Презентація до практичного заняття з теми «Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнних років. Доля жінки»

Практичне заняття «Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнних років. Доля жінки»

Мета: скласти уявлення учнів про зміни в житті українського суспільства в повоєнний період; закріпити теоретичні знання учнів, набуті впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вміння працювати з джерелами, додатковою інформацією, вміти її узагальнювати; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших; виховувати повагу до людей похилого віку, що пережили лихоліття.

Режим доступу: http://ukrmap.su/uk-uh11/1074.html

Демографічні зміни"Друга світова війна у всьому світі забрала життя 50 мільйонів людей. Сталін казав, що жертвами війни (у СРСР. - Ред.) були 7 мільйонів. Хрущов озвучив цифру у 20 мільйонів, і вона на довгий час стала канонічною для СРСР. Нею ж послуговувалися у "брежнєвську епоху". У "горбачовську перебудову" втрати визначили у 27 мільйонів. У добу Єльцина цю цифру зрізали на 400 тисяч. І зараз у Росії вживається цифра у 26 мільйонів 600 тисяч осіб«Для порівняння, загальні втрати Німеччини - 6 мільйонів життів.

Завдання 1. Дані про кількість населення України (із розсекреченого статистичного збірника ЦСУ УРСР) (1945 р.)Область На 01.07.1941 р. (у тис.) На 01.05.1944 р. (у тис.) Після визволення залишилось населення (у % до кількості на 1941 р.)Місто Київ 899,4 318,0 35,4 Київська 2319,4 1845,7 65,5 Чернігівська 1788,6 1227,0 68,6 Сумська 1720,0 1184,0 68,8 Полтавська 2227,6 1546,1 69,4 Харківська 2643,1 1668,3 59,1 Ворошиловградська 2041,3 1094,3 53,6 Сталінська 3388,5 1803,9 53,2 Дніпропетровська 2344,6 1417,1 60,4 Запорізька 1450,0 926,6 63,9 Житомирська 1736,2 1105,1 68,7 Кам’янець-Подільська 1786,0 1282,1 69,0 Вінницька 2406,0 1666,5 69,3 Кіровоградська 1193,3 811,4 68,0 Одеська 1852,5 1102,5 58,6 Миколаївська 766,2 519,8 67,8 Херсонська 780,8 502,8 64,4 Волинська (по 6 районах) 240,5 147,9 61,5 Рівненська (по 27 районах) 1103,2 759,6 68,9 Чернівецька 879,7 555,0 63,1 Станіславська 691,9 465,0 67,2 Тернопільська (по 29 районах і 2 містах) 1327,1 818,0 61,6 Запитання до документа. Прослідкуйте, які області України зазнали найбільших втрат в роки війни, і спробуйте пояснити чому.

Завдання 2 Завдання до документа. Виділіть фактори, що вплинули на демографічні зміни в повоєнній УкраїніРобота з джерелами О. Д. Бойко «Історія України»« Демографічний розвиток України в повоєнний період характеризується скороченням трудових ресурсів ( на території республіки під час окупаційного режиму було знищено майже 3,9 млн мирних жителів, вивезено понад 2,2 млн осіб до Німеччини, частина з них загинула, а 200 тис осіб, побоюючись сталінського режиму, так і не повернулися); загальними втратами у роки війни ( загинув кожний шостий житель України). Закінчення війни дало поштовх значним міграціям населення. Основними формами цих міграцій були демобілізація ( звільнення військовослужбовців із збройних сил), реевакуація ( повернення населення у місцевість, звідки воно було вивезене у зв’язку із загрозою воєнних дій), репатріація ( повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, що опинилися за межами своєї країни внаслідок війни), депортація ( примусове виселення з місця проживання осіб, які визнані соціально небезпечними). Значний відбиток на демографічному розвитку України залишили процес входження до складу СРСР західноукраїнських земель та голод 1946-1947 рр. через демографічні зміни 40-х років населення республіки становило в 1951 році 37,2 млн осіб, що на 4,1 млн менше, ніж у довоєнному 1940 р.»

Повсякденне життя повоєнних років. Робота з джерелами. Голиш Г. М. «У вирі війни»: Становище неповнолітніх громадян України в 1941–1945 рр.» «Вулиці міст, базари, вокзали буквально заполонили гурти голодних та обірваних дітей, які не мали ніякого догляду і навіть даху над головою… Слід мати на увазі, що до категорії сиріт відносили не лише тих дітей, які втратили своїх батьків. Так, із 620 вихованців дитбудинків Харківщини станом на 1943 р. лише 266 дітей були круглими сиротами, у 245 ж батьки знаходилися на фронті, 12 – у Німеччині як «остарбайтери», 22 – в окупованих районах, 55 були засуджені, а місце перебування батьків 16 дітей взагалі не було встановлено». Завдання 3: Визначте причини масового сирітства дітей після Другої світової війни

Порівняння вартості товарів народного споживання та продовольства до і після грошової реформи 1947 р. На картку можна було купити хліб, 2 кг м’яса чи риби на місяць, 400 г жирів, 1,5 кг крупи чи макарон. Середня заробітна плата становила в 1948 р. 480 рублів, в 1950 р. — 640 рублів в місті, 164 рублі в селі. Ціни на продовольчі товари після грошової реформи 1947 р. (1 кг):• Хліб пшеничний — 4-8 рублів• Крупа гречана — 11-13 рублів• Макарони — 9-11 рублів• М’ясо — 28-32 рублі• Вершкове масло — 62-66 рублів• Свіжа риба — 10,5 рублів• Молоко (1 л) — 2,5-5 рублів• Яйця (1 дес.) — 10-18 рублів• Чай грузинський — 160 рублів Ціни на промислові товари після грошової реформи 1947 р.• Ситець — 10-11 рублів• Вовняна байка — 108-120 рублів• • Сукня з вовняного крепу — 500-600 рублів• Чоловічий костюм (вовна 50%) — 430-450 рублів• Чоловічі туфлі вищого ґатунку — 250-280 рублів• Жіночі туфлі — 260-280 рублів• Мило — 4 рублі• Книжка (200 стор.) — 8-10 рублів • Цукор — 13,5-16,5 рубля

Якщо порівнювати заробітну плату, то, для прикладу, в гардеробниці вона становила 225 руб., у ректора – 6 тис. руб., інженера Київметробуду – 3240 руб., у працівника музею – 400 руб. Завдання 4.1. Чи вистачало заробітної плати для тогочасної сім’ї з двох дорослих і двох дітей за середньої зарплати і наведених розцінок?2. Чому становище в Україні залишалось досить важким? Чи це є політика проти України? Чи це є недоліки системи як такої?3. Чому більшість населення України була не задоволена скасуванням карткової системи та грошовою реформою 1947 р.?

Жінки на відбудові Дніпрогесу. Запоріжжя, 1947 р. Режим доступу: http://ukrmap.su/program2010/wh11/wh11_18.htm. Картина «Хліб» (1949). Т. Яблонська. Тетяна Яблонська - видатна українська художниця-живописець.

Завдання 5. Яку роль відігравали жінки у відбудові господарства України після Другої світової війни? Яку працю вони виконували? Чи можна вважати таку працю жіночою?Якою була доля жінки у повоєнні роки? Чому саме у повоєнний період жінки виступають головними героїнями текстових уривків і світлин?