Практичне заняття: «Програмові документи Сокіл/Січ/Просвіта»

Тема: Практичне заняття «Програмові документи Сокіл/Січ/Просвіта»

Мета уроку:  проаналізувати  програмові документи Сокіл/Січ, розкрити значення діяльності у розвитку українського національного руху; розвивати в учнів уміння працювати з документами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки та ставлення; виховувати повагу до представників національно-визвольного руху, які були носіями української національної ідеї.

Учні мають навчитися:

•                   аналізувати  програмові документи товариства Сокіл/Січ;
•                   робити порівняння, висновки;
•                   висловлювати власне ставлення до діяльності членів
•                   братства;
•                   визначати історичне значення Кирило–Мефодіївського братства  в національно-визвольному русі.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення предметних умінь.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

Оголошення теми та цілей практичного заняття.

ІІ. Виконання завдань практичного заняття

1. Ознайомтеся з програмними положеннями українських товариств (робота з Додатком 1, 2, 3).
2.      Проаналізуйте їх.
3.      Створити у зошиті табличку до кожного товариства (Додаток 4).
4. Виконайте онлайн тестові завдання до них (https://naurok.com.ua/test/praktichne-zanyattya-programovi-dokumenti-sokil-sich-prosvita-288016.html)

Цікаво знати:

Молодіжні товариства діяли на західноукраїнських землях. Їх виникненню сприяли відповідні соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови, які склались у часи багатовікового поневолення українського народу.

Робота з документом

Додаток 1

Програмові документи товариства «Сокіл»

Початок організованого молодіжного руху поклало товариство “Сокіл” (Львів, 1894 р.).

Мета: виховання свідомого, фізично здорового патріота України, борця за її незалежність. Моральною основою “Сокола” був закон Божий і на його основі вироблений сокільський закон – 10 заповідей. Соколи мали свій прапор – малинового кольору, свій гімн – “Соколи, соколи”. Робота у містах мала спортивно-гімнастичний, а в селах – пожежно-спортивний характер. Велике виховне значення мали Сокільські свята.

Додаток 2

Програмові документи товариства «Січ»

Товариство “Січ” виникло в 1900 р. (с. Завалля, Снятинський повіт на Станіславщині). Головна мета діяльності “Січей”, крім гімнастично-пожежної, – ще й виховна, культурно-просвітницька. Якщо діяльність “Соколів” мала більше загальнослов’янський характер, то “Січі” – чисто національний. Організаційна побудова “Січей” нагадувала Запорізьку Січ. Січова хоругва (прапор) спочатку була малинового кольору, а з 1910 р. – синьо-жовтою.

Популярність “Січей” серед населення Східної Галичини (особливо сільського) була великою. В 1914 р. діяло 916 осередків, які об’єднували понад 30 тис. членів. При панській Польщі йде процес переслідування січовиків, тому цей рух слабшає. Більшість січовиків перейшли в нову молодіжну організацію “Луг” (1925 р.), яка була близькою за характером роботи до Січей.

Додаток 3

Програмові документи товариства «Просвіта»

"ПРОСВІТА" – громад. орг-ція, заснована в січні 1868 у Львові представниками народовської течії як координаційний центр просвітницького руху в західноукр. землях. Була першою орг-цією, що діяла на нац. принципах в укр. землях. Заснування орг-ції стало можливим після прийняття 1867 в Австро-Угорщині "Закону про товариства", що унормував процедуру створення та визначив правові засади діяльності громад. інституцій. Написання проекту статуту т-ва взяв на себе конституюючий к-т. Його головою став А.Вахнянин, членами – О.Борковський, М.Коссак, Ом.Огоновський, О.Партицький, Ю.Романчук, А.Січинський, К.Сушкевич. Статут зареєстрований МВС Австрійс. імперії 2 вересня 1868. Перші заг. збори орг-ції відбулися 8 грудня 1868. На них були присутні 65 осіб.

У різні періоди існування т-ва змінювалися пріоритети його діяльності, це відображено в його статутах. Їх було 6. Згідно з 1-м статутом, діяльність т-ва мала науково-освіт. характер (обмеженість кількості членів т-ва зумовлював високий вступний – 4 корони – та щомісячний – 1,04 корони – внесок), у 2-му статуті більше уваги надавалося освіт. та видавничій роботі (знижено вступні внески до 2 корон, а щомісячні – до 0,5 корони); у 4-му статуті розширено засади екон. діяльності т-ва й затверджено 3-ступеневу структуру його організації: Централя у Львові – філії у повітах – читальні; у 6-му статуті було вилучено питання екон. діяльності.

З часом розгорнута т-вом наук. діяльність стала основною у роботі заснованого Літ. т-ва ім. Шевченка

Цікаво знати

Пластовий рух у Галичині був започаткований в кінці 1911 р. у Львові. На відміну від “Соколів”, “Січей”, “Лугу”, які працювали переважно із зрілою молоддю, “Пласт” починав формувати власні і національні риси характеру з дошкільного і шкільного віку.

Отже, завдяки різноманітним формам роботи молодіжні товариства “Сокіл”, “Січ”, “Луг”, “Пласт” виховували свідомого, фізично здорового патріота України, сприяли захисту української мови, історії, культури від асиміляторської політики австрійського та польського урядів, готували українську молодь до боротьби за державну самостійність.

Додаток 4