23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Практичне заняття " Медична протозоологія"

Про матеріал

Найпростіші - це одноклітинні тваринні організми. Велика кількість видів найпростіших є збудниками інвазійних захворювань та коменсалами в організмі людини. Представники цього типу можуть спричинювати такі захворювання, як амебіаз, лямбліоз, токсоплазмоз, малярію тощо. Середньому медичному працівнику необхідно знати систематику, морфологію патогенних найпростіших, цикли їх розвитку для розуміння методів лабораторної діагностики та лікування зумовлених ними протозойних захворювань, організації особистої та громадської профілактики.

Перегляд файлу

 

  1. Тема практичного заняття: Медична протозоологія (тривалість заняття – 80 хвилин)
  2. Результати навчання
    1.        Фахові компетентності:
  • здатність  називати морфологічні особливості паразитів людини, описувати їхні життєві цикли, знати локалізацію паразитів в організмі, клінічні прояви захворювань;
  • здатність ідентифікувати за систематичними ознаками представників  найпростіших, які мають медичне значення, пояснювати шляхи зараження, описувати клінічні симптоми ;
  • здатність застосовувати отримані знання для формування клінічного мислення, ілюструвати, показувати на таблицях паразитів, будувати структурно-логічні схеми, володіти методами дослідження паразитарних інвазій;
  • здатність аналізувати особливості будови найпростіших,  порівнювати життєві цикли паразитів, визначати методи діагностики;
  • здатність інтегрувати знання з цієї теми з іншими клінічними дисциплінами, встановлювати зв'язок між клінічними проявами і місцем локалізації паразитів, пропонувати заходи особистої та громадської профілактики;
  • здатність оцінювати важливість даної теми, аргументувати необхідність проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення, здатність узагальнювати та робити висновки, критично оцінювати свої знання.
    1.        Загальні компетентності:
  • здатність розуміння науково-природничої картини живої природи;
  • здатність формувати навички самостійності та самоаналізу своєї діяльності;
  • здатність вільно володіти державною мовою;
  • здатність вчитися впродовж всього життя і набувати нових знань;
  • здатність застосовувати знання у практичній діяльності;
  • здатність працювати в команді, набувати  навичок взаємодії в малих групах;
  • здатність самостійно працювати з різноманітними джерелами інформації, довідковою літературою;
  • здатність думати абстрактно, аналізувати та систематизувати отримані знання; проводити дослідницьку роботу науково-пошукового характеру.
  1. Методи навчання.
    1.        Бесіда;
    2.        Дискусія;
    3.        Метод « Ромашка Блума»;
    4.        Інструктаж;
    5.        Робота в малих групах;
    6.        Методичний прийом «Фішбоун»;
    7.        Самостійна робота ;
    8.        Ілюстрування, заповнення таблиць;    
    9.        Кейс метод.     
  2. Методи контролю.
    1.        Фронтальне усне опитування з метою актуалізації опорних знань;
    2.        Мозковий штурм;
    3.        Розв’язування ситуаційних задач;
    4.        Методичний прийом «Сніжна грудка»;
    5.        Заповнення структурно-логічних схем.

 

  1. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни

 

Знати

Уміти

   Забезпечуючі

    Зоологія

Загальну характеристику типу Найпростіші; представників

 

Уміти диференціювати представників типу найпростіші

   Забезпечувані

 

 

 

 Латинська мова

Латинську термінологію

 

Писати латинські назви паразитів

Інфекційні хвороби

Морфофізіологічні особливості паразитів, їхні життєві цикли; вплив на організм людини.

 

Уміти визначати паразитів-збудників інфекційних хвороб

 

 

 

Епідеміологія

 

 

 

Морфофізіологічні особливості паразитів, їхні життєві цикли; вплив на організм людини.

Уміти проводити лабораторну діагностику паразитів

 

 

  1. Література.

 

  • Медична біологія: Підручник для мед. ВНЗ І—ІІІ р.а. — 4-те вид., випр. Затверджено МОЗ / Барціховський В.В., Шерстюк П.Я. — К., 2017. — 312 с.
  • Медична біологія / За ред. проф. В.П.Пішака, проф. Ю.І. Бажори. Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004, С. 33 - 68.
  • Методичні вказівки для студентів до практичних занять з медичної біології, генетики і паразитології / Під заг. ред. Р.П.Піскун, Вінниця, 1994. С.7 - 9.
  • Сабадишин Р.О. Медична  біологія. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів  І – ІІ рівнів акредитації. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 368 с.: Іл.
  • Саляк Н.О. Практикум з медичної біології: навч. посіб. — К.: Медицина, 2009. — 152 с.
  • Саляк Н.О., Смачило І.С. Практикум з медичної паразитології: навч. посіб. — К.: Медицина, 2010. — 216 с.
  • Слюсарєв А.О.. Жукова С.В. Біологія: Підручник /Пер. з рос. В.О. Мотузний. – К.: Вища шк., 1992.- 422 с.: іл..
  • Максименко С.Д. Педагогіка вищої медичної освіти[текст]: підручник./ С.Д.Максименко, М.М.Філоненко. – К.: Центр учбової літератури, 2014.-288с.
  • Філоненко М.М. Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря Ф48 [текст]монографія/М.М.Філоненко.- Київ: Центр учбової літератури, 2015.-334 с.
  • Філоненко М.М. Методика викладання у вищій медичній школі на засадах компетентнісного підходу: Методичні рекомендації для викладачів та здобувачів наукового ступеню доктора філософії ( PhD) ВМ(Ф) НЗ України.  – К., 2016. – 88с.
  • Ярыгин В.Н. Биология: Учебник – М.: Медицина,  1987.448 с.:ил.

 

  1. Підготовчий етап (тривалість етапу – 15 хвилин)
    1.        Привітання викладача і студентів. Перевірка присутності студентів на практичному  занятті.
    2.        Перевірка підготовки до заняття студентів і аудиторії (оформлення засобів унаочнення, наявність опорних конспектів, основної та допоміжної літератури, мультимедійної системи).
    3.        Ознайомлення аудиторії з темою, її актуальністю, метою заняття (на мультимедійному екрані по черзі з’являються…)
  • Актуальність теми:

Найпростіші - це одноклітинні  тваринні організми. Велика кількість видів найпростіших є збудниками інвазійних захворювань та коменсалами в організмі людини. Представники цього типу можуть спричинювати такі захворювання, як амебіаз, лямбліоз, токсоплазмоз, малярію тощо.  Середньому медичному працівнику  необхідно знати систематику,  морфологію патогенних найпростіших, цикли їх розвитку, для  розуміння методів лабораторної  діагностики та лікування зумовлених ними протозойних захворювань, організації особистої та громадської  профілактики.

  • Мета заняття:

Формування у студентів медико-біологічного та клінічного мислення, показати роль молодшого працівника у профілактиці  протозойних захворювань. 

Фронтальне усне опитування з метою актуалізації опорних знань                ( метод  «Ромашки Блума») :

  1. Що вивчає медична протозоологія?
  2. Чи вірно я Вас зрозуміла, що серед найпростіших багато є паразитів людини ?
  3. Чому треба дотримуватись правил особистої гігієни?
  4. Як ми можемо діагностувати амебіаз?
  5. Як можна запобігти зараженню на сечостатевий трихомоніаз?
  6. Знищення якого паразиту з типу Найпростіші допомогло б зменшити  народження дітей  з вродженими вадами розвитку?

 

      Матеріали методичного забезпечення підготовчого етапу заняття.

      Орієнтовні карти для самостійної позааудиторної роботи (  Додаток 1)

Напередодні заняття студенти мали змогу опрацювати навчальні завдання орієнтовних карт.  Навчальні завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів включають в себе інструктивно-методичні матеріали, методичні рекомендації, вказівки щодо самостійного опрацювання фахової літератури (самостійна робота з підручником).

 На початку заняття викладач збирає орієнтовні карти на перевірку і проводить тестовий контроль вхідного рівня знань студентів.

      Тести з еталонами відповідей:

 

1. Як називається здорова людина, у кишках якої знаходиться збудник амебіазу:

а) бактеріоносієм;

б) цистоносієм;

в) вірусоносієм;

г) вібріононосієм.

  

2. При дослідженні фекалій здорової виховательки дитячого садка виявлено цисти амеб, що містять вісім ядер. Чи може вихователька бути небезпечною для оточуючих?

 

3. Який матеріал використовується для діагностики лямбліозу:

а) фекалії;

б) пунктат з печінки;

в) харкотиння;

г) шлунковий сік;

д) дуоденальний вміст

 

4. Яким шляхом проникає в організм збудник шкірного лейшманіозу:

а) контактно-побутовим;

б) повітряно-крапельним;

в) при укусі москітом;

г) при укусі комаром.

 

5. У пробі піску взятого з пісочника дитячого садка, виявлені ооцисти токсоплазми. Як вони потрапили в пісок? Чи можуть заразитися діти, що граються у пісочнику? Якщо можуть, то як?

 

6. Який матеріал використовують для діагностики токсоплазмозу у людини:

а) кров;

б) фекалії;

в) дуоденальний вміст;

г) пунктат внутрішніх органів.

 

7. Хвора звернулася до лікаря з симптомами запального процесу сечостатевих шляхів. У мазку, взятого із слизової оболонки піхви, виявлено великі найпростіші овально-грушоподібної форми з великим ядром і ундулюючою перетинкою. Який це вид паразитуючого найпростішого? Назвіть захворювання які воно викликає.

 

8. Який матеріал використовується для діагностики балантидіазу:

а) фекалії;

б) дуоденальний вміст;

в) сеча;

г) кров.

 

9. В який період життєвого циклу малярійного плазмодія у людини починається приступ малярійної пропасниці:

а) у період тканинної шизогонії;

б) у момент проникнення мерозоїтів в еритроцити;

в) у момент виходу мерозоїтів із зруйнованих еритроцитів.

 

10. Який матеріал використовується для діагностики шкірного лейшманіозу:

а) кров;

б) мазки з інфільтрату поблизу виразки;

в) пунктат грудини;

г) м’язи.

 

Еталони відповідей

  1. Б
  2. Ні. Тому що 8 ядер має кишкова амеба, а вона не є патогенною.
  3. А, Д      4. В

5.Ооцисти потрапили в пісок з фекаліями кота. Діти можуть заразитися аліментарним шляхом.

     6. А, Г

     7. Трихомонада піхвова. Сечостатевий трихоманоз

     8. А    9. В    10. Б

 

  1. Основний етап (тривалість – 50 хвилин)

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття.

А. Структурно-логічна схема змісту теми (див. додаток №2)

Б. Інструктаж.

          Вимоги безпеки під час виконання лабораторних та практичних робіт:

  1. Уважно вислухайте пояснення та завдання викладача.
  2. Прочитайте інструктивну картку. Незрозумілі пункти з’ясуйте у викладача.
  3. Без дозволу викладача не приступайте до роботи.
  4. Виконуйте роботу згідно з  інструктивною карткою.
  5. Уважно розгляньте будову об’єкта і тільки після цього приступайте до роботи.
  6. В кінці роботи сформулюйте стислі та чіткі висновки.
  7. По завершенні роботи приберіть робоче місце: промийте і складіть інструмент та матеріали, з якими працювали.
  8. Поставте на місце мікроскоп.

 

     В. Алгоритм формування професійних вмінь і навичок

1)  Оволодіти: методикою розв’язування ситуаційних задач та тестових завдань з теми « медична протозоологія»;

2) Провести: ідентифікування за систематичними ознаками представників паразитичних найпростіших;

3) Визначити: методи лабораторної діагностики і основні заходи особистої та громадської  профілактики хвороб, збудниками яких є найпростіші.

    Практична частина

1. Завдання практичного заняття:

 1.1. Розглянути під мікроскопом мікропрепарати різних форм існування дизентерійної амеби, лямблії, трихомонади, лейшманії, балантидія, токсоплазми. Визначити їхні диференціальні ознаки.

1.2.Замалювати в робочі зошити форми існування дизентерійної амеби, балантидія, лямблії, токсоплазми.

1.3.  Розглянути життєві цикли паразитичних найпростіших на малюнках та таблицях.

1.4. Опрацювати графологічні структури теми. ( Додаток № 3)

1.5. Заповнити таблицю « Найпростіші – паразити людини».

 

Назва паразита

Назва хвороби

Шляхи зара­ження людини

Локалізація в організмі людини

Лабораторні методи діагностики

Заходи профілак­тики хвороби

Амеба дизентерійна

 

 

 

 

 

Лямблія

 

 

 

 

 

Лейшманія

 

 

 

 

 

Малярійний плазмодій

 

 

 

 

 

Балантидій

 

 

 

 

 

Токсоплазма

 

 

 

 

 

Трихомонада піхвова

 

 

 

 

 

 

 

Робота в малих групах.

 

          Г. Методичний прийом « Фішбоун».

Після опрацювання малюнків, мікропрепаратів, структурно-логічних схем, всі студенти поділяються на три групи і кожна отримує завдання, яке передбачає використання прийому « Фішбоун» .

Перша група наводить причинно-наслідкові зв’язки  розвитку лямбліозу, друга група – малярії, третя – токсоплазмозу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийом «Фішбоун»

 

 

 

C:\Users\ROOT\Desktop\72771529.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\ROOT\Desktop\72771529.jpg

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\ROOT\Desktop\72771529.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Д. Кейс-метод.

           Кожна група отримує ситуаційну задачу і після обговорення, надає відповідь.

           1. Через 15 днів після повернення з відрядження до Африки у приймальне відділення лікарні поступив хворий зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,5 С, нудоту, блювання. Об’єктивно: шкіра холодна, шорстка, губи синюшні. Висока температура зберігалася майже 4 год, з’явилися біль у м’язах, наростаючий головний біль, відчуття жару. Далі температура швидко знизилася майже до норми з вираженим потовиділенням, самопочуття поліпшилося і настав тривалий глибокий сон. Яке захворювання слід запідозрити і як його лабораторно підтвердити?

 2. У жінки, що проживає у сільській місцевості, народилася дитина із вродженими вадами розвитку, тяжкими ураженнями центральної нервової системи та очей. Ніяких спадкових захворювань ні в родині жінки, ні у її чоловіка не спостерігалося. Яка вірогідна причина народження хворої дитини? Які практичні поради можна дати цій жінці перед народженням другої дитини?

 3. Студент із Пакистану потрапив у лікарню із симптомами ураження печінки, селезінки, збільшеними лімфатичними вузлами, анемією. Розміри живота збільшені, суб’єктивно почуває себе виснаженим. Яке захворювання можна запідозрити і якими методами його слід підтвердити?

Відповіді на задачі:

1.     Малярію. Дослідженням мазка хворого під мікроскопом.

2. Хвороба дитини може бути наслідком вродженого токсоплазмозу. Найвірогідніше, що мати заразилась у І триместрі вагітності. Матері слід пройти тест на токсоплазмоз, особливо якщо вона планує наступну вагітність.

3.  Вісцеральний лейшманіоз. Мікроскопічне дослідження мазків червоного кісткового мозку або крапель крові.

          Г. Метод мозкового штурму. ( групова форма роботи)

 Викладач пропонує  взяти участь у дискусії з метою визначення загальних заходів у профілактиці протозойних антропонозів, використовуючи метод мозкового штурму.

Проблемне питання: Визначте пріоритетні проблеми профілактики інвазійних захворювань.  Пропозиції студентів прописуються на дошці.

 

 

9. Заключний етап (тривалість – 15 хвилин)

Підведення підсумків заняття. Виставлення оцінок. Домашнє завдання.

Методичний прийом « Сніжна грудка»

У контексті використання інтерактивних методів для заключного етапу доцільним є використання продуктивного методичного прийому « Сніжна грудка». Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість студентів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: Слово — речення — питання — відповідь.

          1. Слово: Паразитологія.

Речення: Паразитологія включає три розділи: протозоологія, гельмінтологія

і арахноентомологія .

Питання: Що є предметом вивчення паразитології як науки?

Відповідь: Морфо-біологічні особливості паразитів.

2. Слово: Циста.

Речення: Циста дизентерійної амеби має 4 ядра.

Питання: Які переваги надає циста Найпростішим?

Відповідь: Надає щільну оболонку для захисту від несприятливих умов.

3. Слово: Малярія.

Речення: Малярія кожного року забирає до мільйона чоловік.

Питання: Які  є  види  малярії?

Відповідь: Триденна, чотириденна, тропічна.

          Контроль вихідного рівня знань студентів.

          Матеріали методичного забезпечення.    

А. Метод заповнення німих граф структурно-логічної схеми.

Необхідною та невід’ємною складовою процесу навчання є здійснення поточного та підсумкового контролю знань студентів. З метою перевірки вихідного рівня знань викладач пропонує студентам  заповнити порожні місця структурно-логічних схем, позначених запитаннями, необхідними термінами (поняттями) відповідно до змісту (Додаток №4).

 

 

 

              Б. Розв’язання ситуаційних задач:

1. Хвора звернулася до лікаря із симптомами запалення сечостатевих шляхів.

У мазку, взятому із слизової піхви, виявлено великі овально-грушоподібні клітини з аксостилем в кінці тіла у вигляді шила, великим ядром, ундулюючою перетинкою. Назвіть збудника.

 

2. У хворого взято пунктат з лімфатичних вузлів, у мазках, виявлено тільця півмісяцевої форми (подібні до частки апельсина) - один кінець загострений, інший заокруглений. При забарвленні за методом Романовського цитоплазма блакитного, а ядро червоного кольору. Яких найпростіших виявлено в мазках?

 

3. Робітниця свиноферми звернулася до лікаря зі скаргами на біль у животі, часті випорожнення з домішкою слизу і крові, знижений апетит, втрату ваги. Які протозойні захворювання можуть викликати ці симптоми?

 

4. Хворій під час пологів перелили кров донора. Через два тижні у реципієнтки виникли періодичні напади лихоманки. Лікар запідозрив малярію. Яке лабораторне дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

 

5. У гастроентерологічне відділення обласної лікарні поступила дитина з підозрою на лямбліоз. У фекаліях цист лямблій не виявлено. Який більш точний метод лабораторної діагностики потрібно застосувати?

 

6. До лікаря звернувся хворий з тяжкими розладами діяльності кишківника. У рідких фекаліях разом зі слизом виявлено кров. Клінічно діагностовано бактеріальну дизентерію, що не дістало лабораторного підтвердження. Яка протозойна хвороба найбільш ймовірна?

 

Відповіді до ситуаційних задач:

1. Піхвова трихомонада   2. Токсоплазма   3. Балантидій

4. Великої краплини крові   5. Дуоденальний сік     6. Амебіаз

 

 

                                                                                                       Додаток №1

Орієнтовна карта 8

для позааудиторної самостійної роботи з теми

"Медична протозоологія"

 

Мета:

а) вміти оперувати основними поняттями паразитології, а також самостійно використовувати учбові мікропрепарати, таблиці, муляжі, знімки для  ідентифікації збудників захворювань людини;

б) проробити навчальну літературу за  темами занять і узагальнити отримані знання у    вигляді відповідей на запитання та тестові завдання.

 

Професійна орієнтація студентів:

Найпростіші мають важливе значення в медичній практиці як збудники хвороб людини. Детальне вивчення морфологічної характеристики і біологічних особливостей життєвого циклу патогенних для людини найпростіших слугує тією основою, яка дозволить медичному працівнику провести диференційну діагностику паразитарних захворювань. Від результатів останньої залежить і характер лікування хворого і розробка профілактичних заходів.

 

 

  1. 3 використанням підручника та термінологічного словника охарактеризуйте запропоновані поняття і терміни:

 

  • Інвазійні хвороби –

 

  • Інфекційні хвороби –

 

  •  Автоінвазія –

 

  • Реінвазія –

 

  • Медична паразитологія –

 

  • Облігатні паразити –

 

  • Тимчасові паразити –

 

  • Ектопаразити –

 

  • Ендопаразити –

 

  • Дегенерація –

 

  • Проміжний хазяїн –

 

  • Основний хазяїн –

 

  • «Резервуар паразита» -

 

  • Трансмісійні хвороби –

 

  • Антропонозні хвороби –

 

  • Циста –

 

  •  Паразитизм –

 

  • Медична протозоологія –

 

 

  1. Дайте відповіді  на питання для самоконтролю:

 

1.Чим відрізняється паразитизм від коменсалізму?

 

2.У чому проявляється шкідлива дія паразита на організм хазяїна?

 

3.Чому паразитарні хвороби рідко закінчуються смертю людини?

 

4.Чим відрізняється головний хазяїн від проміжного?      

 

5.Що таке природно-осередкові хвороби ?

 

6. Якими основними особливостями характеризуються найпростіші?

 

7. Що є характерним для найпростіших – паразитів внутрішнього середовища?

 

8. Які захворювання слід віднести до протозойних природно-осередкових?

 

 

 

  1. Розв’яжіть тести та задачі:

 

1. Яка стадія малярійного плазмодія інвазійна для людини?

А) шизонт;

Б) гамонта;

В) спорозоїт;

Г) морула.

 

2. Який вид малярії у хворого, якщо напади повторюються:

А) через 1 добу?

Б) через 2 доби?

 

 

3. Яка стадія балантидія є інвазійною для людини:

А) цисти;

Б) вегетативна форма?

 

4. При обстеженні працівників їдальні в одного з них виявили амебіаз, у другого – лямбліоз, у третього – сечостатевий трихоманоз. Хто з них епідемічно небезпечний ? Які заходи профілактики необхідно застосувати?

 

 

5. У студента, який приїхав з Туркменії, на обличчі з’явилась багряна папула. Через 10 днів папула перетворилася на виразку. Яке протозойне захворювання можна запідозрити? Які дослідження необхідно провести?

 

 

6. У який період життєвого циклу малярійного плазмодія в людини починається напад малярійної лихоманки:

А) у період тканинної шизогонії;

Б) у момент проникнення мерозоїтів в еритроцити;

В) у момент виходу мерозоїтів зі зруйнованих еритроцитів;

Г) у момент утворення кільцеподібної стадії?

 

7. Ознакою паразитів з класу щілиноротих є:

А) ундулююча мембрана;

Б) малі розміри клітини;

В) війки;

Г) аксостиль.

 

8. Токсоплазма може потрапити в організм людини через:

А) термічно не оброблених ракоподібних;

Б) молоко і м’ясо хворих тварин;

В) непереварену воду;

Г) укус москітів.

 

9. У жінки, що проживає у сільській місцевості, народилася дитина із вродженими вадами розвитку, тяжкими ураженнями центральної нервової системи та очей. Ніяких спадкових захворювань ні в родині жінки, ні у ії чоловіка не спостерігалося. Яка вірогідна причина народження хворої дитини? Які практичні поради можна дати цій жінці перед народженням другої дитини?

 

 

 

 

 

 

10. Форми дизентерійної амеби:

 

11. Якого представника класу джгутикових можна виявити в дуоденальному вмісті у людини?

 

12. У чому полягає особиста профілактика урогенітального трихомонозу?

 

 

13. Чи належить токсоплазмоз до числа антропонозів?

 

 

14. До хірургічного відділення доставлено пацієнта з підозрою на абсцес печінки, який неодноразово хворів на гострі кишкові хвороби, був у відрядженні в одній з африканських країн. Яке захворювання можна запідозрити? Які методи дослідження необхідно використати для діагностики?

 

 

Літ-ра: Н.О.Саляк. Медична паразитологія.Стор.6-59.

О.В.Романенко.Медична біологія. Посібник з практичних занять. Стор.212-238.

 В.В.Барціховський.медична біологія. Стор.197-21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


                                                                                                                                                                                           Додаток № 2

 

Графологічна структура навчального матеріалу з теми:

«Медична протозоологія»

 

 

І. ТИП

  

  

 

ІІ. ТИП-КЛАСИ 

  

 

 

ІІІ. ВИДИ:

 

  

а) непатогенні;  

 

 

б) патогенні

 

 

  

ІV. Локалізація   

патогенних форм 

  

V. Методи  

боротьби

і профілактики


 

                                                                                                                                                                               Додаток №3

 

 

 

 

 

     Додаток №4                                                                                                                                                                                                                                                                                        

docx
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
582
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку