Психолого-педагогічний семінар "Роль позитивних емоцій в самоактуалізації особистості"

Роль  позитивних  емоцій

 в   самоактуалізації  особистості

 

Мета: Збагачувати психологічну компетентність педагогів; поглибити знання педагогів  про здоров‘я та його залежність від емоцій і стресу; сприяти формуванню самоповаги, поваги до професії вчителя, поінформувати про деякі методи профілактики стресу і негативним емоціям.

Оформлення: На дошці вислови: «Не можеш змінити ситуацію, зміни ставлення до неї». «Оптиміста життя веде, песиміста – волочить». «Якщо ми не знаходимо спокою в собі, безнадійно його шукати будь-де».

 

Правила роботи:

Активність

«Тут і зараз».

Відвертість.

Право говорити «ні».

Не перебивай!

Конфіденційність.

Принцип «Я»

Не оцінюй!

Вимкни телефон.

 

 Психолог:

   Шановні колеги! Ми зібралися, щоб ще раз акцентувати нашу увагу на таких поняттях, як здоров’я, емоції, стрес. В залежності від того, наскільки ми навчимося відповідально ставитися до вирішення проблем, пов’язаних саме з цими поняттями, залежить наш внутрішній стан – самоповага, душевна рівновага, задоволеність життям, так і зовнішні прояви – ставлення до людей і людей до нас. І, звісно, стан психічного здоров’я.

Давайте пригадаємо саме визначення здоров’я. Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного, соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад. Виділяють 8 складових здоров’я:

•      Фізичне (індивідуальні особливості організму людини, рівень фізичного розвитку органів і функціональних систем, генетична спадковість і т. д. ).
•                   Духовне (цінності, принципи, ідеали, світогляд, переконання, які потрібно не просто усвідомлювати чи проголошувати, а й активно впроваджувати в життя).
•      Інтелектуальне (здатність знаходити потрібну інформацію, засвоювати нові знання, використовувати їх, приймати важливі рішення).
•      Емоційне (вміння адекватно переживати все, що з нами відбувається, розуміти емоції та почуття інших, керувати своїм емоційним станом, бути емоційно врівноваженим).
•      Соціальне (здатність будувати і підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми, кількість близьких, на допомогу яких можна розраховувати в складних ситуаціях).
•      Професійне (професійне самовизначення, відчуття «на своєму місці», самореалізація в обраній професії та задоволення від того, що робиш).
•      Екологічне (ставлення людини до природи, її вплив на довкілля)
•                   Психологічне (вміння людини пристосовуватися до мінливих умов життя, розвиватися та самовдосконалюватися).

 

 

  Наше життя таке, як і наші думки. І сьогодні ми ще поговоримо про те, як емоції, стреси впливають  на  нашу особистість.

  Що таке емоції? З латинської – приголомшую, хвилюю. Емоційність – це особистісна властивість. Зигмунд Фрейд вважав, що ми – насамперед істоти не раціональні, а керовані могутніми емоційними силами, походження яких часто не усвідомлюється.

  Емоції – це засіб порятунку від стану напруження і засіб досягнення стану задоволення.

Альфред Адлер поділяв емоційний стан на частини: одна, не пов’язана з суспільством, стосується досягнень індивідуальних цілей, інша – пов’язана із суспільством і сприяє соціальній взаємодії.

   Отже, емоції є соціально обумовленими. Емоції бажані для нас не тільки як регулятор моральної поведінки. Якщо людину довго нічого не турбувало, не тривожило, вона починає відчувати справжній емоційний голод, що природно має свій прояв. Це добре відомо всім: емоційна деривація приводила до смерті немовлят під час війни у Великобританії; проявлялась негативними поведінковими реакціями, щоб привернути увагу і розірвати коло ізоляції.   Емоційний голод не просто неприємний, він заважає нормальному розвитку організму в дитячому віці і згубно впливає у зрілому. Як ми реагуємо на негатив навколо нас? Можна реагувати по різному. Є варіанти, коли концентрується увага на помилках і невдачах, образливих словах і злості. Цей спосіб дуже поширений у сучасному світі. Люди, які концентруються на негативі, самі починають створювати негатив навколо себе. Але дослідження науковців доказують, що у будь-яких негативних діях є щось позитивне.

   Стрес (з англійської напруження) – стан, що виникає у людини під впливом сильних  подразнень у незвичайній ситуації. Стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосовуватися до нових умов, впливає на працездатність, творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили і ставати впевненими в собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини. Стрес,  напруження – ми найчастіше вкладаємо в ці слова негативний зміст, забуваючи, що вини загалом позначають процес руху. Отже напруження не може бути ні поганих, ні хорошим. Бо сам факт життя не відбувається без напруження.

   В Америці одного разу зіткнулися з проблемою. У цистерну з водою для перевезення живої риби запускали близько 4000 вугрів, до місця продажу живими прибувало лише 1000, решта гинули. Чого тільки вони не робили: і воду міняли по декілька раз, і зменшували кількість риби в цистерні, але процентне відношення живої і мертвої риби залишалось те ж саме. І так тривало, аж доки хтось не підказав кинути в цистерну піраній, декілька риб-хижаків. Піраньї з’їдали декілька десятків риб, але решта прибували до місця продажу живими. Бо весь час, поки риба була в дорозі, вона перебувала в напруженні, у стресі. Вони змушені були рухатись, щоб вижити. Життя – це рух, а отже і стрес. Небезпечний не він сам, а ставлення людини до нього.

  Відомий спеціаліст зі стресів Ганс Сельє довів, що мала доза стресів відновлює молодість, життєві сили, виробляє навички справлятися зі складними життєвими ситуаціями. Руйнує людину не напруження, що виникає від стресу, а непідготовленість до тих ситуацій, які в них виникають.

  Дистрес – дія негативних емоцій, що знижує опірність організму до несприятливих чинників середовища, виснажує людину, заважає їй мобілізуватися.

    Еустрес – дія позитивних емоцій: натхнення, творчість, кохання, коли немов крила виростають.

  Стресами різного ступеню інтенсивності багате життя кожної людини. Інша річ, що одні вміють їм протистояти, інші – ні.

 Усіх людей умовно можна розділити на дві групи:

•  Погано переносять шум, галас, поспіх, тобто головними стресовими чинниками для них є надмірні подразники. Так звані «черепахи», котрі не можуть працювати, коли поруч хтось є, якщо на результати їх праці дуже чекають або мають їх оцінювати.
•  «Скакові коні», погано реагують на брак подразників, монотонну діяльність, обмеження в контактах. Вони vj;enm працювати з увімкненим телевізором. Якщо на виконання завдання лишається мало часу або хтось дуже чекає на результат їхньої роботи, вони краще концентрують увагу, швидше діють.

 

 Чи знаєте ви, що існують сотні емоцій і ще більше емоційних відтінків? Наше тіло реагує на все те, що ми відчуваємо.

 

Вправа «Де живуть емоції?»

 Давайте поміркуємо – де і як відкладаються наші емоції? З якими органами насамперед пов’язані?

(учасники отримують картки із зображенням фігури людини, слід  відзначити місця (органи) для емоцій:

• Заздрість
• Страх
• Образа
• Невпевненість
• Злість
• Ревнощі
• Жадоба

 (потім учасники знайомляться із реальним зображенням)

 

 Дійсно, емоції, думки і тілесні процеси взаємопов’язані. Виникнення емоцій та думок викликають зміни в тілі. Механізм: Кожна зміна думки спричиняє емоцію, активізує діяльність мозку. Ця активізація нервових клітин викликає в них електричні та хімічні імпульси, які передаються в органи й тканини впливають на їх функції. Пристрасть, ревнощі, ненависть, роздратування реально роз’їдають душу, руйнують клітини тіла і призводять до хвороб серця, печінки, нирок, шлунка. Спогади про неприємне, які є лише потоком думок, викликають ті ж руйнівні процеси, як і сама неприємна подія.

  Ми визначили де живуть найстрашніші негативні емоції. А як ви гадаєте де живе радість? (а радість живе в кожній клітиночці нашого тіла)

 

Вправа Емоційна підзарядка

 Чи помічали ви, що свою вдачу людина передає мовою тіла? Це яскраво показують футболісти, коли забивають гол – бігають по колу, задирають футболку, падають і качаються. Свій успіх і задоволення ми теж можемо передати мовою тіла – рухами рук, ніг, мімікою. Відтворюючи ці рухи ми самі наповнюємось позитивними емоціями.

  Пропоную вам стати в коло і пригадати спосіб вираження позитивних емоцій. Ви це демонструєте по колу,  а всі решта учасників повторюють цю дію.

• Що почуваєте зараз?
• Що відбувалося при виконанні?

 

Це так звана техніка емоційної підзарядки – повторюючи такі рухи, слова, мелодії  - будете мати позитивний вплив на організм

 

Що робити з негативними емоціями?

 Об’єднати учасників у групи, запропонувати написати 10 будь-яких слів (іменників). Потім використовуючи ці слова придумати способи управління негативними емоціями  (олівець – масаж рук, пилосос – прибрати в квартирі). Ваш гумор і творчість – заохочуються!  (презентація груп)

 

Насправді існують ряд способів збереження емоційної рівноваги. Деякі – екзотичні та незвичні, але головне – вони працюють!

  «Дошка емоцій» - в західних компаніях, на ній можна писати все!

  Манекен -  гумовий, на ньому можна виплеснути негатив

  Робот – «цап відбувайло» - реагує поклонами і вибаченнями.

 Тарілки – які б’ють в спеціальних приміщеннях

 

  В наших організаціях до цього тільки рухаються, але хочеться щоб ви знали рекомендації, які надають психологи, які працюють на тему «Психосоматика» (тілесний прояв емоцій)

• Хвороба дорослої людини  - розмова душі з тілом (яке каже «відпочинь», «зупинись», «скажи їм це»)
• Щоб відчувати себе комфортно психосоматично, треба:

1. Зняти напругу фізично («дартс», груша боксера, малюнок який спалюється)
2. Повернути себе в тіло (через легкий тілесний біль – здавлювати голову, масаж скронь)
3. Дихати! (якщо гнів, злість – дихання  часте, грудне;  треба -  ліва долоня на грудну клітку, права – на живіт – дихайте так, щоб ліва рук не рухалась , а права – піднімалась і опускалась при вдиху і видиху – відбувається масаж органів внутрішніх , зниження напруження. Таке дихання корсне при тривозі)
4.  Пожаліти себе (мені погано,  а йому – добре, він посміхається, спить, а я – мучаюсь, страдаю…)
5. Пробачити цю людину. Способи:

-  через любов  (церква, бесіда з людиною яка допоможе)

- через турботу про себе  (я прощаю, бо це мене руйнує…)

- через прийняття смерті цієї людини для себе («тієї» людини немає для мене, є зовсім інша – я буду відноситися до неї по іншому)

 

Руханка   Два олівці

 Учасники стають в коло, між подушечками пальців зажимають олівці. Групі слід  рухатись синхронно, не випускаючи олівці  -  по колу, піднімати руки, присідати, стискати коло, нахилятись тощо.

 

Вправа  Мова емоцій

    Зараз ви виберете карти із назвою емоцій і частиною тіла, за допомогою яких цю емоцію треба вам виразити, а учасники – назвуть її.

 (Сум – обличчя, радість  - губи,  гордість – спина, страх – ноги, смуток – руки)

 

 Вправа  Голос  емоцій

  Наші емоції це не тільки міміка й пантоміміка, а й відповідний тембр голосу.

 Учасники по колу говорять з різною інтонацією  одну фразу «Алло, скільки можна тебе чекати?

• З радістю
• Роздратовано
• Сум
• Страх
• Грайливо
• Закохано
• Байдуже

 

 

   Вправа  Моя мрія

 Виразіть будь ласка свою мрію мовою малюнка (презентують по бажанню)

 

• Що відбудеться коли мрія здійсниться?
• Які емоції будете відчувати?
• Що можете зробити сьогодні, щоб мрія збулась?

 

 Емоції, які супроводжують бажання  є енергією, внутрішньою силою для їх здійснення. Яскравий образ бажаного перетворює мрію заряджену емоціями, на реальність. Весь світ – одне ціле, тому коли чогось забажали, увесь Всесвіт змовляється, щоб вам допомогти.

 

 

Притча про двох друзів

Одного разу друзі посперечалися, і один дав ляпаса іншому. Той, відчуваючи біль написав на піску  «Сьогодні мій друг дав мені ляпаса». Вони пішли далі, дійшли до річки і вирішили поплавати. Той, який отримав ляпаса, почав тонути і друг його врятував. Прийшовши до тями, хлопець написав на камені: «Сьогодні мій друг мене врятував». Тоді рятівник запитав: «Коли я тебе образив, ти написав на піску,  а тепер пишеш на камені. Чому?» А Друг сказав: «Коли тебе хтось ображає краще писати на піску, щоб вітре міг це стерти. А коли хтось чинить добре, краще вигравірувати на камені, щоб ніякий вітер не зміг це стерти.»

 

  Бажаю вам навчитись писати образи на піску і гравірувати радощі на камені!

 

  І нехай ваш внутрішній психологічний термостат зберігає емоційну атмосферу усередині, незважаючи на зміни емоційної погоди навколо!