Історія України. 9 клас.
Урок № _______ Дата ___________
Тема. Розгортання руху народовців у 1880 – 1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. Іван Франко.
Мета: ознайомити учнів із зародженням радикального руху у Галичині; показати нові риси, що внесла в суспільно-політичний рух діяльність І.Франка, М.Павлика, О.Терлецького; охарактеризувати діяльність першої політичної партії в Україні (РУРП).
Продовжити роботу з розвитку історичного мислення; поглибити вміння учнів виступати з повідомленнями; виховувати повагу та інтерес до діячів українського національно-визвольного руху та їх ідей.
Основні терміни і поняття: радикали, «нова ера», політична партія.
Обладнання уроку: підручник, карта України (атласи), ілюстрації, документ.
Тип уроку: Комбінований.
Структура уроку
І.Організаційний момент.
ІІ перевірка знань учнів.
- Бесіда за запитаннями.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
V. Підсумок уроку.
VІ. Домашнє завдання.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Перевірка знань учнів.
Бесіда за запитаннями.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу (повідомлення теми, мети уроку).
Розповідь учителя.
Починаючи з 70-х років ХІХ століття у визвольну боротьбу включилося нове покоління українських патріотів, яке прагнуло надати цій боротьбі більш рішучого характеру.
Молода інтелігенція Галичини стала критично оцінювати діяльність як москвофілів, так і народовців.
Таким чином, в українському русі виникає ще одна, так звана радикальна течія на чолі з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Остапом Терлецьким.
Радикали – прихильники рішучих методів у розв’язанні певних завдань, насамперед політичних.
І.Франко з М.Павликом видав журнал «Громадський друг», який через переслідування властей змінив назву на «Дзвін», а потім на «Молот». Вони стояли на теоретичних засадах соціалізму, виступаючи на захист соціальних інтересів селян та національних інтересів українців Галичини.
Самостійна робота за підручником
(На переносній дошці запитання до прочитаного тексту)
Бесіда за запитаннями.
2. «Новоерівська» політика народовців.
У ході моєї розповіді продумайте відповіді на такі проблемні запитання: (плакат – запитання).
1. Чому, на ваш погляд, політика «Нової ери» тривала недовго?
2. Дайте історичну оцінку поступкам, на які погоджувався піти австрійський уряд.
Розповідь учителя
Національно-визвольний рух в Західній Україні розвивався не тільки під впливом внутрішніх,а й зовнішніх чинників.
Наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. загострилися відносини між Австро-Угорщиною і Росією.
- дві імперії не могли поділити сфери впливу на Балканах;
- Україна почала розглядатися як територія, на якій можливе ведення війни;
- німецькі політики висунули план утворення після перемоги над Росією «Київського королівства» (у склад якого ввійшла б Наддніпрянська Україна);
- діячі Київської громади на чолі з В.Антоновичем готові були підтримати німецький проект в обмін на задоволення нових національно-культурних прав українців Галичини.
У здійсненні «Нової ери» українську сторону представляли В.Антонович, митрополит С.Сембратович, О.Барвінський, Ю.Романчук. З боку поляків – галицький намісник К.Бадені, маршал галицького сейму Е.Сангушко і посол А.Хамец.
Угода була досягнута 25 листопада 1890 року. Офіційного тексту угоди не склали: вона трималася на чесному слові її ініціаторів.
Та галицький намісник К.Бадені не думав укладаючи угоду про порозуміння на ширшій базі, а хотів заспокоїти українців дрібними поступками.
Робота з підручником
(учні зачитують поступки австрійського уряду)
Завдяки політиці «Нової ери» Галичина перетворилася в «український П’ємонт» - осередок загальноукраїнського руху.
Відповіді учнів на проблемні запитання
Так! Угода на виправдала всіх сподівань українського суспільства. Проти неї виступили русофіли й радикали, не підтримали її й галицька провінція.
Таким чином, політика «Нової ери» призвела до розколу в українському русі. Але цей розкол мав і позитивні наслідки: на зламі ХІХ – ХХ ст.. виникли політичні партії з чітко окресленими національно-державницькими програмами.
Словникова робота
Політична партія – (частина, група, відділ) – добровільне об’єднання людей тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає і захищає її інтереси.
Розповідь вчителя
Наприкінці ХІХ століття завершується оформлення радикалів у політичну партію. 4 жовтня 1890 року у Львові під впливом Михайла Драгоманова з ініціативи Івана Франка, Михайла Павлика, навколо яких об’єдналася група студентської молоді, було засновано першу політичну партію – Русько-українську радикальну партію (РУРП).
Партія мала свою програму, в якій були завдання мінімум і максимум.
У своїй діяльності РУРП прагнула поєднувати відстоювання соціальних інтересів українських селян Галичини із захистом національних прав українського народу.
(Під час розповіді можна скласти на дошці таблицю)
Таблиця «Перші політичні партії в Західній Україні»
Назва політичної партії |
Дата заснування |
Лідери партії |
Програмна мета |
Русько-українська радикальна партія (перша українська політична партія) |
04.10.1890р. м.Львів |
Іван Франко, Михайло Павлик , Северин Данилович, Євген Левицький |
Утвердження соціалізму, демократизації суспільного життя, використання здобутків культури й науки для піднесення національної свідомості, перебудова Австро-Угорщини за засадах «правдивого автономізму» |
Повідомлення учня
«Іван Франко – видатний представник українського демократичного руху кінця ХІХ – початку ХХ ст..»
Під час прослуховування повідомлення учні роблять записи в робочих зошитах.
Бесіда з учнями
Як ви розумієте вислів (с.235) «Іван Франко – Тарас Шевченко західноукраїнських земель»?
Розповідь вчителя
Питання автономії як програмної мети Русько-української радикальної партії викликало у партії гостру дискусію. На позиції незгоди з цим положенням були так звані «молодші» радикали Юліан Бачинський, В’ячеслав Будзиновський, Олександр Коллеса… Кінцевою метою політичної діяльності партії вони вважали державну самостійність України, а автономію у складі перебудованої на федеративних засадах Австро-Угорщини лише першим етапом на шляху до цієї мети.
У 1895 році було прийнято важливе доповнення до програми партії:
«Здійснення соціалістичних ідеалів можливе лише за повної політичної самостійності українського народу»
Самостійність – стратегічна мета партії. Через рік Юліан Бачинський опублікував брошуру «Україна ірредента», у якій доводив історичну необхідність здобуття Україною повної політичної незалежності.
На підтримку ідеї самостійності виступив Іван Франко – один з найвидатніших і найавторитетніших громадсько-політичних діячів, загальновизнаний класик української літератури.
Поступово ця ідея стала пануючою ідеєю загальноукраїнського національно-визвольного руху.
Запитання до учнів
ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
V. Підсумок уроку
В середині 70-х років ХІХ ст.. в Українському Національно-визвольному русі з’являється і набирає силу радикальна течія. Радикали не погоджувалися на обмеження діяльності українських патріотів рамками культурно-освітньої роботи. Вони прагнули надати українському рухові політичного характеру.
«Нова ера» справила політичний вплив на Український Національно-визвольний рух, стала своєрідним каталізатором.
Таким чином, національно-визвольний рух в Галичині в другій половині ХІХ ст. розвивався по висхідній лінії і вступив в нову фазу, поставивши перед собою завдання боротьби за політичну незалежність України. Внаслідок чого прискорився процес формування політичних партій. У 1890 році була утворена Русько-українська радикальна партія. А.Юліан Бачинський у своїй «Поневолена Україна» першим серед громадських діячів висунув і обгрунтував ідею здобуття Україною повної політичної незалежності.
VІ. Домашнє завдання