Практичне заняття за розділом ІІ. Середньовічний світ Західної Європи

Практичне заняття за розділом ІІ. Середньовічний світ Західної Європи

Мета: продовжити розвивати вміння працювати в малих групах, у формі творчого інсценування застосовувати набуті знання; розвивати логічну, аксіологічну та інформаційну компетентності шляхом аналізу уривків з історичних джерел і зіставлення правового становища різних груп населення Західної Європи.

Завдання для підготовки до практичного заняття. 1. Повторити матеріал про життя феодалів, городян і селян. 2. У складі малих груп за додатковими джерелами інформації представити класу невеликі сценки на теми «У замку феодала», «У міському будинку», «У селянській господі».

Пригадайте. 1. Що таке замок? Як утворювалися середньовічні замки? 2. Опишіть становище західноєвропейського середньовічного духовенства. 3. Як жили середньовічні селяни в Західній Європі? 4. Укажіть особливості становища населення середньовічних міст.

Хід роботи

І. Робота з контурною картою.

1. Заштрихуйте різними кольорами регіони Західної Європи, де в Середні віки:

1) найшвидше відродилося міське життя;

2) зародився комунальний рух.

2. Різними умовними позначками вкажіть і підпишіть назви:

1) міст, які першими здобули магдебурзьке право;

2) міст, які об’єднувалися в Ганзейський союз;

3) двох торговельних республік, що панували в Середземномор’ї.

3. Позначте стрілками основні торговельні шляхи середньовічної Європи. Підпишіть і підкресліть назви тогочасних головних центрів торгівлі.

ІІ. Робота в малих групах.

Малі групи представляють класу підготовлені сценки за визначеними темами. Потім відбувається обговорення того, якою мірою ці епізоди відображають середньовічні реалії.

ІІІ. Робота з документами.

Із листа єпископа Шартрського герцогу Аквітанії про взаємні обов’язки васала й сеньйора

Хто дає присягу у вірності своєму сеньйору, завжди має пам’ятати про шість таких (обов’язків): не завдавати шкоди тілу сеньйора, не видавати його таємниць і не знищувати його укріплень… не перешкоджати праву суду та всьому іншому, що стосується його становища і прав… не завдавати шкоди його володінням, не перешкоджати йому досягати того, що він легко може отримати, а також не робити для нього неможливим те, що насправді можливе. Якщо вірний (васал) утримається від цієї шкоди, як цього вимагає справедливість, то і (тоді) не заслуговує феода, тому що недостатньо не чинити поганого, необхідно робити добре. Окрім цього, щоб, виконуючи згадані шість (обов’язків), радив і допомагав своєму сеньйору без обману, якщо хоче бути нагороджений феодом, а також завжди був вірний своїй присязі. І сеньйор в усьому має чинити так само щодо свого вірного (васала).

? 1. Які шість обов’язків васала щодо свого сеньйора наводить автор джерела? 2. Що необхідно було для того, щоб васал отримав феод від свого сеньйора?

Із твору Цезаря Гейстербахського «Діалог про дива» (XIII ст.)

Жив у Саксонії рицар на ім’я Лудолф. Це був справжній тиран. Одного разу він скакав дорогою верхи, одягнений у нове пурпурне вбрання, і зустрів селянина, що їхав у своєму візку. Багнюка, яка бризнула з-під коліс його візка, забруднила одяг Рудольфа, і тоді цей сповнений пихи рицар обурено вихопив меч і відрубав селянину ногу.

? Яку інформацію про становище рицарів у середньовічній Західній Європі можна отримати із джерела?

Зі статуту Святого Бенедикта про чернече життя

…Особливо рішуче необхідно викорінювати з монастиря прагнення власності, щоб ніхто не мав права нічого дати або взяти, не мав нічого власного — речей, книжок, дошок, грифелів, абсолютно нічого: тому що ніхто з братів уже не має у своїй власності ані свого тіла, ані своєї волі.

Вважаю, що достатньо буде пропонувати дві страви на всіх трапезах, а якщо вдасться здобути фрукти або овочі, то давати їх як третю страву. Від м’яса тварин усі мають утримуватися, окрім хворих.

Монастир необхідно організувати, щоб усе необхідне — вода, млин, сад, пекарня, різноманітні майстерні — були на монастирській території, щоб ченці не мали необхідності виходити за його стіни, тому що це не дуже корисно для їх душ…

? Яких правил, відповідно до джерела, мали дотримуватися середньовічні ченці в Західній Європі?

Із грамоти про обсяг феодальних повинностей французьких вілланів (1060 р.)

Нехай буде відомо, що всі обкладені оброком двори мають нести однаковий оброк — кожен двір повинен давати щорічно по 8 денаріїв… по 8 мір пшениці і 24 міри вівса. А також виноградник, що колись належав абатству, двічі на рік необхідно копати, підрізати й виконувати в ньому всі необхідні роботи, потім відтискати виноградний сік і перевозити його для зливання в діжки пана; якщо виноградник буде перетворений на поле, працювати, обробляючи його як необхідно, аж до перевезення зібраного врожаю в панські амбари…

? Які обов’язки французьких вілланів визначено у джерелі?

Із праці французького юриста Філіппа де Бомануара «Звичаї Бовезі» про становище залежних селян (XIII ст.)

…Існує багато станів особистої залежності. Адже чимало із залежних (селян) настільки підпорядковані своєму сеньйору, що останній може розпоряджатися всім їхнім майном, має над ними право на життя і смерть, може тримати їх в ув’язненні за своїм бажанням — винуватих або невинуватих — і нікому за це не відповідають, хіба що одному Богу. З іншими обходяться більш людяно, адже за їх життя сеньйори не можуть від них нічого вимагати… окрім їхніх життів, рент і повинностей… і коли вони помирають або одружуються з вільними жінками, усе їх майно… переходить до сеньйорів… Якщо (залежний селянин) помирає, у нього немає спадкоємця, окрім сеньйора, і діти залежного селянина нічого не отримують, якщо не заплатять викуп сеньйору.

? За наведеною інформацією визначте особливості правового становища залежних селян у середньовічній Західній Європі.

Зі статуту про жебраків міста Нюрнберг (XV ст.)

…Наші лани з ради встановлюють, що жоден бюргер або бюргериня, гість або гостя не мають права просити милостиню в Нюрнберзі вдень або вночі, якщо вони не отримали дозвіл на це шановної ради. Ті, хто отримав на це дозвіл, можуть жебракувати за умови, що вони відкрито носять (на одязі) знак, який буде їм надано. Того, хто буде робити це без дозволу або без знаку, буде вигнано з Нюрнберга на цілий рік, він буде позбавлений права наблизитися до міста на відстань однієї милі…

? У середньовічних містах була величезна кількість жебраків. Просили милостиню не лише ті, кому не було на що жити, а й ті, кому це заняття подобалося. Із якою метою, на вашу думку, міська рада Нюрнберга запровадила наведене обмеження?

Із листа-сповіді французького феодала Ландрика Товстого (XI ст.)

Я, Ландрик Товстий… якихось купців із Лангру, коли вони йшли через мою землю, захопив (у полон) і забрав у них товари. Після вмовлянь єпископа Лангрського і старців клюнійських лише частину (товарів) затримав, а решту повернув названим купцям… і досяг із ними угоди, щоб у майбутньому вони сплачували мені щорічно данину й вільно пересувалися моєю землею. А цей гріх перейшов у ще один — з усіх, хто проходив моєю землею в торгових справах або на прощу, я розпочав стягувати мита, які в народі називали поборами…

? Які висновки можна зробити за джерелом про умови, у яких розвивалася торгівля в середньовічній Західній Європі?

ІV. Формулювання висновків відповідно до мети заняття.

Порівняйте правове становище різних груп населення Західної Європи в Середні віки.