське (сполучіть)? Який висновок ви можете зробити?