Практичне заняття. Відлік часу в історії стародавнього світу

Дата __________      Номер  уроку ___________                Всесвітня історія  6  клас

Тема: Практичне заняття. Відлік часу в історії   стародавнього світу

Мета: ознайомити учнів з тим, що вивчає історія стародавнього світу, з історичними

джерелами, з’ясувати значення понять археологія, етнографія, антропологія,

дати початкові значення понять первісність, цивілізація, показати своєрідність

епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства; навчити

працювати з текстом підручника, його ілюстраціями, користуватися історичною

картою; формувати вміння працювати з лінією часу, історичними та

календарними датами; розрізняти виховувати любов до історичного минулого

народів.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї  держави; формувати розуміння бережливого ставлення до

часу;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип  уроку: урок вивчення нових знань

Обладнання: зошити, підручники, історичні атласи, ілюстративний матеріал,

роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, таблиця, завдання для

практичної роботи.

План уроку:

1. Що вивчає історія стародавнього світу?
2. Історичні джерела з історії стародавнього світу.
3. Археологія, етнографія та антропологія.
4. Практична робота

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

Метод «Настрій первісної людини»

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Дидактична гра «Історичні джерела»

Мотивація навчальної діяльності.

Минулого року ми познайомилися з історією України, з історією свого народу. Цього року  ми ознайомимося з вами із епохою стародавнього світу. Цей період історії ввібрав в себе велику кількість країн, народів та важливих і одночасно цікавих подій та явищ.

Чому необхідно вивчати історію? Після відповідей учнів вчитель переходить до вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Що вивчає історія стародавнього світу?

Людина не може обмежуватися знанням історії свого народу, вона має бути обізнаною і з історією усього людства, з його успіхами та досягненнями. В шостому класі очікується знайомство з всесвітньою історією. Історія людства від найдавніших часів до теперішнього часу називається загальною, або всесвітньою історією. 

Історія стародавнього світу - це перший період всесвітньої історії. Він починається з виникнення предка людини близько чотирьох мільйонів років тому і закінчується падінням Західної Римської імперії у  V столітті. Перший ступінь у розвитку людського суспільства історики назвали первісністю, а наступний - цивілізацією.

Робота зі словником.

Учні  знайомляться з поняттями "первісність" і "цивілізація" більш докладно.

Первісність або пе́рвісне суспі́льство — тривалий період в історії людства: від виникнення людини розумної (близько 2,5-2,8 млн років тому) і до виникнення цивілізації і державності.

Період в історії людства до винаходу писемності, після чого з'являється можливість історичних досліджень. У різних народів цей процес відбувався в різні історичні терміни, а деякі народи живуть в умовах первісності до сьогоднішнього дня. У сучасній науці прийнято розрізнювати власне первісну культуру, яка існувала до виникнення перших цивілізацій на Землі (кінець IV - початок III тис. до н. е.) і традиційну первісну культуру.

Цивілізація – спільність, поєднана особливими рисами культури; ступінь розвитку.

Історія стародавнього світу вивчає життя первісного суспільства і перших цивілізацій. У первісному суспільстві люди не перетворювали довкілля, а пристосовувалися до нього.

То були часи збирачів та мисливців. Потім на зміну привласнюючому господарству збирачів та мисливців прийшло відтворююче господарство хліборобів і тваринників. З цього починається розвиток цивілізацій. 

Робота з історичними атласами та контурними картами.

Вчитель показує на карті півкуль місця, де з’явилися найдавніші люди і місця, де з’явилися перші цивілізації та пропонує знайти їх на контурній карті й відмітити. 

Робота з підручником.

Бесіда за питаннями.

1.                      Зі скількох розділів складається підручник.
2.                      Прочитайте, як називаються розділи?
3.                      Який розділ ми вивчатимемо першим?

Запам’ятайте його назву: "Життя людей у первісні часи". Цей  розділ знайомить з дуже далекими подіями, з моменту виникнення предка людини минуло чотири мільйони років; запам’ятайте цю дату. 

Разом з текстом важливе значення у вивченні історії мають ілюстрації.

Подивіться ілюстрації до вступного уроку "Вступ до історії стародавнього світу": про що вони можуть розповісти?

2. Історичні джерела з історії стародавнього світу.

Пригадайте, що ви знаєте з історії п’ятого класу про те, як вчені дізнаються про життя людей у далекому минулому?

Історичне джерело - це предмети матеріальної культури, писемні документи, звичаї, мови давніх часів, все, що дає уяву про минуле. Перш за все історики вивчають писемні джерела. Людина навчилася писати  більше п’яти тисяч років тому, з тих часів накопилося дуже багато писемних пам’яток. Це глиняні таблички, єгипетські папіруси, берестяні грамоти, рукописні літописи, книги, ділові документи. А яким же чином вчені дізнаються про те далеке минуле, коли писемності ще не існувало? Первісна історія є переважно безписемною. У цьому випадку на допомогу вченим приходять науки: археологія, етнографія, антропологія.

Валеохвилинка.

1. Практична робота.

Мета роботи: ознайомити учнів з тим, як в історії вели рахунок років, дати

уявлення про події до нашої ери та події нашої ери; навчити вірно застосовувати рахунок років в історії, співвідносити століття з тисячоліттям, встановлювати тривалість і синхронність подій, зіставляти події в часі; виховувати в учнів толерантність до історії та культури народу, його мови, народних традицій та звичаїв.

План практичного заняття:

1. Історія календаря.

2. Відлік років.

3. Історія та історичний час.

Бесіда за питаннями.

1. Уточніть для себе, від якої події ми ведемо сучасне літочислення, тобто нумерацію років.

Початок нумерації років від певної події називають ерою. Як  називається сучасна ера?

2. Як ви гадаєте, для чого людині необхідно вести відлік років в історії?

Робота з ілюстраціями.

Історія календаря. Більш точний календар вперше було створено у Давньому Єгипті,  потім його уточнили римляни і ввели його за часів Юлія Цезаря у 46 р. до н. е., тому він називається юліанським. 

У XVI  ст. Римський папа Григорій XIII прийняв ще більш уточнений календар, який отримав назву григоріанського. Цим сонцевим календарем користуємося сьогодні і ми. 

Григоріанський календар називають "новим стилем", а юліанський - "старим стилем". Різниця між одною і тією ж датою за новим і старим стилем складає 13 днів.

Робота в парах 

1. Подумайте і визначте дату свого народження за новим і старим стилем.

Час з першого року народження Хреста до наших днів називається нашою ерою. На "лінії часу" відмічається початок нашої ери. Скільки тисячоліть минуло з початку нашої ери? Скільки віків? Чи відбувалися якісь події до нашої ери? Подивіться на лінію часу, які на ній відмічені події до нашої ери. Давайте назвемо їх. Усі події, розташовані на "лінії часу" зліва від народження Хреста отримали назви до нашої ери, розташовані праворуч від точки відліку - події нашої ери.

В арабських народів було створено мусульманську еру, її відлік починається з 622 року за юліанським календарем. Як свідчить історія, більшість календарів та ер пов’язані з культами богів та царів. 

ІV. Висновки  та  узагальнення.

1.На стрічці часу позначте дати початку та закінчення першого періоду всесвітньої історії. Визначіть його тривалість в роках, століттях, тисячоліттях

2. Підкресліть дату, коли людина навчилася писати:

а) більше 40 тисяч років тому;

б) більше 5 тисяч років тому.

3. Закінчить фразу.

Історичне джерело - це           

4. Поставте відповідні номери наук у тих квадратиках, що вони  вивчають:

1) Археологія       Наука, що досліджує побут та звичаї   народів, їхню

матеріальну та духовну культуру.

2) Етнографія                 Наука, що вивчає речові історичні джерела та відтворює

по них минуле людського суспільства;

3) Антропологія      Наука, що вивчає кісткові залишки первісних людей.

Учням пропонується записати у зошит пам’ятку роботи з підручником під

заголовком  "Як скласти план до тексту":

1. Прочитайте текст.

2. Розділить текст на частини та виділіть у кожній з них головну ідею.

3. Озаглавте частини, добираючи заголовки, замінюйте дієслова іменниками.

4. Прочитайте текст вдруге та перевірте чи всі головні ідеї відображено у

плані.

5. Запишіть складений план у зошит.

6. Запам’ятайте вимоги до плану.

V. Домашнє  завдання.

1. Прочитати параграф з підручника.
2. Вивчити терміни та поняття