«Практичні поради щодо формування мотивації учнів з особливими освітніми потребами»

«Практичні поради щодо формування мотивації учнів з особливими освітніми потребами»

(з досвіду роботи вчителя англійської мови)

       Проблема формування мотивації до навчання завжди була актуальною у психолого-педагогічній літературі. Як відомо, якість навчання, його значущість для учнів з особливими освітніми потребами лежать в основі мотиваційної сфери.

     Що таке мотивація?

    Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях. Психологи називають мотивацію «запускним механізмом» (І.О. Зимня) будь-якої людської діяльності, в тому числі й оволодінням мовою. [4, c.32]

     Необхідними умовами мотивації до навчання в учня повинні бути:

• зацікавленість учня;
• допитливість учня;
• прагнення задовольнити свою допитливість;
• бажання самовдосконалюватися;
• досягнення поставленої мети.

       Але є і причини спаду мотивації дітей з особливими освітніми потребами до навчальної діяльності.

 Слід відзначити, що дитина втрачає інтерес до навчання якщо:
- у дитини не сформовані позитивні взаємини із вчителем;
- відмовляється від допомоги, хоча вона їй дуже потрібна;
- перед тим, як іти до школи, скаржиться батькам на нездужання, а коли      повертається додому, говорить про втому, сонливість.
- незадоволена своїми успіхами у класі;
- дитина упевнена, що у неї нічого не вийде і хоче, щоб її заспокоїли та похвалили;
-  відмовляється розповідати про школу, не цікавиться життям класу;
- у першому класі – сумує за дитячим садком, у четвертому – боїться переходити у п’ятий клас;
- скаржиться на відсутність друзів. [5, c.128]

       Тому,  пропоную  декілька практичних порад для формування позитивної мотивації у дітей з особливими освітніми потребами.

1. Акцент на досягнення.

      Коли ваші учні щось плутають чи не розуміють, навчіть їх пояснювати це різними способами. Як це зробити? Застосуйте правило: жодних виразів "I can't" або "I don't know". Натомість попросіть їх визначити свій прогрес. Наприклад:     

«I found two ways that don’t work and am still trying»

«Here’s what I have found out so far…»

«Here’s what I’d like to ask you…»

«I have two questions at the moment…»

«I’m confused about this part…»

2. Мотивований вчитель.

     Як вчитель ви маєте бути прикладом. Підтримуйте власний інтерес до

мистецтва викладання: вивчайте, досліджуйте, виходьте із зони комфорту, кидайте собі виклик використовувати більше технологій у класі або урізноманітнюйте заняття цікавими проектами та дізнавайтеся про різні методи викладання. Загалом, змінюйте свої звички у викладанні та тримайте руку на пульсі освітніх інновацій.

3. Інтереси учнів

     Знайдіть час, щоб дізнатися більше про своїх учнів та їхні інтереси.

Наприклад, на початку семестру:

• зробіть опитування про захоплення учнів;
• записуйте важливі моменти, коли учні розповідають про свої інтереси;
• впроваджуйте активності, що дозволяють обговорювати питання, що їх цікавлять (hiking or kayaking, backpacking or all-inclusive trips, life in the city or in the village);

• плануйте письмові та розмовні завдання на обрані учнями теми;
• залучайте відомих персонажів поп-культури для опрацювання граматики.

     Крім того, зміст ваших занять має бути наближеним до проблем та подій реального життя. Шукайте приклади, які були б актуальними для учнів з особливими освітніми потребами за межами аудиторії. Це допоможе поліпшити їхнє розуміння, а також мотивуватиме їх залучатися в контекст більше.

4. Правильні слова

    Іноді потрібно просто знайти правильні слова для схвалення та заохочення. Учні повинні знати, що їх досягнення мають значення і що ви помічаєте та цінуєте навіть найменші зусилля. Такий feedback від учителя працює не лише для  молодших, а й для старших учнів. Найчастіше підтримуйте їх, наприклад, ось так:

    “You've worked so hard”;

"You must be very proud";

"I know it's challenging but …";

«That's a great suggestion»;

«Great remembering»;

«You guys worked it out together!»;

“You're a creative thinker”;

«Thanks for working so hard»;

"You did it!".

5. «Чому».

     Навіщо ми вчимося? На початку заняття напишіть мету на дошці та поясніть, чому вивчаються деякі теми. Наприкінці заняття перегляньте мету знову, щоб показати своїм учням, чого вони навчилися і які завдання сприяли цьому.

    Такий підхід дає орієнтир на шляху до глобальних цілей та відстежує прогрес, що дуже мотивує!

6. Ставимо цілі.

      Отримати величезну мотивацію можна, ставлячи і досягаючи власних цілей. Особливо це працює для старших учнів. Їх цілі мають бути індивідуальними та реалістичними.

       Слідкуйте за прогресом поетапно та введіть отримання винагороди за досягнення кожної мети.

7. Чіткі інструкції.

     Нерозуміння розчаровує та демотивує. Тому перед виконанням будь-якого завдання учні мають отримати чіткі інструкції. Обов'язково наведіть приклади та дайте відповідь на всі додаткові запитання учнів, перш ніж починати.

      Переконайтеся, що всі зрозуміли пояснення.

8. Дух змагання.

       Здорова конкуренція може підняти моральний дух групи. Регулярно додайте граматичні ігри (“What is in the box?”, “What can you do?”, “Memory game”, “What have they got?”), ігри на дошці ("What's gone?", "Find the right answer", "Who is more attentive?"), ігри в слова ("Remember the words", "Insert the missing word"), [4, c.104] або будь-які інші з простою системою балів, щоб залучити учнів до навчання.

      Змагатися можна не лише під час ігор, а й у межах всього заняття чи модуля. Оформіть для учнів рейтинг успіхів, які вимірюються балами або кількістю винагород за кожне досягнення. Слідкувати за шкалою рейтингів краще в аудиторії на дошці чи створити онлайн-версію.

9. Додайте активності.

     Зробіть свої заняття різноманітнішими. Здивуйте своїх учнів — використовуйте відео, подкасти, виходьте на вулицю, співайте пісні, загадуйте загадки, обговорюйте актуальні новини та проблеми, використовуйте музичні інструменти або дозволяйте користуватися своїми гаджетами.

10. Зміна картинки.

     Уникайте рутини. Різноманітність одна із найважливіших способів стимулювання мотивації. Навіть якщо учням подобається певна методика навчання, вони звикнуть до неї та втратить інтерес.

    Елемент несподіванки викличе в учнів з особливими освітніми потребами цікавість. Дайте їм можливість працювати з одногрупниками: в парах, малих групах та всім класом. Регулярно змінюйте ці параметри, зокрема час від часу влаштовуйте заняття поза аудиторією, наприклад у бібліотеці.

      Використовуйте також різні методи та техніки навчання - відео, рольові ігри, моделюючі ігри.

11. Свобода!

     Ваші учні, як і інші люди, хочуть мати певну свободу та контроль у всьому, що вони роблять. Надайте їм таку можливість. Наприклад, запропонуйте учням вибрати варіанти у завданнях, проєктах чи оцінюванні.

   Завдяки тому, що учні контролюватимуть процес, вони будуть мотивовані довести дію до кінця. Тому непогано буде дати учням небагато свободи під час заняття.

12. Правильний feedback.

     Утримуйтесь від надмірних виправлень під час уроку та не звертайте зайвої уваги на помилки. Натомість дайте позитивний відгук із коментарями, над якими потрібно попрацювати.

     Також виділіть час на зворотний зв'язок та оцінку власних досягнень, коли учні зможуть поділитися з групою про те, чим вони пишаються або чого досягли за певний період.

     Слід зазначити, що у формуванні мотивів навчання та позитивного ставлення до предмета найбільшу роль відіграє вчитель. Якщо ж він постійно демонструє відданість своїй справі, впевненість в успіху своєї діяльності, віру в культурно-пізнавальну цінність предмета, це відразу передається учням і стає джерелом мотивації навчання.