Нова економічна політика в Україні.

Нова економічна політика в Україні. Створила Кулик А. С.

Запроваджена весною 1921 року на X з'їзді РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму за рахунок тимчасової лібералізації ринку, поступок населенню у занятті дрібним бізнесом тощо. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продовольчим податком у сільському господарстві, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою. Початок нової економічної політики (НЕП) в Україні

Повстання, що прокотилися країною, переконливо показували, що більшовики втрачають підтримку в суспільстві. Вже в 1920 році чулися заклики відмовитися від продрозкладки (зокрема, закликав Троцький). Політика воєнного комунізму вичерпала себе, проте Ленін не хотів цього визнати. Більш того — на рубежі 1920 і 1921 рр. він рішуче наполягав на посиленні цієї політики — зокрема, будувалися плани скасування грошової системи. Лише навесні 1921 року стало очевидно, що загальне незадоволення низів, їхній збройний тиск можуть привести до повалення більшовиків. Тому Ленін зважився піти на поступку заради збереження влади. Передумови нової економічної політики

Перед з'їздом про новий курс сперечалися до 8 більшовицьких платформ. Припиняючи дебати, Ленін складає резолюцію "про єдність партії". "Партії ухилістів" виключать. Тепер генеральна лінія може бути висунута тільки керівництвом. Заради виживання всіх, і більшовизму теж, Ленін вирішує відійти від комуністичних догматів але «зберігаючи за своєю партією повноту влади та командні позиції в промисловості».«Завдання НЕПу, основне, вирішальне, все інше собі підпорядковує, — це встановлення змички між тією новою економікою, яку ми почали будувати... і селянською економікою, якою живуть мільйони та мільйони селян.» — Ленін[1]Передумови нової економічної політики

У березні 1921 р. X з'їзд РКП(б) проголосив заміну продовольчої розкладки продовольчим податком. Це був перший і найголовніший крок до нової економічної політики. Нова економічна політика - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений X з'їздом РКП(б). Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії. Сутність непу полягала у використанні елементів ринкових відносин і різних форм власності. По суті, неп означав перехід від адміністративно-командного до госпрозрахункового соціалізму. Головним заходом непу була заміна продрозкладки продподатком на селі. [3]Введення продподатку

Повернення торгівлі, грошей та найманої праціЗаміна продрозверстки продподатком. Частину середніх та друбних підприємств передавали у приватну власність. Великі підприємства лишалися у власності держави. Поява прошарку людей, що піднялися завдяки прошарку приватної ініциативи (непмани)Основні заходи НЕПу:

Такий крутий поворот у політиці відбувався досить болісно навіть у партійному середовищі під тиском реалій господарського життя. Але 27 березня 1921 р. надзвичайна сесія Всеукраїнського ЦВК прийняла рішення про заміну продрозкладки продовольчим податком, а вже 29 березня уряд УСРР видав декрет про норми і розмір податку, який був значно менший від продрозкладки. Особливості НЕПу в Україні [3]

Але неп в Україні було запроваджено пізніше, ніж в Росії. У 1921 р. ситуація в Україні майже не змінилася. У деяких губерніях розмір продподатку дорівнювався валовому збору зерна, тобто все вирощене підлягало вилученню. Це було обумовлено прагненням радянського керівництва «викачати» з українського села якнайбільше ресурсів суто силовими, перевіреними в роки війни методами, якомога довше користуватися без будь-яких обмежень продовольчими ресурсами республіки. На інтереси українського селянства не зважали. У цьому і полягає головна особливість переходу до непу в Україні. Крім того, особливостями непу в Україні також були: більші податки, ніж в інших радянських республіках; впровадження непу супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом. Особливості НЕПу в Україні [3]

Реально неп почався в Україні лише на початку 1922 р. А голод, що охопив райони півдня України в 1921-1922 pp., ще більше віддалив нормалізацію ситуації в сільському господарстві. Лише 26 липня 1922 р. ВУЦВК законодавчо закріпив право приватної власності на майно фабрично-заводських, торгових та інших підприємств. На місцях спостерігалося масове незадоволення непом, бо за роки громадянської війни у панівної партії та мільйонів громадян виробилася стійка звичка до централізовано-розподільчих методів господарства. Оскільки жовтневий переворот здійснився під гаслом соціальної рівності, майнове розшарування при непі викликало в одних обурення, в інших - розчарування. Особливості НЕПу в Україні [3]

Згортання нової економічної політики З жовтня 1928 року почалося здійснення першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства. При цьому як план на першу п'ятирічку був прийнятий не проєкт, розроблений Держпланом СРСР, а завищений варіант, складений ВРНГ не стільки з врахуванням об'єктивних можливостей, скільки під тиском партійних гасел. У червні 1929 року почалася масова колективізація (що суперечила навіть плану ВРНГ) — вона проводилася з широким вживанням примусових заходів. Восени вона доповнилася примусовими хлібозаготівлями. В результаті цих заходів об'єднання в колгоспи дійсно набуло масового характеру, що дало привід Сталіну в листопаді того ж 1929 років виступити із заявою про те, що середняк пішов в колгоспи. Стаття Сталіна так і називалася — «Великий перелом». Відразу після цієї статті черговий пленум ЦК схвалив нові, підвищені і прискорені, плани колективізації і індустріалізації.

Висновок Безперечним успіхом НЕПу було відновлення зруйнованої економіки , причому, якщо врахувати, що після революції Росія втратила багато висококваліфікованих кадрів, то успіх нової влади стає ще більшим, стаючи справжньою «перемогою над розрухою». Разом з тим, відсутність тих самих висококваліфікованих кадрів стала причиною прорахунків і помилок.

Висновок Значні темпи зростання економіки, проте, були досягнуті лише за рахунок повернення у стрій довоєнних потужностей, адже Росія лише до 1926—1927 року досягла економічних показників довоєнних років. Потенціал для подальшого зростання економіки виявився украй низьким. Приватний сектор не допускався на «командні висоти в економіці», іноземні інвестиції не віталися, та і самі інвестори особливо не квапилися до Росії через нестабільність, що зберігається, і загрози націоналізації капіталів. Держава ж була не здатна лише зі своїх засобів виробляти довгострокові капіталомісткі інвестиції. Також суперечливою була ситуація і в селі, де явно гнобили «куркулів» — найбільш дбайливих і ефективних господарів. У них був відсутній стимул працювати краще. Змусити село збільшувати обсяг виробництва можна було лише переклавши її на колективний спосіб господарювання, що підкоряється централізованому плануванню.

Дякую за перегляд Використані джерела: [1] https://zno.osvita.ua/ukraine-history/all/435/ [2] https://uk.wikipedia.org/wiki/Нова_економічна_політика[3] https://histua.com/istoriya-ukraini/novitnij-chas/nep[4] https://youtu.be/A2 Q6 P-u4 Opw