Практичне заняття "Симон Петлюра на тлі епохи"

Тема уроку: «Симон Петлюра на тлі епохи». Практичне заняття.

Тип уроку: урок застосування знань і формування умінь узагальнювати вивчений матеріал для його використання на практиці.

Предметна компетентність учнів:

• Хронологічна: розглядати суспільні явища та діяльність історичних діячів в конкретно-історичних умовах певного часу;
• Просторова: вміння розв’язувати проблемні задачі, використовуючи карту як джерело історичної інформації;
• Інформаційна: критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, визначати їх надійність, виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність;
• Логічна: визначати роль людського фактору в історії, розкривати внутрішні мотиви і зовнішні чинники діяльності історичних осіб;
• Аксіологічна: порівнювати й оцінювати історичні факти та діяльність історичних осіб як з позиції загальнолюдських та національних цінностей так і суголосно до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, визначати власну позицію щодо суперечливих і уразливих питань історії; оцінювати різні версії і думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.

    Міжпредметні зв'язки – курс «Громадянська освіта», тема «Маніпулятивний вплив медіа». 

Хід уроку

     І. Вступ

      Для активізації набутих знань учні складають коротку характеристику періоду 1919-1920 рр. (5-7 хвилин)

    За допомогою карти їм потрібно визначити яким було становище УНР у кінці 1919 – на початку 1920 рр. Запропоновані терміни для характеристики: денікінський режим, анархістський рух, отаманщина, Перший зимовий похід, «трикутник смерті», Червона армія, лінія Керзона.

     Орієнтовна характеристика: 1. Директорія опиняється в «трикутнику смерті». 2. Відбувається падіння денікінського режиму. 3. Розгортається анархістський рух та отаманщина. 4. З півночі відбувається контрнаступ Червоної армії. 5. Антанта пропонує лінію Керзона як східний кордон Польщі. 6. Рештки військ УНР (5 тисяч вояків) розпочинають героїчний Перший зимовий похід.  Учні мають прийти до висновку, що Симону Петлюрі як керівнику УНР доводилося діяти у надзвичайно складних умовах.

     ІІ. Узагальнення та систематизація інформації про діяльність Симона Петлюри

     Учням пропонується заповнити табличку (5-7 хвилин), використовуючи інформацію у хронологічній послідовності:

Діяльність Симона Петлюри 1917-1920 рр.

1)  Стає генеральним секретарем у військових справах; 

2)  Майже чотири місяці провів у Лук’янівській в’язниці;

3)  Як Головний отаман вийшов із лав УСДРП;

4)  Обирають головою Генерального військового комітету;

5)  Разом з Винниченком підписав відповідь Генерального секретаріату на Ультиматум Раднаркому;

6) Підписав Варшавську угоду з Польщею;

7) Участь у придушенні збройного заколоту на заводі «Арсенал»;

8) Отримав практично диктаторські повноваження;

9)  Виїхав до Варшави для організації воєнно-політичного союзу з Польщею проти більшовицької Росії;

10) Керував роботою екзильного уряду УНР у Польщі.

     Висновок: Симон Петлюра брав активну участь у подіях Української революції 1917-1920 рр.

     ІІІ. Робота з історичними джерелами:

      Учитель ознайомлює учнів із словами, які Ленін сказав на засіданні ЦК РКП(б) у 1922 році:

«Ніякі Денікіни, Юденичі нам не страшні, бо їхні програми застаріли. Нам, більшовикам, страшний лише один лідер — Петлюра, програма якого небезпечна для нас. І до того часу, доки житиме Петлюра, доти не закінчиться рух повстань проти нас, ми не можемо чекати спокою на Півдні. Тому Петлюру необхідно вбити. Доручаю Сталінові як представникові партії, а Дзержинському й Триліссеру по лінії ЧК виконати це завдання».

Джерело:   Сергійчук Володимир. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА. Видання третє, доповнене.— К.: ПП Сергійчук M. І., 2011.— С. 4.

     Учням пропонується відповісти на питання: «Чому Симон Петлюра, який у цей час вже перебував в еміграції, був таким небезпечним для більшовицького режиму?» (10-15 хвилин)

     Для відповіді учням потрібно ознайомитися з уривками з твору, який Петлюра написав за рік до вбивства радянським агентом:

     Уривок 1: «Як тоді, так і тепер, московські       агітатори повели агітацію проти нашого рідного      уряду. Стали вони говорити проти нього, що він і не народній, і       контрреволюційний, і     панський. Що він — за старий режим стоїть! Що
хоче людей в неволі тримати, що він не хоче
селянам землі дати. Одним словом: що він     нову неволю впровадить.
— Все це була брехня. Та на жаль, — чимало з наших людей, як селян, так і  робітників, прислухались до такої брехні і вірили їй». (Петлюра наголошує на небезпеці російської пропаганди для українського національного руху).

     Уривок 2: «Кінець-кінцем, коли правду сказати, наші селяни під час першої  боротьби України з московською-большевицькою навалою, не підтримали як слід ні свого рідного війська, ні свого уряду. Українське село розділялось, задурене, спантеличене московськими агітаторами, на різні, часто ворожі, угруповання, і тримало «нейтралітет» або просто большевикам помагало. Вся ця приблудна мішанина то явною своєю боротьбою і пропагандою проти українського уряду та його війська, то своїм «нейтралітетом» обезсилювала нас і багато шкодила нашій боротьбі.». (Петлюра попереджає про наслідки байдужого або ворожого ставлення до власного війська та влади).

     Уривок 3: «Треба правду сказати, що уряд наш панькався з ворогами, не мав в собі ні сили, ні мужности дати раду з ними. Замість того, щоб об’єднати коло себе усіх українців, він відохочував від себе, багато говорив та «засідав», а мало робив. Тим часом Москва не спала…». (Петлюра визначає причини слабкості української влади).

     Уривок 4: «Московщина уміє різні фарби для утисків над нами прибирати: коли треба — то вона робиться червоною, а коли того вимагає справа, то — білою робиться». (Петлюра закликає не вірити жодним російським політикам).

     Уривок 5: «Що тепер правда, а що брехня — святий не розбере! Все переплуталося і догори ногами перевернулося». (Необхідна обережність з інформаційними джерелами, бо серед них є й ворожі).

    Уривок 6:

«— А що ж на твою думку треба робити? — запитав Семен ніби сам себе.

— Що робити, питаєш? А те, що з вошами роблять: бити!» (Заклик до продовження боротьби з ворогами України).

     Учні приходять до висновку, що Симон Петлюра був небезпечним для більшовиків тому, що не тікав від проблем державотворення, як Винниченко;  не намагався повірити більшовицькій владі, як Грушевський; він прагнув й надалі продовжувати боротьбу за державність України, озброюючи народ необхідною програмою дій. Слід також звернути увагу на актуальність міркувань Петлюри і в наш час.

     ІУ. Актуалізація історичного матеріалу (10 хвилин)

     Учням пропонується ознайомитись з висловлюванням президента Росії путіна щодо відкриття пам’ятника Симону Петлюрі у Вінниці 14 жовтня

2017 року: «Зараз встановили пам'ятник Петлюрі – це людина нацистських поглядів, антисеміт, який винищував євреїв під час війни».

Джерело: Українська правда, електронний ресурс, код доступу https://www.pravda.com.ua/news/2017/10/20/7159042/

     Учні повинні визначити з яким інформаційним вкидом мають справу. Для цього їм знадобиться матеріал з курсу «Громадянська освіта», тема: «Маніпулятивний вплив медіа».  Вони мають дійти висновку, що історичні події та постаті минулого використовуються ворогом з маніпулятивною метою. Багато людей піддаються такому впливу через свою необізнаність. Тому важливо виявляти інформаційні вкиди та нейтралізовувати їх шкідливі наслідки. Для цього потрібно брати під сумнів інформацію, аналізувати та перевіряти її.

      Попередньо призначена група учнів-пошуковців мала знайти історичний матеріал щодо ставлення Петлюри до євреїв та єврейських погромів. Цікавим й корисним є, зокрема, повідомлення про те, що в гімназії Петлюру називали «єврейським батьком», оскільки він їх постійно захищав. Важливо також продемонструвати копію телеграми, в якій Петлюра як Головний отаман військ УНР вимагає розстрілу для усіх тих, хто брав участь у єврейських погромах. Крім того, в уряді Директорії була посада міністра єврейських справ. Жертви погромів отримували допомогу від уряду Директорії. Отже зібраний матеріал дає усі підстави кваліфікувати зайву путіна як фейк – абсолютну вигадку, спрямовану на дискредитацію не тільки особисто Симона Петлюри, але й усього українського національно-визвольного руху. Подібні фейки є частиною гібридної війни, яку Росія веде проти України. Й про це треба пам’ятати.

     Підсумок уроку (5 хвилин)   

     Учням пропонується стисло висловити свої враження та думки щодо постаті Симона Петлюри. Для активізації учнівських міркувань варто використати одне з висловлювань Головного отамана: «Наша сила — в єдності, а порука успіху наших змагань — в державній слухняності! Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії. Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись!».

     Оцінювання

     Домашнє завдання: письмово виконати завдання № 1 на стор. 113 (за підручником Історії України для 10 класу автори В.С. Власов, С.В. Кульчицький).