Практичне заняття на тему: "Привіт! Я - конфлікт!"

Практичне заняття

«Привіт! Я – конфлікт!»

Мета: формувати навички гідного поводження в конфліктах ; формувати навички конструктивної взаємодії, надати можливість учасникам одержати досвід конструктивного вирішення конфліктних ситуацій.

Хід заняття.

1. Вступ. (2хв)

Соціальний педагог: Добрий день, шановні учні! Сьогодні ми поговоримо з вами про конфлікти та їх значення у нашому житті. Але для початку давайте пригадаємо правила роботи під час заняття. (Відповіді дітей).

2. Привітання. (7 хв)

Мета: створити комфортну атмосферу для подальшої роботи, визначити рівень обізнаності учнів про поняття конфлікту.

Учасники сидять по колу, передаючи клубок і по черзі продовжують речення «Для мене конфлікт, це ...»

Соціальний педагог: Конфлікти існували завжди, а перші спроби їх осмислення відносяться до глибокої давнини.  Древні філософи вважали, що сам по собі конфлікт не поганий і не хороший, він існує всюди незалежно від думок людей про нього. Весь світ повний суперечностей, з ними неминуче пов'язане наше життя. Недарма говорять:  «Якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс». Скажіть, будь ласка, як ви розумієте цей вислів? (Відповіді підлітків).

3. Вправа «Позитивні і негативні сторони конфлікту». (10 хв)

Мета: визначити позитивні та негативні сторони конфлікту.

 Учасники об’єднуються у дві групи. Завдання першої групі – визначити позитивні сторони конфлікту. Завдання другої групі – визначити негативні сторони конфлікту.

Позитивні сторони конфлікту (у випадку позитивного вирішення конфлікту):             

• розв’язання тієї проблеми, що породила суперечності й викликала зіткнення;
• досягнення розуміння й довіри;
• зміцнення партнерських стосунків і співробітництва;
• сприяння зниженню соціальної напруженості та ліквідації стресової ситуації, допомагає «випустити пар», розрядити обстановку;
• позбуття небажаних рис характеру (почуття неповноцінності, покірності, догідливості…);
• підвищення рівня соціалізації людини, розвитку її як особистості;
•  сприяння адаптації людини в колективі, оскільки саме під час конфлікту люди більшою мірою розкриваються.

Негативні сторони конфлікту:

• невдоволеність людей спільною справою;
• відхід від вирішення назрілих проблем;
• наростання ворожості в міжособистісних і міжгрупових відносинах;
• послаблення згуртованості колективу;
• використання насильницьких методів;
• з’являються ознаки негативного психічного стану (почуття пригніченості, песимізму й тривоги), що призводять людину до стану стресу;
• розчарування у своїх можливостях і здібностях;
• виникнення почуття невпевненості в собі, втрата колишньої мотивації, руйнування наявних ціннісних орієнтацій та образів поведінки.
• у гіршому випадку наслідком конфлікту може стати й розчарування, втрата віри в колишні ідеали, що породжує девіантну поведінку і, як крайній випадок, — думки або, навіть, спроби піти із життя.

Після презентацій напрацювань кожної групи, учасники обговорюють все сказане, вносять свої корективи та доповнення. На дошці, на ватмані записуються оригінальні відповіді.

4. Вправа «Мистецтво вирішення конфлікту». (13 хв)

Мета: ознайомити учнів із способами вирішення конфліктних ситуацій.

Учні об’єднуються у 5 груп: акули, ведмедики, черепашки, лисички та сови.

Групи отримують інформаційні матеріали щодо способів вирішення конфліктних ситуацій. Їхнє завдання – ознайомитись із запропонованою інформацією, розіграти міні-інсценізацію того способу вирішення конфлікту, який вони отримали, дати можливість іншим учасникам висловити свої думки щодо того, який саме спосіб вирішення конфлікту їм було продемонстровано, а після обговорення донести достовірну інформацію, яка була надана на початку виконання вправи.

Група «Акули»

Суперництво.

Суперництво полягає в нав’язуванні іншій стороні вигіднішого для себе рішення. Суперництво виправдане у випадках: явної конструктивності пропонованого рішення; вигідності результату для всієї групи, організації, а не для окремої особи чи мікрогрупи; важливість результату боротьби для того, хто підтримує дану стратегію; відсутності часу на домовлення з опонентом. Суперництво доцільне в екстремальних і принципових ситуаціях, у разі дефіциту часу та високої імовірності небезпечних наслідків.

Група «Ведмедики»

Пристосування.

Пристосування чи поступка, розглядається як вимушена чи добровільна відмова від боротьби та здавання своїх позицій. Прийняти таку стратегію опонента змушують різні мотиви: усвідомлення своєї неправоти, необхідність збереження гарних стосунків з опонентом, сильна залежність від нього; несерйозність проблеми. Крім того, до такого виходу з конфлікту приводить значний збиток, якого завдано у процесі боротьби, загроза ще більш серйозних негативних наслідків, відсутність шансів на інший результат, тиск третьої сторони.

Група «Черепашки»

Уникання.

Відхід від рішення проблеми чи уникання є спробою вийти з конфлікту з мінімальними втратами. Опонент переходить до цього способу після невдалих спроб реалізувати свої інтереси за допомогою активних стратегій. Власне, мова йде не про розв’язання, а про згасання конфлікту. Відхід може бути цілком конструктивною реакцією на тривалий конфлікт. Уникання застосовується у випадку відсутності сил і часу для усунення суперечностей, прагнення виграти час, наявності труднощів у визначенні лінії своєї поведінки, небажанні вирішувати проблему взагалі.

Група «Лисички»

Компроміс.

Компроміс полягає в бажанні опонентів завершити конфлікт частковими поступками. Він характеризується відмовою від частини вимог, які раніше висувалися, готовністю визнати претензії іншої сторони частково обґрунтованими, готовністю пробачити. Компроміс ефективний у випадках: розуміння опонентом, що він і суперник мають рівні можливості; наявності взаємовиключних інтересів; задоволення тимчасовим рішенням; загрози втратити все.

Група «Сови»

Співпраця.

Співробітництво вважається найбільш ефективною стратегією поведінки в конфлікті. Воно припускає прагнення опонентів до конструктивного обговорення проблеми, розгляд іншої сторони не як супротивника, а як союзника в пошуку рішення. Найефективнішим є в ситуаціях: сильної взаємозалежності опонентів; схильності обох ігнорувати розходження у владі; важливості рішення для обох сторін; неупередженості учасників.

Питання для обговорення:

1. Про які способи вирішення конфліктів ви дізналися?
2. Який із цих способів вирішення конфліктів притаманний для вас особисто?
3. Який спосіб є найефективнішим для вирішення конфліктної ситуації?

5.  Релаксаційна гра  «Кораблі та скали». (5 хв)

Мета: забезпечити психологічне розвантаження учасників,  допомогти навчитися довіряти один одному, відчувати настрій іншої людини, зняти втому після заняття.

     Учасники об’єднуються у дві групи. Перша група – «кораблі», друга – «скали». «Скали» розсідаються на підлозі (якщо немає такої можливості присідають), «кораблі» заплющують очі та хаотично пересуваються по кімнаті. При наближенні до них «корабля» «скали» шиплять, імітуючи звук, з яким «хвилі набігають на скали». Мета «скал» - не допустити аварії «корабля».

    Потім гравці міняються ролями.

Соціальний педагог: Отже, як ми з вами бачимо, для того щоб не зіткнутися у реальному житті та не спричинити конфліктну ситуацію, необхідно прислухатися до інших людей, співпрацювати з ними. Точно так само як ви щойно прислухалися та співпрацювали один з одним.

7. Вправа «Ромашка моїх вражень» (8 хв)

Мета: закріпити нові знання, які учасники отримали під час заняття.

 Всі учні отримують іменні ромашки. На них їм необхідно написати що найбільше сподобалося, запам’яталося та здивувало на занятті. Яка інформація була новою та корисною. Після цього кожен учасник озвучує інформацію, яку написав на пелюстках. 

 Ромашки приклеюється на «Чарівну галявину» заздалегідь виготовлену із ватману.