Практичне заняття: Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства.Місце Т.Г.Шевченка в національному відродженні.

Практичне заняття:

Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства.Місце Т.Г.Шевченка в національному відродженні.

Мета: охарактеризувати програмові документи, та на їх основі визначити основні цілі і завдання Кирило-Мефодіївського братства ,вплив на розгортання національно-визвольного руху в Україні; розвивати в учнів уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки, формувати ключові компетентності; на прикладах діяльності братчиків виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу.

Основні поняття: Кирило-Мефодіївське братство, «Книга буття українського народу», «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», слов’янська федерація, слов’янський собор. Обладнання: підручник ,карта «Суспільно-політичне життя на українських землях у першій половині ХІХ століття», роздавальні картки з історичними джерелами, портрети учасників Кирило-Мефодіївського братства.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: практичне заняття.

Очікувані результати:

• охарактеризувати програмові документи Кирило-Мефодіївського братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило перед собою товариство;

• з’ясувати основні цілі і завдання Кирило-Мефодіївського братства у ході розгортання національно-визвольного руху в Україні;

• вдосконалити уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки;

• давати власну оцінку діяльності товариства.

План уроку:

І. Актуалізація (Виклик)

1. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

ІІ. Побудова знань (Осмислення)

1. «Книга буття українського народу». 

2. Статут Кирило-Мефодіївського товариства.

3. Засади діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.

ІІІ. Консолідація (Рефлексія)

1. Підбиття підсумків уроку.

2. Оцінювання результатів уроку.

Хід уроку:

І. Актуалізація (Виклик).

 Для актуалізації у пам’яті учнів уже наявних знань, осмислення того, що вони вже знають з теми: "Течії суспільно-політичного руху України наприкінці ХVІІІ - у 30-х роках ХІХ ст." та підготовки учнів до розуміння нових ідей учитель використовує один з методів графічних організаторів – асоціативний кущ. Учням пропонується:

• записати назву теми в зошиті;
• записувати всі слова, які спадають їм на думку, не оцінюючи їх. Під час запису зв’язок між словами необхідно позначити прямими лініями.

По закінченню роботи, вчитель запрошує кількох учнів представити свої результати. Схема запису може бути приблизно такою:

Далі учитель пропонує учням, використовуючи метод "мікрофон", дати відповідь на запитання:

 1.Які існували етапи розвитку національних рухів у Східній Європі (в т. ч. і в Україні)?

Варіанти відповідей:

1. Фольклорно-етнографічний(академічний) — на цьому етапі невеликі групи вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирають та вивчають історичні документи, етнографічні експонати, фольклорні пам’ятки.

2. Літературний (або культурницький) — відродження мови народу, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо в літературі та освіті.

3. Політичний — більш організоване згуртування національних сил, поява та зміцнення їхніх політичних організацій, усвідомлення національних інтересів, активна боротьба за національне визволення.

 2.Що було характерним для українського національного руху?

 Заповнення таблиці

Проблемне питання.

До якого етапу розвитку національних рухів можна віднести діяльність Кирило-Мефодіївського товариства?

 Учитель оголошує тему й очікувані результати уроку.

ІІ. Побудова знань (Осмислення)

1-а група.

Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товариства і виконати завдання.

Розділ І. «Головні ідеї»

1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуру ганами (хорватами) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен».

Завдання:

1. Визначте, які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців.

2. Хто має здійснювати управління Слов’янською федерацією?

3. Як ви думаєте, чому у переліку слов’янських племен, які повинні увійти до Слов’янської федерації, північно руси – росіяни стоять на другому місці, а південно-руси українці стоять на першому місці?

Розділ ІІ. «Головні правила»

1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним.

11 . Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього».

Завдання:

1. На яких засадах мало діяти Кирило-Мефодіївське товариство?

2. Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби»?

 За результатами роботи учні складають узагальнюючу таблицю.

               Книга буття                                                         Статут

          українського народу                                     словянського братства

ІІІ. Консолідація (Рефлексія).

Проблемне питання.

До якого етапу розвитку національних рухів можна віднести діяльність Кирило-Мефодіївського товариства?

Учитель пропонує учням, використовуючи метод ПРЕС, відповісти на проблемне запитання.

 Учні відповідають, дотримуючись певних правил роботи, які озвучуються у вигляді чітких інструкцій учням щодо виконання завдання. Так як метод ПРЕС має відповідну структуру та етапи (позиція, обґрунтування, приклад, висновки), учням пропонується:

1) Висловити свою думку, розпочавши зі слів: Я вважаю…(позиція).- Перша спроба політичної боротьби української інтелігенції.

2) Навести причину появи цієї думки, …тому що (обґрунтування).- Перша політична програма дороговказ українському національно-визвольному руху наступних поколінь, тому що виступала за ліквідацію монархії, демократію, слов'янську федерацію рівноправних народів, республіканське правління, знищення кріпацтва і станових привілеїв.

3) Навести факти, які демонструють ваші докази, ….наприклад (приклад). Програмні документи свідчать, що це перша незалежна політична організація, де Україні відводиться роль основного будівничого, хоча не розробляли соціальних проблем, сподіваючись, що національна свобода і республіканський устрій гарантують соціальну рівність. Тим самим було закладено підвалини ідеї, яка стане панівною у національному русі: спочатку треба створити власну державу, а вже якою вона буде — підкаже майбутнє.

4) Узагальнити свою думку, зробити висновок …Отже, (тому) я вважаю (висновки).

 Висновок. Поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства фактично поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України. Забезпечила розвиток національної ідеї, доведену нащадками козацької старшини теорію про окремішність української нації,трансформувала заклик до політичної боротьби за звільнення українців від національного і соціального гноблення та відновлення власної незалежної соборної держави в союзі з іншими слов’янськими народами.

Учитель пропонує визначити найбільш активних учнів на уроці, коментує їх роботу та виставляє оцінки.

Домашнє завдання.

•                опрацювати відповідний матеріал підручника підготуватися до заліку п. 1-6