Урок на тему "Західноукраїнська народна республіка"

Тема: Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

Цілі заняття: розглянути  особливості національно - визвольного руху на західноукраїнських землях ; з’ясувати причини поглинання західноукраїнських земель іншими державами; виховувати в учнів історичну самосвідомість, пов’язану з ідеєю соборності українського народу.

План заняття:

•  Проголошення ЗУНР та створення УГА.
• Злука УНР і ЗУНР.
• Українсько-польська війна.
• Поглинення Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами.

Рекомендації щодо вивчення дистанційного модулю

План діяльності слухача

1. Опрацювання навчальних матеріалів розділів.
2. Засвоєння базових понять з теми.
3. Знайомство з комп’ютерною презентацією.
4. Перегляд відео фрагменту «Хроніка української революції частина 4»
5. Відповідь на запитання і виконання практичних завдань,  надсилання їх у письмовому вигляді тьютору.

А) Практичне заняття : Порівняйте обставини, за яких були створені УНР і ЗУНР. Чи є щось спільне? Чим вони відрізняються?

Б) Візьміть участь уфорумі на тему: Н.Полонська-Василенко (український історик ХХ ст..) вважає, що “За цей короткий період, глибоко-трагічний період своєї історії 1918-1919 рр. – ЗУНР дала багато прикладів національної солідарності та розуміння державних інтересів ”. Спробуйте навести такі приклади. Якщо ви не погоджуєтесь з Н.Полонською-Василенко, дайте свою оцінку періоду та поясніть її.

Словник термінів: Західноукраїнська Народна республіка (ЗУНР)- короткочасна держава, створена у Східній Галичині після Першої світової війни в результаті розпаду Австро-Угорщини.

Українська Національна рада- постала 18 жовтня 1918 у Львові з метою здійснити право на самовизначення українських земель в Австро-Угорській монархії.

 Акт Злуки - урочисте оголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну, День соборності України. Соборність – консолідація,об’єднання.

Конфедерація -союз держав, кожний член якого зберігає незалежність, має власні органи державної влади та управління, але водночас створює спеціальні органи для координації діяльності в певних, чітко визначених сферах (насамперед військовій, рідше зовнішньополітичній, економічній та інших сферах).

• Проголошення ЗУНР та створення УГА.

Напередодні поразки Австро-Угорщини у Першій світовій активізувався визвольний рух у західноукраїнських землях.

18 жовтня 1918 р. депутати-українці в австрійському парламенті, об’єднані в Українську парламентарну репрезентацію, скликали у Львові збори політичних і громадських діячів Галичини і Буковини (конституанту), на яких було обрано Українську Національну раду. Українська Національна рада (УНР) заявила, що усі західноукраїнські землі мають створити Українську Державу і закликала населення інших національностей послати до УНР і своїх представників.

Звернімося до джерел

Із Статуту Української Національної ради, прийнятого у Львові 19 жовтня 1918 р.

1. Українська Національна Рада є Конституантою тієї частини українського народу, яка живе в Австро-Угорській      монархії, на цілій його етнографічній території,
2. Українська Національна Рада має право і обов'язок:
   1. виконати в хвилі, яку признається за відповідну, іменем українського народу Австро-Угорської монархії, його право самовизначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом;
   2. підприняти усі постанови та заходи репрезентативного, законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішення під перевести в життя.

Чиї інтереси представляла Українська Національна рада? Які завдання вона ставила перед собою?що вважала за пріоритет?

Проголошення в Києві утворення Української Народної Республіки інтенсифікувало потяг пробуджуваного населення Західної України до об'єднання з Східною Україною. В Західній Україні почалися виступи за створення незалежної Української держави. Особливо активними були виступи українських студентів, які вимагали приєднання усіх українських земель Австро-Угорщини до Української Народної Республіки.

Створення ЗУНР

Становлення західноукраїнської республіки відбувалось одночасно з відродженням Польщі, яка претендувала не тільки на свої етнічні землі, а й на українські, зокрема на Східну Галичину. Тому Українська Національна Рада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй всієї повноти влади у Галичині та Буковині. Проте, австрійський намісник в краї відмовив українцям. (Див. Мультимедійну презентацію слайд 2)

У відповідь на це українські національно-демократичні сили вирішили взяти владу у Львові збройним шляхом. У ніч на 1 листопада 1918 р. частини легіону українських січових стрільців на чолі зі сотником Д.Вітовським зайняли у Львові всі урядові установи та стратегічні пункти. Австрійський намісник, перелякавшись, передав усі владні адміністративні повноваження заступнику, а той, у свою чергу, – Українській Національній Раді.

Звернімося до джерел

З відозви Української Національної ради від 1 листопада 1918 р.

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ!
Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її найвища власть - Українська Національна Рада.
З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави…Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді... Всі вони мають стати на її оборону.
Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.
...Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.

Чим відрізняється цей документ від попереднього? До кого він звертається? Що нового ви дізналися з документу про Українську національну раду та її наміри?

На відміну від лідерів УНР, політичні діячі ЗУНР не захоплювались популізмом і декларативними заявами, а діяли професійно, спираючись на закони і не обминали соціальних та економічних проблем. У перші дні після проголошення ЗУНР було прийнято ряд важливих законів, спрямованих на становлення державно-політичного і економічного життя республіки.

Внутрішня політика ЗУНР(Див. Мультимедійну презентацію слайд 4)

Порівняйте основні напрями соціально-економічної діяльності Генерального Секретаріату УЦР та Тимчасового державного секретаріату ЗУНР. Чи є між ними щось спільне? Чому? Які кроки урядів ви вважаєте найбільш успішними, чому?

Уряд ЗУНР добре розумів, що відстояти свої інтереси у боротьбі з поляками можливо лише при наявності професійної армії. Завдання з її створення було покладено на Державний секретаріат військових справ. Основою Української Галицької армії (УГА) стали військові частини – учасники Листопадового повстання у Львові 1918 р. та два бойові курені Легіону УСС, які прибули з Буковини. Згодом до них почали приєднуватися робітники, студенти і навіть патріотично налаштована молодь з Наддніпрянської України. Найбільшою проблемою для УГА став брак старших офіцерських кадрів, особливо штабних, які б мали вищу військову освіту та досвід планування операцій.

Перші військові частини створювалися стихійно. Вони мали напівпартизанський характер і самостійно дбали про забезпечення особового складу продовольством і боєприпасами. Однак на початку січня 1919 р. було проведено реорганізацію збройних сил ЗУНР у регулярну армію. Усі військові формування були зведені до трьох корпусів. Кожний з них мав по чотири бригади, що складались з піхотних куренів, полку артилерії, кінної сотні, сотні зв’язку, технічної сотні і допоміжних одиниць. Загальна мобілізація і формування нових військових частин відбувалися швидко та організовано і до весни 1919 р. у складі УГА нараховувалось 126 тис. старшин і вояків, у тому числі 52 тис. тих, хто воювали на фронті.

Офіцери УГА. 1919 р.

Таким чином, боротьба за самовизначення західноукраїнського населення завершилася створенням власної національної держави. До її будівництва було залучено багато політичних партій та рухів. У розбудові ЗУНР брали участь різні верстви українського населення, у тому числі національні меншини. Виважена політика нової влади сприяла уникненню гострих соціальних конфліктів.

Західноукраїнські землі у жовтні 1918 – серпні 1919 рр.

• Злука УНР і ЗУНР. (Див. Мультимедійну презентацію слайд 5)

Становлення ЗУНР відбувалося у складній міжнародній ситуації. Антанта підтримувала відродження Польщі, намагаючись перетворити її у санітарний кордон між Західною Європою і більшовицькою Росією. Поляки, спираючись на допомогу Антанти, почали підпорядковувати собі західноукраїнські землі. 21 листопада 1918 р. польські війська захопили Львів. Уряд змушений був переїхати спочатку до Тернополя, а через місяць до Станіслава (тепер Івано-Франківськ).

У грудні 1918 - січні 1919 рр. збройні сили ЗУНР вели виснажливі бої з поляками, але ні одна із сторін не могла взяти гору. За цих обставин уряд, намагаючись зміцнити свої позиції та реалізувати споконвічне прагнення співвітчизників поєднати українські землі в межах однієї держави, направив делегацію до Києва. Цьому передувала майже двохмісячна клопітка підготовча робота із узгодження умов об’єднання УНР і ЗУНР.

Проголошення Акту Злуки

22 січня 1919 р. Директорія УНР видала Універсал про злиття Галичини, Буковини, Угорської Русі та Наддніпрянської України у єдину державу – Українську Народну республіку. Того ж дня на Софійському майдані в Києві був урочисто оприлюднений акт Злуки, що здійснював мрію багатьох поколінь українців про створення суверенної Соборної України.

Звернімося до джерел

Із Універсалу Директорії УНР

"... Директорія УНР ухвалила тую злуку прийняти… Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – ЗУНР (Галичина, Буковина і Угорська Україна) та Наддніпрянська Велика Україна…Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка… Однині народ український має змогу дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну державу Українську на благо і щастя всього її трудового народу…”

Що проголошує документ? У чому ви бачите його значення?

Але через воєнний стан реалізувати ідею соборності у подальшій розбудові української держави з кожним днем ставало все більш проблематичним. Практично між двома українськими державами встановлювався зв’язок близький до конфедерації.

• Українсько-польська війна.

У січні-лютому 1919 р. українські збройні формування розгорнули активні бої за визволення Львова від поляків, які утримували його ще з осені минулого року.

З цією метою була спланована Вовчухівська операція, що почалася 16 лютого 1919 р.

Місія Антанти у Львові. Лютий 1919 р.

Таким чином, станом на липень 1919р. вся територія Сх. Галичини була окупована польськими військами. Остаточно країни Антанти передали Сх. Галичину в управління Польщі 14 березня 1923 року.

Причини поразки ЗУНР

Ïðè÷èíè ïîðàçêè ²ñòîðè÷íå çíà÷åííÿ

• Воєнна перевага Польщі

• Відсутність міжнародної підтримки,міжнародна ізоляція ЗУНР. Прихильне ставлення країн Антанти до Польщі

• Поразка Української Народної Республіки

Історичне значення ЗУНР

ЗУНР вдалося уникнути радикальних перегинів у соціально-економічній політиці

• На першому місці стояло завдання національного державного будівництва. Своєчасне здійснення соціально-економічних перетворень забезпечувало авторитет ЗУНР в українського населення

• Належна увага приділялася створенню боєздатної національної армії

• ЗУНР засвідчила прагнення українського населення до незалежності та створення Соборної Української держави

• Період існування ЗУНР увійшов в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний і демократичний розвиток

• Поглинення Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами

Після поразки Австро-Угорщини влада у Буковині перейшла до новоствореного Українського крайового комітету. З листопада 1918 р. за його ініціативою відбулося Народне віче, на якому депутати прийняли рішення приєднати землі краю до Західноукраїнської Народної Республіки.

Президентом краю став О.Полович. Проте Румунія відразу відреагувала на ці події і ввела свої війська у Північну Буковину. Згодом командування окупаційних військ ініціювало проведення так званого Генерального конгресу, який складався з румунів. Конгрес проголосив об’єднання Буковини з Румунією. Остання, узгодила з Антантою свою позицію і заручилася її повною підтримкою. За період румунської окупації були скасовані всі автономні права Буковини.

У січні 1918 р. об’єктом румунської експансії стала Бессарабія. А в листопаді того ж року під тиском окупантів бессарабський парламент проголосував за приєднання до Румунії. Щоправда, деякі українські депутати виступили проти цього рішення, але вони були заарештовані за це румунською владою, а згодом розстріляні. Жорстокість окупантів викликала серед українського населення активний протест. У січні 1919 р. у Північній Бессарабії (на Хотинщині) сталося повстання проти окупантів. Повстанці, спираючись на підтримку УНР, за кілька днів повністю звільнили свій край від румунських військ і встановили владу Хотинської Директорії. Але згодом Румунія, підтягнувши значні сили розбила українські загони. Близько 4 тис. повстанців разом з 50 тис. біженців під натиском ворога перейшли за Дністер на Поділля.

Після розвалу Австро-Угорщини більшість українського населення Закарпаття висловилася за об’єднання з УНР. Таке рішення не було випадковим, оскільки значна кількість українських громадських діячів була тісно пов’язана з політичним життям не тільки ЗУНР, а й Наддніпрянської України. Делегати від Закарпаття брали участь у роботі Української Національної ради та Трудового конгресу в Києві. У травні 1919 р. українська громадськість Закарпаття створила Центральну Руську (Українську) Народну раду. Але вона не змогла витримати тиску представництва США, яке вимагало об’єднати Закарпаття з Чехословаччиною.

Таким чином, усі спроби відстояти самостійність західноукраїнських земель в межах єдиної Української держави завершилися поразкою.

Запитання:

1. Коли, де і за яких обставин проголошено ЗУНР?
2. Які історичні події називаються “злукою”?
3. Порівняйте обставини, за яких були створені УНР і ЗУНР. Чи є щось спільне? Чим вони відрізняються?
4. Президент України Л.Кучма у своїй доповіді оцінював діяльність уряду ЗУНР таким чином: « ЗУНР… Це була чи не перша у вітчизняній історії вдала спроба зробити головну ставку на об’єднавчі засади, висунути на перший план інтереси людей і національної держави…».чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Поясніть, чому.
5. «Лінія Керзона» – це

       А східний кордон Польщі, визначений Антантою у грудні 1919 р.

Б межа просування німецьких та австро-угорських військ у травні 1918 р.

В «нейтральна зона» між Армією УНР та радянськими військами у грудні 1917 р.

Г межа українських територій, на які претендувала Угорщина в листопаді 1918 р.