Практичне завдання "Створення колонок та додавання розділів"

Практичне завдання «Стенгазета осінь»

1. Відкрийте Зразок Стенгазета осінь , подивіться який результат маєте отримати.
2. Відкрийте Стенгазета осінь.
3. Встановіть розриви розділів.
   1.           Встановіть курсор вкінці першого оповідання (після слів прекрасному світі)
   2.           В меню оберіть Вставити → Розрив → Розрив розділу (поточна сторінка)
   3.           Повторити дії, щобзробити розрив перед першим віршом (перед словом Вечір), після останнього вірша (після Винник)  ) та перед назвою останнього оповідання (перед словами Осінній вечір)
4. Зробити колонки
   1.           Поставити курсор в першому оповіданні
   2.           В меню обрати  Формат → Стовбці → зробити дві колонки
   3.           Аналогічно зробити там де вірші три колонки (стовбця), а в останньому оповіданні знову два.
5. Зробити щоб кожний вірш починався з нового стовбця
   1.           Поставити курсор вкінці першого вірша та обрати в меню  Вставити → Розрив → Розрив стовпця
   2.           Повторити дії для другого вірша
6. Додати відповідну картинку

Дихає осінь

Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло.

Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів.

Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість.

Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.

Вечір. Сутінки. Темніє,

Жовтень листям шурхотить…

Тільки осінь так уміє:

Ось він день – і ніч за мить…

Ніби вчора було літо,

А тепер – в повітрі дим…

Закружляв нас долі вітер,

тільки б встигнути за ним…

(Вікторія Чорній)

Фарбувала осінь

Всім деревам коси,

Устеляла трави

Листям кучерявим.

Дощ і мряку осінь

Під полою носить

І лишає зранку

Паморозь на ґанку.

(Наталя Карпенко)

Сад листочки розгубив,

Розкружляв, розвiяв.

Причаїлися гриби

В сонечка на вiях.

Струни рвуться у стернi

I летять у вирiй,

Нiби птахи неземнi –

Золотi та сiрi.

I вистукує багряно

Серце у калини.

Ось листок летить над нами –

З саду – у долину.

(Тетяна Винник)

Осіннй вечір

На міські вулиці швидко опустилася темрява. Засвітилися ліхтарі. Люди поспішають додому з роботи. Діти повертаються зі школи, з другої зміни. А когось батьки забирають з гуртків, з танців, щоб не йшли додому у темряві.

Насувається негода. Сонце заходить за хмари, починають зриватися краплі дощу. Я теж спішно повертаюся додому. Ми сиділи з хлопцями у дворі, але стало холодно. Я заходжу додому, а в кімнатах вже зовсім темно. Я вмикаю комп'ютер, заварюю собі чаю. Ну, звичайно, виходжу в Інтернет, перевіряю повідомлення.

Батьків ще немає вдома. Сестра після університету десь тиняється. Напевно, сидить у подруги. Адже на вулиці погода не для гуляння. Потрібно зробити уроки, але не хочеться. Хочеться відволіктися від похмурого вечора.

Але от вся родина зібралася разом. На вулиці все-таки пішов затяжний дощ. Він буде стукати по віконному склу, навіть коли я ляжу спати. Оголені гілки дерев розгойдуються взад- вперед за вікном. Одинокі перехожі пробігають вулицею, у плащах та з парасольками. Вони поспішають швидше потрапити під дах.

У нас вдома затишно та тепло, скрізь горить світло. З кухні доносяться смачні запахи: це мама готує їжу. Скоро нас покличуть на смачну вечерю: пальчики оближеш! Сестра збирає сумку на завтра, на лекції.

Тато сидить перед телевізором та п'є каву. Ми з ним розмовляємо. Паралельно я роблю уроки, розв’язую задачи, поклавши зошит на журнальний столик. Цікаво, мене майже не відволікають розмови та телевізор. Я радий, що цей осінній вечір я проводжу з сім'єю, рідними людьми, що всі зібралися вдома.