Практичний досвід "Особливості організації спецсемінарів як форми науково-методичної роботи в спеціальному закладі освіти у роботі з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку"

Про матеріал

Практичний досвід стане у нагоді в організації постійнодіючих шкільних спецсемінарів з організації освітнього процесу у роботі з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку, здобувачів освіти з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня та дітей з розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних процесів та медичних станів в умовах реформування спеціальної освіти в Україні.

Перегляд файлу

Комунальний заклад «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат

«Оберіг» Запорізької обласної ради

ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД

на тему «Особливості організації спецсемінарів як форми науково-методичної роботи в спеціальному закладі освіти у роботі з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектру»

Виконала:

керівник постійно діючих спецсемінарів,

вчитель-методист, спеціаліст вищої категорії,

вчитель початкових класів Абрамова Тетяна Петрівна

Запоріжжя 2024

ПЛАН

I. Вступ……………………………………………………………….. 3

II. Робота над колективною науково-методичною проблемною темою освітнього закладу ………………………… 4

2.1. Теоретичний аналіз проблеми навчання і виховання школярів із порушенням інтелекту та розладами аутистичного спектру …… 4

2.2. Особливості організації спецсемінарів як форми науково-методичної роботи з педагогічними кадрами спрямованої на підвищення їх кваліфікації ……………………………………… ………………… 5

2.3. Практичний досвід впровадження спецсемінарів. Колективна форма пошукової роботи щодо вирішення актуальної психологопедагогічної проблеми з метою вдосконалення освітнього процесу та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня вчителів…………………………………………………………. 6 III. Висновки …………………………………………………………… 7

IV. Список використаних джерел …………………………………….. 8

V. Додатки

5.1. Плани семінарських занять впродовж 2020/2025 навчальних років за проблемною темою школи: o« Компетентнісно – орієнтований підхід у здійсненні корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами»

o«Діяльнісний підхід як основа корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектру» ………………………………………… 9-14

5.2. Інформаційно-методичний матеріал до семінарських занять.... 14-55

I. ВСТУП

У Загальній декларації прав людини , прийнятій у 1948 році Генеральною Асамблеєю ООН, наголошується, що кожна людина має право на освіту, яка повинна бути безоплатною (хоча б початкова і загальна) та спрямованою на всебічний розвиток людської особистості, збільшення поваги до прав людини і основних свобод, сприяти взаєморозумінню, терпимості та дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами. В Україні право на освіту, забезпечення державою доступності і безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах гарантовано статтею 53 Конституції України. Останнім часом наявною в Україні є тенденція до зростання кількості дітей з розладами аутистичного спектру (РАС).

Актуальність організації корекційно-розвивального простору в системі освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, здобувачів освіти з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня та дітей з розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних процесів та медичних станів в умовах реформування спеціальної освіти в Україні набувають вагомих позитивних змін.

Метою практичного досвіду шкільних занять спецсемінаріву «Запорізькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернат «Оберіг» впродовж 2020/ 2025 навчальних років є забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання кожного здобувача освіти відповідно до свого потенціалу.

Для досягнення мети творчою групою визначені завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз особливостей розвитку та навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектру.

2. Визначити особливості організації спецсемінарів як форми науковометодичної роботи з педагогічними кадрами спрямованої на підвищення їх кваліфікації.

3. Об”єднати весь педагогічний колектив над єдиною науковометодичною проблемною темою школи «Діяльнісний підхід як основа корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектру» і забезпечити колективну пошукову форму роботи щодо вирішення актуальної психолого-педагогічної проблеми навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами з метою вдосконалення освітнього процесу.

II. РОБОТА НАД КОЛЕКТИВНОЮ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЮ

ТЕМОЮ (ПРОБЛЕМОЮ)

2.1. Теоретичний аналізпроблеми навчання та виховання школярів із порушенням інтелекту та розладами аутистичного спектру.

Одним із пріоритетних базових завдань в процесі реформування системи освіти в Україні є робота над забезпеченням успішної соціалізації людини, починаючи від наймолодшого віку, шляхом розвитку відповідних компетентностей, про що говорять основні положення Закону України «Про освіту».

Основу необхідних для цього компетентностей складають наступні навики та вміння: базова здатність до комунікації, здатність висловлювати власну думку, вміння критично мислити, здатність до узагальнень та системного мислення, уміння логічно обґрунтовувати своєю точку зору, здатність керувати своїми емоціями та спрямовувати їх в конструктивне русло, вміння оцінювати ризики та приймати рішення, здатність до розв’язання поточних проблем та таких, що виникають несподівано, можливість і уміння співпрацювати з іншими людьми, розвиток ініціативності та творчості, – перелік компетентностей, що є основою соціального інтелекту.

Сьогодні у зв'язку зі змінами в різних сферах життя є актуальні питання, пов'язані з підготовкою підростаючого покоління до самостійного життя.

Особливого підходу вимагають діти з порушеннями інтелектуального розвитку легкого та помірного ступенів та здобувачі освіти із розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних розладів та медичних станів.

В основному в переважаючої більшості дітей, зокрема дітей з аутизмом, виникають проблеми з адаптацією та соціалізацією при зміні одного освітнього середовища на інше, властиво найчастіше під час переходу з дошкільної форми освіти до початкової школи.

Визнання прав такої дитини, її інтересів, потреб, надання допомоги в процесі її особистісного становлення, у виборі відповідної професійної діяльності є надзвичайно важливим. Це викликає необхідність проведення корінних перетворень у системі підготовки дефектологів, і зокрема фахівців в галузі освіти і виховання осіб з порушеннями в інтелектуальному розвитку – олігофренопедагогов. Знання своєрідності психічного розвитку дитини з інтелектуальними порушеннями допомагає олігофренопедагогу кваліфіковано вирішувати питання навчання і виховання учнів среціальної школи, долати або компенсувати порушені психічні функції.

2.2. Особливості організації спецсемінарів як форми науковометодичної роботи з педагогічними кадрами спрямованої на підвищення їх кваліфікації.

Однією з форм науково-методичної\ роботи у закладі освіти є семінарські заняття з педагогічними кадрами.

Спецсемінар – це особлива форма навчально-практичних занять, що передбачає самостійне, переважно в позаурочний час, здобуття знань педагогами з використанням різноманітних джерел і наступним колективним обговоренням з колегами результатів такої діяльності. До роботи у семінарі залучаються педагогічні працівники різних рівнів підготовки. За завданнями керівника семінарів педагоги вивчають окремі питання з теми яка досліджується, з наступним оформленням матеріалу у вигляді рефератів, практичних наробок, доповідей тощо.

Науково-методична робота в закладах освіти – це систематична колективна й індивідуальна діяльність педагогічних кадрів, спрямована на підвищення професійної майстерності, компетентності педагогів, їх науковотеоретичного, загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки і, як наслідок, ефективності всього освітнього процесу в закладі.

Шкільні семінариорганізовуються адміністрацією закладу. Визначається керівник семінару – педагогічний працівник, який подає пропозиції про проведення семінарів на певну тему. Потреба у проведенні семінару визначається на діагностичній основі.

Технологія організації та проведення семінару передбачає:

üКолективну форму пошукової роботи щодо вирішення актуальної психолого-педагогічної проблеми з метою вдосконалення освітнього процесу та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня вчителів;

üРоботу над колективною науково-методичною темою навчального закладу.

üФорму пошукової роботи щодо вирішення актуальної психологопедагогічної проблеми з метою вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня вчителів.

üОбговорення наукових проблем, найрізноманітніших актуальних питань.

üОпрацювання теоретичного матеріалу.

üПідготовки до навчальних занять практичного характеру

2.3. Практичний досвідвпровадження спецсемінарів.

Я, як керівник спецсемінарів, обираю тематику кожного заняття і передбачаю:

Відповідно до тематики розробляю плани, які передбачають тему та актуальні і цікаві проблемні питання, що підлягають опрацюванню, сприяють дослідницькій і пошуковій роботі учасників семінару, спонукають до дискусії.

У короткому вступному слові нагадую мету заняття, місце теми, яку розглядають на даному семінарі та план тощо.

На допомогу учасникам семінару пропоную список рекомендованої літератури, проводжу консультації.

Як правило, до семінару готуються всі учасники з усіх питань. Проте при цьому доцільно запропоновую окремим учителям (методистам) заглибитися у проблему з метою її всебічного обговорення.

На семінарських заняттях у школі пропоную використовувати різні форми роботи: повідомлення, виступи, огляди, дискусії, відвідування уроків (позакласних заходів), і ін.

Слідкую за тим, щоб виступи (повідомлення, реферати тощо) учасників семінару були наукові, конкурентні, відбивали власну точку зору виступаючого, без формалізму і зайвої патетики, конструктивні.

На кожному семінарському занятті виробляю інформаційнометодичну картку до спецсемінару, методичні рекомендації на основі вивчених і обговорених питань з наукової теми, впровадження яких сприятиме підвищенню фахового рівня педагога та рівня якості освітньої діяльності.

III. ВИСНОВКИ

Діти з комплексними порушеннями в розвитку – найбільш складна категорія дітей, з якою доводиться працювати педагогам в умовах спеціального закладу освіти.

Отже, з огляду на потребу в отримані теоретиних і практичних навичок роботи з даною категорією дітей, спецсемінари можуть бути однією з основних форм методичної роботи, яка полягає в ознайомленні з новітніми досягненнями, доброю формою залучення вчителів до самостійної науководослідницької діяльності. В ході роботи семінару можливе і колективне вирішення навчально-педагогічних задач.

Мета і специфіка семінарських занять полягає в тому, щоб активізувати самостійну роботу педагогів освітнього закладу над навчальною і додатковою літературою і таким чином спонукати їх до глибшого усвідомлення і збагачення знань з теми, що розглядається. Метою практичного досвіду є розповсюдження практичного досвіту щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Практика показує, що робота таких семінарів протягом ряду років помітно підвищує загальну і педагогічну культуру учасників семінару.

IV. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Технології методичної роботи. Веб-сайт. URL: 1_.pdf

2. Структура і методичні рекомендації підготовки проведення семінарських занять, Веб-сайт. URL: https://itcollege.lviv.ua/provedennya seminarskykh -zanyat/

3. Методична робота на тему "Сучасна методика проведення семінарських і практичних занять", Веб-сайт. URL: https://vseosvita.ua/library/metodicna -robotana -temu -sucasna -metodika provedenna -seminarskih -i -prakticnih -zanat -191133.html

4. Національна стратегія розвитку інклюзивного навчання на період до

2029 року. Веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/527 -2024 %D1%80#Text

5. Особливості розвитку і навчання дітей з розладами аутичного спектру. Веб-сайт. URL: https://naurok.com.ua/prezentaciya -z -temi -osoblivosti navchannya -ta -rozvitku -ditey -z -ras -336080.html

6. Навчання і виховання дітей із порушенням інтелекту. Веб-сайт. URL: http://repository.khpa.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/84/1/Tarasova %20up.1.pdf

7. Нові підходи до організації методичної роботи в системі шкільної освіти. Веб-сайт. URL: https://naurok.com.ua/novi -pidhodi -do -organizaci metodichno -roboti -v -sistemi -shkilno -osviti -330808.html

8. Семінар – практикум як один із ефективних форм підвищення професійного рівня учителів. Веб-сайт. URL:

https://vseosvita.ua/library/seminar -praktikum -ak -odin -iz -efektivnih -form pidvisenna -profesijnogo -rivna -uciteliv -489170.html

9. Колективні та групові форми методичної роботи. Веб-сайт. URL:

З досвіду робоьоти Взти до уваги.pdf

10.Феноменологія аутизму. Веб-сайт. URL: Основа Феноменологія аутизма.pdf

V. ДОДАТКИ

Плани семінарських занять в «Запорізькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернат «Оберіг» впродовж 2020/2025 навчальних років за проблемною темою школи:

o « Компетентнісно – орієнтований підхід у здійсненні корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами»

o «Діяльнісний підхід як основа корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутичного спектру»

План роботи спецсемінарів на 2020/2021н.р.

Проблемна тема школи: « Компетентнісно – орієнтований підхід у здійсненні корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми

потребами»

№

п/п

Зміст діяльності

Час діяль- ності

Відпові- дальний

Заняття 2 «Аутизм як психолого – педагогічна проблема. Корекційні підходи»

1	Дитина з РАС: особливості* психологічного розвитку. Ранній аутизм.*	*Січень* 2021 року
2	*Діагностика* (тестування) психічного розвитку дітей з РАС в школі. Дитячий аутизм.
3	Прикладний аналіз поведінки (АВА). Холдинг-терапія
4	*Практичне* заняття. Поведінкова корекція* аутизму.*

Заняття 3 «Методи структурованої терапії до корекції порушень аутистичного спектра»

1	Структуроване навчання* з опорою на візуальну підтримку* ТЕАССН	*Березень* 2021 року
2	Корекція афективної* сфери. Середовищний підхід*
3	*Сенсорна* інтеграція та музична терапія* для дітей з аутизмом. Метод «ТОМАТІС»*
4	*Практична* частина. Освіта дітей з аутизмом.

План роботи спецсемінарів на 2021/2022н.р.

Проблемна тема школи: « Компетентнісно – орієнтований підхід у здійсненні корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами»

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяль- ності	Відпові- дальний
Заняття 1 *«Методи структурованої терапії до корекції порушень аутистичного спектра»* (продовження)
1	*Нейропсихологічний* підхід у корекції розвитку дітей з аутизмом. Кінезотерапія. *Практична частина*. Візуальні підказки.	*Жовтень* 2021 року
2	Методи альтернативної* та підтримувальної комунікації.* *Практична* частина. Візуальні підказки.
3	*Гра* як засіб розвитку мовлення* дітей із РАС. Практична частина.* Корекційні вправи для роботи з аутистичними дітьми.

Заняття 2 «Аутизм як психолого – педагогічна проблема. Корекційні підходи»

Корекція дитячого аутизму засобами артпедагогіки.

Січень 2022 року

Анімалотерапія – метод корекційної допомоги дітям з аутизмом.

Єрархія корекційних заходів. Жорсткі (авторитарні) методи.

План роботи спецсемінарів на 2022/ 2023 н. р.

Проблемна тема школи: «Діяльнісний підхід як основа корекційно- розвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектру»

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяльності	Відпові- дальний
Заняття 1 *«Методи структурованої терапії до корекції порушень аутистичного спектру»*
1.	*Розвивальні підходи.* М’які методи корекційної допомоги дітям з аутизмом:  «Son-Rise» - метод вибору; RDI– методика розвитку взаємодії / міжособистісних стосунків	*Жовтень* 2022 року
2.	*Ігрові методи* корекції порушень аутистичного спектру:  Методика Floortime – DIR. Ігровий час. DLT– щоденна життєва терапія
3.	*Ігрові методи:*  Метод «Міфне»- раннього втручання Емоційно-смисловий підхід до корекції РАС

Заняття 2 «Фізична реабілітація при аутистичних розладах»

Методи лікування аутизму у дітей

Січень 2023 року

Програма фізичної реабілітації при аутистичних розладах

Практична частина

Заняття 3 «Корекційна робота з батьками аутистичних дітей»

Психологічні особливості батьківського ставлення до дітей з аутизмом. Взаємодія.

Міжособистісне спілкування.

Березень 2023

року

Співпраця з батьками - запорука успіху корекційної роботи.

Методика розвитку навичок самообслуговування.

План роботи спецсемінарів на 2023/ 2024 н. р.

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяльності	Відпові- дальний
Заняття 1 *«Освіта учнів з інтелектуальними порушеннями в контексті Нової Української школи»*
1.	Навчання дітей з комплексними порушеннями розвитку в умовах реформування* освіти.*	*Жовтень* 2023 року
2.	*Організація корекційно-розвивального простору* в системі освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня та здобувачів освіти із розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних розладів та медичних станів.
3.	Розвиток мовлення* як складова психологопедагогічного супроводу дітей.*

Заняття 2 «Особливості психолохо-педагогічного супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня та здобувачів освіти із розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних розладів та медичних станів»

Сенсорне виховання дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня та РАС.

Січень 2024 року

Трудове навчання як ефективний засіб соціалізації дітей.

Педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності.

Заняття 3 «Адаптивні технології навчання та супроводу дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня та здобувачів освіти із розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних розладів та медичних станів»

Адаптивні технології формування статеворольлвої поведінки дітей в сучасному соціокультурному середовищі.

Березень 2024 року

Мультисенсорний підхід до формування елементарних математичних уявлень.

Формування навичок читання та письма.

План роботи спецсемінарів на 2024/ 2025 н. р.

Проблемна тема школи: «Діяльнісний підхід як основа корекційно- розвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку

та розладами аутистичного спектру»

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяль- ності	Відпові- дальний
Заняття 1 «Діяльнісний підхід як необхідна умова розвитку умінь та навичок здобувачів освіти з комплексними порушеннями розвитку у **природничій освітній галузі в контексті Нової Української школи»**
1.	Прийоми залучення дітей до вивчення змісту інтегрованого навчального курсу «Я досліджую світ»	*Жовтень* 2024 року
2.	Особливості реалізації діяльнісного підходу в спеціальній школі під час навчального курсу «Географія»
3.	Застосування форм та методів діяльнісного підходу в роботі з учнями з особливими освітніми потребами під час вивчення навчального курсу «Фізика і хімія в побуті»
4.	Впровадження інноваційних підходів до вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу»
Заняття 2. «Збагачення та урізноманітнення форм і методів діяльнісного навчання під час викладання інтегрованих курсів технологічної та інформатичної освітніх галузей в контексті Нової Української школи»
1.	*Трудове навчання* дітей з комплексними порушеннями розвитку у спеціальному загальноосвітньому навчальному закладі.	*Січень* 2025 року
2.	Розвиток та корекція професійно-трудових знань та вмінь учнів з особливими освітніми потребами.
3.	Формування у здобувачів освіти із порушеннями інтелектуального розвитку інформатичної* компетентності.*
Заняття 3. «Сучасні підходи до навчання дітей з особливими освітніми потребами в Новій українській школі у мистецькій та фізкультурній **освітніх галузей»**
1.	*Музично-ритмічна* діяльність, музикотерапія у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.	*Березень* 2025 року
2.	Розвиток художньо-естетичних навичок* дітей з комплексними порушеннями розвитку.*
3.	*Адаптивна фізична культура.* Методики розвитку фізичних якостей у дітей з інтелектуальними порушеннями.
4.	Проведення занять ЛФК (лікувальної фізичної культури) з використанням інноваційних методів як ефективний спосіб фізичної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами.

План роботи спецсемінарів на 2020/2021н.р.

Інформаційно-методична картка до спецсемінару

Заняття 2 «Аутизм як психолого – педагогічна проблема. Корекційні підходи»

1	Дитина з РАС: особливості* психологічного розвитку. Ранній аутизм.*	*Січень* 2021 року
2	*Діагностика* (тестування) психічного розвитку дітей з РАС в школі. Дитячий аутизм.
3	Прикладний аналіз поведінки (АВА). Холдинг-терапія
4	*Практичне* заняття. Поведінкова корекція* аутизму.*

Аутизм:

- крайні форми порушення контактів, відхід від реальності у світ власних переживань;

- вроджене психічне захворювання, що характеризується нездатністю хворого до взаємодії із зовнішнім світом — і виникаючими з цього факту порушеннями в соціалізації.

- група психічних порушень із затримкою інтелектуального розвитку — синдроми Каннера, Аспергера, Ретта та ін.

З часів опису РДА Каннером і незабаром Аспергеромвиділяють дві форми аутизму:

Øсиндром дитячого аутизму Катера; Ø аутична психопатія Аспергера.

Ранній дитячий аутизм — особлива аномалія психічного розвитку, якій характерні стійкі і своєрідні порушення комунікативної поведінки, емоційного контакту дитини з навколишнім світом і вміння правильно реагувати на зовнішні ситуації.

Три області, у яких аутизм виявляється особливо яскраво:

• мова і комунікація;

• соціальна взаємодія;

• уява та емоційна сфера

По мірі зростання дитини симптоми аутизму наростають.

Класифікація О.С. Нікольської раннього дитячого аутизму за ступенем тяжкості

(за способом взаємодії зі світом і захистом від нього; з різними типами поведінки)

1. Повна відчуженість від того, що відбувається. Діти з цією формою аутизму демонструють у ранньому віці найбільший дискомфорт і порушення активності, що потім переборюють, вибудувавши радикальний компенсаторний захист: вони цілком відмовляються від активних контактів із зовнішнім світом. Такі діти не відгукуються на прохання і нічого не просять самі, у них не формується цілеспрямована поведінка. Вони не використовують мову, міміку і жести. Це найбільш глибока форма аутизму, що виявляється у повній відчуженості від того, що відбувається навколо.

2. Активне відкидання. Діти цієї групи більш активні і менш ранимі в контактах із середовищем, однак для них характерне неприйняття більшої частини світу. Для таких дітей важливо суворе дотримання сформованого життєвого стереотипу, визначених ритуалів. їх повинна оточувати звична обстановка, тому найбільш гостро їхні проблеми виявляються з віком, коли з'являється необхідність вийти за межі домашнього життя, спілкуватися з новими людьми. У них спостерігається безліч рухових стереотипів. Вони можуть користуватися мовою, однак їхній словниковий запас специфічний: вони засвоюють, насамперед, мовні штампи, жорстко пов'язуючи їх з конкретною ситуацією. Для них характерний рубаний телеграфний стиль.

3. Захоплення артистичними інтересами. Діти цієї групи відрізняються конфліктністю, невмінням враховувати інтереси іншого, захопленням одними й тими самими заняттями й інтересами. Ці діти володіють великим словниковим запасом, однак вони говорять складними, «книжковими» фразами, їхня мова справляє неприродно «доросле» враження. Незважаючи на інтелектуальну обдарованість, у них порушене мислення, вони не відчувають підтексту ситуації, їм важко сприйняти одночасно все, що відбувається.

4. Надзвичайні труднощі організації спілкування і взаємодії. Центральна проблема дітей цієї групи — недостатність можливостей в організації взаємодії з іншими людьми. Для цих дітей характерні труднощі в засвоєнні рухових навичок, їхня мова бідна граматично, вони можуть губитися в найпростіших соціальних ситуаціях. Це найбільш легкий варіант аутизму.

К.С.Лебединською на основі етіопатогенетичного підходу виділенодекілька варіантів аутизму:

1) дитячий аутизм при різних захворюваннях ЦНС (органічний аутизм); 2) психогенний аутизм виникає переважно у дітей до 3-4 років які зростають в умовах емоційної депривації; 3) діти з аутизмом шизофренічної етіології;

4) аутизм при захворюваннях обміну речовин;

5) аутизм при хромосомній патології

Симптоми раннього дитячого аутизму (ознаки захворювання у дітей до

2 років).

• Дитина з аутизмом не дивиться на обличчя батьків, їхні очі;

• Відсутній прихильність до матері. Так, дитина не плаче, як інші діти, коли вона кудись іде, він їй не посміхається і не тягнеться на ручки;

• Дитина вкрай рідко посміхається;

• Відзначається затримка в розвитку мови. Так, до 12 місяців дитина не гукає, не використовує найпростіших слів віком до 16 місяців, віком до

24 місяців не відтворює простих фраз;

• Відзначається агресивність дитини відносно інших дітей, він не прагне до спілкування з ними і до спільних ігор;

• Хвора дитина віддає перевагу в грі лише одній іграшці (або окремої її частини), інтерес до інших іграшок відсутній;

• Можливо неадекватне реагування дитини на подразники, для інших незначні (світло, приглушені звуки тощо), крім цього він може відчувати страх за них

Дитячий аутизм: симптоми захворювання у віці від 2 до 11 років:

§ Дитина на власне ім'я не реагує, в очі не дивиться, любить перебувати в самотності, відсутній інтерес до інших дітей. Дитина знає лише кілька слів, може взагалі не розмовляти.

§ Можливо постійне повторення дитиною одного і того ж слова, бесіду він не підтримує.

§ Можливо, знову ж таки, повторення однотипних дій (своєрідних ритуалів), при зміні звичної для себе обстановки у нього виникає сильне занепокоєння.

§ В основному, діти з аутизмом, з великими зусиллями здобувають навички, для них нові, в шкільному віці у них відсутня здатність до читання або письма. У деяких дітей розвивається інтерес до певного типу діяльності, наприклад, до математики, до музики, малювання Причини, які сприяють виникненню аутизму:

• Порушення харчування і обміну речовин (звідси метод корекції безглютеновими і безказеїновою дієтами);

• Перенасичення організму важкими металами, т.з. нейротоксинами, сюди ж деякі фахівці відносять причину успіхів медицини в винайденні вакцин з консервантами, які містять ртутні сполуки, а також деякі ліки, які вживаються при загрозі переривання вагітності (звідси — методи корекції

«хелірування», детоксикація;

• Інтоксикації через нейроінфекції або глистяні інвазії;

• Неправильний обмін серотоніну і інших ферментів, електролітів і ін. біохімічні чинники (звідси — медикаментозний метод, включаючи БАДи, амінокислоти, ферменти; • Анатомічні або функціональні порушення мозкової діяльності;

• Наслідок бурхливого розвитку цивілізації: темп, стреси, нервозність; • Порушення кісткового і загального моторного розвитку (звідси — корекція хребта, нейрокінезотерапія, краніосакральна терапія, БОС-терапія;

• Психологічні особливості сучасних людей (інфантилізація батьків веде до так званого психогенного а Наукових теорій щодо виникнення цієї хвороби на сьогодні немає.

МЕТОДИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХОФІЗИЧНИХ

ХАРАКТЕРИСТИК ДІТЕЙ З РСА

• Опитувальник для батьків

• Анкета CHAT

• Карта спостереження

• Нейропсихологічна діагностика за О. Лурія

• Зорово-моторний Бендер гештальт-тест

• Шкала тестів розумового розвитку А. Біне-Т. Сімона

• Шкала оцінювання проявів дитячого аутизму (CARS)

• Шкала оцінювання розладів спектра аутизму (CASD)

• Опитувальник ADI-R

• Скринінгова діагностична методика SQR

• Профіль шкали розвитку PEP-R (шкала розвитку та шкала поведінки) Тестування. Оцінка:

• фізичного, психічного, мовленнєвого розвитку; функціонального стану;  когнетивної , емоційно-вольової сфери;

• освітньої діяльності

Діагностична карта розвитку дитини (К.С.Лебединська, О.С.Нікольська,

1989)

• комунікативно-мовленевий розвиток;

• пізнавальний розвиток;  рівень психічного розвитку;

• обстеження моторної функції;

• ігрова діяльність;

• розвиток соціально-побутових навичок АВА терапія:

- прикладний поведінковий аналіз;

- один з напрямків біхевіористичного аналізу.

В основі АВА терапії лежить розуміння взаємозв'язку поведінки і середовища.

Поведінка розглядається, як всі можливі типи дій і здібностей.

Середовище включає в себе всі фізичні і соціальні фактори, які можуть впливати на зміни в поведінці.

• Закони методу допомагають направити характер поведінки в більш гармонійне русло і підтримати процес навчання.

• Так само АВА терапія служить для розкриття особливостей в мовному розвитку і в подальшому вирішити завдання з комунікаційними здібностями.

• Допомагає в роботі з порушеннями концентрації уваги, соціалізації, пам'яті і навчання.

Напрямки АВА терапії:

• навчання - на принципі повторення;

• навчання в природному середовищі;

• вербальний напрямок (розвиток мови);

• терапевтичний напрямок (заснований на спостереженнях базових реакцій в процесі навчання) Користь АВА терапії:

• методи АВА терапії широко використовуються в терапевтичних цілях та корекційній педагогіці;

• допомагає в роботі з такими базовими навичками: дивитися, слухати, відтворювати та розуміти співрозмовника;

• техніки терапії допомагають в освоєнні навичок побудови соціальних відносин, адаптації та соціалізації.

Холдінг-терапія

Техніка методу полягає в тому, що у спеціально відведений час:

• Мати бере свою дитину на руки, міцно притискує її до себе до повного розслаблення (фізичного й емоційного).

• Дитина має сидіти у матері на колінах, притиснена до грудей, так, щоб у матері була можливість подивитися їй в очі.

• Не послабляючи обіймів, незважаючи на опір дитини, мати говорить їй про свої почуття і свою любов, і про те, як вона хоче їй допомогти.

Психологічним обґрунтуванням такого утримання може бути те, що воно протиставлене звичайній для аутичної дитини поведінці, спрямованій на уникнення контакту.

Поведінкова корекція аутизму:

• Перший етап: починаємо з простого

• Другий етап: закріплюємо матеріал

• Третій етап: узагальнюємо і закріплюємо

• Четвертий етап (завершальний)

Заняття 3 «Методи структурованої терапії до корекції порушень аутичного спектра»

1	Структуроване навчання* з опорою на візуальну підтримку* ТЕАССН	*Березень* 2021 року
2	Корекція афективної* сфери. Середовищний підхід*
3	*Сенсорна* інтеграція та музична терапія* для дітей з аутизмом. Метод «ТОМАТІС»*
4	*Практична* частина. *Освіта* дітей з аутизмом.

Інформаційно-методична картка до спецсемінару

Структуроване навчання з опорою на візуальну підтримку ТЕАССН - сукупність навчальних методик і стратегій, заснованих на здібності до навчання у людей з РАС, включаючи підвищені здібності до обробки візуальної інформації та складнощі із соціальною комунікацією, увагою і виконавчою функцією.

Основні цілі навчання:

1. Максимально розвинути незалежність дитини.

2. Допомогти дитині ефективно взаємодіяти з іншими.

3. Збільшувати і розвивати інтелектуальні навички, шкільні вміння та індивідуальні здібності.

4. Стимулювати генералізацію навичок (усі нові навички, які дитина може максимально часто й ефективно використовувати в різних ситуаціях удома, в садку, школі).

5. Розвивати почуття себе, розуміння себе (розвиток емоційної сфери).

Навчання за програмою ТЕАССН - спрямоване на полегшення соціально-побутової адаптації осіб із РСА, а саме чітке – структурування довколишнього простору з опорою на візуалізацію.

Особливостями програми є залучення батьків до співпраці з професійними педагогами та психологами (формується зв'язок

«батьки-фахівці»).

В основі всієї програми – чітке структурування простору, часу та діяльності з опорою на візуалізацію.

- Структурування простору торкається питань попереднього підготування приміщень, у яких буде перебувати аутична дитина.

- Структурування часу - послідовність подій, які має виконувати дитина протягом певного часу.

- Структурування діяльності - підготування наочного матеріалу , який би давав відповідь на подальші питання: як потрібно робити? Яку частину з цілої дії? Коли завершувати дію?

Програма є сукупністю вправ і рекомендацій, розподілених за 9 розділами, які охоплюють важливі сфери розвитку, а саме – імітацію, сприймання, загальну моторику, дрібну моторику, координацію руки й ока, пізнавальну діяльність, мовлення, самообслуговування, соціальні стосунки.

Модель структурованого навчання охоплює такі основні компоненти: 1) фізична організація: академічні і функціональні навички відпрацьовуються у певних, спеціально означених зонах; 2) візуальні графіки, що дозволяють бачити, яка діяльність буде відбуватися, в якій послідовності і коли саме;

3) робоча система як візуальне визначення, яка діяльність має відбуватися, скільки дій має бути зроблено, і коли кожна задача і показники її завершення;

4) цільова організації – представлення інформації про проміжні завдання таких дій, як послідовність або кроки.

Корекція афективної сфери. Середовищний підхід

До афективної сфери відносять всі психічні процеси, які не вдається промоделювати розумним чином. Зазвичай до таких чимось загадковим подій відносять процеси емоційно-чуттєвого ставлення до життя і взаємодії з світом, собою і людьми.

Система комплексної медико-психолого-педагогічної корекції РАС (К.С. Лебединська, О.С.Нікольська та ін.). спрямована на подолання негативізму та встановлення контакту з дитиною, подолання сенсорного та емоційного дискомфорту, тривоги, занепокоєння, страхів, а також негативних афективних форм поведінки: потягів, агресії.

Тому необхідне вживання низки психолого-педагогічних коректувальних прийомів, направлених на стимуляцію довільної психічної активності дитини:

• ігрові заняття у вигляді музики, ритміки, співу;

• чіткий розпорядок дня для формування стереотипної поведінки в певних ситуаціях;

• спеціальна програмапо "формуванню стереотипу самостійної діяльності" (картки з умовними позначеннями того або іншого виду діяльності, розклад видів діяльності в наочному і символічному виконанні - структуроване освітнє середовище)

Середовищний підхід забезпечує створення простору, у якому, завдяки цілеспрямованій превентивно- виховній діяльності уможливлюється розвиток соціальності індивіда задля його ефективного соціального становлення і перетворення на суб'єкт соціального розвитку самого себе і соціуму.

З огляду на актуальні завдання середовище можна розділити на три типи:

Øстресогенне - не має ніякого корекційного значення; Ø комфортне:

- для адаптації дитини в новій ситуації;

- для формування у дитини арсеналу засобів взаємодії зі світом;

- для опрацювання певних операцій, навичок

Øрозвивальне - спрямоване на емоційно-особистісний розвиток дитини

Сенсорна інтеграція, музична терапія. ТОМАТІС

Сенсорна інтеграція(сенсорна інтеграційна терапія) - процес, під час якого нервова система людини отримує інформацію від рецепторів всіх відчуттів (дотик, вестибулярний апарат, відчуття тіла або пропріоцепція (інформація про положення різних частин тіла одна відносно одної), нюх, зір, слух, смак), потім організовує їх і інтерпретує так, щоб вони могли бути використані в цілеспрямованій діяльності.

Метою терапії сенсорної інтеграції (СІ) є посилення, балансування і розвиток обробки сенсорних стимулів центральною нервовою системою. Комплекс вправ з сенсорної інтеграції створюється на основі сенсорної діагностики індивідуально для кожного пацієнта. Симптоми порушення СІ:

• надмірна або недостатня чутливість до тактильних, зорових, слухових стимулів, а також руху, наприклад, уникнення торкання деяких фактур (пісок, каша);

• уникнення занять з пластиліном, малювання пальцями;

• проблеми з маніпулюванням, використанням столових приборів, ножиць;

• неправильне захоплення олівця;

• надчутливість до звуків, до світла;

• труднощі у навчанні письма і читання;

• проблеми з навчанням їзди на велосипеді;

• уникнення катання на гойдалках, каруселях або надмірне захоплення цими іграми;

• утруднення при переписуванні з дошки, пропускання букв, складів;

• труднощі в розрізненні правого та лівого боків, особливо, коли у дитини немає часу, щоб задуматися;

• низький поріг чутливості до близькості іншої особи;

• занадто високий або занадто низький рівень рухової активності, розлади м'язового тонусу;

• слабка рухова координація (ці проблеми можуть стосуватися великої або дрібної моторики);

• рухова незграбність;

• труднощі в концентрації, імпульсивність;

• швидка стомлюваність;

• відмова від соціальних контактів;

• затримка розвитку мови, рухового розвитку, а також труднощі в навчанні;

• слабка організація поведінки, відсутність планування. Метод “сенсорна інтеграція” передбачає стимуляцію роботи органів почуттів в умовах координації різних сенсорних систем.

Музика: o найефективніший засіб емоційної регуляції психічної діяльності людини;

o виступає невербальним засобом спілкування; o викликає мотивацію до занять

Музикотерапія використовує музику з метою психопрофілактики, психокорекції та психотерапії.

Музична терапія допомагає дітям з аутизмом:

üрозвинути мовлення та компенсувати дефіцит спілкування;

üсистематизувати слухову інформацію;

üзапам'ятовувати сценарії, послідовність завдань і навчальну програму

Томатіс-терапія:

• метод нейросенсорної слухової стимуляції для дітей та підлітків;

• використовується при проблемах розвитку дитини;

• пацієнт (найчастіше це дитина з особливими потребами) надягає спеціальні навушники, в яких грає мелодія з різною частотою звуків;  сеанс триває дві години;

• завдяки бездротовим навушники, під час терапії можна грати, малювати, спати і т. д.;

• курс рекомендується для дітей з розладами спектру аутизму, з ДЦП, синдромом Дауна, з затримкою мовного розвитку, гіперактивністю, порушенням координації руху та інше;

• покращує рухові, емоційні і когнітивні здібності, використовуючи музику і мову

Ціль методу - поліпшити здатність мозку сприймати і переробляти різну інформацію. В основі - теорія взаємодії слухового сприймання з голосом.

Томатіс розглядає вухо як найважливіший орган, що формує свідомість людини.

Томатіс розрізняє - три основні функції вуха:

1) слухати й чути (сприймати звуки; потрібну інформацію; відфільтрувати непотрібну)

2) вестибулярна функція (рівновага)

3) функція енергії (звук доставляє в мозок потрібну енергію; живить мозок і все тіло)

У Томатіс-терапії важливий індивідуальний підхід.

План роботи спецсемінарів на 2021/2022н.р. Спецсемінар

Проблемна тема школи: « Компетентнісно – орієнтований підхід у здійсненні корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами» План

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяльності	Відпові дальний
Заняття 1. *«Методи структурованої терапії до корекції порушень аутистичного спектра»* (продовження)
1.	*Нейропсихологічний* підхід у корекції розвитку дітей з аутизмом. Кінезотерапія. Практична частина. Види ігр та вправ.	*Жовтень* 2021 року
2.	Методи альтернативної* та підтримувальної комунікації.* Практична частина. Візуальні підказки.
3.	*Гра* як засіб розвитку мовлення* дітей із РАС.* Практична частина. Корекційні вправи для роботи з аутистичними дітьми.

Нейрокорекція

(нейропсихологічна корекція,

НПК) – це комплекс

спеціальних

психотерапевтичних

(тілесно-орієнтованих)

Інформаційно-методична картка до спецсемінару і нейропсихологічних методик, які спрямовані на корекцію різних порушень в розвитку дитини з аутизмом.

Ціль методу:

o відновлення у дитини з РАС нормальної роботи мозку; o навчити дитину усвідомлювати себе в просторі; o поліпшити сприйняття навколишнього світу; o розвиток моторних, пізнавальних і сенсорних умінь дитини Напрямками (методики) нейрокорекційної роботи:

1. Розвиток і корекція пізнавальних функцій (Т. Ахутіною, Н. Пилаєвою, Л. Цвєтковою (1985 - 2003);

2. Розвиток мнестичних функцій (розробки Е. Сімерніцької, Ю.

Мікадзе,

Н. Корсакової). Методики «Лурія-90», «Діакор» (1994-1995);

3. Корекція функцій відповідно до концепції трьох блоків мозку О.

Лурії

(методика «Замінюючий онтогенез» (розробила А.Семенович) (2003);

4. До інтегративних підходів нейрокорекції дітей-аутистів відносяться корекційно-розвиваючі програми Н. Семаго і М. Семаго (2000), а також програми сенсомоторної корекції Т. Горячевої і А. Султанової (2003) Нейропсихологічне корекційне заняття

§ когнітивні(ігри, вправи та завдання спрямовані на розвиток вищих психічних функцій дитини);

§ елементи дихальної гімнастики і тілесно-орієнтованої терапії.

Сприяє:

§ формуванню зорово-моторної координації (око-рука, здатність точно направляти рухи), правильної взаємодії рук і ніг; відчуття тіла і простора навколо нього;

§ розвитку слухової та зорової уваги;

§ навчанню послідовно виконувати дії, розбиваючи їх на ряд завдань, тощо.

Кінезотерапія - напрямок фізичної терапії ,який передбачає виконання активних і пасивних рухів, певних вправ лікувальної гімнастики та роботи на тренажерах для досягнення конкретного терапевтичного результату.

Альтернативна і додаткова комунікація (АДК), за визначенням Міжнародної асоціації з альтернативної і додаткової комунікації , — це набір засобів і стратегій, які може використовувати будь-яка особа для вирішення щоденних завдань спілкування.

Підтримувальна комунікація - це спосіб міжособистісної комунікації, спрямованої на те, щоб допомогти керівникові знайти чіткий підхід до розв'язання питання взаємодовіри.

Форми альтернативної і додаткової комунікації (спілкування), які допомагають дитині налагодити взаємодію як з однолітками, так і з дорослими; покращують мовленнєві навички:

• вербальна - за допомогою слів, мовлення;

• невербальна (альтернативна) - за допомогою жестів, міміки, виразу обличчя, дотику, погляду, картинок, малюнків, фотографій, положення тіла, емоційних проявів, піктограм, технічних засобів, текстових повідомлень, додатків з символами та пристрої для генерації мовлення, тощо.

Системи допоміжної альтернативної комунікації (Alternative Communication — AAC).

жестова мова (зокрема American Sign Language — ASL);

система обміну картинками (Picture Exchange Communication

System — PECS); дошки Makaton — жестово-символьна система комунікації; пристрої із синтезаторами мовлення.

Важливо обирати комунікативні засоби на основі результатів комплексної діагностики.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/2702 -alternativn -komunkats -dlya osoblivih -dtey Augmentative

*Розвивальні ігри*			- найефективніший	спосіб:
		 взаємодії дітей з аутизмом з зовнішнім світом;
		 розвитку мовлення здобувачів освіти з розладами аутичного спектру (РАС);
*за допомогою:*
Ви	 сенсорного відчуття предметів;
	• утримання положення та балансу власного тіла; • придумування певного сюжету (символічний рівень гри); • пошуку шляхів розв’язання ситуацій; • реалізації бажаних, але недоступних у реальному (приготування яєчні тощо). ди *ігрової діяльності:*				житті дій
		Сенсорні гри

Предметна гра Сюжетно-рольова гра Стереотипні ігри:

o мета і логіка часто не дуже зрозумілі оточенню; oодин учасник – сама дитина; o повторюваність; oнезмінність; o тривалість;

o комфортна гра для дитини; o через цю гру дитина заспокоюється; o саме з цієї гри починається взаємодія з дитиною.

Сфери розвитку навичок і вмінь:

Спецсемінар

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяльності	Відповідальний
Заняття 2. *«Методи структурованої терапії до корекції порушень аутичного спектра»* (продовження)
1.	Корекція дитячого аутизму засобами артпедагогіки.	*Січень* 2022 року
2.	*Анімалотерапія* – метод корекційної допомоги дітям з аутизмом.
3.	Єрархія корекційних заходів. Жорсткі (авторитарні) методи.

Інформаційно-методична картка до спецсемінару

Арт-терапія - унікальний спосіб спілкування дитини із самою собою.

Арт-терапія - невербальний засіб спілкування.

Цінна для тих, хто:

- недостатньо добре володіє мовою;

- відчуває труднощі в словесному описі своїх переживань, у міжособистісній

взаємодії

*Форми*		використання арт-терапії:
	o і*ндивідуальна* (рання педагогічна допомога; університет Маккуері)

o групова (методики Ніколь Мартін) Види арт-терапії:

v терапія засобами зображувальної діяльності (малюнок, ліпка);

v музична терапія;

v імаготерапія;

v кінезітерапія (особливо, психогімнастика та корекційна ритміка);

v танцювальна терапія;

v казкотерапія

Педагогічні завдання арт-терапевтичних занять (Л.Д. Лебедєва,):

1	Виховні	Взаємодія будується таким чином, щоб діти вчилися коректному спілкуванню, співпереживанню, дбайливим взаєминам з однолітками і дорослими.
2	Корекційні	Коригується образ "Я", поліпшується самооцінка, зникають неадекватні форми поведінки, налагоджуються способи взаємодії з іншими людьми.
3	Психотера- певтичні	Атмосфера емоційної теплоти, доброзичливості, емпатійного спілкування, визнання цінності особистості іншої людини, турбота про неї, її почуття, переживання.
4	Діагностичні	Арт-терапія виявляє внутрішні, глибинні проблеми особистості.
5	Розвиваючі	Відбувається особистісний ріст людини, знаходиться досвід нових форм діяльності, розвиваються здібності до творчості, саморегуляції почуттів і поведінки.

Переваги арт-терапії:

v Не вимагає особливих здібностей до образотворчої діяльності v Допомагає людині точніше висловити свої переживання.

v Засіб:

- зближення людей;

- вільного самовираження і самопізнання;

- актуалізації прихованих ідей і станів;

*Анімалотерапія*
*Функції*

- терапія з допомогою тварин анімалотерапії:

1. Психофізіологічна: зняття стресу, нормалізація роботи нервової системи, психіки загалом;

2. Психотерапевтична: сприяння гармонізації міжособистісних стосунків; 3.Реабілітаційна функція як додатковий канал взаємодії особи з навколишнім світом;

4. Функція спілкування, задоволення, потреби компетентності та самореалізвції ІПОТЕРАПІЯ – це вид анімалотерапії, що базується на спілкуванні з кіньми і верховій їзді. комплексний багатофункційний метод реабілітації.

ПЕРЕВАГИ МЕТОДУ:

Ø поєднує фізичну і психоемоційну реабілітацію з тренуванням соціальних, комунікативних, когнітивних і мовних навичок;

Ø безпечний для дітей і не має побічних ефектів;

Ø позитивний вплив фізичних методів реабілітації на мовні, когнітивні функції, поведінку у дітей з РАС ;

РЕЗУЛЬТАТ РЕАБІЛІТАЦІЇ:

нормалізація м'язового тонусу; поліпшення великої і дрібної моторики кисті; корекція постави;

зниження гіперактивності, поліпшення самоконтролю;

поліпшення мовного розвитку, розуміння інструкцій, соціальних норм,

збільшення активного словникового запасу;

редукція аутистичної симптоматики: поліпшення комунікативних навичок,

зменшення стереотипної поведінки.

Д ЕЛЬФІНОТЕРАПІЯ — метод лікування , що ґрунтується на спілкуванні з дельфінами.

ЗАСІБ від різних ПСИХОЛОГІЧНИХ проблем та патологій:

§ нервової системи, депресії, стресу;

§ опорно-рухового апарату, слуху, мови, здібностей до навчання;

§ зменшення хронічних болів;

§ зняття спазмів, тиків, мимовільних рухів;

§ для відпочинку і розслаблення

КАНІСТЕРАПІЯ - метод позитивного психосоціального і фізіореабілітаційного впливу на людей, які цього потребують, через спеціально керованих і навчених собак.

Чим собака ДОПОМОГАЄ:

1. взаємодіє з усіма, незалежно від індивідуальних особливостей;

2. вчить дітей говорити;

3. дотики до волосся тварини - поліпшують емоційний стан;

4. температура тіла - прогріває м’язи людини;

5. дихання та серцебиття - заспокоює та розслаблює

Групи корекційних напрямів, підходів і методів за принципом авторитарності психолого-педагогічної позиції педагога стосовно дитини:

жорсткі методи - тиск, примус, домінування фахівця; м’які методи – методи взаємодії

«Жорсткі методи»

Корекційні підходи директивного впливу (беззаперечне виконання дитиною вимог педагога):

• прикладний аналіз поведінки (Applied Behavior Analysis, ABA);

• холдінг-терапія;

Методи структурованої терапії - спрямовані на оволодіння певними вправами, набуття дітьми потрібних навичок, але заняття за ними варіативні щодо певного рівня розвитку і наявного стану дитини:

• ТЕАССН;

• корекція афективної сфери за О.С.Нікольською;

• середовищний підхід (І. Ю. Захарова);

• сенсорна інтеграція;

• метод ТОМАТІС;

• нейропсихологічний підхід;

• кінезотерапія;

• альтернативна і підтримувальна комунікація Терапія засобами мистецтва – ще менш директивна:

• арттерапія;

• анімалотерапія

Шкала авторитарності фахівця відносно дитини є умовною. Доречність підходів має сенс тільки за двох умов:

Ø чи може той чи інший метод допомогти конкретній дитині на даний момент її розвитку;

Ø чи здатен фахівець правильно застосувати цей метод

Спецсемінар

Проблемна тема школи: «Діяльнісний підхід як основа корекційно- розвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутичного спектру»» План

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяльності	Відпові- дальний
Заняття 1. *«Методи структурованої терапії до корекції порушень аутистичного спектра»* (продовження)
1.	*Розвивальні підходи.* *М’які методи* корекційної допомоги дітям з аутизмом: • «Son-Rise» - метод вибору; • RDI– методика розвитку взаємодії / міжособистісних стосунків	*Жовтень* 2022 року
2.	*Ігрові* методи корекції порушень аутистичного спектра:  Методика Floortime – DIR. Ігровий час.  DLT– щоденна життєва терапія
3.	*Ігрові* методи: • Метод «Міфне»- раннього втручання • Емоційно-смисловий підхід до корекції РАС

Інформаційно-методична картка до спецсемінару Напрямки корекційних методик для дітей з РАС:

1. Поведінкові підходи.

2. Сенсорно – перцептивні підходи.

3. Розвивальні підходи.

4. Еклектичні підходи.

РОЗВИВАЛЬНІ ПІДХОДИ. М’ЯКІ МЕТОДИ ігрової корекції аутистичних розладів у дитини орієнтовані на:

• взаємодії з нею на підставі розуміння її унікальних вербальних та невербальних сигналів, способу її світосприймання, використання її мотивації;

• не орієнтовані на жорстко фіксований результат;

• за суттю, покликані бути розвивальними та охоронними із погляду фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я дитини Методика Son-Rise - метод вибору

Суть програми:

o створення комфортного для дитини навколишнього середовища; o організація простору

Мета: зміна ставлення батьків до своєї дитини з негативного на позитивне; Принципи:

• Вірити у потенціал своєї дитини.

• Навчання через гру.

• Любити свою дитину, якою б вона не була і не порівнювати з іншими дітьми.

• Мотивувати, але не примушувати.

• Повторювати за стереотипною поведінкою дитини.

• Створення сприятливого середовища для занять.

Дія програми:

- Створює теплий, інтерактивний контакт батька з дитиною.

- Допомагає дитині подолати стереотипну поведінку.

- Допомагає позбутися складної поведінки у вигляді істерик та самоагресії.

- Допомагає мотивувати дитину до навчання та насолодитися навчанням.

- Підштовхує до розвитку мови та імітації.

- Дарує надію та оптимізм.

Методика не підходить:

§ для корекції складних розладів аутистичного спектру;

§ для корекції дітей, старших п’яти років;

§ не застосовна до дітей, які мають яскраво виражені афективні сплески RDI - методика розвитку взаємодії РМО - розвиток міжособистісних відносин

Мета ігрової поведінкової терапії:

v навчити дитини потреби в спілкуванні;

v спілкуючись – розвинути мовлення Перший рівень поведінкової терапії.

В заняттях беруть участь тільки аутична дитина і один, максимум двоє дорослих.

ОСОБЛИВІСТЬ:

o нагорода - сам процес спільних ігор, спільного спілкування; o реквізит для ігор простий (подушки, покривало – ховаються, будують) Другий рівень. Заняття разом з іншими дітками-аутистами.

Діти вчаться спільно підтримувати гру і вирішувати виникаючі проблеми. Третій рівень. Процес співтворчості, спільного творення. Дитина поряд з партнером:

§ вносить свої варіації в гру;

§ вигадує нові правила;

§ координує свої дії з діями партнера по грі Червертий рівень. Дитина:

üпочинає цікавитися емоціями партнера по спілкуванню;

üпорівнює своє власне сприйняття предметів із сприйняттям їх партнером

П’ятий рівень. Дитина:

Ø порівнює ідеї, емоції і думки;

Ø вчиться розуміти, що насправді відчувають люди, а коли прикидаються;

Ø починає розбиратися в емоціях

Шостий рівень. Дитина починає:

приймати рішення, що слід зробити, щоб другу було з ним добре

спілкуватися;

перевіряти, що думає один про їхню дружбу - сумніватися, зважувати і

вирішувати.;

сприймати приналежність до групи цінною частиною власного «Я»; робити адекватні дії, щоб перебувати в групі

*Методика DIR* Floortime. Програма «Ігровий час»
*Корекція аутизму через приєднання та гру.*

Флортайм означає:

розвиток дитини на її умовах (floortime з англ. “час на підлозі”).

Методика навчає дитину:

мислити та спілкуватися;

новому в звичному середовищі через позитивні стосунки із дорослими, які приєднуються до гри на умовах дитини Принципи методики Floortime:

🙌 спостереження та слідування за дитиною в ролі партнера, а не вчителя; 🙌 підлаштування до ініціативи дитини, приєднання до її інтересів чи гри;

🙌 навчання дитини у грі нових способів вирішення тих самих задач Завдання. Сходинки емоційного розвитку:

Ø Навчання дитини самоконтролю.

Ø Встановлення емоційного зв’язку з дорослим.

Ø Формування і розвиток навичок спілкування.

Ø Навчання дитини вирішувати соціальні завдання в незвичайній ситуації.

Ø Розвиток емоційного, логічного та абстрактного мислення.

Ø Розвиток самосвідомості та навичок самооцінки.

Ø Формування мотивів до навчання та спілкування.

Ø Формування у дитини системи цінностей.

Ø Побудова власного Я дитини.

DLT– щоденна життєва терапія Підхід (метод):

vконцентрується на груповій взаємодії;

vформує у дітей необхідні комунікативні навички для повсякденного життя;

vприйнятний для будь-якої дитини з аутизмом, незалежно від тяжкості порушення або від її інтелектуального рівня Програма базується на «трьох стовпах»:

• фізичній витривалості (фізкультурно-оздоровчі заходи, фізичні вправи);

• емоційній стабільності (музичні заняття, дитячі свята, заходи, мистецтво)

• інтелектуальній стимуляції Групові заняття, навчання:

§ мають чітку, структуровану форму;

§ ведуться на основі наслідування і синхронізованої діяльності Мета музичного впливу за даним методом полягає у:

o створенні стосунків між дитиною і значущою для неї людиною

(батьками, педагогами), а не музикою і дитиною; o створенні патерну діалогічного спілкування для подальшого мовленнєвого розвитку;

o імітуванні різноманітних голосових і дихальних звуків, фраз; o формуванні бази взаємних доторкань, поглядів, шепітного мовлення Метод «Міфне» розроблений у Центрі “Міфне” ( Ізраїль):

- для мотивації та стимулювання вдосконалення здібностей немовлят;

- для формування вміння займатися та спілкуватися з оточенням Програмаохоплює всю сім’ю; фокусується за допомогою Взаємної Ігрової Терапії раннього втручання на:

- фізичному;

- сенсорному;

- руховому;

- емоційному;

- когнітивному аспекті Принципи:

• Голістичний (комплексний) підхід

• Міждисциплінарний підхід

• Сімейно-центрований підхід  Принцип нормалізації життя

• Принцип скерування

Емоційно-смисловий підхід (ЕСП) - допомагає дітям з аутизмом вийти в соціум.

Розроблений О.С.Нікольською (Ольга Сергіївна Микільська — доктор психологічних наук, професор, завідувач Лабораторії змісту і методів корекційного навчання дітей з емоційними порушеннями ФГБНУ «Інститут корекційної педагогіки Російської академії освіти», м Москва — Прим. Ред.) В основі підходу:

üконтакт лицем до лиця («обіграти» будь-яку аутостимуляцію, гру дитини та перетворити її в епізод емоційного контакту);

üзалучення аутичної дитини в спільне переживання, в емоційний контакт, в людські відносини;

üнаближення психічного розвитку аутичної дитини до звичайних, вікових норм (інтерес, природні емоційні реакції, прихильність до мами); Базується:

 у зменшенні потреб дитини в аутостимуляції (в стереотипній, компенсаторній поведінці, специфічних рухах, що повторюються);

на розвитку взаємодії, емоційних зв’язків з близьким дорослим Спецсемінар

Проблемна тема школи: «Діяльнісний підхід як основа корекційно- розвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектру» План

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяльності	Відпові- дальний
Заняття 2. *«Фізична реабілітація при аутичних розладах»*
1.	Методи лікування (реабілітації) аутизму у дітей	*Січень* 2023 року
2.	Система фізичної реабілітації дітей із аутистичним спектром
3.	Дієві практичні підходи в роботі з дітьми, які мають аутичні розлади

Інформаційно-методична картка до спецсемінару 1 питання Методи лікування аутизму у дітей:  медичного специфічного лікування аутизму не існує;  єдине «лікування» це корекція:

- навчання та розвитку навичок соціальної взаємодії;

- емоційного інтелекту;

- самообслуговування;

- адекватного самовираження Основні методи лікування:

1) Корекція поведінки аутистів:

- Прикладний аналіз поведінки (АВА)

- Структура навчання ТЕАССН Охоплює параметри:

Структурування простору

Структурування часу

Структурування діяльності

Мовна терапія

Працетерапія, ерготерапія

Терапія соціальних навичок

Візуальні терапія

Сенсорна інтеграція

Метод ТОМАТІС

2) Медикаментознелікування аутизму 3) Дієта для аутистів: Безглютенова

Безказеїнова

Безсоєва

4) Нетрадиційне лікування аутизму в домашніх умовах:

- Гомеопатія

- Аудиторна інтеграція

- Кран-сакральна терапія

- Холдинг-терапія

- Гіпнотерапія (гіпноз)

- Акупунктура (голковколювання)

- Остеопатія

- Прикладна кінезіологія Допоміжні методи реабілітації:

• Пет – терапія

• Барабана терапія

• Йога

• Плавання

2 питання Система фізичної реабілітації дітей із аутистичним спектром Лікувальна фізична культура:

1. Гімнастичні вправи (дихальні, коригуючи вправи)

2. Плавання

3. Рухливі ігри

4. Прогулянки, екскурсії, туризм Фізіотерапевтичні процедури:

1. УВЧ-терапія

2. Індуктотерапія

3. Гальванізація

4. Ультрафіолетове опромінювання

5. Аеротерапія

6. Синглентнокиснева терація

7. Спелеотерапія Масаж

1. Загально-оздоровчий (Цигун, Холістичний)

2. Логопедичний

Дихальна гімнастика

1. Методика Стрельнікової

2. Методика Бутейко

Адаптивна фізкультура - вирішує:

ü фізичні проблеми;

ü розвиває здатність до імітації (наслідування);

ü стимулює дитину до виконання різних інструкцій;

ü формує навички довільної організації дитиною рухів власного тіла;

ü виховує комунікативні навички і здатність до взаємодії всередині колективу

3 питання Дієві практичні підходи в роботі з дітьми, які мають аутистичні розлади.

Секвенційні програми. Секвенційна модель - працює з дітьми з аутизмом будь-якого віку, що мають розлади в роботі сенсорних систем та емоційно-вольові порушення. Комплексвправ: oвиконується системно;

o послідовно; o ускладнюючись

Фізичні вправи покращують, підвищують:

- концентрацію уваги;

- успішність, знизити стереотипну поведінку;

- впевненість у собі

Корекційні вправи для роботи з аутичними дітьми під час фізичної реабілітації:

- велика моторика;

- дрібна моторика;

- координація руки й ока;

- ігри для стимуляції дотику у дитини;

- тактильна стимуляція

14 корисних вправ для дітей з РАС: Масаж всього тіла долонями Масаж долоні

Вправи для долоні й пальців

Масаж стоп

Обстукування стопи

Масаж обличчя долонею

Масаж ротової порожнини щіточкою для зубів

Виповзання Перекочування

Підскакуванняна двох ногах

Вставання

Водіння очима за предметом

Слуханняшепотіння

Показ картинок «Кольори»

Спецсемінар

План

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяльності	Відпові дальний
Заняття 3. *«Корекційна робота з батьками аутистичних дітей»*
1.	Психологічні особливості батьківського ставлення до дітей з аутизмом. Взаємодія. Міжособистісне спілкування.	*Березень* 2023 року
2.	Співпраця з батьками - запорука успіху корекційної роботи.
3.	Методика розвитку навичок самообслуговування.

Інформаційно-методична картка до спецсемінару

1 питання

Три компоненти батьківського ставлення

Емоційний:

- прийняття або відхилення дитини батьками;

- переживання матері і батька в процесі взаємодії з дитиною; - емоційне ставлення до власної соціальної ролі

Когнітивний (оціночний):

- себе як батьків;

- дитину;

- свого шлюбного партнера

Поведінковий;

- стиль виховання дитини;

- ступінь його стійкості і послідовності;

- особливості застосування системи заохочень та покарань ЗАГАЛЬНІ психологічні особливості:

• соціальна ізольованість;

• конфліктність взаємодії між подружжям;

• високий рівень психічної напруги;

• ризик виникнення емоційних розладів;

• домінуюча роль матері в питаннях виховання дитини;

• хвороблива фіксація матерів на дитині;

• висока частота симбіотичних відносин з нею;

• труднощі формування адекватної батьківської позиції в питаннях виховання, корекції та лікування дитини

Дві стадії переживань батьків Перша стадія:

- неприйняття порушень розвитку у дитини

- шоковими переживаннями

- запереченням існуючих проблем

- ірраціональними надіями

- пошуком винних Друга стадія:

- поступове розуміння того, що сталося;

- прийняття ситуації

Взаємодія. Групи типів прихильностей у дітей з аутизмом

Група А - небезпечна прихильність типу уникнення

Група В – безпечна прихильність

Група С – небезпечна прихильність, амбівалентного-опірного типу

2 питання

Першими кроками до плідної співпраці з батьками є:

• усвідомлення ними проблеми в розвитку дитини;

• вмотивоване ставлення батьків до корекційної роботи;

• активне включення батьків в реабілітаційний супровід дитини.

Форми взаємодії з батьками:

• індивідуальна;

• колективна;

• наочна;

• індивідуальні бесіди та практикуми;

• консультування;

• соціологічне дослідження;

• взаємодія з громадськими організаціями Завдання при роботі з батьками:

• планування різноманітних, синхронізованих, інтегрованих дій;

• навчання елементам догляду за дитиною;

• інформування про широкий вибір методів, методик, засобів навчання;

• надання інформації стосовно їх дитини Пам’ятка для батьків

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

2. Змінюйте оточення, а не дитину.

3. Критикуйте не дитину, а її вчинки 4. Висловлюйте свої бажання позитивно.

5. Висувайте реальні вимоги.

6. Обирайте виховання без застосування фізичної сили та приниження.

7. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.

8. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина.

3 питання

Навички самообслуговування:

• дуже уповільнені;

• відсутні;

• залежать від глибини захворювання Методи виховання:

АВА терапія (поведінкова терапія) Головна особливість:

- дорослий досить жорстко керує діяльністю дитини, аж до жорстких заходів; - дитина - завжди ведений, його свобода і ініціативність обмежені вибором батьків.

методика Хайскоуп - «М'який старт» - передбачає:

- показ дорослим, що і як треба робити;

- прищеплення дитині самостійності і відповідальності за свої дії;

- схвалення прагнення дитини до незалежності;

- надання дитині можливості самостійного вибору Необхідно забезпечити дитину:

- особистим посудом;

- ганчірочкою;

- інструментами (щіткою для одягу і взуття і т. д.) система TEACCH

- чітке планування і навчання дитини побутовим навичка в своєму будинку, школі;

- завести ілюстрований розклад

Спецсемінар

Проблемна тема школи:«Діяльнісний підхід як основа корекційнорозвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектру»

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяльності	Відпові дальний
Заняття 1. «Освіта учнів з інтелектуальними порушеннями в контексті Нової Української школи»
1	Особливості навчання дітей з комплексними порушеннями розвитку в умовах реформування освіти. • Сучасні підходи до навчання дітей з інтелектуальними порушеннями в умовах реформування освіти. • Корекційно-розвивальна спрямованість змісту освіти учнів з інтелектуальними порушеннями. • Дистанційне навчання здобувачів освіти з порушеннями інтелектуального розвитку: технології та перспективи впровадження. • Індивідуальна програма розвитку (загаьна інформація)	*Жовтень* 2023 року
2.	Організація корекційно-розвивального простору та методичні аспекти психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня та здобувачів освіти із розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних розладів та медичних станів.  Розроблення індивідуального освітнього маршруту.	*Жовтень* 2023 року
	• Алгоритм побудови індивідуального освітнього маршруту. • Особливості корекційно-розвиткової роботи.
3.	Розвиток мовлення як складова психолохопедагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня та здобувачів освіти із розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних розладів та медичних станів. • Особливості мовленнєвого розвитку. • Технологія розвитку мовлення. • Альтернативні методи комунікації.

Інформаційно-методична картка до спецсемінару

Комплексне порушення розвитку (складне, поєднане, комбіноване порушення) — це поєднання як мінімум двох первинних психофізичних порушень розвитку в однієї дитини. Групи порушеннь:

- діти з двома вираженими психофізичними порушеннями (сліпоглухі діти, розумово відсталі глухі, слабочуючі із затримкою психічного розвитку);

- діти, що мають одне істотне (провідне) психофізичне порушення і супутнє йому інше порушення, виражене в слабкому ступені (розумово відсталі діти з невеликим зниженням слуху або зору, порушенням опорно-рухового апарату);

- діти з множинними (первинними) порушеннями Організація корекційно-розвивального простору (КПР)

Позитивні зміни в Україні щодо стратегії спеціальної освіти і державної допомоги: - раннє виявлення;

- комплексний супровід;

- реалізація нових організаційних форм і змісту педагогічної роботи;

- вирішення завдань соціальної адаптації;

- формування соціальних умінь та навичок

Корекційно-розвивальний простір передбачає: організаційно-педагогічне; дидактично-методичне; корекційно-реабілітаційне забезпечення. Компетентнісний підхід до навчання учнів з інтелектуальними порушеннями:

- зміст освіти – на основі Державного стандарту для спеціальних закладів;

- концепція «Нова українська школа»;

- індивідуальні програми реабілітації ((ІПР);

- проведення спеціальних корекційно-розвиткових:

• занять (розвиток мовлення, ритміка, лікувальна фізкультура, соціально-побутове орієнтування);

• технологій (ігрових. інформаційно-комунікаційних, інтерактивних, творчих проектів, здоров’язбережувальних, квест та арттехнологій);

Дистанційне навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку можливе за умови:

- індивідуалізації і диференціації.навчання;

- активної допомоги батьків

Переваги дистанційного навчання:

- кожна дитина займається за зручним для нього розкладом і в зручному для нього темпі;

- кожен може вчитися стільки, скільки йому особисто необхідно для освоєння тієї чи іншої дисципліни;

- дозволяє звести до мінімуму непродуктивне використання часу учня;

- більше часу на закріплення, повторення вивченого

«Недоліки» дистанційного режиму навчання:

- стрес дитини до нових умов заважає сфокусуватись на навчанні;

- відсутність безпосереднього контакту між вчителем та дитиною;

- різні умови та можливості вдома, для проведення уроків дистанційно; - дитина не завжди сприймає рідних у ролі вчителя; -батьки:

o балансують між роботою і навчанням;

o не є фахівцями, не мають потрібних професійних навичок; Практичнікроки та поради щодо ефективної організації навчального процесу вдома

1. Дотримання режиму дня

2. Складання розкладу уроків, занять тощо

3. Використання цікавих прийомів поетапного досягнення результату.

4. Організація робочого простору.

5. Попереднє ознайомлення дитини з процесом дистанційного навчання.

6. Організація навчання.

7. Усунення бар’єрів та труднощів у навчанні.

8. Підтримка інтересу до навчання.

9. Дотримання здоровязбережувального режиму.

10. Позитивне оцінювання діяльності

Індивідуальна програма розвитку (ІПР):

- письмовий документ, контракт між педагогічним колективом і батьками дитини;

- закріплює вимоги до організації навчання дитини; - визначає характер освітніх послуг і форм підтримки; - заходи направлені на:

o відновлення, компенсацію порушених функцій організму; oпослідовність, обсяг та терміни виконання

Діти з помірною розумовою відсталістю та здобувачі освіти із розладами аутистичного спектру здатні до навчально-практичної діяльності за умови: o адаптації змісту навчального матеріалу відповідно індивідуальним можливостям;

o ретельної побудови завдань;

o постійного психолого-педагогічного супроводу; oнавчанню шляхом багаторазового показу способу виконання Проблеми:

- соціальна дезадаптованість дитини;

- уповільнене й обмежене сприймання;

- порушення розвитку моторики;

- порушення мовленнєвого розвитку;

- порушення розвитку мисленнєвої діяльності;

- недостатня пізнавальна активність;

- прогалини у знаннях і уявленнях про навколишній світ, міжособистісні стосунки;

- порушення особистісного розвитку Етапи соціалізації дитини:

- адаптація в сім’ї;

- перебування у спеціальному або інклюзивному закладі;

- у суспільстві

- Компоненти забезпечення корекційно-розвивального простору

Корекційно-розвивальний простір сприяє:

- психофізичному розвитку учня;

- підвищенню рівня актуального розвитку соціально-адаптаційних, комунікативних умінь;

- формуванню життєвої компетентності здобувачів освіти;

- зникненню тривоги, усуненню бар’єрів спілкування, рівня конфліктності Форма роботи - ігрові технології

Мовлення - звернену мову, словесну інструкцію розуміють важко Лексико-граматична сторона:

• заміна слів на основі звукової схожості;

• пасивний словник перевищує активний;

• неточність у використанні значень слів;

• наявність беззмістовних слів;

• узагальнюючи та абстрактні терміни засвоюються лише завдяки спеціальному навчанню;

• дієслова, відрізняються однотипністю, синонімічною бідністю;

• прикметників в словниковому запасі мало;

• з прийменниками значні труднощі Фонетико-фонематична сторона:

• спотворена вимова звуків;

• заміна одних звуків іншими, близькими за акустико-артикуляційними ознаками;

• слова у реченні не узгоджують

Ігрові технології розвитку мовлення. Комунікативно-мовленневий розвиток. Довербальна комунікація. Невербальна форма спілкування –фіксація погляду на обличчі дорослого, розуміння жестів (прощання та вітання), рухами тіла тощо

Øналагодження контакту (погляд в очі, залучення до інтересів дитини, до дій дитини)

Øформування уміння почергового виконання певних дій

Øвикористання фрагментів соціально-комунікативних ігор Ø обмін предметами

Øвикористання коротких віршиків, забавлянок, лічилок

Øформування навичок звукоімітації (як емоційних станів людини, людських переживань так і предметів і об’єктів, що оточують дитину) та звуконаслідування

Øвживання жестів: «так», «ні», «дай».

Розвиток мовлення на рівні перших слів.

Методи навчання активному мовленню:

Øімітація

Øмодельована імітація

Øзміна ролей

Øвимушений вибір

Øзакінчення речень

Формування лексики.Методи: Ø спостереження

Øпоказ предметів та дій

Øрозгляд малюнків

Øспеціальні дидактичні ігри та вправи Системи альтернативної комунікації

Øсистема PECS

Øлеб-система

Øблисс-система

Øмакатон

Øелектронні засоби з голосовими синхронизаторами

Спецсемінар

Проблемна тема школи: «Діяльнісний підхід як основа корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектру»

№ п/п	Зміст діяльності	Час діяльності	Відпові дальний
Заняття 2. «Особливості психолохо-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня та здобувачів освіти із розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних розладів та медичних станів»
1	*Сенсорне виховання* дітей з помірною розумовою відсталістю та РАС. • Особливості сенсорного розвитку дітей. • Методичні рекомендації.	*Січень* 2024 року
2.	*Трудове навчання* як ефективний засіб соціалізації дітей з помірною розумовою відсталістю та РАС. • Особливості розвитку трудової діяльності. • Методичні аспекти формування трудової діяльності у дітей з помірною розумовою відсталістю
3.	Педагогічні умови формування здоров’язбережувальної* компетентності.* • Корекційно-розвиткові технології. • Гра, як здоров’яорієнтована педагогічна технологія.

Інформаційно-методична картка до спецсемінару

Сенсорний розвиток дітей з помірною розумовою відсталістю та РАС. перебігає за загальними закономірностям від відчуттів до:

• уявлень;

• наочно-дійового мислення;

• наочно-образного мислення;

• елементів понятійного мислення

Особливості сенсорного розвитку дітей. Маючи збереженні аналізатори НЕ вміють:

- користуватися отриманими відчуттями; - переробити отриману інформацію Особливості діяльності. НЕ вміють:

• планувати хід виконання завдання;

• визначати раціональний спосіб виконання;

• контролювати свої дії;

• узгоджувати практичну і мовну діяльності Прийоми та методисенсорного виховання:

• дії за наслідуванням;

• дії за зразком;

• вибір за зразком;

• «жестова інструкція»;

• спільні дії дорослого і дитини Наочність у поєднанні:

• з різними засобами навчання;

• зі словесною інструкцією;

• з поступовим усним поясненням завдання

Методичні рекомендації сенсорного виховання  Дидактичні ігри.

• Ігрові методи. Ігрові завдання.  Поетапність виховання.

Основні напрямки роботи. Розвиток сприймання:

• зорового;

• тактильно-рухового;

• слухового;

• смакового та нюхового

Особливості розвитку трудової діяльності:

• порушення психомоторного розвитку у період раннього розвитку;

• значне відставання загального емоційного розвитку;  знижений пізнавальний інтерес;  низький (а):

- рівень сформованості навичок самообслуговування;

- мотиваційна готовність до господарсько-побутової, ручної праці Напрямки реалізації трудового навчання дітей:  виховання поваги до праці дорослих і дітей;  формування практичних трудових навичок:

а) удосконалення культурно-гігієнічних навичок (КГН) і навичок самообслуговування; б) ручна праця;

в) господарсько-побутова праця;

г) праця в природі

Форми організації трудової діяльності:

• трудові доручення;

• колективна праця

Здоров’язберігаючі технології – створюють умови збереження здоров`я дітей у процесі освіти та виховання.

Групи засобів:

1) засоби рухової спрямованості;

2) оздоровчі сили природи;

3) гігієнічні чинники;

4) чинники становлення ціннісного ставлення до здоров’я. Умови проведення АФВ (адаптивне фізичне виховання):

- запобігання виникнення факторів ризику здоров’я учня;

- врахування індивідуального стану фізичного та психоемоційного здоров’я кожної дитини;

- врахування показників індивідуальної рухової підготовленості учня;

- забезпечення адекватного відновлення сил дитини;

- формування постійної мотивації рухової активності кожної дитини;

- врахування матеріально-технічних умов закладу освіти;

- забезпечення високого рівеня співпраці педагога з батьками учнів; - високий рівень професійної компетентності педагога.

Групи технологій, які :

1) запобігають перевтоми (ранкова гігієнічна гімнастика, фізкультурні паузи, ритмічна гімнастика тощо);

2) включають освітні програми (медіатехнології, мультимедійні технології тощо); 3) впливають:

• на функціональний стан різних органів дитини (гімнастика для очей, масаж, дихальна гімнастика, звукова гімнастика, кольоротерапія, музикотерапія);

• на психіку дитини (релаксація, кинезіологічна гімнастика, пальчикова гімнастика, психогімнастика, казкотерапія, сміхотерапія тощо).

Компоненти технологій:

- оптимальні трудності, варіативні методи і форми навчання;

- поєднання рухових і статичних навантажень;

- навчання в малих групах;

- використання наочності;

- поєднання різних форм надання інформації;

- створення емоційно сприятливої атмосфери;

- формування мотивації до навчання;

- культивування знань в учнів з питань здоров’я Гра - важлива для психічного здоров’я:

Спецсемінар

Проблемна тема школи: «Діяльнісний підхід як основа корекційнорозвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектру»

Заняття 3 «Адаптивні технології навчання та супрододу дітей з помірною розумовою відсталістю та здобувачів освіти із розладами аутистичного спектру, які мають низку супутніх психічних розладів та медичних станів»

Адаптивні технології формування статеворольлвої поведінки дітей в сучасному соціокультурному середовищі.

Березень 2024 року

Мультисенсорний підхід до формування елементарних математичних уявлень.

Формування навичок читання та письма.

Інформаційно-методична картка до спецсемінару Адаптація, або пристосування, - це:

• адекватна відповідь організму на вплив довкілля;

• процес зміни поведінки та психологічних процесів;

• постійний розвиток, який допомагає нам стати більш гнучкими і упевненими в себе

Статеве виховання і сексуальна освіта — це:

• благо не тільки для дітей, але й для суспільства в цілому;

• не примха, а нагальна необхідність;

• надійний шлях розвитку психічно здорової нації

Статево-рольова поведінка - дії людини, зумовлені її належністю до певної статі.

За статистикою ВООЗ:

• діти та молодь з ментальною та фізичною інвалідністю втричі частіше стають жертвами сексуального насильства, бо не можуть себе захистити, не розуміють, що з ними відбувається;

• особи з інвалідністю можуть вдаватися до дій сексуального характеру за неналежних обставин через брак відповідних знань Сім’я – найважливіший фактор статевої соціалізації дітей.

Батьки дітей з ООП:

• відчувають дискомфорт і невпевненість при необхідності говорити з дитиною про настання менструацій та полюцій, водночас розуміють, що самостійно здобути цю інформацію дитина не зможе;

• мають сумніви щодо необхідності ознайомлення своєї дитини з анатомією і фізіологією осіб іншої (протилежної) статі;

• не уявлять можливість активного статевого життя для своєї дитини із глибокими порушеннями розвитку;

• у переважній більшості не замислювалися про необхідність піднімати питання гендерної ідентичності, гендерної експресії та статевої

орієнтації

Адаптивні технології (шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання) формування статево-рольової поведінки:

1) Технології, що сприяють формуванню уявлень дітей про відмінності статей (фізичні, поведінкові та морально ціннісні):

- спеціально організовані проблемні ситуації;

- моделювання життєво - значущих ситуацій;

- дидактичні ігри; - ігри-змагання

2) Технології, що сприяють оволодінню способами чоловічої та жіночої поведінки:

- ігри-заняття з ляльками;

- рухливі ігри;

- схеми-дії;

- сюжетно-рольові ігри;

- моделювання ситуацій

3) Технології, що розвивають моральні якості, характерні для хлопчиків і дівчаток.

- спільна трудова діяльність;

- символічні ігри;

- метод діалогу з самим собою

Мультисенсорний підхід у навчанні— технологія навчання з опорою на канали сприймання усіх органів чуття: слуху, зору, дотику, Нумікон - це:

• сучасний мультисенсорний метод, який націлений на вивчення математики за допомогою практичного досвіду;

• метод опанування елементарної математики за допомогою спеціальних різнокольорових шаблонів з отворами, що відповідають числам від 1 до 10;

• програма та набір наочного матеріалу;

• набір логічних деталей які символізують цифри Етапи навчання з Нуміконом:

Перший етап. Порядок чисел. Завдання:

• розстав деталі від найменшої до найбільшої;

• порахуй кількість фігур та кількість отворів у кожній фігурі Другий етап. Парні та непарні числа.

• непарні елементи мають лишню деталь;

• парні отвори без залишку

Третій етап. Додавання та віднімання. Розвиток - візуальної памʼяті на числа;

Ігри - сенсорні; сюжетні; в образотворчій діяльності; конструювання Посібник:

- "Нумікон"

- "Палички Кюізенера" (аналог рахункових паличок);

- «Блоки Дьєнеша» ;

- предметні картинки, дидактичні ігри, друкарські матеріали - формують у дітей елементарні математичні уявлення

Напрямки корекційно-розвивальної роботи - це розвиток:

• моторики;

• мовлення;

• сприймання

Мета корекційно-розвивального навчання дітей є:

• соціальна адаптація, реабілітація;

• пристосування до життя в умовах соціального довкілля;

• розвиток особистості дитини в цілому, а не на тренуванні їх окремих функцій

Навчання грамоти – це:

- засіб набуття навичок правильного читання й письма, розвитку мислення і мовлення;

- складна аналітико-синтетична діяльність.

Читання – процес, під час якого дитина охоплює зором буквений склад слова, сприймає його зміст і відтворює за допомогою звуків.

Письмо – процес, що складається з

- усвідомлення значення слова;

- уявлення звучання слова;

- поділу слова на склади і звуки;

- уточнення звуків-фонем, відокремлення їх від близьких за звучанням; - зображення послідовності звуків графічними знаками-буквами.

Метою навчання української мови є:

• забезпечення початкового рівня комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів;

• формування у них елементарних знань з мови і правопису та відповідних їм умінь;

• корекція недоліків психофізичного розвитку Принципи:

- йти від звука до букви; складу; слова; речення Змістові лінії:

- «Взаємодіємо усно та з допомогою альтернативних засобів комунікації»

- « Навчаємось читати»

- «Взаємодіємо письмово»

- «Навчаємось сприймати медіа» Методи навчання:

- звуковий аналітико-синтетичний;

- глобальне читання;

- технологія М. Монтессорі; М. Зайцева

Спецсемінар

Проблемна тема школи: «Діяльнісний підхід як основа корекційнорозвиткової роботи з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутичного спектру»

Заняття 1 «Діяльнісний підхід як необхідна умова розвитку умінь та навичок здобувачів освіти з комплексними порушеннями розвитку у природничійосвітній галузі в контексті Нової Української школи»

1.	Прийоми залучення дітей до вивчення змісту інтегрованого навчального курсу «Я досліджую світ»	*Жовтень* 2024 року
2.	Особливості реалізації діяльнісного підходу в спеціальній школі під час навчального курсу «Географія»
3.	Застосування форм та методів діяльнісного підходу в роботі з учнями з особливими освітніми потребами під час вивчення навчального курсу «Фізика і хімія в побуті»
4.	Впровадження інноваційних підходів до вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу»

Інформаційно-методична картка до спецсемінару

Інноваційний Державний Стандарт у природничійосвітній галузі в контексті Нової Української школи:

• передбачає співпрацю вчителя і учня, підтримку дітей, розвиток у них критичного мислення, самоповаги і впевненості в собі;

• усе, що перебуває у взаємному зв’язку, має викладатися в такому самому зв’язку…

• усе, що пов’язано між собою, має бути пов’язано постійно і розподілено пропорційно між розумом, пам’яттю і мовою.

• усе, чого навчають людину, повинно бути не розрізненим і частковим, а єдиним і цілісним.

Сучасні вчителі повинні доброзичливо ставитися до учня, до його зусиль, навіть якщо ці зусилля незначні.

МОДИФІКАЦІЯ:

• зміна (зазвичай, спрощення) змісту предмету, програми викладання;

• опанування дитиною впродовж навчання певного рівня знань та навичок

АДАПТАЦІЯ - стратегії, що допомагають дитині засвоювати обсяг знань. Адаптація спрямована на:

• пошук і розроблення способів подання інформації та вивчення предмету дитиною з ООП з урахуванням особливостей її сприйняття;

• використання додаткових засобів і матеріалів (карток, інструкцій, правил тощо);

• розроблення та формування способів перевірки засвоєння знань та навичок.

Для кращого засвоєння матеріалу можна використовувати:

• поділ завдань на кілька, простіших за змістом або покрокових;

• зменшення тривалості виконання завдання або їхньої кількості за умови збереження рівня складності:

• частіші повторення, спрощені інструкції до виконання;

• залучення нетипових методик – комп’ютерних програм, візуалізаційних карток, предметів, аудіо- та відеороликів тощо;

• оформлення навчальних матеріалів з огляду на фізіологічні потреби учня – великий шрифт, виділення кольором, підкреслення.

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ діяльнісного підходу у природничійосвітній галузі в контексті Нової Української школи

• ІГРОВІ

• НАГЛЯДНІ

• СЛОВЕСНІ

• ПРАКТИЧНІ

Ігрові прийоми – ігрова ситуація, ігрова вправа, дидактичні ігри, сюжетнорольові ігри.

Словесні прийоми – розповідь, пояснення вчителя, поради і вказівки. бесіди, читання художньої літератури.

Наглядні прийоми – розгляд предметних і сьожетних картинок, альбомів; спостереження, показ прийомів роботи; демонстрація відеороликів, мультфільмів; схеми- моделі, поопераційні картки.

Практичні прийоми – спільне виконання дій, самостійна діяльність. Педагогічні прийоми – показ, пояснення, вказівка, нагадування, приклад дорослого, зауваження, оцінювання, дидактична гра. проблемні життєві ситуації, створення ігрових ситуацій, заохочення, показ.

Сучасні методи – інтерактивні, метод проекту.

Формування позитивної мотивації до діяльності – максимальне заохочення, увага до кожного, помилки нормальне та потрібне явище, створення ситуації успіху і довіри.

pdf

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Абрамова Тетяна

Пов’язані теми

Організація роботи закладу освіти, Методичні рекомендації

Додано

26 вересня

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні